Шановні відвідувачі сайту "Дика Слива", - задля перегляду світлин , розміщених на цьому ресурсі, у повному форматі, - тисніть на зображення, а потім на чорний квадрат над ним...
з років 2-ї світової...
...один...
75 років минуло як закінчились військові дії у Європі, котрі звуться Другою світовою війною. Мільйони загиблих було у тому нещасті... Багато країн втратили тисячі та мільйони своїх громадян у військовій "пандемії", котру розв'язали два головних "герої" того часу - Гітлер та Сталін. Україна у ті роки стала головною ареною протистояння та втратила, за деякими даними, понад 40% радянських людських ресурсів вбитими та пораненими, або кожен 5-й українець, що становить 10-14 млн. оcіб. Понад дві тисячі тернівців були на фронтах - близько 900 із них загинуло ( не рахуючи сотень пропалих без вісти...) ( --▲-- на фото - пам'ятник загиблиму Тернах ). Три роки поспіль ми згадуєм у дописах до дати 8 травня єдиного живого тернівця - учасника бойових дій Другої світової ... Це Іван Тихонович Мазний, ( на світлині ---► )котрому нині за 90 років. Живіть ще довго, шановний Ветеране... .
УСРСР щорічно 9 травня відзначалось з таким формулюванням - "на згадку про переможне завершення " Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників" як день «всенародного торжества».
Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації у передмісті Берліна . 1948 року, враховуючи наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято було скасоване. Відновлене 1965 року зі статусом державного свята й неробочого дня. Але, нині, ми вшановувати цей день маємо не під фальшиво-цинічні звуки фанфар, не під прапорами гнобителів і катів нашої нації, а в щирій молитві за упокій загиблих душ та за долю України..
На щорічній хвилі " великої перемоги " багатьом напевне буде корисно прочитати фрагмент зі статистикою, зі спогадів радянського воєначальника, двічі героя СРСР, маршала Івана Конєва про певні втрати у роки "ВВВ"... ( пораненими ):
( На зображеннях ---►, фронтовики-інваліди у малюнках художника Генадія Доброва ).
( Дані подано дещо округлено .) ..."Поранено -- 46 мільйонів 250 тисяч осіб : Повернулися додому з розбитими черепами -- 775 тисяч фронтовиків.
Однооких -- 155 тис.,
Сліпих --54 тис.
Зі знівеченими обличчями -- 501 тис. .
З кривими шиями -- 158 тис.
З розірваними животами -- 4 млн. 440 тис..
З пошкодженими хребтами -- 143 тис.
З пораненнями в області тазу -- 630 тис..
З відірваними статевими органами -- 29 тис. Одноруких -- 3 млн. 147 тис.
Безруких -- 1 млн. 10 тис.
Одноногих -- 3 млн. 255 тис.
Безногих -- 1 млн. 121 тис.
З частково відірваними руками і ногами -- 419 тис.
Так званих "самоварів", безруких та безногих -- 86 тис.
" - І ось ще чого не забудь, - згадував Конєв - якими хамськими кличками в післявоєнному побуті нагородили всіх інвалідів! Особливо в соцзабезі і медичних закладах.
Калік з надірваними нервами і порушеною психікою там взагалі не шанували. З трибун оратори волали, що народ не забуде подвигу своїх синів, а в цих установах колишніх воїнів з понівеченими обличчями прозивали "Квазімодо", однооких - "камбала", інвалідів з пошкодженим хребтом - "паралітики", з пораненнями в області тазу - "Кривобік", одноногих на милицях іменували "кенгуру", безруких величали "безкрилими", а безногих на роликових саморобних візках - "самокатами". Тим же, у кого були частково відірвані кінцівки, дісталося прізвисько "черепахи". В голові не вкладається!.."
*******************************************
...із наших...
Традиційно, до дня 8 ( раніше 9-го) травня, котрий нині зветься Днем пам'яті та примирення, сайт "Дика Слива" подає матеріал про когось із земляків-фронтовиків, учасників бойових дій у час Другої світової війни. Сьогодні наша розповідь про тернівця, учасника Ялтинської конференції (1945 р.), полковника, одного з керівників штабу окремої Приморської армії, учасника боїв біля озера Хасан (1938) та Халхинголі (1939) Ольховика Пётра Степановича (15.01. 1912 - 27.05 1978 ). Народився та виріс в Тернах, помер у м. Тернополі.
Світлина ---►, праворуч має наступну назву в оригіналі : "Комсомольці гарматної обслуги ст. лейтенанта П. С. Ольховика, що знищила біля озера Хасан японську батарею і дві роти солдатів. У центрі командир підрозділу тов. Ольховик.", Джерело: Бої біля Хасана. Партійно-політична робота в бойовій обстановці. Державне військове видавництво Наркомату Оборони СРСР. М., 1939. С. 261.
Опубліковано на сайті " Russian Watfate" XX century ТУТ
Щоправда, із зображення не зовсім зрозуміло - у центрі фото знаходиться воїн на другому плані, а на передньому - офіцер, але він не в "геометричному" центрі... Зважаючи на те, що П. Ольховик був офіцером, а за відсутності інших його знімків, напевне визначити його особу на цьому зображенні - дещо, на жаль, проблематично... На світлині поруч ---►, перелік та зображення нагород, котрі отримав П. Ольховик, у період Другої світової війни ( за виключенням найвищої нагороди СРСР - ордена Леніна, котрий вручався у період з 1944-го по 1957-й рік військовослужбовцям за вислугу років - ( 25 років бездоганної служби ).
Нижче --▼ -- нагородні листи П. Ольховика за перші три ордени отриманих у роки війни. ( Для перегляду у повному форматі, тисніть на зображення, а потім на чорний квадрат поверх нього.)
Тут подаєм матеріал зі спогадами, із вищевказаного сайту, про участь П. Ольховика у боях біля озера Хасан.
В одному зі збірників зокрема зазначено: " Блискучий приклад управління вогнем показав командир артилерійської батареї т. Ольховик. Газета "На защиту родіни" так висвітлює цей епізод ":
«9 серпня [1938 р] вогнем нашої артилерії була знищена японська батарея біля ( населеного пункту - ред. ) Мантокусан ( Корея, - ред. ) і дві роти японських солдатів. Цю вдалу операцію виконав командир батареї товариш Ольховик [...] Обравши вдале місце для спостережного пункту, приступив до уважного вивчення тактики японської артилерії. ( На карті бойових дій ( з 29 липня по 11 серпня 1938 р. ) виділено та вказано червоною стрілкою район Мантокусан, де згадуються події за участю П. Ольховика ). Ведучи спостереження він встановив, що батарея противника знаходиться в ущелині між двома сопками. Викочуючи гармату на узвишшя, японці випрягати упряжки, робили три залпи і швидко на руках спускали гармату назад в ущелину. Товариш Ольховик врахував цю обставину. І як тільки японці почали викочувати батарею, він уже впевнено командував:. «Висота така-то, приціл такої-то! Вогонь! », І батарея японців була знищена. Слідом за цим він блискуче провів обстріл двох японських рот, котрі переправлялися через річку, і їх знищив »
( Джерело: Груздов та Мамонов. «Командир Ольховик знищив японську батарею і дві роти солдат» (Цит. За: " Як ми били японських самураїв " ---►. Збірник статей і документів. Москва: Видавництво ЦК ВЛКСМ Молода гвардія, 1938. С.223-224).
дамба і в африці дамба...
Цю невелику добірку матеріалів на одну тему, схожі події яких відбувались колись, відбуваються нині та поки що не відбуваються не порівняти своїми масштабами одна до одкої... - ( від максі - до міні-). За наслідками, у разі чого, це як порівняти, атомну бомбу, котра згадується нижче, у першому випадку та звичайний феєрверк, у останньому, але... Втім, читайте далі...
18 серпня 1941 року, Червона Армія відступаючи із Запоріжжя, підірвала головний стратегічний об'єкт України – ДніпроГЕС. ( на фото ---► ) Для цього використали понад 20 тонн вибухівки амоналу. В результаті операції, за даними різних джерел, загинуло близько 100 тис. осіб, в основному, мирних мешканців навколишніх сіл та міст. Крім того, жертвами стали тисячі радянських солдатів. Кількість жертв перевищила загиблих унаслідок ядерного удару по Нагасакі.
В Узбекистані 1 травня цього року прорвало нещодавно побудовану дамбу Сардобінського водосховища на сході країни. ( На фото ---►) Після її прориву влада евакуювала з довколишніх населених пунктів та території Казахстану, куди досягла стихія, майже 80 000 осіб. Є жертви. Прорив стався в одній із секцій бетонної конструкції висотою 29 метрів і вода рушила в сусідні села та міста - підтоплено сотні населених пунктів . Влада вже заявила, що це пошкодження послабило всю греблю, і вона взагалі може повністю зруйнуватися.
Можливо хтось запитає: "До чого ті події з дамбою у далекій азійській країні, до нашого місцевого життя, про котре зазвичай пише "Дика Слива..?". Але пропонуєм два дописи нижче, де коротко опишемо дві подібні можливі проблеми значно географічно ближче - побіля Тернів та і власне у самому селищі.
Як повідомила на своїх сторінках недригайлівська районна газета "Голос Посулля" від 1 травня ц.р. у матеріалі "Хто рятуватиме Біжівський ставок?" небезпечна ситуація з дамбою нині складається зі ставком "Біжівський". ( ▼- Фото з газети "ГП") площею майже 60 га, частина якого перебуває на території Буринського району частина належить до Тернівської селищної ради, та Недригайлівської ОТГ. Дамба ж територіально розділена між останніми двома, а проблемна ділянка знаходиться у межах Тернівської селищної ради. ( Див. зображення 2, 3, на котрих вказана теририто рія, про котру йде мова, - виділені адміністративні кордони та стрілкою вказане проблемне місце ........................ ---▼--- )
Подаємо короткий переказ статті. Повідомляється, що квітні було створено комісію ( Недригайлівської РДА ) по обстеженню гідроспоруди та встановлено, що " ...від плину часу та дії води, частина блоків зруйнована, через тріщини вода вільно витікає із водосховища в річку Біж, котра у свою чергу впадає у р. Терн. ...Існує небезпека несанкціонованого витоку води із водосховища. Комісія вирішила.., фахівці встановили та рекомендують вжити заходів щодо капітального ремонту дамби.., Обласне управління водних ресурсів може залучити певні кошти задля вирішення цієї проблеми, але не може через колізію приналежності гідроспоруди... Отаке... Як повідомив "ГП" тернівський селищний голова, влада розпочала приводити питання у правове русло, щоби відремонтувати гідроспоруду за державний кошт...
Останній допис на тему дамб має пряме відношення до Тернів. Коли у попередньому випадку, у разі прориву дамби водосховища, може постраждати сусіднє село Чемоданівка, то у нежчезазначеному випадку деяка тернівська територія, зокрема вулия Заруддя та деякі прилеглі до неї. Звісно, це не Дніпрогес, не китайське водосховище, з їхнім неймовірним мільярдним кубометражем води, котрі несамовито знищують все на своєму шляху. Навіть не 60 гектарне плесо біжівського водосховища, але один із каскаду ставків має аналогічну проблему із вищевказаним. На зображенні праворуч ---► вказано три ставки, котрі розташопані у заводському "мікрорайоні" неподалік шляху Конотоп - Суми . Розміщені вони на різній висоті від нижньої "нульової" точки тієї частини селища, котра знаходиться у сфері їх впливу. На схемі --▲-- рівень від "нуля" до верхньої частини селища, з проміжними рівнями водойм у каскаді ). Так, ставок "Новий" площею понад 2,6 га височіє над вулицею Заруддя ( за деякої відстані від неї) , на 15 м. Водойма з назвою "Зарвин" ( на світлині вище --▲-- ) ( площа майже 4,5 га ) і який має проблему з дамбою - 20 м, а останій із каскаду цих ставків -"Палійка" - 25 метрів.
"Верх"-же селища над "низом" домінує з різницею приблизно у 35 метрів. ( На фото: -- ▲-- проблемне місце руйнування на дамбі ставка "Зарвин" --►). Тепер про головну причину цього матеріалу - справа в тому, що дамба ставка "Зарвин" у місці виведення труби до впадання води до вершини "Нового" почала руйнуватися. ЇЇ почало розмивати і вже утворилася чимала промоїна висотою до 4 метрів та до 3 м ширини. Вона поступово проникає під дорогу, котра пролягає по дамбі, що несе небезпеку для можливо проїжджаючого транспорту. Після опадів вірогідність руйнування посилиться...
За словами місцевих мешканців, котрі звертались у відповідні органи, потрібно створити комісію зі спеціалістів та влади для вирішення цього питання, і бажано не відкладаючи ставково-дамбову проблему надовго...
пам'яті...
У минулому про нашого земляка ( на жаль віднедавна відійшовшого в інший світ) - відомого співака, Анатолія Мокренка на сайті "Дика Слива" ми писали не одного разу ( востаннє - по його смерті, у минулій рубриці).
... Але з його останнього дня минуло вже 40 днів і до цієї сумної дати стрівся матеріал у популярній українській газеті "День", за авторства нині столичного поета, письменника з Недригайлівщини Миколи Гриценка. Пропонуєм його до вашої уваги.
Сива далечінь Анатолія Мокренка
2 травня, Якщо на 40-й день по смерті душа людини підіймається в небо, тоді для Анатолія Юрійовича сьогодні Останній Земний День, навдивовижу зелений, осяйний і росяний від жаданого дощу. Анатолій Мокренко такій порі дуже б зрадів, подумки поринувши в свої Терни, де буйно розквітають вишні, гінко проростає спориш, що аж чутно, як він росте!
Побувавши на всіх материках, відвідавши на гастролях сотні країн, Народний артист України та СРСР Анатолій Юрійович Мокренко до свого останнього дня залишався селянським сином. Вірним. Щирим. Земним. Оце сільське коріння зблизило й нас. Якось на початку 2000-х, подарувавши йому свою книгу повістей та оповідань «Самар» про українське село, отримав у відповідь таку емоційно-довірливу хвилю! Відтоді почалася наша запізніла дружба.
… З пам’яті: квітучої весни везу своїм авто пана Анатолія та його чарівну дружину Марію на фестиваль дитячого хорового співу «Співаймо разом» у село Терни Недригайлівського району. Чому мені пригадалася саме ця поїздка? Через те, що вперше міг насолодитися розкішшю кількагодинного спілкування з цією людиною! Багато він тоді розповідав, ой, як багато: і про свої закордонні гастролі, про дружбу з Дмитром Гнатюком, непрості роки керування Національною оперою України, і про перше виконання пісні «Два кольори», яку забороняли до радіоефіру. Шкодую, що я тоді не взяв диктофона й не попросив Анатолія Юрійовича залишити ті спогади для історії…
Анатолій Юрійович Мокренко – то велика планета! Бо так любити Землю, як він, мало хто зможе. Не випадково за освітою Мокренко – геолог, а пісні у його виконання зрідні шелесту трав і подиху весняного вітру… Ні, вони не тихі, навпаки – на повні груди! Але якою глибиною та водночас приземленістю вони пронизані! Так лірично-ніжно-душевно може співати лише артист, народжений в українському селі! Для мене особисто Україна і Мокренко не сприймаються окремо, тільки – разом!
Анатолій Юрійович дуже переживав, що наша пісня зникає із широкого вжитку, що вона дедалі менше звучить в народному виконанні, школах… Фестиваль, який він організував у рідному селі спонукав з усіх сил затримати українську пісню в шкільних стінах… Попри те, що уроків співу там давно немає (черговий удар по нашій ідентичності) під ім’я Мокренка організовувалися та з’їжджалися на фестиваль «Співаймо разом» десятки шкільних дитячих хорів зі всієї Сумщини! І співали. Та як співали! І раділа душа Маестро, що «є порох у порохівницях», є голоси, а значить, Україна звучить буде звучати!
( На світлинах "ДС" : А, Мокренко у Тернах на фестивалі дитячих хорових колективів сільських шкіл. 2015 та 2016 р.р. ...................................---▲--- )
* * *
… «Летять, ніби чайки і дні, і ночі в сиву даль, сиву даль, а серце мені шепоче: кинь печаль, кинь печаль…» – співається у відомій пісні, яку не раз виконував і Анатолій Мокренко. Тепер настала його пора – сивим птахом здійнятися в небо, махнути на прощання крилом своїй рідній Україні зі сподіваннями, що вона все витримає, що вона Буде! Адже він, співучий птах своєї землі, зробив усе для цього.
Від сайту "Дика Слива" ми додаємо декілька архівних фото-матеріалів - це інтерв'ю Анатолія Мокренка з далекого 1991 року, напередодні референдуму, щодо Незалежності Україи, дане спеціально виданню "Майдан", котре видавав районний осередок Народного Руху України, - там-же його та земляків-митців-поетів із Недригайлівщини Олекси Ющенка та Дмитра Білоуса, коротенькі побажання, щодо цього. - автограф А. Мокренка у його книзі "Знайти себе" від 2010 р.
про рибу ...
Майже щороку сайт "Дика Слива" підіймає питання риболовлі у весняні місяці – пору нересту у риби, через що в країні вводиться тимчасова заборона на її вилов. Терміни заборони здійснення любительського рибальства - у всіх водосховищах і озерах - з 22 березня по 30 травня ; - у всіх річках та їх кореневих водах - з 22 березня по 10 травня .
Однак місцеві органи рибоохорони у кожній області визначають місця, де можна рибалити тільки з берега і однією вудкою з одним гачком або спінінгом. Дозволяється любительське рибальство до 3 кг риби на одну особу, однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега у дозволених та на інших водоймах в адміністративних межах населених пунктів!
У зв’язку з численними зверненнями любителів-рибалок з питань де і як дозволено ловити рибу в Україні, через те, що в останні роки спостерігаються деякі непорозуміння ( котрі мають місце цьогоріч і на тернівських ставках ) з цього приводу між рибалками-любителями та орендарями ( чи колективами рибалок ) окремих водойм є наступне роз'яснення: ----У відповідності до цих законодавчих актів... здійснюється громадянами України для задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. Визначено, що до любительського рибальства належать способи ловлі риби без застосування сіток, неводів, ятерів, електровудок, хімічних сполук.та ін. заборонених методів. До дозволених належать вудочки, донні вудочки, закиди та вудочки для лову плавом, спінінги та ін.
Дозволяється оренда окремих водойм за рішеннями районних органів державної влади. виключно для розведення, відгодівлі і наступного вилову та реалізації тільки окремих видів риб, - короп, товстолоб та білий амур. Особливо наголошується, що орендар не має права вилову аборигенних видів риб, що розмножуються у водоймі природним шляхом (карась, плотва, окунь, щука, плоскирка і ін.) .Така риба підлягає після сортування виловленого обов’язковому поверненню до водойми, .
Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі. Категорично заборонено встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво і переслідуються законом в рамках Карного кодексу України.
Якщо в період рибалки виникають суперечки, то вони вирішуються у відповідності до законодавства, при тому виклики до водойми працівників чергової частини міліції покладаються на орендаря, а рибалка призупиняється тільки після складання протоколу про порушення вимог чинного законодавства однією із сторін, якщо таке здійснено риболовом-любителем. У разі необхідності суперечки вирішуються на загальних підставах у суді.
коротко...
танцювали...
46років тому, 1 Травня 1974 року у Тернах, у центрі селища, було відкрито танцювальний майданчик. Це була знакова подія в житті місцевої молоді. На цій події "засвітилася" не лише молодь, а й люди більш поважного віку. Жива музика, живий голос виконавців, а це популярний тернівський гурт - ВІА "Червоні вітрила", запалював до танців. На танцювальному майданчику знайомилися, закохувалися, призначали побачення. Довгий час він, був епіцентром культурного життя молоді.
......На світлині ---▲--- . розміщення на місцевості "модрини", - пам'ятки місцевого середовища та на фото початку ХХ століття, у маєтку князя Б. Щербатова ( вказано стрілкою )...................................--▼---
