Дика Слива (Wild Plum)

Перший Спас  називають Медовим, Спасом на воді та Мокрим.тому, що цього дня цілющі властивості приписують і воді. У криниці та річки кидають трішки зіллячка, що його перед тим посвятили у церкві.
  У цей день готують маковійчики - букети з квітів, калини, маківок, соняшником, вівсом, що б освятитив церкві.  Також святять та вживають мед. Для гостей готують пироги, вареники, пряники.
      
Яблучний Спас знаменує закінчення літа. Головним атрибутом святкової корзини, цього дня, є яблукаУ цей день люди спостерігали і за тим, як веде себе природа. Вважалося, якщо погода буде сухою і спекотною, такою слід очікувати осінь, і, навпаки, якщо задощить, то золота пора буде багатою на дощі. Морозну зиму на Другого Спаса пророкує небо без жодної хмаринки.

На Третій Спас у народі кажуть ще Хлібний і Полотняний.  У день Третього Спаса християни несуть до церкви горіхи, щоби їх там посвятили.З пошаною цього дня ставилися і до хліба. Адже саме у цю пору якраз закінчувалися жнива. Раніше на свято у багатьох містах влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. Вважали, що торгівля в цей день мала бути особливо сприятливою.
 

---

************************************************************

      Майже щотижня, у літній період Тернівська школа, а потім і місцеві кафе зустрічають колишніх однокласників місцевих шкіл, котрі збираються у певний ювілейний рік.
   Свого часу у селищі було дві восьмирічні, середня школи ( не рахуючи декількох початкових ) і щорічно випускалось до сотні десятикласників. 
 Так, цьогоріч, наприклад збирались на зустріч "ветерани", котрі закінчили школу ювілейні  50 років тому - той випуск 1968 року складав 85 учнів, 45-"річники" - 77 десятикласників  ( на фото, ( із сайту "БіЖ ) ---► нещодавня  зустріч випускників трьох шкіл 1973 р. ), а 40-років тому стіни школи  покинуло  99 хлопців та дівчат.
  У нинішні часи кількість випускників сягає рівня 30-х років минулого століття - цьогоріч їх було наприклад 17... 
 Звичайно, не всі мають змогу приїхати для таких зустрічей, адже значна більшість колишніх випускників свого часу поїхали з дому і нині мешкають у різних кінцях України та інших країнах. А когось уже немає і серед нас...
   Та традиція живе і буде жити... Зустрічаймося!

   готуйте гаманці...

 
 Про героїв-земляків Другої світової війни написано чимало всіляких матеріалів і публікацій, і за бажання про них можна знайти потрібну інформацію. Інша справа про події Першої світової війни та участь у ній тернівців - цього матеріалу вкрай мало. Свого часу "Дика Слива" ТУТ  писала на цю тему та опублікувала список понад 60 тернівців, котрі загинули, зникли без вісти чи були поранені на фронтах.
   Нижченаведений допис про земляка, кавалера трьох орденів святого Георгія отриманих у роки тієї війни. Матеріал (з деяким скороченням) із книги А. Лісного"Через віки та епохи. По мраву пам'яті" Кн. 3.

  Іван Васильович Гузь народився в Тернах у 1881 році. У віці 33 років, 1914 р. був призваний до війська та відправлений на фронт.
   Міцного тілесного складу, відірваний від звичного сільського життя, чоловік не легко звикав до служби. Унтер усіх своїх підлеглих новобранців перевіряв на стійкість кулаком. Ніхто не міг встояти, а  Гузь встояв... "Кулачне право" викликало обурення, але бойові обставини відтісняли злість на другий план. Служив, намагався виконувати те, що від нього вимагалось. Навчання у підрозділі розвідки вносило різноманітність і коли траплялося ходити у розвідку, важка наука ставала у нагоді.
   Одного разу повертаючись із завдання, натрапили на  австрійців. Почалася перестрілка - трьох розвідників було вбито, а командира тяжко поранено. Івану Гузю, з командиром на собі вдалося відірватись від переслідування, перебратись через лінію фронту, нейтральну полосу та доставити пораненого командира у розташування військової частини. Роздобуті на території противника розвіддані виявилися дуже цінними.
 За цей вчинок він отримав свій перший Георгієвський хрест - 4-го ступеня.
    На жаль свідчень про те, за які подвиги І. Гузь був нагорожжений орденами 3-го та 2-го ступенів не збереглося ні в архівах, ні у пам'яті родичів.
  Відомо, що найпочеснішою бойовою нагородою у роки Першої світової війни в імперії, для нижчих чинів, був саме орден Святого Георгія.  Він мав чотири ступені і вручався за подвиги розпочинаючи з 4-го. Хрести 3-го та 4-го ступенів виготовлялись із срібла, а 1-го і 2-го із золота зниженої проби ( із вересня 196 р - із металу жовтого та білого кольору).
    Нині, у комплекті нагород ( у родичів) лишилися  срібні Георгієвські хрести 3-го та 4-го ступенів та колодочка від 2-го. Сам -же золотий (2-го ступеня) орден власник обміняв на продукти у  важкому 1933 році, чим і врятував сім'ю від голодної смерті.
    Помер Іван Гузь, від туберкульозу, у березні 1944 року.

    Кожен історичний період вносить певні зміни у різноманітні сфери життєдіяльності людини. Кожна країна має свій адміністративно-територіальний устрій, котрий час від часу трансформується. У серії матеріалів "Дика Слива" відслідкує за історичними територіальними змінами краю, куди входили Терни - з часів перших писемних згадок і до сучасності ( адже нині формуються нові територіальні громади з майбітніми новими районами). Матеріал буде ілюструватись відповідним картографічним матеріалом.

  Як відомо, нинішня територія Тернів та околиць була заселена ще за часів раннього неоліту (IV-III ст. до нашої ери)- доказ цьому, знайдені тут знаряддя праці того періоду.  Також виявлені  поселення  пізнього неоліту, могильники скіфського часу, кераміка Черняхівської культури, римські монети І-ІІ ст, що свідчить про те, що наші землі були заселені осілими племенами ще з давнини.
    У 700-х роках н. ери Потернов'я відзначається активним заселенням сіверян. Розпочинаючи з 800-х років (ІХ - ХІІІ) ці території було приєднано до Київської Русі і Посулля з річкою Терн входило до Переяславського князівства. 
  ( На мапі ---► виділено  Переяславське князівство ( 1054 - 1132 р.р.). Стрілкою позначена  територія нинішніх тернівських земель, синім контуром - межі нинішньої України).
 Пізніше, із занепадом Київської Русі, набігами кочівників, розграбувань та руйнації давньоруських поселень, населення вимушене було рятуватись та покидати облаштовані місця і відступати на північ. Половці нищили все на своєму шляху - так, було знищене літописне місто В'єхань  (нині с. Городище,), Бабаківське та Боярське городища на р. Терн - за декілька кілометрів від Тернів). У ХІІІ ст.наш край вщент зруйнували татаро-монгольські орди.
     В 1239 р. Переяславське князівство було спустошене монголо-татарськими загарбниками. Уже в 40-ві рр. 13 ст. колишня територія князівства перебувала під безпосередньою владою ханів Золотої Орди
    З того часу ці землі, і до ХVІ ст. залишалися мало заселеними і перетворилися у т. зв. "дике поле".
  По цій території проходили татарські військові шляхи, зокрема із Путивля через Терни до Гадяча -  із назвою Ромодан.
    З кінця ХІV ст татари швидко втрачали колишні позиції і на півночі поставали Литовське та Московське князівства.
    Після руйнування Путивля під час монгольської навали місто  відбудувалося, а розташовані навколо села продовжували своє існування.  Путивль став адміністративним центром, а згодом – осередком удільного князівства. У XIV ст. місто із Потернов'ям входило до складу Київського князівства, про що свідчать жалувані грамоти київським боярам на володіння. Грамотою київського князя Семена Олельковича було надано боярину Демиду: «...у Путивля на имя Чаплища и землю Терн».

    Про путивльські землі, до яких можна віднести і тернівські ( на південь від міста), адже відстань між ними лише 40 км,  не має великої кількості джерел.: прикордонна територія  і  небезпечна близькість з кочівниками, котрі постійно руйнували поселення.
     Протягом XV - першої половини XVI ст.  деякі околиці почали заселятися і ставали прикордонними городищами - фортецями від нападів кочівників.
      Війни між Литовським і Московським князівствами та числені договори про мир, час від часу змінювали підпорядкування різних теририторій. Так за договором 1503 р. Путивль увійов до складу Московського царства.  - з 1569 тернівські землі також  перебували у складі Московії.
 Цей регіон можна вважати литовським в XV- початку XVI століть лише умовно. У XV столітті ці землі стали частиною "дикого поля" і фактично належали Великій Орді.

   Що стосується складу Путивльського повіту в XV столітті, то в документі від 1531 року джерела фіксують 14 волостей, що тягнуть до Путивля. 
       На картосхемі ▲ - Путивльські волості XV - поч. XVII ст. Стрілкою вказана Утішківська волость ( №17 ).
    Чомусь у місцевих краєзнавчих книгах не згадується один цікавий факт - серед тих 14 волостей,   відома Утішківская волость (або Втешківська), що розташовується в Посуллі і охоплює течію  р. Терн з її притоками.  Однак поселення з такою назвою виявити там  не вдалося.
Про це пише у своїй праці "Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського." (стор. 132) О. В. Русина.
    Найцінніший дослідницький матеріал по цьому питанню дає оброчна книга Путивльського повіту 1628-1629 років, що зберігається в фондах РГАДА і досліджена  Оленою Русиною. У цій книзі Утешківська волость локалізується та охоплювала течію р.Терн з її притоками Біг ( Біж) і Бобрик,

        У цьому футбольному матеріалі світлин, із чергового матчу чемпіонату району не буде -  наші земляки - "ФК "Космос"  мав грати черговий матч на виїзді, у сусідній Іваниці, але матч не відбувся - команди чомусь  не змогли визначитися з часом проведення матчу.
    Вільшанці ж додали інтриги перемігши лідера - тепер кожен матч для здобуття чемпіонства матиме надважливе значення, в т.ч. і для "Космосу".
  Результати чергового  туру та турнірна таблиця.
              Отже : 10 тур. 12 серпня.
ФК Іваниця — Космос (Терни)....... - не відбувся. 
ФК Вільшана — ФК Коровинці..........................  -  2:0
ФК Хоружівка-Кулішівка — ФК Олімпік-ВПУ..  -  0:8
 ФК "Недригайлів" - вихідний
 

   "Дика Слива" ("ДС") свого часу писала, що на відміну від інших районів Сумщини, на сайті федерації футболу області (ФФСО)  тривалий час була відсутня інформація про офіційні змагання на Недригайлівщині. На сторінці Недригайлівського району результати Чемпіонату з'являються не регулярно, а про розіграш Кубку інформації взагалі не було....
    Та ось нарешті, після матчів 9-го туру були опубліковані  результати матчів чемпіонату та турнірна таблиця, котра дещо здивувала ( ліворуч ▼ - версія "ДС",  праворуч - ▼ - ФФСО )
 
  (  Різниця даних у таблиці праворуч, виділена червоними овалами ). Звичайно, це не проблема глобального масштабу.., але.., у Сумах є приміщення ФФСО та штат працівників, офіційний сайт  - на них витрачаються певні кошти, а тут ( як ми вважаємо), - деяка інформаційна дезорієнтація для зацікавлених ( нехай і  з дрібного питання)....
   Воно звичайно буває.., -  і ніхто від недорозумінь не застрахований...
    Ми не будемо наполягати ( можливо у ФФСО свої алгоритми підрахунків ), але "Дика Слива" веде свою таблицю результатів, на основі чого і складає  ті турнірні підсумки футбольних змагань.  А після вказаного туру,  чомусь деякі показники вищевказаних "підрахункових органів" дещо різняться....
    Кому повірять вболівальники, ми не знаємо, але пропонуєм до вашої уваги ( тим, хто переймається...)) оту цьогорічну таблицю результатів чемпіонату Недригайлівщини з футболу  та (по бажанню ) самостійно зорганізувати цей підрахунок...

      На декількох  світлинах нижче, річка Терн, котра несе свої води через усі Терни і зазнімкована у берегах вулиці Садової. Цогоріч Терн, у літню пору, дещо повноводніший ніж зазвичай у попередні роки, і течія швидша - тому і ряски ( котра раніше біля місцевого мосту вкривала все плесо,) менше  - середина течії річки від неї нині   майже вільна...

       Можна навіть сказати, що Терн став навіть дещо  "судоходним" - див. фото ліворуч ниже...))
       Щоправда стежки у садов'янських берегах, попід річкою, як раніше,  уже на жаль нема... 
         Ходити уже нікому...

◄--- Світлини -▼: р. Терн. серпень 2018 р.
 

---

 
     До теми додаєм два нових вірші земляка, про нашу річку-невеличку...
   
      Їх автор, уже відомий користувачам сайту "Дика Слива" - Іван Сургуч.

                           ТЕРН

     У верболозах Терн гуляє.
     В сріблястих хвилях виграє.
     Тернами тихо протікає,
     Неначе в даль, життя моє...

     Вдивляюся в його безодню,
     У калинові береги.
     У красоту живу,природню,
     Яку так люди зберегли...

     В тобі велика таїна,
     І красоти магічна сила.
     Історії не знаєш дна...
     До себе,мов приворожила.

     Ти мати, нашого села.
     І нас, дітей, теплом зростила...
     Коли ставали на "крила",
     В життєвий шлях благословила.

     І водами, несеш любов.
     До рідного, для серця краю.
     І кожен з нас. в тобі знайшов.
     Стежину, до земного раю...

 Ой куди ж течеш ти Терне

     Ой куди ж течеш ти Терне,
     Кожен день і кожен рік?
     Воду витікшу не вернеш,
     І моїх юнацьких літ.

     Нахилилися дерева
     Дивляться у глибину
     Віттям тянуться до неба.
     А корінням, аж по дну….

     Терне Терне ти, мов пісня
     І весела і сумна
     Незабутня і магічна,
     Завжди мила й чарівна.

     Ти, як край мій,заростаєш.
     Мов соромишся людей.
     Одного ти лиш не знаєш.
     Що рвеш серце із грудей.