що ми про це знаємо ?
Найбільш замовчувана і сфальсифікована сторінка нашої історії, - про ОУН- УПА потребує документального наповнення з різних причин. Адже за кожним актом українського підпілля, за кожним вчинком стоять долі сотень людей.
Незаслужено засуджені учасники боротьби та їх родини, які все життя ходили з тавром «ворога народу», просто мають право сказати слово на свій захист. Практично нікого з колишніх підпільників Сумщини уже немає на цьому світі. Тому документальне відтворення умов їхньої діяльності безумовно матиме і наукове, і суспільне, і моральне значення.
До речі, у книзі документів та матеріалів, історика В. Сергійчука "ОУН-УПА в роки війни", на стор. 435 - маємо згадку про нашого земляка - ТУПОТІЛОВА Тимофія (під псевдо - Роман), котрий воював в одному з відділів УПА. Під № 70 він записаний у переліку вояків , цієї армії, з уродженців Сумщини, а саме із с. Терни Улянівського ( на той час) району. На жаль іншої інформації про нього не маємо. Там же наводяться прізвища упівців з навколишніх сіл - Володимирівки, Успенки, Бобрика, Жуківки, Сагарівки.
Актуальність цієї теми зумовлена не тільки бажанням побачити обставини роботи українських підпільників у нових і більш жорстоких історичних обставинах Другої світової війни, а й тим, що ідеї українського націоналізму в цей час проходили випробування на життєздатність в різних куточках України, в тому числі і на Сумщині.
Тож, поява нових збірників документів про визвольний рух на сході України дає можливість деталізувати обставини виникнення структур ОУН, уточнити роль та місце учасників боротьби в становленні підпілля і, можливо, переглянути деякі помилкові висновки, зроблені раніше за відсутності належної джерельної бази.
Важливою темою для розуміння обставин виникнення націоналістичного підпілля на Сумщині є діяльність похідних груп ОУН.В міру поступу фронтових ліній перейшли Похідні Групи на лівобережну Україну й покрили своєю організаторською працею всі терени від Сум, Харкова, Донбасу, Криму аж по Краснодар.Хоч були дуже переслідувані німецькою поліцією й жандармерією, які, спираючись на большевицьку агентурну сітку і на різного роду донощиків, дуже багато з них арештували й посадили до тюрм і концентраційних таборів, а багато теж і порозстрілювали.
Такі групи діяли на всій території області,- Конотопі, Лебедині, КраснопіллІ, Шостці, Ромнах , Сумах та інших містах та районах.
Цікаво, що відомості про окремих страчених підпільників свого часу потрапили і до обласного тому Книги Скорботи України, але без зазначення їхньої належності до ОУН.
Як свідчать документи, діяльність ОУН на Сумщині не припинилася з поверненням радянської влади. Навпаки, подекуди вона навіть переходила в партизанську форму боротьби.
 На той час " Органи Недригайлівської міліції після визволення від окупаційно - німецьких загарбників не тільки боротьбою проти представників кримінального світу, але й вели «зачистки» окремих районів області та населених пунктів і лісових масивів від українських повстанських загонів:
"Проведенные агентурно-следственные мероприятия в Октябре месяце в основном были направлены на очищение района от бандитско-дезертирского и проч. антисоветского элемента, как базы для к/р повстанческой деятельности, бандитизма, дезертирства и сознательного уклонения от призыва в Красную Армию”
Слід зазначити, що в цей час на території області діяли також і окремі загони Української Повстанської Армії, які боролися проти радянської влади за незалежність України.
 На фото - Іван Литвиненко "Євшан" - начальник розвідки Крайового військового штабу УПА-Північ,полковник Армії УНР. Уродженець с. Хоружівка.
Найбільшого розголосу в Сумській області набула невелика групка УПА, яка оформилася в липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів. ЇЇ очолював уродженець с.Вовківців Роменського району Цуб Микола Іванович. Він мав постійний зв`язок з Головним Командуванням УПА, неодноразово їздив на Рівненщину, звідкіля привозив інструкції про плани наступних дій. Сама група була невеликою – всього 6 чоловік і складалася в основному з жителів сіл Вовківців та Погожої Криниці, терен яких являв собою основну базу повстанців. Інструктивні наради за участю симпатиків з місцевого населення проводились на х.Широкий Яр Роменського району.
Завдання цього загону полягало в проведенні збройних акцій проти установ та представників радянської влади. При цьому акцентувалася увага на тому, щоб знищувати тільки тих колгоспних активістів, які були відомі своїм жорстоким поводженням з мирним населенням. Під час експропріацій майна колгоспів повстанці вели роз`яснювальну роботу серед населення про мету своєї боротьби.
В ніч з 11 на 12 листопада 1944 року цим загоном було проведено напад на бригаду колгоспу ім. Будьонного (с. Вовківці), такий же наліт було здійснено 15-16 листопада в с. Погожа Криниця. Причому, як повідомляли своє начальство агенти НКВС: "все награбоване майно і продукти харчування бандою було роздано населенню, яке співчувало їй і надавало всіляку підтримку.”83
Після вбивств кількох активістів Недригайлівський та Роменський райвідділи НКВС попрохали допомоги з обласного центру. Було заведено агентурну справу "Автоматчики”.
Оперативну групу ББ (відділ по боротьбі з бандитизмом) по виявленню і знищенню загону УПА очолив підполковник держбезпеки Юсфін. Для агентурної діяльності Органи НКВС завербували одного жителя с.Вільшана Недригайлівського району, який став "учасником ” загону. Крім того, колишній ватажок однієї з кримінальних банд, перевербований працівниками НКВС одержав агентурну кличку "Гром” і був закинутий в район дій загону Цуба.
16 листопада 1944 року він зустрівся з загоном Миколи Цуба біля хутора Ракова Січ Коровинської сільради Недригайлівського району і з того часу регулярно повідомляв міліцію про чисельність, місце перебування та плани партизанів.
В ніч з 12 на 13 грудня 1944 року повстанці ще розповсюджували листівки УПА в Погожій Криниці, Вовківцях і Коровинцях, не знаючи про те, що кожен їхній крок уже контролюється міліцейською агентурою. Коли "Гром”, повідомив про заплановані замахи на місцевих партійних керівників – було здійснено операцію відділу ББ по знищенню загону Цуба. 19 грудня 1944 року під час бою в х.Широкий Яр Роменського району командир загону загинув, учасники були схоплені. В штаб-квартирі повстанців була захоплена зброя та 60 листівок Головного Командування Української Повстанської Армії.
Про подальшу долю арештованих нічого не відомо."
*********
Джерела інформації; В. Сергійчук "ОУН -УПА в роки війни.Нові документи та матеріали",
Державний архів Сумської області.,
 До теми; - 16 червня у Сумському прес-клубі відбулася презентація історико-пригодницького роману Аркадія Поважного «Диверсант повстанської армії». Письменник працював над книгою три роки. Основою сюжету стали спогади ветеранів Української Повстанської Армії та архівні документи, які Аркадій Поважний піддав художньому осмисленню. Сумський автор намагається з’ясувати: ким же насправді були воїни УПА – бандитами чи патріотами, які понад усе прагнули незалежності для України. На конференції звучали думки щодо необхідності українському суспільству «нормального чтива». Зокрема, журналіст Ростислав Мартинюк зазначив, що роман є важливим, бо належить до військової прози, якої в нашій літературі небагато.
Марина Калита «Сотня»
************************************************************************************
| 
0
