ПРО МОЛОЧНІ РІКИ
  Декілька днів тому, власників сільських годувальниць (корів), підстерегла неприємна новина - закупівельні ціни на молоко знизились із 2,30 грн. за літр, - до 2,00 гривень. При тому, це було їм повідомлено не як про майбутню ціну, а як така, що вже існує, заднім числом. Виявилось, що ці ціни уже певний час , як у дії, а селяни при цьому, як кажуть; - ні сном , ні духом...Якою буде вартість закупівельного молока ближче до літа, - можна лише здогадуватись. Зате у магазинах,- ціна стабільно зростає. Такі парадокси покращення нашого життя.
А як гарно влада перед виборами примушує закупівельників, підіймати закупівельні ціни, до небачених висот, помітили всі. Так було і перед попередніми, і перед останніми. Хоч бери та й купуй корівку, на декілька місяців, перед черговою передвиборною кампанією ( звісно, коли є за що). Головне, опісля, вчасно позбутися її - бо вже прибуток, потім, буде з неї сумнівним.
 Пам"ятається, цю тему тернівці підіймали перед (тоді кандидатами), а нині депутатами (самі ж обрали) різних рівнів, у будинку культури. Ті обіцяли розібратись , і тримати достойну ціну. Нинішній керівник району пропонував, щоб молоко скуповував у населення один перевізник, а не декілька, як є (хоча цікаво, а якже ж тоді бути з конкуренцією?). І , мовляв, хто найбільшу ціну запропонує - тому і надати таке право.( Чи не лоббізм це нагадує?). На даний час , до цього ще не дійшло, та селянам залишається мовчки проковтнути чергову гірку пілюлю . Між собою дещо обуряться, при нагоді - черговому начальнику поскаржаться, - на тому і все. До справжніх протестних акцій, селянин не звик (а тернівський особливо). І з десяток причин для цього знайдеться. І не тільки мова про молоко,- у цьому ряду і м"ясо, і картопля і інша продукція сільського виробника. Ціни він не встановлює - її визначає заїжджий дядечко...
При нашому безробітті, немовби, все-таки якась копійка,- чи купити що, чи за світло - газ заплатити, чи дітей вчити.
Та суть проблеми полягає в тому, що продукція у сільського населення скуповується за низькими цінами, тоді, як городяни скаржаться на зовсім потилежну вартість. А у головному виграші і є оті "дядечки", котрих, у ланцюгу, від пункту А до пункту В є доста.
Щодо молока, то молочні підприємства встановлюють ті ціни, що їм вигідні, - люди на селі розрізнені й не вміють захищати свої інтереси, а виробники молока цим користуються. Антимонопольний комітет уже намагався виступити на їх захист, одначе листи з Мінагрополітики та Мін’юсту містили відповідь, що «закупівельні ціни на тваринницьку продукцію формуються у вільному режимі й визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін».
Який вигляд має «згода сторін», здогадатися неважко.
Закупівельники конкурують один з одним. У нас є ті, що вже давно закріпилися на нашому ринку, мають своїх здавачів молока, і тиснуть на нових, що з’явилися щойно. Домовляються між собою і тримають одну ціну. На заводах мотивують це тим, що молоко неякісне, низькосортове і ціни вони не можуть збільшити.
Закупівельна ціна на молоко не повинна відрізнятися для населення і для великотоварного виробника. Тут хитрість полягає в тому, що нібито переробник, мотивуючи гіршою якістю молока, бере молоко у населення за майже вдвічі нижчою ціною.  Насправді посередник – заготівельник, що збирає молоко по селах – у людей купує його по ціні мінімальній, а здає на молокозавод так само, як і велика ферма. Узимку вони скуповують молоко у населення наввипередки, а влітку, коли молока стає більше, скидають ціну. Та цього разу, як бачимо, не стали чекати і літа.
Цим самим вони вбивають зацікавленість людей у тому, щоб вони тримали вдома корів. Якщо так триватиме й надалі, то за 5 років корів на селі взагалі не триматимуть.
І купуватиме держава його у китаях - соєве...
...Життя налагоджується...
***********************************************************************************************************
****
|
0
