Генерал Лебеденко, хоч і представився в даному випадку О.П Щербатову, як тернівчанин, та ним ніколи не був. Народився далеко від Тернів ., Навчався у С.-Петербурзі. Посилання на те, що батько генерала добре знав Бориса Щербатова, не дає підстав записувати його до числа тернівців. Судячи по всьому, Лебеденко був пов"язаний зі спецслужбами СРСР.
Батько Олексія ,- Павло Борисович перед самим переворотом 1917 року, ризикнув повернутись із Ялти в Петроград і вивіз всі коштовності бабці Олексія - Барятинської. Забрав дві валізи із ломбарда, в котрий петербуржці здавали коштовності на збереження. З деякими ускладненнями, він все-таки вмудрився довезти валізи до Ялти. І даремно. Бабцю потім розстріляли, коштовності на мільйони доларів хтось прибрав до рук.
В книгах ломбарду,ці скарби , скоріш за все, були зареєстровані, чи то вказана була загальна вартість у грошовому еквіваленті. Після перевороту ці книги потрапили до рук чекістів, але самі коштовності випали з їх поля зору. Ось і стали вони їх шукати, встановивши спостереження за членами сім"ї Щербатових.
Батько Олексія Павловича,був досвідченим офіцером, приближеним до царя Миколи ІІ, і обережним. Схоже, що чекісти обрали його сина, для вивуджування інформації про скарби,- заманити в Союз, а далі вже викачавши їх, - розстріляти, як це робилося зазвичай з багатьма іншими.
Сталін розсилав цих комунопавуків по всьому світові розшукувати
тих, хто свого часу, вивіз коштовності, і умовляли їхповернутися до Союзу, обіцяючи безпеку і коли це вдавалось, вибивали з них номер рахунку , пароль, код, та всі необхідні дані, щоб цінності повернути в Радянський Союз. Подібне було навіть із Надією Крупською , після смерті Леніна. Той мав декілька мільйонів доларів у швейцарському банку на своєму рахунку, після "націоналізації" коштовностей із банків, храмів, приватних зібрань, котрі були потім вивезені до США.. За наказом Сталіна "кожодери"- чекісти вибили із Крупської необхідні дані для повернення цього вкладу. Цінності повернули. А в день її народження, після куштування торта , надісланого Сталіним вона померла. Медична допомога, за вказівкою зверху надана не була. Але то інша історія.
Був такий час, що князь Олексій Щербатов ледь не повернувся на батьківщину . Про це він пише відверто, і вдячний Долі за те, що вона не випустила його зі своїх обіймів.
