Зазвичай, сайт "Дика Слива" добірки тематичних світлин подає у так званому "підвалі", тоб-то знизу підбірки матеріалів, та цього разу вирішили дещо відступити від традиції. Причина в настанні літа - просто ЛІТА, приємної пори року - з її квітами, теплом, фруктами, відпочинком та іншими приємностями...
З Літом вас, шановні відвідувачі! Ця невеличка, щойно-сфотографована квіткогалерея для вас. Ранкові зорі для альбому
Тобі я з блискавкою сшив,
Що в червні взяв з зірниць без грому,
І біля ліжка залишив... А. Лісний
Агрофірма "Дружба-Нова", котра входить в компанію "Кернел" розрочала виплату 10 % від вартості паїв за 2018 рік, тернівцям, котрі передали їй на наступні 10 років у користування свої земельні наділи. Їх сума складає (округлено) 6 360 грн. за колгоспний пай та дещо більше - 6 980 грн. за радгоспний. Разом з тим чимало земляків, після закінчення у 2017 році договору оренди, не стали продовжувати відносини з "Дружбою..." та передали їх у користування іншим орендарям. ( На світлині - офіс тернівського відділення АФ "Дружба- Нова" - ▼ ).
І до теми... - як повідомила днями агенція UNN, у третьому кварталі 2018 року фінансового року (ФР) компанія "Кернел" отримала 39,1 млн дол. чистого збитку проти 32,9 млн дол. чистого прибутку за аналогічний період минулого року. Бенефіціарами компанії є Андрій Веревський з 38, 4%, а також народний депутат від партії "Відродження", член податкового комітету ВР Віталій Хомутиннік з часткою у 6,6% акцій. Деякі експерти вважають, що проблеми "Кернел" пов'язані з присутністю в компанії народного депутата, який не може згідно із законом поєднувати бізнес і держслужбу. ********************************** бізнес змінює...
В Тернах, за останній час відбувся деякий переділ місцевих бізнесових структур - так, відома не тільки у селищі, а й у межах області тернівська хлібопекарня нещодавно була продана сусідньому Улянівському (Білопільського району) хлібокомбінату. Магазин "Візит", ( на фото ---► ) котрий вигідно розміщений у центрі селища теж був проданий та змінив власника і колишні відділи (одягу та продовольчих товарів) змушені переїжджати в інше місце. Через неефективність ведення бізнесу закривають свої двері "пряничний" відділ фірми з Борзни, котрий знаходився у магазині "Дитячий світ" та магазин господарчих товарів "Все для дому" у центрі селища. ************************************ ...заморився...
Дещо раніше "Дика Слива" писала про деяку проблему із "стійкістю" дорожніх знаків на автошляху Суми - Конотоп, у межах Тернів.Та ситуація лишається "стабільною": пошкоджені вказівники не поновлюються, а ті, котрі ще трималися, мають властивість, з різних причин, завалюватись...
Так, днями (неподалік будинку культури), напевне, "заморився" та впав разом з опорою, від цілодобової ходи по пішохідному переходу один із зображених на дорожньому знаку, пішоходів. ( ▲ на фото ліворуч, вище). Яка причина цьому - невідомо: чи автівкою хто зачепив, чи у когось " сили молодецької" за край, що немає де використати, але знак "відпочиває"... , як і свого часу той, котрий був був біля повороту у бік Недригайлова ( фото - ліворуч знизу ▼) На цьому проміжку дороги ( від пам'ятника, у бік Конотопу, у межах 300 м. ) нині є три понівечині дорожні знаки - ( частина з них виготовлена із пластику), то ж "небайдужим" до вандалізму, немає великої проблеми розтрощити їх, не надто задумуючись про наслідки... - ( на фото праворуч). **********************************************************************
"...купітє машіну, совєтскую,.. нє пожалєєтє..."
( Із місцевих оголошень...) Пункт 1. Час від часу наш сайт подає інформацію про різноманітні оголошення тернівців ( головно із сайтіу "OLX" ) про їхні різноманітні продавання ( від квартир-будинків-автомобілів, побутової техніки та до менш значущих речей ), котрі шукають своїх нових господарів. Пункт 2. Те покоління, котре пам'ятає український гумористичний журнал "Перець", напевне знає і рубрику, у ньому, під назвою "Страшне перо не в гусака", де друкувалися різноманітні мовні вибрики ( тоб-то приколи). від читачів, котрі не надто товаришували з філологічними поняттями. Було кумедно їх читати, на кшалт : «Козаки будували фортеці на сечі». )) Пункт 3. Оголошення ( на фото праворуч, напевне у "Перці " можливо і розмістили-б...
А поза тим, кому із земляків дійсно потрібна така "машіна" ( про її марку та інші питання дізнавайтеся, як вказано в оголошенні, за вказаним телефоном ), - якщо вона ще не реалізована))... ***********************************"нафутболили"... Третього червня відбулися матчі другого туру чемпіонату Недригайлівщини. Тернівчани грали вдома із ФК "Хоружівка-Кулішівка". Результат матчу виявився дещо непристойним, як для футболу. Вболівальників хокейний рахунок порадував, а от чи є саме така результативність показником майстерності..? "Космос" (Терни) - ФК "Хоружівка-Кулішівка"......... - 9:3
ФК "Недригайлів" - ФК "Коровинці"............................ - 0:1
ФК "Вільшана" - ФК "Олімпік-ВПУ"....................... - 0:0
ФК "Іваниця" - вихідний
P.S.Як виявляється , наступний третій тур, 10 червня, "Космос" грає вдома, із ФК "Іваниця". Запрошуємо вболівальників на гру, як завжди о 10- й годині....
P.S.S. Фінал Кубку району "Космос" _ ФК "Недригайлів" буде у ТЕРНАХ 24 травня... P.S. До речі, на Сумщині , крім тернівського "Космосу", є ще один футбольний клуб, котрий носить таку ж назву - це команда із села Сад Сумського району - також "Космос".
До чергової, 375-ї річниці ( 1643 р. - за визначенням місцевих краєзнавців), від часу заснування Тернів, а нині - до дня відзначення дня селища, було анонсовано відкриття місцевого краєзнавчого музею, у новому місці. Замість кімнати у колишній "восьмирічній заводській школі" - новий заклад розташувався нині в одній із крайніх класних кімнат, на першому поверсі "середньої школи" ( в якій раніше навчались молодші школярі ) .
Тернівці напевне зають..
Ідучи шляхом до тих класів нині ( та і вже багато років ) там є "фойє казок", котре свого часу був оздоблений місцевими художниками... ... ( До речі,.. - ( між іншим). - адмін "Дикої Сливи" також причетний до тієї справи - разом із напарником, земляком, чудовим художником він і робив цей дизайн-коридор, котрий "тримається" до цих пір, уже чимало років ....)
Урочисте відкриття музейної кімнати краєзнавства, у школі, відбулося за участі його організаторів, благодійників, місцевої адміністрації, відомих земляків, місцевих активістів, та тих краян, котрі приїхали до цієї дати з різних куточків України і яким не байдужа доля малої батьківщини, тернівців, учнів школи, у їх вихованні з любов'ю до рідного краю. (◄-- на фото) Зокрема, на заході були присутні: земляк - письменник, журналіст, публіцист, головний редактор сумської газети "Панорама" Євгеній Положій ( ◄--- на світлині ), відома журналістка Алла Акіменко ( ◄--- стоїть позаду Є. П. )., привітав земляків з подією директор Недригайлівського краєзнавчого музею Іван Абаровський - ( на фото нижче).
Після відкриття урочистостей, було мовлено чимало слів від організаторів та гостей про подію котра передувала відкриттю... Слова вдячності були висловлені всім причетним, хто зміг, якимось чином допомогти реалізації проекту та були вручені подяки... Відвідали захід гості з Недригайлова, Сум та з інших міст .
За словами організаторів, продовження музейного проекту з історії Тернів буде продовжуватись, і можливо буде, у цьому плані освоєно ще одну кімнату сусіднього класу - для розміщення наступних експонатів. Можливість така є. До тернівців же було прохання допомагати з формуванням наступних експозицій та надання , можливо непотрібних вдома та цінних для музею старовинних речей, котрі стануть йому у нагоді.
Привітала, цього дня, своєю піснею присутніх Заслужена артистка України Тетяна Фінашко. ( на фото ліворуч ◄--- ). Офіційна частина заходу закінчилась перерізанням стрічки, що символізує відкриття - це зробили голова селищної ради Володимир Подлєсний та директор школи Олександр Виноградов. Після цього всі бажаючі оглянули експонати музею.
Всередині кімнати кидається в очі чималихх розмірів карта Тернів ( збільшена від оригіналу та комп'ютерно опрацьована), котру 22 роки тому створив місцевий мешканець і яку вже напевне можна вважати історичною.
Оформленням музею займався земляк, художник Віктор Шутка ( про нього свого часу писала "Дика Слива" ТУТ ) та за активного сприяння ініціаторів, Ніни Степаненко Людмили Троян (саме за цими, дівочими прізвищами їх знають тернівці), ( на світлині 2, ▲ вище) хоч вони і не мешкають нині у селищі та краєзнавців Володимира Богатиря і Анатолія Лісного.
Деяку уяву про внутрішній уклад музею можна зробити переглянувши світлини "ДС" та зі сторінки у ФБ "Тернівчани", нижче ▼ .
Дещо пізніше "Дика Сливе" розмістить більш детальну інформацію про експозицію та експонати музею...
P.S. Про подяку організаторам, котрі вклали багато сил для створення музею, ми вже писали...
Критичні коментарі звісно сприймаються по іншому, але відвідувачами, котрі оглянули музей, були висловлені деякі зауваження, котрі , як кажуть мають право на існування. Підсумовуючи їх , коротко можна виділити наступне:
.... - оригінальних музейних експонатів, на цей час експонується занадто мало, хоча у "фонді" музею вони є... ... - фотоекспозиція ( хоч і якісна) не замінює "живих" ретро-світлин ( як це було у попередньому приміщенні - навіть на примітивних планшетах), бо немає відчуття "давнини"...
... - недостатньо інформації про Терни дорадянського періоду - ( за словами однієї з організаторів ( про князя Щербатова ) , що це ( приблизний вислів) - "минуле і не наше, у нас є своя історія...")...
З під пера місцевого краєзнавця, публіциста, поета, прозаїка, колишнього вчителя Анатолія Лісного ( на світлині ---► ) , щойно вийшла з друку третя книга нарисів з історії с. Терни " Через віки та епохи. По праву пам'яті" ( із запланованих чотирьох книг). Крім них, автор має також три виданих збірники поезії та прози . Третій том нарисів присвячений не історичним тернівським подіям ( як попередні два ), а головно уродженцям Тернів, котрі, на думку автора мають честь увійти до переліку земляків, про котрих варто згадати. Хоча деяка частина із перелічених осіб, у виданні, і не є тернівцями, але якось з ними пов'язана. Книга має об'єм у 234 сторінки та віддрукована у Сумському видавництві ВВП "Мрія-1" цьогоріч, накладом 300 примірників. ( На зображенні ліворуч, обкладинка, нижче - два розвороти книги, а знизу - зміст книги.) Для більшої зручності, на сайті подаєм перелік прізвищ, зазначених у книзі, з вказанням сторінок про них.
Ковтун Катерина Тимофіївна................................................7 - 9 Калініченко Микола Петрович............................................10-30 Троян Григорій Іванович........................................30-39, 174-175. Степаненко Сергій Іванович................................................39-57 Мальченко Петро Васильович.............................................57-66 Мокренко Анатолій Юрійович.............................................66-77 Майборода Платон Іларіонович...........................................78 Білаш Олександр Іванович....................................................78-79 Танєєв Сергій Іванович..........................................................79 Гриценко Валерій Павлович............................................... 80-85 Ромащенко Михайло Маркович......................................... 86-89 Шутка Віктор Павлович.......................................... 89-99 Диннік Артем Юхимович........................................ 100-111 Кохан Калина Ілліч...................................................111-112 Овечкін В'чеслав Семенович...................................112-127 Лебідь Олександр Іванович.................................... 128-141 "Афганці": ........................................................ ....... 142-143 Кравченко Анатолій Іванович............................... 144 Мамонови Олександр та Юрій Станіславовичі....144-152 Біловол Микола Володимирович.......................... 152 Христенко Євген Юрійович.................................... 153 Вертіль Анатолій Сергійович.................................154 Пільгуй Віктор Михайлович...................................154-162 Молчанов (Мовчан) Василь Михайлович.............162-165 Тимченко Петро Сергійович.................................. 166-167 Міщенко Всеволод Іванович.................................. 168-170 Сташко Василь Олексійович................................. 171-174. Логвін Володимир Матвійович..............................175-180 Холод Світлана Станіславівна.............................. 180-183 Лісний Микола Іванович........................................183-186 Сташко Анатолій Іванович..................................... 186-196 Лісний Іван Максимович........................................196-200 Кисляк Лука Трохимович.......................................201-209 Гузь Іван Васильович............................................. 209-213 Міщенко Віктор Степанович.................................213-220 Браташ Олексій Васильович................................. 221-226 Дігтяренко Йосип Іванович...................................226-231
Земляки, котрі бажають придбати вказану книгу, можуть звертатися до автора, в Тернах, а ті, хто мешкає поза межами "досяжності" - за ел. адресою ulis-nik@i.ua Вартість видання - 100 грн. P.S. Автор також має певну кількість примірників першої книги, із серії історичних нарисів про Терни - "Через віки та епохи", яку також ще можна придбати. Зміст цієї книги можна переглянути ТУТ.
Також щойно, третього червня у Києві було презентовано нову книгу ще одного земляка-тернівця, Євгена Положія - видано його збірку «Перехрестя: повісті, есеї, новели, віршата». Євген Положій (м. Суми) — відомий журналіст і письменник. Працював головним редактором газет «Уик-энд» та «Теленеделя-Сумы», радіостанції «Всесвіт». Був автором та ведучим кількох інформаційно-розважальних програм на ТРК «Відікон». З грудня 1998 р. по теперішній час – головний редактор суспільно-політичної газети «Панорама».
Декілька місяців тому до "Дикої Сливи" та місцевих краєзнавців неочікувано зателефонували з найвпливовішої британської газети, з проханням надати їм фото, про котре згадувалось в одному з матеріалів "Дикої Сливи", стосовно колишнього резидента КДБ, уродженця Тернів Івана Кисляка та його сина, донедавна посла Росії у США - Олександра Кисляка, котрий тоді зі скандалом залишив свій пост. Та світлина ( котру кореспонденти того видання мали напевне використати у своєму матеріалі) на той час, десь було загубилась у одній із числених комп'ютерних тек. Та нещодавно, під час "ревізії" вона була знайдена( ◄--- див. фото ліворуч.
На ньому - екс-посол РФ у США О. Кисляк, позаду свого батька - Івана Кисляка, резидента ГРУ . Світлина: - Сумщина, Терни, школа, 1982 р.) - якраз вчасно, до нижченаведеного матеріалу. На жаль її якість не належному рівні, та всеодно. Фото сучасного Олександра Кисляка ми вибрали у подібному ракурсі, порівняно із 1982 роком, для співставляння ... ( 35 років потому)... ( Див. нижче - ▼ )
Про всіх, більш-менш відомих наших "земляків", тернівський сайт "Дика Слива" інформацію подає регулярно, як той тільки втрапить у "павутиння " інтернету. Про Івана Кисляка ( резидента КДБ ще часів СРСР ) ми вже писали зокрема ТУТ, трішки ТУТ - та і його відомого сина ( колишнього вже посла Росії у США) також - ТУТ ..
В останній книзі з нарисів історії про Терни ( див. матеріал вище), на останній 232-й сторінці, під заголовком "Генерали Тернів" є також згадка про Івана Кисляка. Цей матеріали із щойно виданої книги місцевого краєзнавця Анатолія Лісного подаєм ниж "...Іван Петрович Кисляк раніше (за інших тернівців. Ред.) отримав це звання ( генерала. - За деякими даними генерал-майора. Ред. "ДС" ), але навіть рідні не здогадувалися, що він генерал, а дізналися лише в день похорон, коли його привезли зі шпиталю в труні в генеральській формі. Він пройшов через фронти Другоїсвітової війни, в 1947 році, як розповідав мій покійний тато, який дружив і працював з його батьком - Петром Гавриловичем - у Тернівському цукрокомбінаті, закінчив дипломатичну школу. Про це тато дізнався від батька Івана Петровича. Працював він дипломатом у Греції, Португалії, Франції, США. У Франції дослужився до резидента. Так би мовити, воїн невидимого фронту. У 1982 році він прилітав у Москву з сином Сергієм із Нью-Йорка і 17 серпня приїздив із Москви в Терни (▲--- на фото) на зустріч із випускниками-однокласниками Тернівської середньої школи. Уже тоді Сергій Іванович представляв Радянський Союз в ООН -( другий секретар Постійного представництва СРСР при ООН в Нью-Йорку. Ред. "ДС" ). Коли я попросив Івана Петровича сфотографуватись з ним на пам'ять, він відмовився, зіславшись на неможливість це зробити " по долгу службы"
( Довідка: син Івана Кисляка, Сергій Кисляк - Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації у Сполучених Штатах Америки у 2008-20017 роках. На тлі політичного скандалу та розслідування спеціально призначеним мінюстом прокурором США зв'язків американських політиків з путінським режимом та беспосередньо з Кисляком, 27 червня 2017 року його було відізвано з посади посла РФ у США. ( Ред. "ДС".)
P.S. За посиланням на ."livejournal" знаходимо ще одну цікаву інформацію - хоч із помилкою не про ті Терни ( напевно випадково переглянувши матеріал про Кисляка на "Дикій Сливі" автор "прогугливши" назву населеного пункту вписав у свій пост те, що йому трапилось...). Подаєм мовою оригіналу:
"Генерал-майор КГБ Иван Петрович Кисляк родился на Советской улице в селе Терны, Лубенский район, Полтавская область. Его папа, и соответственно дедушка посла РФ, работал на сахарном заводе. После войны Иван Петрович поступил в МГБ. В 1949 году стал личным телохранителем Лаврентия Берии. По месту службы отца в Москве и родился хлопчик Кисляк. Затем родина послала его, под кодовым именем "Майский" (так звали посла СССР при Сент-Джеймсском дворе) на работу в Грецию, Португалию, Испанию, Францию. В частности, искал он агентов для вербовки в Греческой компартии. С 1972 по 1977 гг. глава резидентуры КГБ в Париже. В 1982 году Иван Петрович, выписав сынку Сергея из Нью-Йорка (тот в это время работал на СССР (РФ ещё тогда не было) в советском представительстве при ООН) отправился на встречу выпускников в родное село Терны. Это был их последний визит на родину. В начале 1990-х родовое гнездо, дом деда на Советской улице был снесён."
Ця добірка матеріалів виявилася насиченою інформацією про земляків - ось і цей, останній, також про тернівця. "Дика Слива" час від часу друкує його вірші, а нині пропонуємо послухати його спів. До вашої уваги "Два кольори" від Івана Сургуча.... ( на відео - ліворуч).
