"записки..."  ч. 4      

    Як повізомили засоби масової інформації, агропромисловий комплекс, в Україні, займає третє місце за доходами серед галузей економіки України в 2020 році,
    У трійку лідерів увійшли компанії, перераховані нижче,  “Кернел-Трейд”  колишнього  нардепа Андрія Веревського, куди входить і агрокомпанія "Дружба-Нова" , котра обробляє переважну більшість тернівських пайових наділів, орендуючи їх у селян, отримала найбільші прибутки. "Кернел"  з понад 67 млрд. грн майже вдвічі прибутковіша від  Агровиробника "Миронівські хлібопродукти".
 ( На світлині ---► офіс та господарчий двір компанії тернівського відділення )

Розташування їх в рейтингу найприбутковіших компаній України наступне:

• “Кернел-Трейд” (5 місце, виручка 67,4 млрд грн)
• МХП — 23 місце, 35,97 млрд грн;
• “Нібулон” — 34 місце, 25,84 млрд грн;
•  

зі світу прекрасного...

 
   У  Тернівській дитячій школі мистецтв відбувся академічний концерт присвячений закінченню навчального року, якому передувала виставка робіт класу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва учнів закладу.  Під час звітного концерту свої кращі напрацювання продемонстрували учні по класах: фортепіано, баяна, хореографії та сольного співу.
Крім музикантів, свою творчість представили учні хореографічного відділу - колектив «Inkadance». Зачаровували виконанням складних творів виступи вихованців відділу сольного співу: солісти, вокальні дуети, тріо, вокальний квартет. 
     Зі своїм твором   ( див. відео за посиланням ---> "Зачарований ліс." виступив учень школи мистецтв Роман Терещенко - ( на фото, нижче)
Музичне привітання прозвучало від ветерана-соліста вокального гурту «Червоних вітрил» Віктора Шевченка, який подарував присутнім пісню «Калинова Балада»..

  З вітальними словами та побажаннями до присутніх звернулися директор школи Олександр Кравченко, спеціаліст відділу з питань культури, релігій та туризму Недригайлівської селищної ради Руслана Захарченко староста Тернівського старостинського округу Сергій Макарець.
 Про це повідомили у мережі "Фейсбук" викладачі мистецького закладу.

 

   Шановні вболівальники футболу... - не загалом, а місцевого клубу...  Тоб-то і ветерани, котрі десятиліттями вболівали за тернівський "Космос" ( адже у 2017 р. відзначали його 40-річний ювілей ), і молодь, котра активно вболівала за команду на її домашніх матчах останніми роками та раділа кожній перемозі, ( а їх було, у турнірах  переважна більшість ). 
    Багато років поспіль "Космос" був лідером Недригайлівщини як у чемпіонатах району, так і переможцем  у розіграші Кубку...
     Віднині, у пам'яті лишиться тоскне слово -"був"... І не лише, як переможцем  різноманітних турнірів, але і взагалі, як ФК "Космос"...
     Як відомо, віднедавна змінились адміністративно-територіальні межі районів і колишній Недригайлівський район, зі своїми громадами, ввійшов до Роменського району. Відтак, футбольна першість віднині зветься, як Чемпіонат Роменського району з футболу сезону 2021 року. 
    Немов-би і нехай - будемо боротися на вищому рівні - амбітний "Космос" був-би не проти...
     .... Та тут черговий "ніж у спину" тернівцям, ( котрим втрапило лихо не створити своєї громади) - футбольний клуб "Космос" ( Терни), як висловився один із ветеранів команди, - "...злетів у космос...   І не один світловий рік, напевне, мине  для повернення з нього..."
       На офіційному рівні команда фактично припинила існування.  Звісно, головною причиною, для існування команди,  є її фінансування, а воно як виявляється для "Космосу" , жорстко кажучи - "здохло"...  Найбагатший агровиробник в Україні, холдинг "Кернел", котрий орендує у тернівців переважну кількість земельних паїв, заробляючи мільйони на цьому, напевне далекий від таких дрібних запитів селян, як якийсь футбол у якихось Тернах. ( На відміну, наприклад, від значно меншої Білопільської аграрної компанії, котра у сусідній Миколаївці підняла футбольне життя у селищі, до всеукраїнського рівня ).
    Звісно, жаль футболістів, особливо молодь, котрі відтепер не мають змоги грати на відповідному рівні в улюблену гру та і місцевих вболівальників, позбавлених  і так мінімального дозвілля у селищі.
        Поглянувши на  склад учасників чемпіонату Роменщини з футболу, тернівцям звісно прикро, що селище ( точніше село, а хтось прогнозував, що буде хутір ) виявилося в ауті, поза межами участі... 
   Отже, 30 травня 2021 року розпочався Чемпіонат Роменщини з футболу сезону 2021 року.
    В цьому році участь беруть 10 команд Роменського району:
ФК «Коровинці»
ФК Сула (Недригайлів)
Олімпік (Недригайлів)
Колос (Василівка)
Вікторія (Семенівка)
Агро (Липова Долина)
Кристал-Метеор (Суха Грунь, Московське)
Альянс-2 (Байрак)
Анастасівка (Анастасівка)
Україна-Ельдорадо (Колядинець).

 В середині  1970 – х років в смт. Терни було три футбольні ко-манди: Тернівсь-кого цукрокомбi-нату, Тернівсько-го відділення «Сільгосптехніки» та колгоспу імені Чапаєва.  Команда "Сільгосптехніки" першою, серед місцевих футбо-лістів, отримала успіх у районних змаганнях вибо-ровши  у серпні 1978 р. Кубок Недригайлівького району з футболу.  У цьому розіграші  вона перемогла команди Недригайлівської СХТ, сіл Іваниці, Козельного, Тернівського цукрокомбінату та вийшла до фіналу , де зустрілася з футболістами колгоспу « Родіна» із села Хоружівка.
  6 серпня 1978 р., у Недригайлові, на стадіоні «Колос» відбувся фінальний матч між тернівцями та хоружівцями. Напружений матч був результативним на користь земляків – у підсумку «Сільгосптехнівці» перемогли «Родіну» з рахунком 4:2. Голи за тернівців забивали: Ромащенко Іван (два), Наровенко Юрій та Богатир Володимир.
   1978 року футболісти Тернівського цукрокомбінату виграли чемпіонат Недригайлівського району і команда подала заявку на участь у першості Сумської області. Щоб грати на рівних в обласному чемпіонаті колективу потрібні були свіжі сили. Тоді і було прийнято важливе рішення – об’єднати тернівські футбольні команди в одну, під назвою «Космос», котра у 1980 році  виборола першість обласних змагань спортивного товариства «Колос».
 

                                                                                                                                              
  "записки..." ч. 4        

    Продовжуєм публікацію "Записок..." . Зошит №4 ( З технічних причин, закінчення "зошита" буде у наступній добірці "Дикої Сливи"...

    На мапі України селище Терни Роменського району на Сумщині займає окремішнє місце. Засноване понад 360 років тому як слобода, воно має славетну історію, гідну увічнення і пошанування. Саме цим керувалися його уродженці, коли вирішили облаштувати музей, де сучасники і представники майбутніх поколінь, гості могли б дізнатися про історичний шлях маленької батьківщини, бо вона у світі одна-єдина і неповторна.

ніціатива гуртує земляків

   Ініціатор цієї справи Людмила Тупік, освітянка, вчителька української мови і літератури, живе і працює в місті Суми, де земляки дружно об’єдналися у Недригайлівське земляцтво (донедавна Терни належали до Недригайлівського району) і впродовж уже майже трьох десятиліть разом роблять добрі справи заради рідного краю. Ідею підтримали земляки-тернівці. І насамперед бізнес-леді благодійниця Ніна Жук — її родина взяла на себе левову частку фінансування проєкту.

  Місце для музею підібрали знакове — у школі. Навчальному закладу закономірно судилося стати центром-осердям краєзнавчої й патріотичної роботи, адже тут навчаються молоді покоління тернівців, яким у майбутньому творити історію селища. З експонатами особливих проблем не було — до справи долучилися небайдужі, які передали різноманітні документи, світлини, предмети побуту, речі тощо.

   Фінансування проєкту — особлива тема. У кімнаті, відведеній під музей, потрібно було ремонтувати все — від підлоги та стін до устаткування та стелажів для експонатів. Добру справу благословили людська увага і благодійність. Земляки із Сум, Києва, Харкова, місцеві фермери, жителі селища гривня до гривні зібрали потрібну суму, а це майже сотня тисяч гривень.

   Як наголошує голова Недригайлівського земляцтва в Сумах журналістка-видавець Ірина Панасенко, така активна підтримка засвідчила, що громада — велика сила, здатна вершити масштабні справи. Тепер селище із глибоким віковим корінням, видатними людьми, які назавжди прославили Терни, має власний музей — центр історичної пам’яті.

Екскурсії реальні й віртуальні

   Поки що карантинні обмеження не дають змоги розгорнути повноцінну музейну роботу. Однак головне відбулося: оновлений заклад сяє в усій красі й неповторності, готовий приймати відвідувачів, стати центром просвітницько-духовної освіти. Ошатна зала, сучасні меблі, дбайливо й зі смаком оформлені стенди, техніка, що дає змогу демонструвати відео, збережені через століття експонати — все зроблено з великою любов’ю до рідного. Розділи експозиції різні, вони стосуються історичних епох і конкретних земляків, імена яких добре знані в Україні. До речі, стенди оформив земляк художник Віктор Шутка. Вони такі самі світлі й одухотворені, як його картини.

Представлені матеріали із сивої давнини — про часи Симона й Анастасії Гендрікових, князів Дмитрієвих, Мамонових, Щербатових, яким свого часу належали Терни. Пізніші події — Перша і Друга світові війни, Голодомор 1932—1933 років, відбудова народного господарства, робота цукрового заводу, шкільних, медичних та інших закладів тощо.

     Окремі експозиції — про славетних уродженців, серед яких кобзар Демид Зимогляд, медик член-кореспондент НАНУ Валерій Саєнко, професор доктор економічних наук Людмила Шепотько та інші.

    Окрема особлива гордість тернівців — видатний оперний співак народний артист України і СРСР, лауреат Шевченківської премії професор Анатолій Мокренко (1933—2020). На його честь, до речі, цими днями відкрили меморіальну дошку на класі в Київській консерваторії, де він викладав з 1988-го по 2020-й роки. У присвяченому йому музейному розділі представлено численні документи, світлини, книжки, в яких ідеться про дитячі та шкільні роки, складний і тернистий шлях до вершин світового мистецтва.

    Саме у рідних Тернах два десятиліття тому співак започаткував єдиний в Україні конкурс-фестиваль шкільних хорових колективів «Співаймо разом!», про який щороку у травні розповідав «Урядовий кур’єр». Світлини зберегли урочисті миті, коли співак приїжджав у рідне селище підтримати і надихнути на співочу творчість юні таланти з усіх куточків Сумщини.

     Одне слово, ті, хто тепер і в майбутньому завітають до музею, здійснять історичну подорож у минуле селища над річкою Терн, відкриють нові сторінки у життєписі цього населеного пункту. Як каже Ірина Панасенко, у планах ентузіастів — підготувати відеоекскурсію, якою в інтернеті можуть скористатися всі охочі.

   А поки що музей гостинно розчинив двері перед першими відвідувачами — школярами. І це добрий знак.