НАШІЙ МАТЕРІ ПОЛЕГШАЄ... :-)
СЕРЕД ВІДЗНАЧЕНИХ
ЩЕРБАТОВ І Кº
ЗНОВ ПРО ШВЕДІВ
ФОТО. СІЧЕНЬ
нашій матері полегшає...?
Дивна назва заголовку виникла після прочитання інформації, у районній газеті, "Голос Посулля", і чомусь після цього згадалось це чи то прислів"я, чи інша назва народної творчості...
Як повідомило видання, в інтерв"ю із начальником цеху телекомунікаційних послуг ( смт Недригайлів) Г. Бузовим, Терни включені до переліку населених пунктів району, котрі
подані на покриття WI-FI, тобто бездротовим швидкісним інтернетом. За словами керівника, Сумська філія ПАТ "Укртелеком" вже отримала відповідну ліцензію.
 Нинішня ж ситуація, в селищі, із всесвітнім "павутинням" геть ніяка - телефонний дротовий зв"язок, у нас, у цьому не помічник (на віддалених територіях селища його взагалі немає), а модеми та антени питання швидкісного інтернету не вирішують. Наприклад, щоб завантажитити матеріалами наш сайт, витрачається купа часу (і нервів).
То ж новина гарна, лиш би була успішно вирішена.., а послуга не надто дорогою.
серед відзначених...
На сайті сумського обласного центру зайнятості під заголовком «НА СУМЩИНІ ВШАНУВАЛИ КРАЩИХ РОБОТОДАВЦІВ» був поданий матеріал, котрий пропонуєм до уваги -
В кінці минулого року на базі Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти Сумщина вшанувала тих, хто ефективно, наполегливо і результативно трудиться на ринку праці, цим самим створюючи загальний матеріальний і соціальний достаток.
За ініціативи Сумського обласного центру зайнятості обласна державна адміністрація, обласна рада зібрали працедавців, які є взірцем стабілізації ринку праці, які плідно співпрацюють із службою зайнятості на урочисте дійство - День роботодавця, щоби за результатами конкурсу „Кращий роботодавець 2012 року” вшанувати їх звитягу та гідно оцінити результати їх роботи
Десятки установ області вибороли право називатися «Кращий роботодавець 2012 року», серед яких промислові підприємства, навчальні заклади, органи місцевого самоврядування, організації з надання послуг. Головним критерієм у виборі переможців, на думку організаторів акції, є активна позиція у покращенні соціальних умов праці своїх робітників, виконання взятих на себе економічних і соціальних зобов'язань та активна співпраця з центрами зайнятості області.
… Серед відзначених - Тернівська селищна рада Недригайлівського району – селищний голова Ігор БОРИСОВСЬКИЙ. Головними критеріями у роботі трудового колективу даного керівника є дружня атмосфера у колективі, тісна співпраця, заснована на взаємній відповідальності та підтримці. Селищна рада співпрацює з Недригайлівським районним центром зайнятості більше 10 років. Щороку укладає договори на організацію та проведення оплачуваних громадських робіт. У 2012 році 19 безробітних взяли участь у громадських роботах, проведено капітальні ремонти будинку культури, місцевої школи.
щербатов і кº
На фото - Борис Сергійович Щербатов
Про колишніх власників Тернів, час від часу ми згадуєм на шпальтах "Дикої Сливи", адже це наша історія, а знаємо про цей рід не так уже і багато. (За словами сучасника, «в своїх Тернах, під якими значилося близько 12 тис. десятин землі, Щербатова жили безвиїзно, якщо не по-царськи, то по-великокнязівському»).
Хоча саме це прізвище знають усі земляки, але так-би мовити у віртуальному значенні.
Хто такі князі Щербатови, куди поділися ? - відповідь на ці питання можуть дати одиниці - та хіба ще згадають візит до селища котрогось із нащадків, півтора десятка років тому.
У цьому матеріалі мова про двох дітей, із великої сім"ї Щербатових.
.
Останнім ( перед жовтневим переворотом 1917 р.), із князів Щербатових, мешкав у Тернах, Борис Сергійович (1837-1921) з дружиною Анною Бутурліною-Щербатовою (1846-1906).
Бурхливі події того часу вимусили рід, (як і майже все дворянство) до еміграції.
.
(Фото - на прогулянці, біля палацу в Тернах, ( ліворуч можливо Микола або Сергій , праворуч, Михайло ?)
У Бориса та Анни було 9 дітей , шість синів та три доньки. Один із синів, Всеволод , помер немовлям (1879-1880 р.),інші, емігрувавши, мешкали у різних європейських країнах.
Микола (1868 - 1948),- 80 років,
Сергій (1870 - 1919),- 49 р.,
Павло (1871 - 1951),- 80 р.,
Анна (1872 - 1959),- 87 р.,
Борис (1873 - 1949),- 76 р.,
Єлена (1875 - 1976),- 99 р.,
Марія (1877 - 1960),- 87 р.,
Михайло (1883 - 1954),- 71 р.
Вибравшись до Криму, 1920 року сімейство емігрувало спочатку до Бельгії.
Сам же Борис Сергійович, не встигши емігрувати, прожив 84 роки і помер у Кисловодську.
Про Миколу Борисовича, короткочасового Мінвстра внутрішніх справ Російської імперії , ми раніше писали, але додамо ще тут коротенький матеріал. Також знайшлися дані про Павла,(із сайту про Білий рух) котрі теж подаєм.
Про інших дітей князя Бориса Щербатова, деяка інформація теж буде доповнена...
Щербатов Микола Борисович,
князь (1868 - 1948)
Дійсний статський радник, у званні камергера.
З давнього князівського роду. Старший з 6 синів кн. Бориса Сергійовича Щербатова від шлюбу з Ганною Миколаївною Бутурліною;
Великий землевласник Полтавської губернії
Освіту здобув у Пажеському корпусі.
З 1889 - камер-паж, потім - корнет 44-го Нижегородського драгунського полку. У 1902 вийшов у відставку.
Обирався членом Полтавського губернського земського зібрання.
З 1905 член Ради об'єднаного дворянства, з 1906 голова розпорядчого комітету Партії правового порядку.
З 1907 Полтавський губернський предводитель дворянства.
У 1912 обраний членом Державної ради від Полтавського земства.
У січні 1913 - червні 1915 головнокеруючий державним коннозаводством.
З червня по вересень 1915 керуючий Міністерством внутрішніх справ, і головнокомандуючий Окремим корпусом жандармів. Без міцного службового досвіду, без знань всіх тонкощів адміністративного механізму, без практичної підготовки - він одразу опинився на чолі величезного відомства з найрізноманітнішими функціями.
Сталося це до того ж у виключно тривожний період катастрофи та внутрішньої кризи. Серед гарячкової зміни часом трагічних подій він не встиг підійти ближче до подробиць справи, оволодіти ними, підібрати людей і намітити певну лінію. Волею-неволею доводилося пливти за течією, надаючи міністерській роботі рухатися по второваних шляхах ... Все це не могло не відбиватися на міністерстві і вносило в цей найважливіший орган управління неминучу дезорганізацію ... Але з властивою йому щирістю і чесністю він усвідомлював, що йому на плечі поклладено непосильну ношу...
У вересні 1915 обраний членом Державної ради від Полтавського земства.
У жовтні 1915 призначений членом Головного управління державного коннозаводства.
Після жовтневого перевороту 1917р. в еміграції.
Від шлюбу з Олександрою Михайлівною Петрово-Соловова (1875 -?), дочкою великого полтавського кіннозаводчика, М.Г.Петрово-Соловова, мав дітей:
кн. Олега Миколайовича (1900-1928),
кн. Гліба Миколайовича (1901-1966),
кнж. Марію Миколаївну (1905-1971).
Щербатов Павло Борисович
Князь (1871-1951)
- православний. З дворян. Син Харківського губернського предводителя дворянства князя Бориса Сергійовича Щербатова, брат керуючого Міністерством внутрішніх справ, члена Державної Ради, дійсного статського радника князя Миколи Борисовича Щербатова.
.
Освіту здобув в Санкт-Петербурзькій гімназії.
На службу вступив 1890 р. Витримав іспит на офіцерський чин при Миколаївському кавалерійському училищеі. Корнет, л-гв. Гусарського Його Величності полку, поруччик
штабс-Ротмістр . Ад'ютант Його Високості великого. князя Миколи Миколайовича (1905-1914 р.р.). Ротмістр, полковник . Ад'ютант Верховного Головнокомандувача (з.1914 р.), залишаючись у списках л-гв. Гусарського полку. Після переведення великого князя на Кавказ залишався його ад'ютантом.
.
Учасник Білого руху на півдні Росії у лавах ЗСПР і Російської Армії.
У 1920 р. гласний Ялтинської міської думи.
В еміграції в Бельгії. З 1929 секретар Комітету по спорудженню Храму-пам'ятника Іова-Многострального в Брюселі.
Помер у Брюсселі 1951 р.
Нагороди:
ордени Св. Станіслава 2-й ст.(1905);
Св. Анни 2-й ст. (1909);
Св. Володимира 4-го ст. (1912);
Св. Володимира 3-го ст. (1914).
Медалі: в пам'ять царювання імператора Олександра ІІІ;
за перепис 1897;
в пам'ять 200-річчя Полтавської перемоги;
в пам'ять 300-річчя Царств. Дома Романових.
Іноземні ордени: Чорногорський Князя Данила I-го 3-й ст.;
Абиссинский Печатки Соломона 3-й ст.; Італійський Корони 4-й ст.,
Бухарський Золотої Зірки 2-й ст.
P.S 
.
.P.S. Вийшло з друку друге видання книги Олексія щербатова ( 1910-2003 р.р.) ( онука Бориса Сергійовича, сина Павла) "Право на минуле", в котрому дещо змінена обкладинка. Для наочності подаєм зображення обох - в останньому виданні, на зовнішньому розвороті бачимо тернівський палац князів ( поруч подаєм його фото).
.
. У цій книзі є розділ, про відвідини князем Олексієм Щербатовим Тернів, котрий раніше ми друкували на сайтї.
До речі, цей матеріал найбільш відвідуваний на "Дикій Сливі"- на даний час його переглянули 946 разів.
Бажаючі можуть переглянути цей розділ натиснувши на посилання знизу (виділене жовтим кольором).
.
До речі, Олексій Щербатов (, єдиний із підданих громадян США російського походження, котрий був удостоєний радянського ордена в часи другої світової війни. Він був перекладачемв армії США на різноманітних переговорах з радянським командуванням.
знов про шведів...
І от щойно "Голос Посулля" опублікував матеріал магістра Київського національного університету ім. Т. Шевченка Віти КОЦУР, (на фото) до речі, доньки професора цього навчального закладу, уродженця Недригайлівщини Анатолія Коцура.
Працюючи з історичною літературою в бібліотеці Гентського унверситету (Бельгія), вона натрапила на "Мемуари Максиміліана Емануеля, герцога Вюртемберзького, полковника драгунського полку на шведськвй службі". Ця книга з довгою назвою та об"ємом у понад 300 сторінок, практично невідома в Україні. Мемуари дуже детально передають атмосферу подій 1708-1709 років на українських землях.
Фотокопії титульної сторінки та однієї з сторінок, де згадуються і Терни та опір місцевого населення шведам, дослідниця надала до видання.
.
Цитата, зі сторінки 301 -"...України. Після захоплення цієї фортеці (Білої Церкви. -В.К.)Мазепа, який там мавнайбільшу частину своїх скарбів, втратив більше 2 млн.
Повсюди утворювалися юрби селян, які відбирали у шведів продовольство та речі. Король, щоб помститися їм за це, наказав спалити їхні села.Однак це не відновило збитки шведів.Лейтенант-полковник Функ вирушив на чолі 500 чоловік, щоб зупинити ці безпорядки. Він розправився з усіма, хто чинив опір його походу, вбивши у Терцях (Terci) (Тернах -"ДС") 1000 козаків з ворожого табору та перетворивши місто на згарище. Подібне він учинив і з Недригайловим (Drihalow), сподіваючись залякати цим і вселити страх в решти мешканців країни.
Король, щоб привабити на свій бік козаків і в той же час покращити становище шведів, наказав опублікувати в цій країні маніфест, складений латиною, в якому він пояснював справжні мотиви, що змушували його вести війну проти московитів.
Цей маніфест, який дуже добре складений, не мав великого ефекту. Козаки залишались на стороні царя..."
.
Ото ж , завдяки молодому науковцю, В. Коцур маємо ще одне джерело, котре вказує на події 9 грудня 1708 року - різанину, котру вчинили шведські війська в Тернах.
Серед чималої кількості істориків, свідків, авторів цих згадувань( іх перелік у попередніх матеріалах) додається ще й ім"я Умануеля-Максиміліана, герцога Вюртемберзького...
$I 
*****************************************************************************************************************************
| 
