ІЗ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ НАТАЛІ
*************************************************************
Де ви, діти? Де ви, діти..
Приїздіть на материн поріг.
Минула та зима, минуло й літо...
І нині сніг, на землю знову ліг.
Де ви, діти? Гірко жити...
У відрі замерзає вода.
Шибка у вікні давно розбита.
...Мати ваша ще жива...
Де ви діти? На дамерзлу шибку
Дихає старенька, - ледь жива.
А вуста шепочуть не молитву,
А дітей невдячних імена...
**************************************************
ПОХИЛИЛАСЬ ХАТА КРАЙ СЕЛА
Похилилась хата край села...
Наче свіжі рани - чорні вікна .
Бабця вчора ще була жива,
Ще горіло на порозі світло...
Покосилась хата край села,
Наче все в душі перевернулось:
Бабця вчора ще була жива,
А сьогодні вранці не проснулаь...
Покосилась хата край села...
Ніби свіжі рани - чорні вікна.
Біля неї яблуня стара
Похилила почорніле віття...
Не протоптані у дворі стежки,
З димаря димок не простягає...
Хата без жіночої руки -
Душу, як людина утрачає...
***************************************************
Вистукує тихо годинник,
Пливе, наче річка, - життя.
Іде по дорозі людина -
Не думає про майбуття...
Думки її зовсім про інше; -
Про щастя, любов про весну.
І йтиме вона веселіше,
Як знатиме; - десь її ждуть
Тоді і дорога коротша,
Й гора не така вже й крута
Людина немовби - молодша,
Немовби на крилах літа .
Іде по дорозі людина.
Всміхається власним думкам.
Закохана і щаслива,
На зло пересудам й рокам...
**********************************************************
Білий голуб на вікні,
Білий голуб.
Сірі тіні на стіні,
В серці -холод...
Білий голуб полетів -
Тінь зосталась.
Від шалених почуттів -
Тільки жалість...
Білий голуб полетів -
Не вернетья.
В серці смутком ця любов
Озоветься...
Білий голуб до вікна
Не літає.
Вітер тіні на стіні-
Колихає...
****************************************************
|