Підходять до закінчення перед- та післяноворічні свята - подвійні закінчилися (Різдво та Новий рік), лишилися два найбільших цього залишку січня: релігійне, Водохреща та державне, День Соборності України. З цими святами і вітаємо всіх читачів, з найкращими побажаннями та всілякими гараздами!. Нехай у кожного, у кожній родині, у кожному селі, у кожному місті, у всій Україні все буде добре!
як там, ..громада...?
покажуть по тб...
16 січня в Тернівській селищній раді за участі депутатів селищної ради, депутатів районної ради, керівників с/г господарств та мешканців відбулася бесіда щодо створення Тернівської ОТГ. Про історію, точніше намагання та перспективи створити власну ОТГ розповів селищний голова В. Подлєсний, екс-мер І. Борисовський, районнні депутати. У виступах наголошувалося, що тернівці перш за все, до граничного часу будуть відстоювати своє право на об'єднану громаду, адже є передумови, котрі відповідають вимогам для цього. Наприклад коефіцієнт спроможності у неї буде вищим ніж у сформованих Коровинської та Вільшанської ОТГ на Недригайлівщині.
По закінченні зустрічі було підписано звернення, яке буде надіслано до Офісу Президента України, Кабінету міністрів України, Депутату Верховної Ради Гузенку М, депутату обласної ради Лаврик В, виконуючій обов’язки голови Сумської ОДА Купрейчик І. На зустрічі були присутні телевізійники із Сум ( "Академ-ТВ), то ж репортаж про неъ дивыться нижче---▼---
У зверненні зокрема вказано, що тернівці, депутатський корпус Тернівської с. ради невдоволені рішенням, яке було винесене засіданням міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозиції щодо адміністративного устрою, базового та районних рівнів Сумської області. (голова робочої групи Купрейчик І.) від 28.11.2019 року.
. Вказане рішення робочої групи було проведено без попереднього ознайомлення та погодження з представниками та депутатами Тернівської селищної ради, адже тільки громада має право вирішувати дані питання. Відповідно ж до Закону України з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли їх - про добровільне об’єднання територіальних громад, Тернівська селищна рада вважається об’єднаною територіальною громадою оскільки ці рішення на даний час є не відмінені.
У зверненні міститься прохання провести висновки по рішенню засідання комісії,яка відбулася в 28 листопада 2019 року та залишити Перспективний план без змін, а саме, об’єднання Тернівської територіальної громади відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів ..
( Для перегляду тексту звернення у повному розмірі ---► - тисніть на відповідне зображення та повторно на чорний квадрат поверх тексту.
Вибачаємось за неналежну якість з'йомки. )
**********************************
не покажуть по тб...
У попередній добірці матеріалів ми інформували читачів "Дикої Сливи " про зустріч тернівців із представниками Миколаївської територіальної громади (Білопільського району) котрі бачачи труднощі у формуванні Тернівської ОТГ запрошували приєднатись до них. За декілька днів, після Нового року до селища завітали представники Недригайлівської ОТГ з такою-ж пропозицією. Зустріч відбулася у місцевому кафе "Акцент", на котру недільного (базарного) дня підійшли близько 60 земляків. Голова Недригайлівської громади Ігор Остапчук фактично відзвітувався про досягнення за час існування їхньої ОТГ у різних аспектах, перспективи розширення. Хоча і не надто агітував за приєднання Тернівської с. ради до свого "мікрорайону", напевне надіючись на те, коли перші не встигнуть до "останнього вагону", коли закінчиться добровільне об'єднання, то це зроблять адміністративним шляхом ( тоб-то примусово). Адже в області напередодні на відповідному засіданні на Тернівській ОТГ вже було "поставили хрест" навіть не запросивши представників від тернівців та намалювавши нову, не узгоджену відповідну карту з приєднанням до Недригайлова. Закінчивши промову І. Остапчук ( на фото ---► ) запропонував присутнім задавати питання, котрі були не зовсім приємними, адже тернівці перебуваючи чимало років у складі Недригайлівського району відчували прохолодне та зверхнє відношення районної влади до себе, чим і висловлювали своє невдоволення. Голова, настільки міг давав відповіді, але схоже присутні тернівці не надто змінили свою думку і більшість з них були більш прихильні ( коли не складеться своєї ОТГ ) до Миколаївської громади. До речі, після зустрічі з останніми, за словами активістів, ті у короткий термін зібрали у межах 700 підписів за пропозицію миколаївців.
терни - бюджет 2020...
На останній сесії Тернівської селищної ради, у кінці грудня, було прийнято бюджет Тернівської селищної ради на 2020 рік. Нижче ми пропонуєм, для перегляду, його " легку версію" від "ДС" ( без зайвих "цифер") та у дещо узагальненому вигляді .
Тернівська рада ВИРІШИЛА: Установити ( та затвердити) загальний обсяг доходів Тернівського селищного бюджету на 2020 рік у сумі 9 004 500 грн.та видатків спеціального фонду бюджету 120,0. тис.грн та затвердила обсяги офіційних трансфертів на 2020 рік - субвенцію у сумі 2 996 600 грн.
( ◄--- Для перегляду тексту у повному розмірі ---▲-- - тисніть на відповідне зображення та повторно на чорний квадрат поверх тексту.)
про недавнє ...
щедрували...
Традиційно, у переддень Старого року тернівські "щедрувальники-посівальники" від місцевого будинку культури роблять своєрідний "тур" селищем.
Цьогоріч теж не було вийнятку і як завжди зодягнені в костюми, з новорічними зірками, кіньми, запряженими в сани, а нині у вози, за відсутності снігу, рушили з піснями в дорогу. Відвідали дитячий садочок, де малеча прослухала щедрівки, торгівельні точки, інші заклади і окремих земляків та виступили в центрі під новорічною ялинкою. Земляки з цікавістю слухали виступи культпрацівників та дарували щедрувального...
************************************
"чорні лісоруби" в дії...
Як повідомив сумський сайт "Комета" на гарячу лінію Державної екологічної інспекції у Сумській області звернувся чоловік, який був шокований побаченим під час прогулянки по території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Тернівський». Він запевнив, що хтось спиляв абсолютно здорові та стрункі дерева. Для того, аби перевірити цю інформацію, на місце виїхав державний інспектор з охорони довкілля Сумської області. Під час обстеження природно-заповідної території, що займає 22 га на околиці смт. Терни, екоінспектор виявив 8 свіжих пеньків. Встановлено, що це були сироростучі дуби діаметром стовбура від 30 до 60 см.. Деякі свіжі пеньки були прикидані опалим листям, а біля них «зелені браконьєри» не залишили навіть дрібних гілок. Тож очевидно, що особи усвідомлювали, що здійснюють знищення та крадіжку насаджень на заповідній території, і намагалися приховати сліди випилювання. Проте, житлові будинки селян розташовані досить недалеко від парку-пам’ятки «Тернівський», отже, є надія, що свідки знищення дерев обов’язково знайдуться та вкажуть на «чорних лісорубів».
З метою проведення слідчих дій та встановлення осіб злочинців, наразі готується заява до правоохоронних органів. Заподіяна шкода вчинена незаконним вирубуванням дубів склала 44,5 тис. грн.
( На світлині ---► куточок парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Тернівський».)
( Довідково від "ДС": посилаючись на спеціальні формули можна встановити, що вказані дуби мали вік 50-60 років. Одне дерево, коли його оцінювати у певних величинах мало у собі приблизно 4,5 складометрів - це як на дрова, ціна яких складає приблизно 1 100 грн за вказану одиницю. Тоб-то "чорні дуборуби" могли отримати за загальні 36 складометрів близько 40 тисяч гривень.
Коли продавати деревину як пиломатеріали, то наприклад дубова дошка (необрізна, сира) коштує від п'яти тисяч гривень за кубічний метр, котрих у стволі вказаних дерев ( без крони ) приблизно 1,5 м. куб. - всього 12 куб. м. ( тобто : 12 х 5 = 60 ооо грн.).
У підсумку, коли "лісоруби" є підприємливими, то вони можуть мати від вищевказаної "оборудки" ( дошки плюс дрова) до своїх кишень суму приблизно у 70 тисяч гривень...
А що матимуть,.. - наразі невідомо... ( якщо їх знайдуть...)
*****************************
"білі лісоруби" теж...
Продовжуючи "дерев'яну" тему, нагадаємо, що свого часу сайт "Дика Слива" подавав інформацію про аварійні сухостійні дерева по узбіччю шляху Суми-Конотоп, у районі узвозу біля меморіального комплексу загиблим воїнам у роки Другої світової війни. У разі сер'йозного вітру вони могли нести небезпеку як лініям електропередач побіля яких вони розміщувались, так і автівкам та пішоходам, котрі прямують цим шляхом. Декілька років на них не звертали уваги відповідні служби, але нарешті хтось таки "вздрів". Нещодавно пів десятка вказаних дерев було спиляно - тож і електромережа і автошлях стали безпечнішими... ( На фото 1 - до випилювання ---▲,- фото 2-3 - після... ---▲---)
*************************
"фейсбук" і терни...
До недавнього часу, на сторінках мережі "Фейсбук" були популярними, серед тернівців, сторінки пов'язані із назвою "Терни". Це і зрозуміло, адже це наше, тернівське...
Та з часом користувачі ( читачі, дописувачі та ін...) стали розповсюджувати на вказаних сторінках інформацію, котра геть зовсім не мала жодного відношення до нашого селища...
Зі своєї точки зору ми згодні з адміністраторами певних груп, котрі обмежують та видаляють інформацію , яка не має стосунку до теми...
Разом з тим, нещодавно у мережі "Фейсбук" для тернівців, котрі хочуть писати "Що завгодно... " було створено сторінку з назвою ""Терни без обмежень" з інформацією будь якого спрямування..., котра стала доступною на сторінці. Відтепер, кожен користувач ( коли має бажання ) може надати, будь які свої матеріали на цю сторінку (звісно без не літературного висловлювання): - "побажання з добрим ранком" чи "вечором", привітати друзів чи знайомих піснею, опублікувати фото свого котика чи песика без побоювань , що того видалять з мережі і тому подібне... ТУТ ТУТ P.S. Якось тільки дивно, що пишучи про "Терни без обмежень", сайт "Дика Слива" зіткнувся зовсім з протилежним, щодо викладеного вище. А саме - подаючи у мережу, на вказану сторінку інформацію про цю добірку матеріалів, котру ви нині переглядаєте, зненацька висвітлилось вікно, що матеріал відправлено на розгляд та схвалення адміністратору або модератору...
Оце вам і "...без обмежень"...
Дві інші, вищевказані тернівські сторінки опублікували матеріал миттєво і дійсно без обмежень...
************************
і наші є...
Недригайлівська районна газета"Голос Посулля" визначила, за своєю версією кращих людей Недригайлівщини 2019 року у 40 номінаціях. Є серед них і тернівці. ( На світлині ◄--- виділені рамкою ). Зокрема, у номінаціях:
"Літописець року" - Володимир Богатир - " За цікаві історії з сільського життя, історію тернівської залізниці, низку матеріалів про мешканців Тернів, котрі були надруковані у газеті "Голос Посулля" протягом 2019 року". "Лікар року" - Інна Пільгуй - уродженка Тернів -" Хірург Недригайлівської ЦРЛ. Стала переможцем регіонального відбору відзнаки "Медаль Святого Пантелеймона" у номінації "За лікарське мистецтво". "Письменник року" - Іван Житник - уродженець смт Терни - "За видану збірку оповідань "Запах скошених трав" та за багаторічну дружбу з газетою " Голос Посулля". "Культорганізатор року" - Людмила Доценко - художній керівник Хоружівського будинку культури, за організацію й проведення багатьох культурно-масових заходів та систематичне їх висвітлення у районній газеті". "Пасічник року" - Василь Рисований - має 65 років бджолярського стажу, постійний учасник та переможець районних та обласних конкурсів бджолярів. Активно працює з газетою. "Друг газети року" - Людмила Демченко - за активну і дієву підтримку газети
***********************
треба допомога...
Шановні тернівці, нещодавно в інтернет-мережі з'явилась наступна інформація про нашого земляка, котра викликає занепокоєння... Свого часу про нього ми вже писали... Подаєм цей матеріал задля поширення та можливої допомоги хлопчині...
"Наш Саша знову повернувся у відділення!!! Прогнози не втішні, лікарі діагностували новоутворення у хребтовому відділі, було взято пункцію і тепер чекаємо результатів... В будь якому разі на хлопця чекає довготривале лікування, яке буде не під силу багатодітній родині із Тернів Сумської обл. Пройшовши променеву терапію, зі слів батька стан покращився, але як ми бачимо то не надовго... Юнак нервовий, майже нічого не їсть, його переслідують жахливі болі... Саша хоче жити... Ситуація не із легких.. Не пройдійдіть повз... Допомогу ви зможете надати за реквізитами: Картка ОЩАДБАНК - 5167490153793618 - мама ШЕВЧЕНКО СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА Картка ПриватБанк - 4149499341432225 - тато ШЕВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ. ☎️Номер телефону - 0958116442 - волонтер Катріна Івченко
з історичних джерел...
останній...
Знайшовши в мережі "Інтернет" інформацію про те, що 146 років тому ( точніше уже понад це число, бо від 23 грудня ), у 1873 році на посаду "предводітєля" (ватажка) Харківського губернського дворянства був обраний князь Борис Сергійович Щербатов (1837-1921) . А між тим , у цій мережі майже не маємо змоги знайти його зображення ( із вказаннми даних на те, що він є на певних світлинах.)
Загалом це дивно, адже багато фотознімків представників цього роду широко поширені у інтернет-мережі... Коротко про князя Бориса Щербатова ( останнього із власників тернівського маєтку ): Закінчив Михайлівське артилерійське училище. Зробив кар'єру на військовій службі. Дослужився до звання полковника. Брав участь у боях проти польської армії в 1863-1864 роках, воював на Кавказі. З 1873 по 1876 рік був ватажком Харківського губернського дворянства. Був сином відомого військового, князя Сергія Щербатова., друга Олександра Пушкіна. Маєток Щербатових знаходився в селі Терни Лебединського повіту Харківської губернії. Завдяки декільком фотознімкам початку 1900-х років, котрі були зроблені у тернівському маєтку Бориса Щербатова, вдалося вирахувати його зображення, котре сайт "Дика Слива" свого часу і друкував, але у інших інтернет-джерелах його немає... Хоча є інше фото - у книзі з нарисів історії "Через віки та епохи" місцевого краєзнавця А. Лісного та на обкладинці першого видання книги племінника князя, Олексія Щербатова "Право на минуле" ( переглянути можна на нашому сайті ---► ТУТ ).
до рідного краю...
Іван Босенко
Вже минуло 45 років, як я, закінчивши Тернівську середню школу з золотою медаллю, вилетів із батьківського гнізда у велике життя. Київський автодорожній інститут і ось за направленням приїхав у далекі 80 роки минулого століття до Павлограду. Двадцять років я працював на Павлогрдському автопідприємстві на керівних посадах, а потім започаткував свій бізнес, зв’язаний теж з автомобільним транспортом Ось і мої два сина закінчили Харківський національний автомобільно - дорожній університет та звили свої сімейні гнізда. Час лине, життя проходе.. Як кажуть у народі - збудуй будинок, посади дерево і вирости сина. Я щаслива людина - збудував і живу у своєму будинку, біля якого росте сад, і головне у мене два сина, дві невістки та три внучки, якими я пишаюся. А ще у мене є друзі, як у Павлограді так і в рідному селі Терни, які завжди допоможуть та піддержать. Нажаль сьогодні біля мене вже не має моїх батьків. Вони спочивають на цвинтарі в рідному селищі Терни на Сумщині. Відпочивають на тій землі, де пропрацювали по 40 років свого життя. Батько – Петро Іванович – шофером Тернівського радгоспу, а мама – Катерина Григорівна - дояркою цього радгоспу Дорогу до Тернів не забуваю ніколи. Чи то студентом, чи працюючи на підприємстві, чи зараз, коли їдемо провідувати своїх рідних. Збираючись до Тернів, завжди перебуваєш у такому зворушливому стані, перебираєш подумки всі прожиті роки та згадуєш все найкраще, що тебе оточувало в рідному селі. Чим же дороге мені моє село. Працьовитими односельчанами. В минулі роки в селі налічувалося три колгоспи, радгосп, відділення сільгосптехніки та цукровий завод. Населення селища перевищувало 10 тисяч чоловік. Всім була робота. І зараз, незважаючи на економічні обставини, мої земляки не менше трудяться на землі. Виростити сумську картоплю, а її цінність та смак завжди оцінювалися на високому рівні, це дуже не легка справа і яка потребує великих зусиль та вкладень. Чудова природа, безкраї поля, ставки, річка Терн, ліси та сади – все це надає натхнення моїм тернівчанам любити свою землю і гідно на ній працювати. Я пишаюся своїми земляками: Герой соціалістичної праці Троян Г.І., кавалер двох орденів Леніна Марія Проскочило, кавалер ордена Пошани Катерина Босенко. Щасливими односельчанами. Найбільше щастя це діти. В селі було дві восьмирічні школи і одна середня. В класах було щонайменше 30 учнів. Щорічно зі стін середньої школи випускалося до 100 учнів. Тільки на моїй вулиці Космонавтів налічувалося 56 дітей. Були сім’ї по чотири та три дитини. Зараз у селі працює одна середня школа та прекрасний дитячий садок « Теремок». Не забувають односельці за відпочинок і розваги дітлахів. Збудовано дитячий майданчик та фонтан у центрі селища. Спортивний зал школи завжди відкритий для дітей. Діти з віддалених сіл підвозяться до школи шкільним автобусом.
Співучими односельчанами. З села на велику сцену вийшов наш земляк, народний артист СРСР Анатолій Мокренко. Далеко за межами села та району відомий ВІА « Червоні вітрила». Хор восьмирічної школи № 2 завжди займав призові місця на обласних фестивалях пісні. На сьогодні в селищі проходить щорічний обласний фестиваль хорового співу. Художня самодіяльність Будинку культури селища. Спортивними односельцями. Найбільша гордість односельчан – футбольна команда « Космос». Організований з ініціативи однодумців та любителів футболу селища та об’єднатись з іншими футбольними колективами села « Космос» з перших днів показував хороші результати своєї гри. У 1980 році футбольна команда « Космос» с. Терни стала чемпіонами Сумської області серед аматорів. Молоді нащадки чемпіонського колективу і на сьогодні приємно радують своїх земляків хорошою грою, збираючи на стадіоні села велику кількість вболівальників. Дуже приємно що і мій скромний вклад є у перемогах чемпіонського « Космосу». Не стою осторонь від проблем футболістів рідного села і на сьогоднішній день, допомагаючи як матеріально так і фінансово. Однокласниками. Ми, випускники середньої школи 1975 року, дуже часто зустрічаємося в рідному селі. Якщо раніше зустрічі були раз у п’ять років, то тепер щорічно на свято Трійцю без попередження хто бажає приїздять до рідного села на зустріч випускників. Дуже прикро що вже більше десяти однокласників не можуть бути на зустрічах. Та це життя.. в наступному ювілейному від випуску році теж планується зустріч. І за такі зустрічі хотілося подякувати нашу однокласницю Диннік Ніну, яка ці зустрічі організовує. Ніна після закінчення медінституту приїхала рідне село Терни і, продовжуючи медичну справу своїх батьків, працює зубним лікарем місцевої лікарні.
На листках в календарі - дві тисячі двадцять … Нині ми ще молоді - нам в душі сімнадцять. Проминуло стільки років - це відмітка в «ксиві», Не здалися ми в житті - молоді й понині. З ким і де б ми не жили; завжди будуть з нами Хата й час, що провели з рідними батьками. Бо дитинство наше все в серці залишиться І дорога нам туди завжди буде сниться. Рідна вулиця і стежка, поле із ставками, Наші школи, стадіон , вудки з поплавками. Танцмайданчик на горі, ну а потім в центрі, Сад у Кошмана старий І «лісочка» нетрі Перші зустрічі удвох, ранки росянисті Та Засульські світлячки, що ховались в листі. Перша рюмка у кущах, щоб ніхто не бачив, Не курили, то дурня, з нас ніхто не стратив. Час минає, швидко лине - нам не повернути, Тож давайте зустрічатись - це щоб не забути. Так, дай Боже, нам усім довше сніг топтати, Рідних друзів і Терни вік не забувати. Адже це все рідний край - жить йому й трудиться, Милий, теплий спогад наш - з нами він лишиться.
тернівське фото-асорті...
Ледь-ледь морозець... ( 5.01.2020 ) р. Терн. ---▲--- Панорамне фото із Підгатки ( Нині вул Лугова, а до цього - Прядки )...
Інколи в центрі...---▲---... Яка зима, такий і сніговик...))) ---► ...
Базари вже не ті... ---▲--- 1.01. 2020 р. Стежка через луг... ( із "Федотової гори" ) ---►
Отакі наші дракони.. --- ▲- . Зловлений та звільнений... ) Погляд із " зимової хатинки"Робінзона..." ) ---►
Із висоти пташиного лету... ---▲---. Вулиця Садова. На центральному мосту... Замки закоханих... ---►
Терни серед роздоріжжя...) ---▲--- Тінь вітає всіх...))) ---►
Захід сонця там... ---▲--- З Богом... У дорогу... ---►
У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, жили собі дерева, і зайчик з ними ріс...---▲---
◄--- Через Терни шлях у ніч....
не буть скотом...
P.S. 19 січня 2020. УНН. Колишній гітарист і один із засновників білоруської рок-групи "Ляпіс Трубецькой" Руслан Владико помер в Мінську у віці 45 років.
