ВИРІШАЛЬНИЙ БІЙ
 Літньої пори майже 90 років т ому на наших теренах вирувало горнило громадянської війни.Декількома матеріалами нижче ми розповідали про бої Дроздовців із "червоними", а тут мова піде про боротьбу з Махном. В першій половині 1921р. на Терни тричі нападали загони махновців. З ними вели боротьбу місцевий загін самооборони та продовольча червоноармійська рота. В боях із ними загинули тернівчани — секретар повітвиконкому О. В. Докторов, член КНС начальник міліції Л. Н. Руденко (брав участь у барикадних боях в Москві,- був нагороджений Московською Радою рабітників та солдатських депутатів іменним золотым годинником) та інші, а також 17 червоноармійців.. 30 червня 1921 р. Тернівський загін самооборони, діючи згідно з частинами Червоної Армії, прийняв участь, у багато в чому вирішальному бою, для війська Махна між Хоружівкою та Беседівкою. Всією операцією керував М. В. Фрунзе. Цього дня зранку, група "червоних " під командуванням П. Григор"єва, відновила переслідування і коли Махно витіснений із заходу,підійшов до Деркачівки,то із Смілого був кинений полк для зустрічного удару під Хоружівку
... На той час, в умовах розрухи і голоду селяни вже не так охоче ділилися з Махном усім необхідним. Тому він вдався до чергової хитрості: почав нападати на цукроварні і вимінювати цукор на продовольство, коней, приховану зброю. 1921 року до рук махновців потрапило більше мільйона пудів цукру. На солодкий продукт обмінювали свій товар і робітники міст. Так, колектив Луганського патронного заводу передав за цукор Махнові півтора мільйона набоїв.
З іншого боку, така тактика мала для махновців й негативні наслідки. Р. П. Ейдеман дав команду залишати у засідках біля цукроварень червоноармійські частини. Так, наприкінці червня посилений загін Червоного козацтва під командуванням П. П. Григор'єва, що діяв у районі Недригайлів — Терни — Ромни, задав нищівної поразки махновцям.
В цих та інших боях рідшали ряди найближчих соратників Махна.
Про ці події розповідається у книзі В. Коміна "Нестор Махно; міфи та реальність", фрагмент якої (що стосується нашого краю ) ми і подаєм до вашої уваги , ( Мовою оригіналу).
******
" Начало окончательному разгрому Махно положила полтавская операция, которая проводилась под руководством М.Ф. Фрунзе и Р.П. Эйдемана. Им удалось разгадать замысел Махно, намеревавшегося проникнуть к сахарным заводам в район Недригайлов–Терны-Ромны. Командование Красной Армии сконцентрировало силы для встречного удара по махновцам. Одновременно были приняты меры для того, чтобы получать полную информацию о передвижении банд. Из сел, где, по предположениям, смогли оказаться махновцы, угоняли лошадей, дабы лишить противника возможности быстро передвигаться. Отряд П. П. Григорьева и 60-й стрелковый полк приготовились возле села Недригайлов нанести удар по махновцам с севера, а 487-й стрелковый полк – с юга.
Когда показались махновские тачанки, красные конники решительно атаковали их. В этом бою махновцы потеряли убитыми 56 человек и избежали полного разгрома лишь потому, что 487-й стрелковый полк действовал весьма нерешительно. Группе П.П. Григорьева был отдан приказ преследовать Махно. Одновременно красное командование сформировало в Ромнах дополнительный отряд из подразделений местного гарнизона и перебросило в Гадяч 400 всадников под началом Федченко.
30 июня махновцы вошли в село Хоружевка, где попали под удар 488-го и 60-го полков. Не выдержав натиска, банда разделилась на две группы: большая бежала на север, а меньшая – на юг. Большую часть группы махновцев преследовала конница Григорьева. У села Луценкова бандиты были вновь атакованы и оставили на поле боя 110 убитых, шесть пулеметов и весь обоз. Меньшая часть банды сумела сломить сопротивление преследовавшего его отряда, посаженного на грузовики, и, разбившись на группки по 10–20 человек, прорвалась в район южного берега реки Сулы."
********
************************************************************************************
|
