додано фото////////////////////////////////////////////////////////////////////////////
.......................................... ...............
  Можливо комусь видасться перелік прізвищ, винесених у заголовок, недоречним, але насправді ці історичні особистості, мають право бути в одному рядку і "сполучником" між ними є прізвище "Щербатов".
Свого часу, "Дика Слива" неодноразово висвітлювала історичні матеріали про рід князів Щербатових, котрий мав маєток та землеворлодіння в Тернах. І час від часу у "павутині" знаходиться якась додаткова інформація - так і цього разу. Свіжа порція "харчу" для читання була опублікована зовсім нещодавно (15 грудня ц.р.), і присвячена 105-літтю з дня народження князя Олексія Щербатова (нар. 14.11.1904 р.). Розділ, з його книги "Право на минуле" під назвою "Терни", ми публікували раніше ( бажаючі можуть переглянути за посиланням нижче http://terny.ucoz.ru/news/knjaz_shherbatov_pravo_na_minule/2010-07-07-14. У цьому матеріалі, у перекладі українською мовою, ми подаєм ту частину , котра стосується безпосередньо діяльності князів Щербатових у історичному контексті ,що пов'язаний з Тернами і додали фотоматеріали... Унизу сторінки також можна ознайомитись з біографією кн. Олексія Щербатова. ( На фото праворуч - він із матір'ю, Ганною Володимирівною ( уродженою Барятинською . ( Всі фото можна переглянути у більшому форматі, натиснувши на зображення ) Повний текст статті можна переглянути тут: http://www.dovydenko.ru/130-o-novorossijskoj-identichnosti.html.
Коротко про Джон Джеймс Хьюз (Юз) (на фото) :  - засновник Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізного і рейкового виробництв, засновник і директор-розпорядник заводу - народився у 1814 р. в Південному Уельсі. Він придбав популярність у Росії і увійшов в її історію тим, що першим встановив виплавку у великих розмірах чавуну з місцевих руд, на місцевому мінеральному паливі та переробку його в залізо і сталь. Росія стала для Джона Юза другою батьківщиною, його сім'я (а у нього 6ыло четверо синів) (і 2 доньки "ДС") покинула рідні місця Уельсу і переселилася в нове містечко на півдні Росії, що виникло буквально на порожньому місці. Підсумком і своєрідним пам'ятником двадцятирічної діяльності Юза став добре влаштований завод, навколо якого виросло багатотисячне місто - Юзівка ( з 1924 р. перейменовано на м. Сталіно, 1961 р -Донецьк).
(Один із синів Бориса Щербатова- представника української гілки князів Щербатовых , останнього власника садиби Терни в Харківській губернії, - Михайло одржився на дочці Джона Хьюза (Gall Huques).
 (На фото ліворуч - внучка Д. Хьюза -Галі Михайлівна Щербатова (Кларк), ( 1922 р.н.), котра з ріднею, в т.ч. племінником, князем Кирилом Михайловичем (1966 р.н.) - на фото , праворуч нижче, у 1998-го р. відвідували Терни та Донецьк.) На той час Г .Щербатова мешкала у США, а кн. Кирило - у Франції. (прим.-"ДС")
Князь Борис Сергійович Щербатов з дружиною княгинею Ганною Миколаївною, уродженої Бутурліною пишалися зібраною, в 19 столітті , колекцією портретів українських гетьманів, починаючи з Богдана та Юрія Хмельницьких, закінчувалася галерея Данилом Апостолом і Кирилом Розумовським. 
У 1916 році, будучи дитиною, ( фото знизу , в біографічній довідці) князь Олексій Щербатов разом з батьками відвідали маєток Терни , поблизу Сум. Дідусь князя-професора історії - колишній учасник військових дій на Кавказі і в Польщі, ватажок Харківського дворянства, - жив невідлучно в чудовому, великому степовому маєтку в найкрасивішій частині України. Ось враження князя-дитини: "..все квітуче, пахуче, багате. Будинок був дуже великий і досить гарний, будівлі кінця 18 століття..."
В 1917-му дід, згадує князь Олексій Щербатов, запрошував приїхати з Петрограда в "Терни" замість Ялти: "Зупиніться у нас, буде все спокійно". Було. Але недовго: через два роки після початку революції палац його спалили. На щастя, дідусь залишився живий, він був попереджений своїми селянами про майбутні заворушення, тому поїхав на Кавказ незадовго до цих подій .
Саме його син, Павло Борисович Щербатов (на фото 1 ) (батько Олексія), був учасником Установчих зборів про незалежність України в 1918 році. Це було відомо навіть лідеру ОУН Степану Бандері, про що він сказав під час зустрічі з князем Олексієм Щербатовим в Мюнхені в1953 році: " Ваш батько представляв поміщиків Харківської губернії на соборі про незалежність України. З такими росіянами ми, українські націоналісти легко б знайшли спільну мову."
Не судилося було збутися черговій спробі реалізувати давню ідею князів Щербатовых, викладену Михайлом Михайловичем Щербатовим (1733 - 1790р.р.) в історичній праці "Про пошкодження вдач у Росії" на тему оновлення дворянського стану, починаючи з України - прямої спадкоємиці Київської Русі. Не судилося, так як двійний совєтсько-австрійський агент Сташинський, вистрілив капсулу з отрутою у лідера українських націоналістів, які ставили своєю метою знищення комуністичного ладу в Україні...
 (на фото - "шапка" для документації тернівського цукрового заводу кн. Щербатова ) Спадкоємці Щербатовых і Юзів відвідали батьківщину в 1998 році, в українському маєтку Терни.
...Які причини особливої симпатії князів Щербатовых до України - батьківщини своїх предків-Рюриковичів - свідченням чого є зібрання портретів українських гетьманів 17-18 століть у маєтку Терни? У прогресивній українській історіографії детально викладені політичні колізії 18 століття, які завершилися даруванням в 1762 році Петром ІІІ, а пізніше, в 1785-му і Катериною Великої "Вольності дворянства". Саме в цьому бачить подію історик князь Олексій Щербатов всі подальші біди розквітаючої, у той час країни, що призвели до катастрофи 1917 року...
... 1725р. був проголошений маніфест нової імператриці Катерини І. Головна вина в ньому лягала на "погані ласощі" української старшини, спрагою збагачення, "простий народ обходячи і розорюючи", в той час як захищати його була покликана Малоросійська колегія, створена в інтересах "поспольства". Не можна не визнати, що старшина дійсно не соромилася прибирати до рук чуже, утискуючи козаків і селян. ...Після смерті обраного гетьмана Данила Апостола ( 1734), вибори нового гетьмана були припинені, а повноваження влади передані так зв. Правлінню гетьманского уряду - більш м'якому варіанту Малоросійської колегії. У Правління входили шестеро осіб: троє росіян з найвищих чинів дислокованої на території Гетьманата російської армії і троє українців - генеральний суддя, генеральний осавул та генеральний скарбничий. У практичній діяльності Правлінню належало керуватися Рішучими пунктами Данила Апостола 1728 р., а на засіданнях, згідно з імператорським розпорядженням, сидіти навколо столу 'рівність' - офіцерам навпроти старшини. На цьому, правда, 'рівність' і закінчувалася, так як реально керували вищі чини російської трійки ...
...Чим завершилося для України 18 століття - Гетьманата - спроба реалізації національної ідеї через створення власного служивого класу - дворянства? Як раз після підписання імператором Петром ІІІ "Дворянських Вольностей" 1762 року виходить у відставку князь-історик Михайло Михайлович Щербатов, автор багатотомника "Історія російська від найдавніший часів"- праця, яка від частини лягла в основу написання історії Карамзіним. Князь створює прогресивне історичне дослідження "Про пошкодження вдач у Росії", опубліковане Герценом тільки через 68 років після створення . Цей труд "зачіпав" вісім царів і краще б йому не виходити зовсім, вважав князь Олексій Щербатов, оскільки доля його не завидна, адже книга мало відома істориософам двох останніх століть. Для нащадків Щербатова тоді настали суворі роки гонінь двох імператорів: один онук Іван Щербатов заарештований і засланий на Кавказ. Він був близький до декабристів і намагався заступитися за принижених солдатів. З Кавказу він не повернувся. "Інший, син однієї з дочок князя-історика, став відомим діячем російської думки -Чаадаєв, якого Микола І наказав оголосити божевільним за небезпечний образ думки" ... Можливо з цієї причини вільнодумські Щербатовы з 18 століття тримаються на певній відстані від вінценосних Романових і беруть активну участь в  " українському питанні". ..Аристократичний регіональный "націоналізм", іншими словами, право князя Олексія Щербатова на українську ідентичність, як бачимо, спадкові.
( На фото - картини, в одній з кімнат, у палаці кн. Щербатова в Тернах та кімната старовинної зброї).
... У виданому в Києві альбомі-каталозі "Український портрет 16-18 століть" представлені твори, що потребують додаткової атрибуції. Приміром портрети маслом:
- середини 18 століття Богдана Зиновія Хмельницького руки невідомого художника.,
- портрет невідомого з роду Забел (знатного військового товариша).,
- т. зв. портрет Петра Михайловича Скоропадського, онука гетьмана Івана Скоропадського (1760-ті роки).,
- портрет осадчого Харка (після 1765г.) з ім'ям якого пов'язують назву міста Харків.,
- портрет Івана Степановича Мазепи (кінець 18 ст).,
- поясний портрет полковника Михайла Миклашевського з колекції державного Історичного музею Росії.,.
- портрет генерального судді Василя Кочубея.,
- зменшена копія портрета графа Олександра Безбородька, ясновельможного князя і канцлера.
Ці експонати могли бути врятованими з садиби Терни, так як походження їх зазначено в документах неточно.
.Переплавці князівських імен, в котлі української ідентичності дивуватися не доводиться..
. (1915 р. кн. Олексій.) 
Олексій Павлович Щербатов народився 14 листопада 1910 року в Петербурзі. Його батько, князь Павло Борисович Щербатов, ад'ютант великого князя Миколи Миколайовича, мати, уроджена княжна Барятинська, - представниця древнього роду Рюриковичів. У 1920 році після розстрілу родичів сім'я покинула Росію. Школу закінчив у Римі, університет з дипломом економіста і історика - в Бельгії. З 1937 року жив в Америці. Під час Другої світової війни в якості перекладача, використовуючи знання семи мов, почав військову службу в американській армії. Після демобілізації протягом двадцяти одного року він був професором історії в університеті . Більше тридцяти трьох років він був президентом Союзу Російських Дворян Північної і Південної Америки. Помер князь Щербатов 10 червня 2003 року.
|
