 коротко про таке...
 зустрілась "молодь"...
 про "сушарку"...
 свого часу...
 вчена із тернів...
 пісня із ато...
Додатково..., коли можливо хтось із читачів не знає: - на сайті "Дика Слива" є можливість переглядати світлини у більшому форматі ( ніж на екрані ( моніторі), натиснувши на зображення... - ( лівою клавішою "миші"...).
Ми, у свій час, вибачаємось за не надто гарну якість світлин, котрі тут є.., - вони зроблені зі старого апарату. Так склалося...
Через технічні проблеми із "новим" (б.в. апаратом ), котрий дещо відремонтуєм пізніше, гадаєм деякі проблеми із якістю мають покращатися... Тоді буде і та якість, котра можливо вирішиться відповідно... До зустрічі... в етері...))
Ото таке...)))
коротко про таке...
"земля і люди..." Не так давно у мережу було викладено інтерактивну карту класифікації сільськогосподарських культур, які вирощуються на землях (полях) та земельного кадастру України. Перейшовши за посиланням --- ► СropМap та вибравши певну територію, можна побачити якою культурою були засіяні ниви у останні роки, зокрема і у 2019 році. Звичайно, ми обрали Тернівську селищну раду і ось, що проявилося на нашій території ( на фото праворуч ---►). Відповідний колір посіяного визначає певну культуру. Також там є і інша інформація у розрізі областей та районів ( загальна площа полів під культурами, площа зареєстрованих та незареєстрованих с.г. земель, кадастровий реєстр та ін.) Принцип користування картою, ідентичний звичайній карті Гугл.
А на тлі баталій про продаж сільськогосподарських земель, орендарі намагаються збільшити свої гектари, адже кожна необлікована сотка це додатковий прибуток, притому дешевий. Розорюються неугіддя, плата за які значно менша, вишукуються незареєстровані землі, розорюються польові дороги. Останній приклад на фото --- ►. Ліворуч, червоними лініями, орієнтовно вказано межі завжди, до недавнього часу польової дороги, котра слугувала коротшим шляхом від однієї околиці селища до іншої та була частиною резервного шляху у деяких ситуаціях, для місцевих мешканців. Відтепер, у разі подібних ситуацій дорога, котра з'єднувалась із цією ( на фото з помаранчевим її позначенням --- ►) впирається в переоране поле ...
Один із місцевих мешканців порівняв розірвання цих доріг із примусовим розлученням дітей та батьків... Адже десятиліттями ті шляхи мешкали в одному "обійсті"... А нині їх примусово відмежували...
Як то кажуть: " - Злазьте дядьку, далі пішки йдіть...". Особливо, коли той "дядько" ... небіжчик...
А там таке і може бути... За певних обставин...
****************************************************************
 шкільне...
За даними сайту Тернівської ЗОЖ І-ІІІ ст.18 грудня в навчальному закладі відбулися I «Тернівські читання» поетів – земляків. ( На фото ---►). У заході взяли участь 17 учнів школи, які представляли твори Д. Швець, Н. Ковтун, А. Мокренка, М. Бабака, В. Богатиря. За підсумками жюрі I місце зайняла Рубанович С., II місце – Бровді Л., III місце – Багмет О. Решта учасників отрималили подяки.
Також цього дня відбулися Андріївські вечорниці на яких була присутня начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Я. Зеленська. Під час заходу учні школи змогли поринути у традиції минулих часів, співали, танцювали і обов’язково ворожили. ( на фото ---►). Закінчилися вечорниці гарною вечерею з варениками, пампушками, узваром та пиріжками.
19 грудня до Дня Святого Миколая учні 8 класу розіграли для молодших школярів виставу «Золотий ключик». ( На фото --▲--) Герої цієї вистави подарували чудовий настрій всім дітлахам. В кінці свята учні 1- 4 класів отримали подарунки від «Кернел».
*************************************************************
 вітаємо земляка!..
Уже не вперше Сумська обласна рада на підставі рішення Комісії з присудження Сумської обласної літературно-краєзнавчо-мистецької премії називає її лауреатів – кращих представників у різних творчих номінаціях: «Художня література»,«Журналістика», «Культура і народна творчість», «Мистецтво», «Краєзнавство». Премія була заснована з метою стимулювання творчої праці діячів літератури, журналістики, мистецтва, культури і краєзнавства, які зробили важливий внесок у літературно-краєзнавчо-мистецьку скарбницю рідного краю,
Приємно відзначити, що цього року у номінації «Художня література» її присуджено нашому земляку, котрий народився та виріс в Тернах, члену Національної спілки журналістів України Івану Житнику за особистий внесок у розвиток художньої літератури.
Про це повідомив офіційний сайт Сумської обласної ради.
***************************************************************
натанцювали...
Про дитячий танцювальний колектив "Inkadance " Тернівської школи мистецтв та її здобутки ми писали неодноразово. І от нові перемоги. Керівник танцювальників, у мережі Фейсбук повідомила:
"І знову вітаю мій "Inkadance "...
Мої улюблені артисти зайняли призові місця - змішана група "АБ" - 4-те та 3-тє , молодша -два 3-іх. Солісточки мої два 3-іх та 4-те.
Розумниці мої та молодчики.
До всього цього, мій улюблений "Inkadance" виріс у кількості учасників, які прийняли участь у конкурсі.
І знову хочу висловити свою подяку батькам, за підтримку, допомогу та розуміння...
Я можу з гордістю сказати що мої, наші дітки та батьки -- найкращі.., поважаю та ціную кожного з Вас не за участі, а просто за віддачу Вашого тепла, за роботу турботу та сприйнятя мене такою яка я є .....
І знову з гордістю повторю,що я люблю Мій улюблений "Inkadance".
***************************************************************
 чергове нещастя...
Не так давно ми інформували про трагедію зі студенткою, котра у Сумах вчинила самогубство. ЇЇ батьки є вихідцями з Тернів...
Випадок, котрий також стався в обласному центрі, у якому загинув 32-річний чоловік, став так само непоправною втратою для інших батьків - тернівців та його родини.
Трагедія трапилася в середині грудня близько 10.10 на одному з будівельних майданчиків житлового комплексу в районі ТРЦ "Мануфактура" в Сумах, де ведеться будівництво на території колишнього заводу “Сумсільмаш” та зводиться багатоповерховий житловий комплекс.
Каменяр виконував цегляну кладку бічної стіни вітражного балкону на 10-му поверсі та не не втримався і впав з висоти на купу битої цегли. У результаті падіння будівельник загинув.
Свідків не було. З приїздом бригади швидкої допомоги чоловік був без ознак життя”.
На роботу, на цю посаду, він був прийнятий у 2018 році.
У нього залишилася 8-річна донька.
Причини і обставини нещасного випадку встановлюються.
***************************************************************
передноворічне...
Новорічна ялинка в Тернах, традиційно встановлюється , у центральному сквері селища. Декілька років штучне деревце засвітлює свої вогні нагадуючи про наближення свята. Прикрашена іграшками ялинка радуватиме дітвору, адже встановлена поруч із дитячим майданчиком, а погодні умови сприяють тут відпочинку малечі.
Щодо теплих днів, то земляки мають змогу спостерігати у цей зимовий передноворічний час зеленіючу траву та іншу рослинність, котра оживає немов-би в очікуванні весни, як наприклад на місцевому стадіоні та неподалік нього... ( На фото праворуч ---►).
А на весну таки, між іншим повернуло, адже 22 грудня (день зимового сонцестояння) найкоротший день у році - триває він 8 годин і відтепер потрішку буде збільшуватись.., хоча календарної зими ще понад два місяці...
зустрілась "молодь" ...
21 грудня, у тернівському кафе "Акцент", у центрі селища відбулася анонсована раніше, передноворічна зустріч молоді 70-80-х років, уже минулого сторіччя, з учасниками популярного тоді гурту (вокально-музичного ансамблю) "Червоні вітрила". На неї зібралося близько 100 тернівців, але були земляки і з інших населених пунктів. Попередньо, оголошення про цей захід було розміщене на сторінці "Тернівчани" мережі Фейсбук, але не всі мають інтернет та, на жаль, не змогли заздалегідь взнати про захід та "забронювати" собі місця, кількість яких була дещо обмеженою.
Організатори зустрічі запрошували вносити пропозиції, щодо організаційних питань і "молодь" на це відгукнулася, хоча  були й критичні зауваженн. Одне з них про зустріч не літнього ( коли і погодні умови кращі, і відпускна пора), а зимового часу. Але попередньо ( у ту-ж теплу пору) з цією метою ніхто не звертався, коли хтось значно пізніше не висловив таку ідею...
І коротенько про зустріч...
У визначений час, за сервірованими столиками розмістилася "молодь" з тих часів ( по 100 грн. з кожного), що-би поринути у дні юності хоча-би за допомогою музичного супроводу... ( Фото 1, вище ).
Ведучі ( фото 2 ---►), після вступного слова, на початку провели історично-музично-краєзнавчий конкурс, із призами, а потім надали слово багаторічному керівнику "Червоних вітрил" Олександру Кравченку, ( на фото ---►) котрий розповів про біографію гурту, згадавши його утворення та засновників і спонсорів. До речі, виявилося, що з того часу, початку 70-х років і до цього часу у колективі брало участь близько 60 учасників. "Червоні вітрила" були багаторазовими переможцями та лауреатами районних та обласних фестивалів.
Гурт і до цих пір веде концертну діяльність - нещодавно він побував з виступами у Ромнах та в одній із військових частин, у якій несуть службу і двоє тернівців. Тих, хто не зміг побувати на цьому вечорі, О. Кравченко запрошує на ювілейний концерт "Червоних вітрил" котрий орієнтовно має відбутися у травні місяці 2020 року. 
Після цього, керівник ВІА подякував всіх причетних за організацію зустрічі та представив ветеранів ансамблю, котрі своїм виконанням пісень 1970-80-х р. і розпочали музичну частину заходу. ( На фото праворуч ---►, та нижче ліворуч --▼--). Опісля невеликої сольної програми та відпочинку, розпочалася танцювальна "дискотека" з пісень у виконанні гурту та записами, котрі нагадали присутнім про тодішній танцмайданчик із відповідними піснями та "танцями" та спричинили певні спогади та деяку ностальгію...
Загалом, присутні "гості-колеги-однокласники-друзі-земляки" були дуже задоволені: - висловлювали подяку організаторам та "Червоним вітрилам" і вручили їм, за приємно проведений час, гарні квіти.
«Пісні і мелодії нашої молодості» ( 1970-80-х років) із динаміків лунали ще довго, адже їх так було тоді багато...
 
Підприємство, котре нині знаходиться нині на території колишнього комплексу по відгодівлі великої рогатої худоби колишнього колгоспу вмені Чапаєва, тернівці називають "сушарка" (◄--- На фото - ліворуч ). Там дійсно сушать різноманітні зернові, а найбільше кукурудзи. Але крім цього інформації майже немає - господарство знаходиться на околиці селища і напевне працівники можуть сказати про нього дещо більше.
Цю територію можна розгледіти на мапі зі супутника ( на фото нижче -- ▼-- (позначено червоним овалом ).
" Слобожанщина Агро" так зветься елеватор, який знаходиться в смт Терни на Сумщині. Підприємство належить до групи компаній «ІМК». Напрямки діяльності «ІМК»: виробництво сільськогосподарських культур (кукурудза, пшениця, соняшник, соя, картопля); зберігання і переробка сільськогосподарських культур; виробництво молока. ІМК є однією з 10-ти найбільших аграрних компаній в Україні.
Тип елеватора «Слобожанщина Агро» - лінійний, тип зберігання навалом. Місткість 10000 тон.Зручне розташування елеватора поблизу автотраси Р-16 ( Суми- Конотоп ) дозволяє проводити оперативно вантажні роботи: функціонують лінії автозавантаження та автовідвантаження.
Основні культури: кукурудза, пшениця, соняшник, соя. Елеватор має сертифіковану лабораторію з перевірки якості зерна.
Він видає складські квитанції, які є підтвердженням якості та кількості прийнятої продукції, а також дає можливість продавати продукцію, як у повному обсязі або частково через інструменти електронних торгів на AGROXY як на внутрішньому ринку так і на експорт.
Власники елеватора:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат - Агро". Внесок - 75 375 грн - 75%., "Юнігрейн холдінг лімітед" - внесок- 25 125 грн. - 25%. Кінцевий беніфіціарний власник (контролер) Петров О.Л. м. Київ.
Судовий реєстр - 29 рішень.
Директор (на 2019-06-03): - Сластьон Р. М.
свого часу...
Попередньо ми повідомляли, що у цій добірці матеріалів буде додано черговий фрагмент допису про наш край, з книги архітектора В. Вечерського "Пам'ятки архітектури й містобудування лівобережної України", про архітектурні форми у побудові Тернівського цукрового заводу.
Ця робота була виконана ще у часи, коли підприємство працювало...
У нинішній період - це лиш промислові руїни колишнього заводу ( як на останніх світлинах ... ), а дещо опісля і їх не лишиться...
вчена із тернів ...
Про вчену, Параскевію Сергіївну Щербатову (Уварову) свого часу сайт "Дика Слива" подав чималий матеріал ТУТ , разом із 15-хвилинним відеороликом про неї, котрий там можна переглянути. Нині доповнюєм той допис чималою добіркою зображень княжни (графині) та додатковим текстом ( з деяким скороченням), котрі зустрілися на одному із блогів.
Вона народилася у тернівському маєтку Лебединського повіту Харківської губернії, 28 березня 1840 в одній з найбільш родовитих сімей Російської імперії.
У родині свято підтримувалися традиції предків - істориків, просвітителів, військових. Знаменитим серед прапрадідів був і відомий російський історик князь М. М. Щербатов. Батько Парасковії, князь Сергій Щербатов, був близько знайомим із О. Пушкіним і зберігав екземпляр «Кавказького бранця» з авторським дарчим написом: «Другу моєму Сергію».
Дитинство її було щасливим і вільним. Разом зі своїми шістьма братами і двома сестрами в атмосфері любові та злагоди гуляла в родовому маєтку, а потім і в Москві. Юну княжну добре вчили і гарно виховували. Її мати, уроджена княжна Святополк-Четвертинська, сама прекрасно освічена жінка, намагалася знайти для доньки кращих вчителів. Російську словесність викладав професор Ф. Буслаєв, музику - М. Рубінштейн, живопис - О. Саврасов. Парасковія знала кілька мов.
Вона була об'єктом мрій багатьох кавалерів. Весела, красива, іскрометна, Парасковія вразила молодого графа Льва Толстого, що стала прототипом Кіті Щербацької з «Анни Кареніної».
У неповних дев'ятнадцять років княжна вийшла заміж. Наречений був настільки цікавий, так багато знав і так захоплююче розповідав про різні старожитності, що допитлива дівчина чи могла встояти перед його розумом. Граф Олексій Сергійович Уваров (1825-1884) походив із старовинної російської родини і на час зустрічі з юною Щербатовою був уже сформованим істориком, археологом, знавцем старожитностей.
Незабаром після весілля молодята відправилися в Рим, Неаполь,  Флоренцію, Равенну. Олексій Сергійович залучав юну дружину до скарбів європейської культури, вони милувалися архітектурними шедеврами, забиралися на руїни, відвідували музеї і приватні колекції.
Потім вона буде постійно допомагати чоловікові - засновнику Московського археологічного товариства та Історичного музею. І стане незамінним його співробітником, товаришем. Формально вона не була членом Археологічного товариства, але вела в ньому серйозну роботу, організовувала і готувала археологічні з'їзди, вела переписку. Олексій Сергійович присвятив дружині свою книгу «Кам'яний період» і свідчив: «Ти завжди брала участь у всіх моїх подорожах і постійно сприяла мені в моїх дослідженнях».
Але в 1884 році її чоловік несподівано помер, і своє горе Парасковія Сергіївна, людина тверда і цілеспрямована, намагалася подолати роботою - у неї було, де брати сили. До того ж її підтримувала численна історична громадськість. У 1885 році жінку обрали спочатку почесним членом Московського археологічного товариства, а через три місяці - його головою.
Серед тих, хто звертався до графині за порадою і допомогою, хто вів з нею науковий діалог, були художники Полєнов, Васнецов, Остроухов, історик Ключевський, археолог Сизов, мистецтвознавці Цвєтаєв і Шміт і багато інших.
Вона очолила Комісію суспільства зі збереження стародавніх пам'ятників, їздила по містах для натурного обстеження, разом з членами комісії становила спеціальну схему, по якій пропонувала здійснити опис існуючих стародавніх пам'ятників.
Графиня удостоїлася честі стати почесним членом Імператорської академії наук у 1895 році і декількох університетів, вона була обрана професором в Дерптському, Харківському, Казанському, Московському університетах і Петербурзькому археологічному інституті, писала книги, підтримувала багато наукових починань. Парасковія Уварова перша російська жінка, яка отримала звання почесного академіка. Софія Ковалевська удостоїлася цього титулу декількома роками раніше, але вважалася іноземним  членом-кореспондентом і представляла шведську науку.
Парасці Сергіївні багато чим зобов'язаний був і Іван Цвєтаєв, батько Марини Цвєтаєвої. Він створив в Москві Музей образотворчих мистецтв (нині Музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна). - вона написала в 1914 році статтю «І.В. Цвєтаєв - творець Музею витончених мистецтв ».
Парасковія Сергіївна підтримувала всіх, хто займався благородною музейною справою, хто колекціонував старожитності, розуміла, що в основі кращих зібрань державних музеїв лежать зусилля тих, кого свого часу вважали диваками, висміювали. Але дуже переживала, якщо ці старожитності вивозилися, а тому багато зробила для того, щоб зберегти культурну спадщину. У 1916 році графиня написала листа міністру внутрішніх справ про необхідність заборонити вивезення старожитностей. Вона вимагала прийняття відповідного закону. Археолог і колекціонер, графиня сама збирала стародавні рукописи, їх в її московському особняку зберігалося понад  3000, крім того, тут було багаті зібрання картин, грецьких і російських монет, пам'ятників античного мистецтва.
Слід зазначити, що крім усього іншого графиня була ще й матір'ю 6-х дітей і дбайливою господинею.
У похилому віці вона все більше часу проводила в своєму маєтку Карачарово, ( нині м. Муром, Володимирської обл. РФ - Ред. "ДС" ) так як дуже любила це місце. Старожили розповідали, як Парасковія часто їздила по селу без кучера на трійці сірих в яблуках коней, і могла просто без церемоній увійти у двір до будь-якого селянина.
Якщо графиня примічала в селі похилений будинок, то тут же дізнавалася у сусідів про поведінку його господарів, мовляв, як так вийшло, що довели вони житло своє до непривабливого стану. Якщо це були пристойні, але бідні люди, Парасковія Сергіївна посилала керуючому записку, щоб той видав їм на ремонт ліс. А тих, хто був помічений в поганому поводженні, вона висилала за межі Карачарова.
 Після революції Парасці Сергіївні довелося покинути Росію. 30 червня 1924 вона померла в югославському містечку Добар. Напевно, до неї доходили звістки про вандалізм нової влади .... Напевно, вона дізнавалася про розграбування і вивезення цінностей російської культури .., - було важко і страшно їй про це чути ....
У некролозі академік А.І. Соболевський писав: «Пам'ять про П.С. Уварову серед вчених буде жити довго. Чи скоро ми побачимо знову такого діяча - безкорисливого, енергійного, відданого науці до самопожертви, талановитого, широко освіченої, як П.С. Уварова ». .
Діти:
Син - Олексій Олексійович (1859 - 1913, Неаполь ).
Донька — Парасковія Олексіївна (1860, Париж — 1934, Женева).
Син - Сергій Олексійович (1862 - 1888 Санкт-Петербург), корнет Кавалергардського полку.
Донька - Катерина Олексіївна (нар. і пом.. 1863).
Донька - Катерина Олексіївна Уварова ( 1864 - 1953  Санкт-Петербург - ), заміжньою не була. Жила з матір'ю.
Син - Федір Олексійович (1866-1954), голова Можайський земської управи, член Державної ради від земського зібрання Московської губернії. Після революції із сім1єю емігрував до Франції.
Син - Ігор Олексійович (1869-1934), предводитель дворянства Бєльського повіту, член Державної ради.
Повний матеріал можна переглянути ТУТ
пісня з ато...
Пісню, котру виконує ветеран АТО, водій з Одеси, Юрій Городецький неможливо слухати без сліз в очах... За менш ніж три місяці відео переглянуто понад три мільйони 600 тисяч разів...
Нещодавно було свято Миколая, а невдовзі і Різдво... Переглядайте ролик за посиланням нижче...
*********************************************************************************************************************
|
