АКРОПОЛЬ - КОТЕЦУКО - 6 Лютого 2011 - Персональный сайт ulis-nik "Дика Слива"

Хтось, напевне здивується дивній назві цього фоторепортажу, то ж розшифруємо - перші фото у парах світлин - то грецький Акрополь, другі ж, - не з якогось там японського міста, а з КОлишнього ТЕрнівського ЦУкрового КОмбінату, тож узявши по 2 перших літери цього словосполучення, і маєм таку "японську" назву "Котецуко", ( а деяка фантазія може придумати і уявити , що "Коте" це кіт, а цуко - співзвучність з іншим , дещо лайливим словом...)). Та це такий собі відступ зі сфери гумору, хоча мова йтиме про більш сер"йозну тему.

Про матеріал, котрий тут представлений, (фото - частину), можна було б сказати, що він для прихильників сучасного індустріального пейзажу та поціновувачів мистецтва античних часів Погодьтесь, порівнюючи пари світлин можна знайти багато спільного у візуальному сенсі. .

Тільки у другому випадку,- до Греції ( перші фото з пари ,- саме звідти ) їхати не потрібно. Місцевому "туристу" достатньо прийти на територію колишнього цукрозаводу і безкоштовно спостерігати за тими руїнами новітнього часу, на відміну від давніх, грецьких. У гарну погоду це виглядає навіть живописно.

Але ви маєте поспішати, бо з настанням весни, можуть розпочатися незворотні дії по остаточній ліквідації і зтертя із землі цього, колись процвітаючого підприємства. А у нашому, нинішньому стані - це скоріш

постмодерністська індустріальна інсталяція, кора створилася з допомогою "гомо сапієнс". Але цей відступ, так - би мовити, з "рекламною" метою, - для залучення туристів - (чим ми гірші від греків).
Показати є що...

Прозова частина цього репортажу, більш прозаїчна та не надто оптимістична. Дехто скаже, навіщо все це ? -Завод до життя вже не повернути, то ж, чи варто... Та і не такий цінний та застарілий той завод. Але - ж на ньому працювали наші земляки, котрі враз стали безробітними. Хочеться ,у такому випадку , нагадати, що саме з мовчазної байдужості більшості і творяться беззаконня.

Напевно кожен чув, що десь , там, зібралися було люди, та й гуртом відстояли своє підприємство, чи свої права. У нас здебільшого, як за совєтських часів, свої невдоволення висловлюються у вузькому колі, а загалом - хата скраю.

Розпочиналось воно за районного керівництва, очільник якого і нині на найвищій керівній посаді нашого краю. Звісно, винним себе визнавати не хочеться нікому, і знаходяться десятки цьому "доказів". Як там у прислів"ї - і я не я, і хата не моя...

Схема, за котрою було проведено ліквідацію заводу,загальноприйнята, - доведення до банкрутства, а потім ліквідація майна потрібним людям, за потрібну ціну...

Ще одне доповнення (щодо турпоходу) , - це щодо безпеки

є одна пересторога, - уважно дивитися під ноги, бо пориті траншеї, не з воєнного часу залишилися, а знов таки з новітнього, і мають звичку мігрувати по території. Там де вчора ще була земна твердь, сьогодні може бути прірва.

То ж земні поклади ще не скінчилися...

Наш, найгуманніший у світі суд, нікого не покарав. Ще далекого вже 1998 року, за матеріалами комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ

"Тернівський цукрозавод, по числених фактах безгосподарності та зловживань з боку посадових осіб заводу, було порушено кримінальну справу. За ознаками злочинів, як зловживання посадовим становищем, посадовий підлог та ін., що спричинили тяжкі наслідки - проти директора заводу, головного бухгалтера та в.о бухгалтера заводу.

Загальна сума збитків завданих заводу склала понад 41 тисячу гривень. Погодьтеся, на той час - сума чималенька,та і вона насправді мала би обраховуватись значно більшою сумою. І така цікавинка. Та кримінальна справа була відкрита 18 серпня, а 24 - го числа того ж місяця видано Закон Президента України "Про амністію", згідно якого, та справа невдовзі і була закрита.

Крім того кримінальні справи за фактами розкрадання державного майна Тернівського цукрозаводу, в особливо великих розмірах, відкривалися і пізніше. Потім благополучно і неодноразово зупинялись. Навіть за допущену тяганину та неповноту слідства стосовно слідчого було порушено дисциплінарне впровадження. Та чи чув хто, що хтось поніс покарання ?...Напевне - ні.

Як повідомляли з прокуратури,-"З причин невстановлення осіб, які вчинили розкрадання майна заводу, досудове слідство у справі зупинене і підстав для скасування даного рішення не вбачається"...

На доводи акціонерів, щодо фактів розкрадання ,на той час, 1000 тон цукру, продажу та привласнення коштів від реалізації залізничного крану , автомобілів КРАЗ та незаконної приватизації підприємства та ін. слідства проводились.І знов мабуть були задіяні ті... - у шапках...

У 2004 році, ліквідатор ВАТ "Тернівський Цукровий завод" та один з підприємців нашого району , підписали договір купівлі- продажі майна підприємства, вартість якого складала 110 тисяч гривень. У переліку 1оо позицій, серед яких різноманітні приміщення - гасової печі, перехідної галереї, буряконасосної, турбінного залу, пилорами, ТЕЦ, прибудови до головного корпусу, гаража, вагової, пакувальної, цукрового складу, контори, гуртожитку, пекарні, їдальні та багато інших. Крім приміщень, - огорожа навкруги заводу, кабельні лінії, димова труба, різноманітні станки та обладнання і його залишкиі всякі інші речі. ( Повний перелік читайте у наступному матеріалі).

Така коротенька новітня історія,з візуальним порівнянням далекого античного минулого, руїнам яких тисячі років і сучасним, вік яких скоро скінчиться, залишивши на згадку нащадкам, хіба, що ці світлини, із нашого сайту.
Сумно... І така ж історія Колишнього ТЕрнівського Цукрового КОмбінату (у нашому варіанті КОТЕЦУКО) продовжується. Втім, при бажанні, читайте наступний матеріал...

Дика Слива (Wild Plum)