 замість героїв війни вшанували... "ботаніку" ...
 був паркан-нема паркану
 апостол петро бував у тернах
 з історії тернівського футболу
ЗАМІСТЬ ГЕРОЇВ ВШАНУВАЛИ... "БОТАНІКУ"...
Рік минув з часу, як було пізписано закон про декомунізацію - заборону пропаганди комуністичного режиму, що включала у себе і перейменування вулиць відповідного спрямування.
Терни, селище чимале - із понад шести десятків вулиць, підпадали ж під цей процес, принаймні 25. З початкомцього часу, місцева влада не надто зважала на це та чекала вказівок зверху, та і потім , коли підіймалось питання про створення відповідної комісії, її так і не було створено.
Після проведення місцевих виборів восени 2015 року, на одній із сесій, поспіхом було сформовано зміни про перейменування, з можливим коригуванням. Влада запропонувала свій варіант перейменування, - депутати внесли деякі пропозиції , за що і проголосували.
 Зокрема, депутатами було запропоновано назвати декомунізовані вулиці іменами декількох земляків, котрі були високо відзначені у роки другої світової війни - Героя Радянського Союзу В. Мовчана (Молчанова), повного кавалера ордена Слави В. Міщенка, льотчика, почесного громадянина одного із чеських міст В. Сташка, на перепоховання котрого, минулого року, їздила до Чехії тернівська делегація, Героя соціалістичної праці Григорія Трояна.
Крім місцевих земляків, також називались імена , у честь котрих пропонувалось перейменувати вулиці, зокрема, відомих українців - Івана Франка, Лесі Українки, Героя України Вячеслава Чорновола та Героїв Небесної Сотні, За цю пропозицію одноголосно, також проголосувавли депутати Тернівської селищної ради.
Опісля, декому, ( незважаючи на рішення селищної ради) чомусь не надто сподобалось вшанування у назвах вулиць у честь героїв війни та борців за незалежність України. Були немов-би деякі заперечення від окремих мешканців . Владою було зроблено певний обхід населення, по окремих вулицях ( головно там де мала-би називатись Небесною Сотнею ( з антиагітацією) щодо їх думки про відповідні назви нових вулиць . І хоча на наступній сесії, в головному, попередня версія була знов підтримана депутатами та з кінцевого варіанту герої війни таки зникли зі списку - тобто вулиць імені В. Мовчана, Міщенка, Василя Сташка не буде.
( P.S - до речі. - свого часу. до селищної ради були передані макети листівок для розповсюдження їх серед мешканців відповідної вулиці , щодо її перейменування, - а саме вул. Гастелло на вул. В. Сташка, ( див. матеріал, - фото праворуч - ( для збільшення формату тисніть на зображення), але пропозиція, на жаль. не була реалізована.
 Ціла епопея була з вулицею котру пропонували назвати у вшанування Героя України, борця за її незалежність, В. Чорновола.
Склалося так, що на запропонованій, на перейменування на його честь вулиці, мешкають відповідно екзальтовано-маргинально налаштовані "активістки", для яких слово "совєтстький" переважає термін "український" і котрі мають відповідно прорадянські та відповідні погляди.
Декілька разів ( бо за раз не склалося) ходили вони збирати підписи по вулиці , у місцевих мешканців ,( загалом пенсіонерів), активно агітуючи за свій варіант, аргументуючи свою думку на кшалт: - "...бо на чорта нам той бандерівець ...", і збирали підписи...
А за нього, до речі, попередньо , без всякого тиску , ті ж самі люди підписувалися і були не проти назви своєї нової вулиці - імені Героя України, борця за її Незалежність - Вячеслава Чорновола.
... Та... перемогли маргінали... ( нахрапом зібрали більше підписів...) А депутати і проголосували.. ( по-новому), за них...
(P.S. - згадалась якось ситуація голосування, свого часу, "проти" передачі Тернівських лісових угідь до ТОВ "ПТ "Корені" ...) всіма депутатами селищної ради, а потім, за декілька днів, майже всіма депутатами "за"..., ( бувають такі метаморфози...)
Одним з голловних аргументів для влади ( котрий висловлювався деякими депутатами) напевне був той, що, "... а коли прийде інша влада і їй на сподобається та ж Небесна Сотня, то доведеться знов перейменовувати...". Здається, що хтось чекає на іншу (точніше минулу) владу.
Те, що увікновічнення, зокрема і у назвах вулиць, це наша пам"ять, для маргиналів не має значення і безликі банальні назви на кшалт "славна" , "польова", "ювілейна" та інші, на думку декого, звучать високоестетично, то це вказує скоріш на нехтування елементарними нормами топоніміки.
Цікаво, наприклад, чим "славна" ( так буде зватись) колишня вулиця Піонерська? - хіба, що тим, що і влітку рідко буває без багнюки. Або у честь якого ювілею названа інша вулиця?, чи навіть Європейська, на котрій звичайні хати у кінці селища і навіть на якій, твердого покриття на дорозі немає ?...
Напевне то є шлях у Європу... ( хоча саме ця вулиця виходить у поле...)
Рано чи пізно настане час , коли доведеться проводити ще один етап перейменувань, котрий буде умовно зватися " дезросійщення" - під котре потрапить не менш вулиць у селищі, ніж під декомунізацію. І люди, котрі не мають до України жодного відношення , зникнуть із назв наших вулиць і замість них уже таки будуть НАШІ.
Нижче подаєм варіант перейменування вулиць смт Терни , котрий підписаний головою селищної ради та поданий у відповідні органи на затвердження.
( Таблиця та відповідні коментарі - "Дика Слива")
БУВ ПАРКАН - НЕМА ПАРКАНУ
 У середовищі місцевої певної спільноти, з"явилась нова спеціалізація - "шиферники". Поряд з уже майже професіоналами -"металістами", ці також , без докору сумління, ласі до чужого добра. Не так давно, як завжди у нічний час, злодії поцупили декілька листів плаского шиферу з паркану у садибі , господар якої мешкає в іншому селі, а дане обійстя нині пустує ( на фото).
Правоохоронці про подію були повідомлені...
АПОСТОЛ ПЕТРО ВІДВІДУВАВ ТЕРНИ...
 Краплинки історичних даних про рідний край, котрі інколи трапляються у різноманітних джерелах і є потім, тим струмком, котрий може з часом перетворитися в інформаційну річку. З неї опісля можна буде черпати знання про минувшину землі, на котрій ти мешкаєш, адже той прошарок суспільства, для котрого минуле не має значення, напевне і у майбутнє іде як тимчасовий люд.
Свого часу у Тернах побувало чимало відомих у суспільстві людей, про когось із них знаємо, а про багатьох і ні. Лиш письмові згадки дають змогу мати якусь інформацію про події, які відбувалися на наших теренах. Усні ж перекази з часом можуть змінюватись до невпізнанності - цим і цінний задокументований матеріал. Нижче ми подамо коротенький матеріал із 1725 року зі згадкою про наше селище, від Апостола Петра ( не плутати з апостолом Петром, одним із учнів Ісуса Христа).
Ким був цей чоловік, та фрагмент його згадки і читайте нижче.
 Апостол Петро Данилович (рік народження невідомий — †1758) , український державний діяч доби Гетьманщини. син гетьмана Данила Апостола, лубенський полковник у 1728—1758 роках. . Автор видатного мемуарно-аналітичного твору «Щоденник».
Петро Апостол — автор «Щоденника» (травень 1725—травень 1727), написаного французькою мовою, який переклав і видав російською мовою Олександр Лазаревський. «Щоденник» Апостола містить цінні відомості про політичні події в Російській імперії і є важливим джерелом для вивчення соціально-економічної історії Лівобережної України.
Подаєм фрагмент зі "Щоденника" Данила Апостола, де згадуються Терни - ( мова адаптована до сучасної російської. На карті показано вірогідний маршрут описаний у цій частині щоденника ("ДС") по карті ХІХ ст.) Для збільшення, тисніть на зображення, а для повного формату ще раз на квадрат поверх карти) .
ДНЕВНИК ПЕТРА ДАНИЛОВИЧА АПОСТОЛА.
Дневникъ 1725 г. май
(...)
26 (май) (…) Казаки, которые сопровождали меня в Глухов - из Савинцев: Ярмола Кривовяз, сын Ивана Кривовяза. Леонтій Кузменко. Из Хомутца: Остап Васильченко, Леско Болбенко. Из Поповки: Омелко Визир, Иван Павлюченко.
(...)
28 (май) (…) Потом проехал через Ольшану, принадлежащую Сумском полку, и дальше через Песчаный Брод, в деревушку, которую Андрей, старший сын Полуботка, получил в приданое за женой. Здесь я остановился, чтобы дать отдохнуть лошадям. Ночь провел в деревне, подле болота.
29 (май). Проехалъ через Терны, и в 4 милях оттуда остановился на обед.
Переехал через реку Сейм; переправа через нее принадлежит императрице, и это место называется Макшовицы. Здесь я заплатил перевозчикам 56 коп. Сборщик, русскій купец из Нежина, Максим Алексеев сын, угостил меня свежей рыбой. Остановился подле Вязенки для отдыха лошадям.
Проехал через Вязенку и Холопки, оба селенія принадлежат Глуховскому монастырю, и совсем близко отсюда провел ночь, за лье (unelieue) от Глухова.
30 (май). Прибыл в Глухов в воскресенье утром. Сделал визит прокурору и обедалъ у него, выслушав обедню в церкви duchesse de Camp. (?) Вечером сделалъ визит бригадиру, где оставался 3 часа. В тот же день мне был сделан визит полковником Иваненко и госпожей Савичь.
31 (май). Полковник и прокурор отправились на охоту. Я пригласил на обед Матвея Черняховскаго и Саковича. Князь Четвертинский посетил меня утром и в после-полуденное время; беседовали от 4 до 5 часов. От него я услыхал острое словцо Веселовскаго, покойного шута короля Яна; он говорил ему, что польский король вытирал (le cu?) великому князю литовскому; это очень напоминает то, что говорил мне кап. (Cap.) Іов: Майнцский курфирст, ныне правящий, заставлял одного дворянина оказывать себе подобную услугу.
Дорога, по которой я следовалъ, отправляясь в Глухов: Гадяч, Цепки, Ольшана, Терны, Вязенка, Хицы, Подолки, Песчаный Брод, Макшовицы (переправа), Холопки, Глухов.
(...)
http://iht.univ.kiev.ua/library/ks/1895/pdf/kievskaya-starina-1895-7-D-(1433-1488).pdf
З ІСТОРІЇ ТЕРНІВСЬКОГО ФУТБОЛУ
Футбольний "самвидав", з під пера колишнього футболіста тернівського "Космосу" ( а до того гравця місцевої "Сільгосптехніки"), Володимира Богатиря побачив світ цього місяця. Свої спогади про тернівську команду кінця 1970-х років, він виклав у невеликій брошурі, якою ділиться зі своїми колишніми партнерами по команді та вболівальниками. Для більш широкого розповсюдження цього матеріалу і пропонуєм його любителям футболу на сайті "Дика Слива", для ознайомлення.
 (Переглянути у більшому форматі можна натиснувши на зображення певної сторінки та потім на чорний квадрат поверх неї...)
 
  
  
  
  
 
|
0
