Понеділок, 02.12.2024, 14:28
Вітаю Вас Гість | RSS

Дика Слива (Wild Plum)

Головна » 2018 » Листопад » 22 » СУМНІ РІЧНИЦІ...
02:12
СУМНІ РІЧНИЦІ...
                                                                                                                                                                                                   
                                                                                                                                                                                                  
    5 років.....                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  
     запали свічу...                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    
   відвідали...                                                                                                                                                                                                      
      полікуємось...                                                                                                                                                                                                      
     обережно...                                                                                                                                                    
   пасажиру...                                                                                                 
не дассен.                                            




 

   Переглянути світлини у більшому форматі, на сайті "Дика Слива" можна натиснувши на відповідне зображення ...

                                                                                                                                                                                                                                     
    5 років....       
 
  У двадцятих числах листопада, українці відзначають дві дати, які мали певний вплив на на подальший розвиток -  21-го,  День гідності та свободи, на честь початку, цього дня, двох революцій: Помаранчевої 2004 р. та Революції гідності 2014 р. 24-го листопада - роковини голодомору 1932-1933 років.
 Допис про 30-ті роки - нижче, а тут, коротенько про чергову , річницю революцій.  Вони дійсно відбулися, мали певний ефект, але далеко не той на який сподівались українці, котрі піднялися, сподіваючись дійсно на радикальні зміни на краще... Але якось не складалось.  Обрані керівники держави, депутати,  виявилися далеко відірваними від свого народу.
     Особливо це відчувається після кривавої революції Гідності, з її Небесною сотнею... Чи за нинішній стан речей, за відданий Крим, окупацію сусідом Донбасу, загинули тисячі Героїв як на барикадах  у столиці, так і на війні на сході ?
    Обіцянки Президента та можновладців звели нанівець те, про що думалось українцям. Верхівка  збагачується, народ - зубожіє, корупція процвітає, вбивці  Небесної сотні не покарані - караються патріоти та захисники України.
   
 Це не значить, що ті Революції були марними. Коли-б не вони, ми би йшли нині  не у цивілізований світ, у Європу,  а у той край, куди втрапив Крим...
      Відзначаючи цей день влада перебрала на себе значущість тих подій, а учасників навіть на відповідні заходи може не запросити, бо знає, що ті мовчати не будуть, а це для неї не надто приємно. Краще грамотами непричетних нагородити, нехай і антимайданівців чи прихованих сепаратистів та потиснути їм руки. Ті мовчатимуть... А це, як і колись, для вишиватного начальства  головне...
     Колись таки прийде час і День гідності і свободи буде відповідати  назві і духу, а Україна постане справжньою цивілізованою країною із відповідними цінностями і українці будуть пишатися нею.

         Перший шанс настане невдовзі - вибори нового, справжнього українського Президента....
      ( на світлинах від "Дикої сливи" - у перші дні Революції Гідності : 1 - перші лозунги від мітингуючих - перша частина- відбулася. Імітація сталась після революції...
2 - ці особи у ті дні не мали влади - вони прийшли до неї після Революції і завдяки ній. І зганьбилися...
3 - серед борців із  Сумщини,  з тодішнім режимом, земляки. У одного з них знаковий, як на той час, лозунг - "У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна " ).


  Сайт "Дика Слива", у той час регулярно викладав фоторепортажі про події у Києві. ---► ТУТ,  перші дні Революції Гідності
 
                                                                                                                                                                                                                                    
      запали свічу...                     

   Голод 1932-1933 років став національною трагедією українців. Окрім очевидних людських втрат та величезного морального удару, голод завдав невиправної шкоди українському національному життю. Він практично знищив старе українське село з його багатими народними традиціями. Замість нього з’явилося колгоспне село. Голод призупинив “українізацію” міст Сходу та Півдня України: після нього поповнення міського населення відбувалося в основному за рахунок міграції з Роcії.
     Про ті страшні часи написано чимало книг. До когорти одних з перших , напевне входить і історична розвідка про голодомор, зокрема на Лебединщині, "Під чорним тавром" Бориса Ткаченка з Лебедина. Крім документів, у ній подані і свідчення тих земляків автора, хто пережив той геноцид. Серед них є вражаючі розповіді - одну з них від Василини Петрівни Лихини із села Забуги , пропонуєм до вашої уваги ( дещо скорочено). По цьому "сценарію " можна писати книги та знімати фільми. 
   До речі, там згадуються, хоч і одним словом, Терни, коли після розкуркулення, в одному вагоні із оповідачкою на виселення їхали і тернівці - за Вологду, в тайгу...

 
" Батьки мої жили на хуторі Лихини (Лебединщина), мали шестеро дівчат. Щоб не загубився рід, батько взяв ще з дитбудинку хлопчика - Гришу.
  Всі хуторяни жили дружно, заможно - 13 дворів було в хуторі.. З усіма покінчили Совєти.. Всіх розтерзали. Кого на Соловки, кого в архангельські ліси, кого ще далі.
   У маєтку пана Болдовського в полі економія була: будинок у два поверхи, комори, хліви, підвали, садок, ставок, худобу тримав. Мав автомобіля. Ото в тій економії і отаборились комунари. Власті комуну опікали...
   Як у нас підросли племінні лошатко та бичечок головний їхній присікався до батька, щоб той їх до комуни віддав взамін звичайних. Бичечка віддав, а стрибунця - ні.  Так той скипів: "Нічого весною все віддаси..."
   Так і вийшло. На розталі поарештовували на хуторі всіх, забирали худобу, одіж, хліб. А тоді ще й з хат повиганяли.. До нас у хату зігнали чотири сім'ї -"сидіть чекайте, а буде відправка " за пределы" то і поїдете.
  14 березня посадили нас на сани і відвезли на станцію, у полі. Дозволили взяти  із собою постіль, та по мішку сухарів на сім'ю. Там, коли прийомщик запитував, кого за що відправляють, то наш комунар, котрий нас привіз, сказав, що виселяють за те, що батько в один рік зарізав і порося і бичка. Це була брехня, бо зарізали тільки бичка, котрого обміняли на племінного.

   У нашому вагоні-телятнику були люди із Сум, Тернів, Боровеньки та ін.. Одна сім'я була велика-превелика - душ вісімнадцять..
   Мерло людей дуже багато. Особливо старих і маленьких діток. Померлих відбирав конвой і кудись дівав. 
  Вивантажили нас за Вологдою і повезли у глибину тайги - діти й немічні на санях, а решта пішки...
    Раз у два тижні батько навідувався з лісоповалу до сім'ї. Було дуже важко.
    Змовившись із подругою надумали ми втекти з тієї каторги. Лісовою дорогою втікати не можна було - враз спіймають, то ми розпитали стежку у тамошніх лісорубів і вони показали "тропінку" по насічках на ялинах.. Спочатку вів нас провожатий, кілометрів з 20, а далі уже самі...  120 км по дикій тайзі через непролазні болота продиралися - лісоруби навчили, як через них та річки іти.. Наказували, щоб молодих людей боялися, бо то можуть бути комсомольці - вони біженців відловлюють - їм за це платиться.

   Скільки днів брели тайгою, не знаю, бо в ту пору там не було ні сонця ні ночі. На якийсь там день вийшли на узлісся і побачили двох чоловіків на полі. Один старий, інший молодий. Ми дочекалися, коли молодий поїде і вийшли до старого. Дідусь похвалив нас за те, бо то і справді був комсомолець і за пуд борошна спровадив би наші душі до ГПУ. Повечеряли ми в нього, відпочили і привів він нас на залізничну станцію. Тільки у вокзальчик зайшли, а на нас сто пар очей.., адже нас українок відразу видно, а там інша нація. Коли комендант заходився документи перевіряти, яких ми тільки страхів не натерпілися... 
 Знов у тайгу утекли. Добрі люди приютили на ніч.
  Ходили по селах жебрачили - люди в тих краях теж  бідували добряче. Де тільки не носила нас лиха доля, а одного разу зайшли на перон  з іншого боку і шусь у пустий вагон. Залізли під лавки і ноги підкорчили. А розкорчили аж у Москві.

 На щастя, трапилась одна жінка, котра за те, що ми посторожували її чемодани, взяла нам квитки.. Через Курськ добрались до Сум, а потім пішки до Лебедина. 
   Пізніше подруга вийшла заміж і стала писатись по чоловікові. От уже і не куркулька...  За мене, хлопці як узнавали, що я розкуркулена, так і назад. Тоді мій хрещений батько узяв у сільраді документи на свою доньку і віддав мені. І стала я з іншим прізвищем. Виїхала в Харків на цегельний завод, та мене там узнав земляк. Довелося знову тікати. Найнялась до євреїв наймичкою... Люди добрі, жаліли, паспорт дістали, та одного разу їхній синок обізвав мене "чортовою холуйкою" то я пішла від них, хоч господарка і більшу платню пропонувала.
   У 33-му я приїхала на Лебединщину. А тут такий голод пішов. На декілька  робіт влаштовувалась та виганяли, бо куркулька.. Пропала б з голоду, та врятував мене завфермою де я трішки попрацювала - хлібні картки видав..
 А тоді поїхала світ за очі. Голод, холод, а тоді ще й торби мої  у вагоні викрали. На одній із станцій зазиває чоловік хто хоче поїхать у Сальські степи доярками. Я і погодилась.
   У нас кажуть "ферма", а там "зона". Ото я й робила там, годувала корів соломою, а там і зернини траплялися. То ми молоко та відвійки крадемо та й варимо кашу... На моє нещастя і там трапився земляк - упізнав мене і видав. Так мене етапом і погнали в Лебедин... Воно саме тоді послабка пішла і з колгоспу вже не вигнали.... Тут я і пенсію заробила - 12 рублів..."

 

Свіча
(в пам'ять Голодомору 1932-33 рр.)

 
Слова: Богдан Стельмах Музика: Мирослав Скорик
Виконує: Оксана Білозір


                                                                                                                                                                                                                        
        відвідали...                              
 

 15 листопада відбулося  виїзне засідання колегії Недригайлівської районної  державної адміністрації  у Тернівській селищній раді.
  Делегація  колегії відвідала амбулаторію загальної практики сімейної медицини та ознайомилася з роботою Тернівської ЗОШ І-ІІІ ступенів по реалізації проекту « Нова Українська школа" 
( фото 1  ---►).
  Перед засіданням, котре відбулося у школі мистецтв з невеликою концертною програмою виступили  представники цього закладу ( фото 2 ---►).
 Зі звітом виступив Тернівський селищний голова та подали інформацію представники районних служб.( фото 3, 4 ).
    Нижче наводимо  статистичні дані з  виступу селищного голови:
    За 9 місяців 2018 року:
  •    Доходи загального фонду по Тернівській селищній раді ..... -  5 119 тис.грн.
  •  
  •  Власні та закріплені доходи ..... -  3 971 тис.грн.
  • Плата за землю ..... -  1 693 тис.грн
  • єдиний податок від підприємницької діяльності ..... – 343 тис.грн
  • єдиний податок із сільськогоспордарських виробників ..... – 912 тис.грн.
  •  акцизний податок ..... – 802 тис.грн
  •  державне мито .....- 1,5 тис. грн
  •  інші надходження ..... 218 тис.грн.
   Найбільшим  платником податків до бюджету селищої ради є СТОВ  «Дружба Нова» .

Видаткова частина бюджету селищної ради   - 5035 тис.грн :
  • державне управління ..... - 1 715  тис.грн
  • освіта ..... – 2 217 тис.грн
  • соціальний захист ..... – 44 тис.грн
  • культура ..... -  629 тис.грн
  • фізична культура .....  - 8 тис.грн
  • ЖКГ ..... - 366 тис.грн 
  • субвенція на утримання об'єктів спільного користування..... – 4 тис.грн
  • інша субвенція   - 20 тис.грн
  •  видатки  на заробітну плату ..... - 4 685 тис.грн,
  •   енергоносії ..... - 102 тис.грн
  •  оплата електроенергії вуличного освітлення ..... - 26 тис. грн
  •  продукти харчування .....- 59 тис.грн
  • медикаменти ..... - 1 тис.грн
  • соціальне забезпечення  5,0 тис.грн
  •  оплачувані громадські роботи ... - 36 тис. грн
  На території  Тернівської селищної   ради  працює  27 магазинів приватної форми власності, які здійснюють торгівлю  продовольчими товарами  - 10, змішаними  - 4 та   13  - промисловими товарами.
Протяжність водогону по смт Терни становить 6,95 км, кількість абонентів – 319 при загальній кількості населення – 3232 чол.

  На території Тернівської селищної ради проживає 44 малозабезпечені сім’ї, які отримують державну соціальну допомогу, 84  одноразову допомогу при народженні дитини, 60 одиноких матерів, 44 отримують  допомогу інвалідам з дитинства чи дітям – інвалідам, 5  допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, 7  осіб не мають права на пенсію та 28 осіб отримують - інші види державних допомог.         На території селищної ради проживає 65 учасників Великої Вітчизняної війни,  14 інвалідів війни, 29 учасників бойових дій, з них: 17 учасників АТО; 28 осіб, які мають статус «член сім’ї загиблого», 38 багатодітних сімей, які згідно законодавства України користуються пільгами по оплаті за житлово-комунальні послуги та послуги зв’язку.
  На території  селищної ради проживає 27 осіб постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та 4 вдови померлих ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
   У 2018 - 2019 навчальному році  в Тернівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається  267 дітей.
    У Тернівському дошкільному навчальному закладі виховується 121 дитина  (5 вікових груп).
 
                                                                                                                                                                                                                                    
      полікуємось...            

 
    Нещодавно розпочалось утеплення Тернівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, котре має завершитись до кінця року. Загалом, на капітальний ремонт покрівлі з утепленням горища та капітальний ремонт внутрішніх приміщень будівлі амбулаторії   було виділено та профінансовано  у  2018 році з районного бюджету  220 тис.грн, та 750 тис.грн. на капітальний ремонт фасаду будівлі . 
      У 2017 році на ці заходи було виділено кошти з районного бюджету в сумі 273 тис.грн. та обласного бюджету 500 тис.грн.
  Додамо, що у тому ж  році за рахунок субвенції з державного бюджету для амбулаторії придбано комплект меблів  на суму 94 тис. грн., та легковий автомобіль вартістю 198 тис.грн.

     Амбулаторія обслуговує  3544 осіб,  з них: 3072 доросле населення, 1953 особи   працездатного віку, 472 дітей до 18 років, 16 дітей віком до 1 року. 
     Вартість амбулаторного відвідування  складає 66 грн, в т.ч. на медикаменти 2,75 грн.
  На  виконання Урядової програми «Доступні ліки»  лікарями виписано 1234  рецептів  на суму  31 тис. грн.
    З пацієнтами  дільниці  заключено  1748 декларацій, що становить  50,1%.


 


                                                                                                                                                                            
       
 обережно...           

 

   Як  нещодавно повідомили у Службі автомобільних доріг у Сумській області, на дорогах Сумщини офіційно зареєстроване 1 місце концентрації ДТП та 10 ававрійно-небезпечних ділянок.
Серед останніх і автошлях  Р-61 Батурин-Конотоп-Суми, а саме ділянка дороги у Тернах - 96 км +150 —  96 км+500 (смт. Терни).
 
     Ця ділянка позначена попереджувальними дорожніми знаками і пролягає від відділення "Укрпошти" ( вул. Центральна) і за будинок культури (вул. Незалежності). На мапі нижче небезпечна ділянка вказана жовтим кольором.

 
    Цікаво, чи враховували у дорожній службі наявність понад цим шляхом  всохлих дерев ( котрі до речі, знаходяться відразу за попереджувальним знаком), які також несуть небезпеку водіям ( та і перехожим також ) -
на фото праворуч ---►. Подібне дерево є і біля меморіального комплексу загиблим воїнам, на цьому ж шляху.
   Адже під час відповідної потужності вітру, гілляки, а то й самі дерева можуть впасти саме на дорогу та призвести до аварії і непередбачуваних наслідків...
 
  То ж, учасникам дорожнього руху варто бути особливо уважними і обережними, особливо у зимовий період, котрий наближається. Ожеледь на під'йомі, на вказаній ділянці, додає  також небезпеки...

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     ▼ Небезпечна ділянка шлязу ▼

                                                                                                                                                                                                                         
      пасажиру...      

   Уже декілька років автостанція в Тернах не продає квитки, але принаймні так звалася. Відтепер уже і назви такої не має. Приміщення, у котрому вона розміщувалась, нині має назву "Маячок" ( ▲ - на фото ). Тепер тут продуктовий магазинчик  ( хоча він і раніше був, але без назви). Автобуси тут, як і раніше зупиняються, а пасажири та водії можуть попити кави, чаю, прохолодних напоїв, швиденько перекусити  або щось придбати в дорогу.

    Нижче подаєм розклад руху автобусів, який вивішено на будівлі колишньої автостанції, котрі прямують через Терни.  Пасажири, що часто користуються автобусним сполученням, для зручності,   можуть його відсканувати на гаджети чи роздрукувати.
 
 (Для перегляду у більшому форматі - тисніть на зображення   - ▼)
 
 


                                                                                                                                                                                                                                     
 не дассен.             

Оригінальне виконання відомої пісні Джо Дасена.
(Тисніть на трикутник)

Joe Dassin - Et si tu n'existais pas 


 


                                                                                                                                                                                                                                      
Переглядів: 648 | Додав: ІлькоТорбинка | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Фільтр пошуку
Меню сайту
Категорії розділу
Пошук за словами по сайту
Вхід на сайт
Архів записів (2010-2016 р.р)
Календар..........
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Статистика сайту

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Відвідини сайту (з країн) з.1.08.2016 р.
Flag Counter
Copyright MyCorp © 2024