 ...знайди терни...
 із місцевого...
 із архіву...
 із мистецького...
 із історії...
 відео-кліп -
в тернах...
 ... та фото... тернівські...
знайди терни...
Дивлячись на мапу, ту, що у першому заголовку на головній сторінці цих матеріалів можна запримітити, що селище Терни там не позначене... Ця локація невідомо якого року, але у той час коли селище не мало жодного значення для картографів, як певний адміністративний центр, вартий уваги населений пункт...
Так, як виявилось віднедавна, буде і надалі...(
Як повідомляв раніше сайт "Дика Слива", довготривала багаторічна боротьба за створення об'єднаної територіальної громади з центром у селищі Терни, завершилася поразкою. До цього призвели різні, як об'єктивні так і суб'єктивні наслідки, про котрі ми неодноразово писали.
Одним із таких факторів був жорсткий спротив буринської верхівки на чолі з колишнім кандидатом у нардепи В. Ладухою, котра не хотіла втрачати своїх земель у с. радах Черепівці та Біжівці. Географічно та логістично ці території знаходяться значно ближче до Тернів ніж до Бурині, але власні амбіції "панів" з буринщини переважили здоровий глузд. Значну роль у цьму відіграв і головний реформатор з децентралізації на Сумщині Олександр Хоруженко,
 котрий свого часу нейтрально ставився до створення Тернівської ОТГ, а потім відверто став на бік буринців. Раніше він говорив було таке: "Реформа схожа на секс: секс з примусу завжди неприємний і огидний. Тому, якщо уряд робить зміни з любов’ю до свого народу - це одне, а якщо з ненавистью - це зовсім інше.
Реформа децентралізації задумувалася з самого початку в правовій рамці "добровільність", тобто по любові. Можливо, часто з розрахунку, але точно не з примусу. По любові. І це було приємно. Зараз (...) Сумська ОДА не хоче давати висновки громадам, які хочуть об'єднуватися по любові. І от це вже неприємно і огидно. Не по любові це все. З відповідними наслідками."
А пізніше цей "децентралізатор" сам і долучився до примусовиків.
Аж ніяк не добровільне приєднання Тернівської с. ради до Недригайлівської ОТГ не віщує покращення для нашої громади. Хоча прихильники "воз'єднання" до нового-старого "старшого брата" запевняють, що старих зв'зків не потрібно втрачати і з Недригайловом якось немов-би звичніше...
Та варто згадати, що у час останнього утворення Недригайлівського району ( 1965 р.) у Тернах мешкало понад 10 тисяч населення, тоді як у Недригайлові було майже удвічі менше. А на нинішній час райцентр хоч і не розквіт, але зберіг свою людність, чого не скажеш про Терни, де населення стало у понад три рази менше, з того часу, і нині його кількість знаходиться ( оптимістично ) у межах 3 (три ) тисячі осіб... Не говорячи про занепад сякого-такого виобництва ( як і скрізь ) Недригайлів за часи свого "районування", за рахунок підлеглих адміністративно-територіальних одиниць ( сіл ) принаймні у попередні роки, для себе сформував собі центральну частину селища з доволі непоганим виглядом.
Чого не скажеш про Терни.
То ж напрошується висновок: - коли за 55 років під такою "опікою " південного сусіда наше селище "досягло" таких видатних успіхів, в тому числі у демографії, то що буде у наступні пів століття, під відповідним "протекторатом"...? З такими темпами - хутір... Як колись і обіцяв колишній губернатор Сумщии Анатолій Єпіфанов, коли за нього на якихось виборах не проголосували тернівці...
Відтепер, як повідомили ЗМІ, від 20 травня 2020 р., коли було затверджено перспективний план ОТГ Сумської області та за аналогією О. Хоруженка, для тернівців, таки стався "секс з примусу". Без згоди громади, її приєднали куди схотіли...
( На рожевому тлі десь загубилися Терни ---► )
Хоча і був варіант, ( у разі не створення своєї ОТГ ) під яким підписалася значна частина мешканців, з приєднання до іншої громади : - Миколаївської ( нинішнього Білопільського району). Гірше це було-би для тернівців чи краще - невідомо.., але у крайньому разі це не був-би "секс з примусу"... Чому ж головний "децентралізатор-примусатор" не врахував цю думку селян та став прибічником отого сексу про котрий сам і казав?...
P.S. Наприкінці цього допису декілька "прикінцевих" міркувань про план з формування ОТГ, вищевказаного експерта з реформування та "децентрування" місцевого самоврядування, О. Хоруженка, із його сторінки у мережі "Фейсбук":
"Він не гарний, не поганий - він справедливий. Мінрегіон розробив і подав його на затвердження в тому форматі, який максимально відповідає реальному стану речей. Ми маємо справедливий формат тих громад, які боролись за своє майбутнє, не зважаючи на те, що в останній рік влади в області в принципі не було",
«Дембель з одного боку. Це моя власна історія, яка розпочалася 1 серпня 2016 року. Маса нервів, людей, емоцій, грошей і мрій. З іншого боку ми планували інший фінал. Більш ефективну, конкурентну і сучаснішу модель громад в області. При цьому я задоволений і вважаю, що Уряд прийняв справедливе рішення по відношенню до активності і особливо бездіяльності багатьох гравців."
P.S.S. " ... Маса нервів, людей, емоцій, грошей..."
... Ото таке...
із місцевого...
віртуальний дзвоник...
Цьогоріч, через карантин на коронавірус у навчальних закладах "останній дзвоник" відбувся незвично - без традиційних урочистостей. Та всеодно учні вітання отримують. Саме з таким онлайн - привітанням виступили директор та вчителі Тернівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Його ви можете переглянути за посиланням нижче: (тисніть на блакитний текст)
▼
У двох останніх добірках тернівських новин ми подавали матеріал про стан справ на ставку "Зарвин", котрий мав деякі проблеми з греблею і яка останнім часом мала "схильність" до прориву. Попередньо, на сайті були фото-репортажі з цього питання, а нині - напевне завершальний...
Після засипання підмитої частини дамби, яка могла створити певні проблеми, ліворуч на гідроспоруді було створено резервний стік для води, (--▲--) у який було вкладено  бетонну трубу та відповідно також заси-пано глиною... ( на фото --▲-- помічена червоною лінією ).
На решті світлин: ---▲--- останні ремонтні операції по формуванні оновленої греблі...
На зображенні ліворуч:◄--- - водостоки зі ставка "Зарвин" : жовтою лінією вказано місце де був попередній, - помаранчевою - теперішній водовідвід.
*****************************************************************
тричі "поранений"...
 Кожен тернівчанин ( та і не тільки ) напевне знає скульптурну композицію двох воїнів на меморіальному комплексі загиблим землякам та визволителям селища у роки Другої світової війни. Цьогоріч, 8 травня, було 75-річчя перемоги над нацистською Німеччиною. У зв'язку з карантином ( на коронавірус ), масових заходів у селищі не проводилось, але окремі букети та квіти там були таки покладені.
 Та мова не про це...
А про вищевказаних воїнів ( на постаменті ), один із котрих там поранений та підтримується іншим...
... У час війни...
Але через багато років, його вчергове поранили... - невідомі вандали здерли з частини ноги (до коліна ) одного із бійців частину мідного облицювання, котрим вкрита скульптура. ( На фото ---▲--- , стрілкою вказана частина "здирання" )
Тоді, дещо "перев'язавши" ( тоб-то підлатавши та пофарбувавши ) рану вояку, останній "тримався" до останнього часу...
Нещодавно було виявлено ще більш сер'йозну травму тієї-ж ноги у того-ж бійця...  Невідомо у якому "бою " ( у природньому, бо багато років дощі та вітри мали свою дію, чи з вандалами, котрі могли розтрощити ту ногу банальним молотком ) її "відірвало" до коліна і нині нога вояка знаходиться у жахливому стані... ( --▲-- - на світлині )
... Третє "поранення" вказаної скульптури нині вимагає вже сер'йозного "протезування".
І це не є сарказм.., а інформація для "лікування..."
За останніми даними, місцева влада знає про вказану проблему та найближчим часом ( за настання сприйнятних погодних умов) проведе відповідні роботи по приведенню до належного стану вказаного об'єкту. ( Плюс частини постаменту, котрий також потребує певного ремонту ). ---▲---
******************************************************************
поїхали...
Після майже двомісячної відсутності автотранспортного пасажирського сполучення, котре зупинилось у зв'язку із карантином, через коронавірус, з 20-х чисел травня, роспочали курсувати автобуси і через Терни. Найголовніші напрямки до Сум, Конотопу та Недригайлова. Пасажирів у транспортних засобах мало, адже загальний карантин ще не відмінено та і не всі мешканці знають про можливість пересування рейсовим транспортом.
( На фото ---▲--- : на центральній вулиці знов з'явилися маршрутки ).
**************************************************************
погоджуйте...
За останньою інформацією газети "Голос Посулля", ТОВ "ЛЕНД.КОМ" (м. Київ), повідомляє про початок проведення державної інвентаризації земель в адміністративних межах, в т. ч. Тернівської селищної ради у відповідності до договору про надання послуг, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області. 
Вказане ТОВ 16 червня буде проводити погодження меж земельних ділянок із суміжними землевласниками ( землекористувачами ). Прохання до зацікавлених осіб з'явитися у вказану дату , о 17 годині 30 хвилин до селищної ради для вирішення вказаних питань. У разі відсутності суміжних землевласників, у цьому разі, межі земельних ділянок в натурі ( на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, із змінами і доповненнями, межі вважатимуться погодженими.
із архіву...
Нещодавно у мережі інтернет, як зазвичай, шукаючи щось новеньке, пов'язане з нашим краєм, знайшлась коротенька інфоормація на сайті Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України зі згадкою про колишніх тернівців. Здавалося, що може поєднувати їх з такою серй'озною архівною установою?. Можливо хтось зі згаданих земляків займав якусь посаду у тих вищих органах влади..?
Крім вказаних тотожних прізвищ ( напевне родичі) та адреси є примітка - "лист до Німеччини" . Шукаючи більше подробиць по сайту архіву, вдалося дізнатися, що у його сховищах багато різноманітних фондів з документами і не обов'язково пов'язаних з вищими органами влади.
Переходячи за посиланнями дізнаємось, що наприклад у фонді № 4470 за період 1941-45 р.р. розміщені " списки та листи ( колекція) радянських громадян вивезених на роботи до нацистської Німеччини в період окупації України та громадян, що одружились з іноземцями в період війни".
Саме примітка про лист до Німеччини і дає підставу, що вказаний О Дуденко і знаходився у цій країні, а відправником була Дуденко О. Ф. ( можливо мати або дружина ). Але напевне звістка з дому адресатом так і не була прочитана...
У свою чергу архів (ЦДАВО) України презентує базу даних “Непрочитані листи з нацистської неволі”.
Листи були єдиною формою зв’язку “остарбайтерів” з рідними. Значна їх частина так і не дійшла до адресатів, але дивом збереглася в державних архівах.
Довге забуття торкнулося листів, що відклалися у архів . З оприлюдненням бази даних доступними стають документальні свідчення про тих, кому довелося пройти складний шлях утисків і поневірянь.
Під час роботи з документами співробітники архіву стикнулися з певними труднощами у розпізнаванні адрес та прізвищ, що написані латиною. Редагування бази даних триває,
Нині, у відкритому доступі, на сайті архіву викладених листів немає, але працівники архіву зауважують та звертають увагу громадян, зацікавлених нащадків у збереженні родинної пам’яті на те, що ЦДАВО України готовий надавати їм копії листів безкоштовно (tsdavo@arch.gov.ua)
мистецьке...
За сприяння нашого земляка, письменника, поета, Івана Житника , хоча уже і давно, 8 років тому, у декількох сумських інтернет-виданнях було опубліковано нижченаведений твір тернівчанки Лілії Кравчук. Знайшовши його у мережі, ми вирішили висвітлити його, для перегляду земляками та популяризації, і на сайті "Дика Слива"...
Справжня вартість прожитих днів…
Лілія Кравчук народилася й виросла в смт Терни, що в Недригайлівському районі. Тут вона закінчила школу, а в Сумах - з 9 по 11 клас навчалася в гімназії. Нині Лілія - студентка природно - географічного факультету Сумського державного педагогічного університету.
Лілія Кравчук:
«Натхнення приходить у двох випадках: в момент неймовірної радості та безмежного горя. Серце стискається, кров швидше рухається по венах та змушує мозок шаленіти. Останній, в свою чергу, сигналізує іншим частинам тіла та створює в уяві все нові картини, через які перехоплює подих. Я починаю переживати всі ці події знову і знову, переглядаючи зошит із власними записами - думками. Тільки тоді, занурившись у почуття, починаю розуміти справжню вартість прожитих днів…»
------------------------------------------------------------------------------------------------------
Я - Серце…
Прокинувшись вранці, зрозуміла, що в моєму житті відбулись певні зміни.
Але які? Все інше, світ став іншим, чи, може, я інша?
Не можу збагнути. Що трапилось? Але ось вже бачу, що не маю ні рук, ні ніг, ні голови.
Так, я втратила людську подобу. Але чому? За що?
Я була звичайною дівчинкою, яка ходила щодня до школи, навчалась на відмінно.
Добре ставилась до малечі та поважала старших. Мала багато знайомих та не менше відданих друзів.
Що ж зі мною трапилось? Хто я? Мені хотілось закричати з розпачу, запитати хоч в кого-небудь, хто - я? Адже невідомість - це, на моє переконання, найгірше, найстрашніше…
…Здається, тут хтось є, я чую чийсь голос. Починаю прислухатись. Боже, що це?
Мабуть, я сходжу з розуму. Адже це - печінка. Вона благає про допомогу, їй погано. Вона помирає…
Тепер її врятують тільки ліки, багато медикаментів…
Ось хвилина мовчання, все затихло, нарешті спокій. Тепер я можу відпочити від цих волань про допомогу і подумати про своє перевтілення.
Але ж ні, я відчуваю біль, спочатку різкий, він стає нестерпним. Потім розумію, що не всі ділянки мого тіла (чи як це ще можна назвати) працюють.
«Оніміли», - промайнула думка.
Знову чую голос печінки. Роблю перші спроби поговорити і дізнаюсь, що я - серце.
Я - порожнистий м’язовий орган, який має форму конуса. Але що зі мною? І що це за нестерпний біль, і чому частина мене оніміла?
Із розмови стало зрозуміло, що в мене тяжке захворювання - це інфаркт міокарду.
Дізнаюся, хвороба характеризується змертвінням невеликої ділянки міокарду серця, що виникає внаслідок припинення його кровопостачання.
Зумовлюється здебільшого утворенням тромбів, відповідним спазмом артерій.
Факторами, що сприяють розвиткові інфаркту міокарда є перевтома, психічні травми, фізичні перенапруження, куріння тощо.
Тепер все зрозуміло! Я належу людині, яка не замислюється над своїм здоров’ям.
Та моїм роздумам заважає шалений крик, це зовсім незнайомий голос, хриплий, наче у курця зі стажем. Це легені. Вони хочуть розповісти про цього монстра, який так руйнує наші життя.
«Це впливова людина, чоловік, начальник…Через проблеми на роботі, він почав пити (страждає печінка), став безперестанно палити (воліємо про допомогу ми - легені).
«Через постійну втому та стреси помираєш ти - серце. А чи розумієш, що скоро загинемо ми всі, адже жити тобі залишилось лічені дні, бо хвороба набула найвищої точки. Всіх нас чекає Апокаліпсис...», - тихо завершили легені.
…Почувши ці слова, в мені все стиснулось , але стало на диво легко.
Це - кінець?..
А, може, ні?
Я - серце, ще - живе…
Представляючи нижче фрагмент із книги Сергія Павленка "Військо Карла ХІІ на півночі України", у котрій є декілька згадок і про Терни, в тому числі і про перебування російського царя Петра І у селі. До цього це були скупі рядки та мінімум інформації про цю подію. Зокрема автор нарисів з місцевої історії Анатолій Лісний у своїй книзі пише: " Повертаючись в Петербург після Полтавської битви, Петро І заїхав у Терни, дві ночі ночував у будинку "зі ставнями₴ на вулиці Великоднівка у Житника. На місці спаленої церкви Покрови Святої Богородиці заклав перший камінь у фундамент нової церкви цієї ж назви і дав гроші на її будівництво..."а.
Чи це була така собі благодійність від доброго царя, чи можливо якась інша малася причина. Припущення є різні, але для початку повернемся дещо назад від вказаної дати та подаво деякі епізоди із вищезгаданої книги С. Павленк
На час шведсько - російської війни на території України де відбувались бойові дії, за сумнівної підтримки населенням краю, Московії, з боку останньої був відповідний тиск . Зокрема:
" Нейтралізація і придушення повстання мазепинців російським командуванням здійснювалися шляхом реалізації низки заходів. Поряд із каральними акціями залякування Петро І та його наближені стали організаторами української владної інституції. Вона мала-би розколювала ряди гетьманців, була притягальним центром для прихильників царя, Росії, несла вагання, сумніви для нижнього рангу старшин, що мали вирішувати, чи далі підкорятися своєму володарю. З цією метою у Глухові були наспіхпроведені вибори нового гетьмана.
У жовтні 1708 року І. Мазепа під усілякими приводами саботував накази Г. Головкіна, Петра І про відправлення полків «при боку» на Стародубщину. У цьомузв’язку й Чернігівський полк(...) явно
імітував втрату боєздатності, дисципліни, аби його не мобілізували на війну...
Ось, наприклад, красномовний лист російського командира Семена Неплюєва до О. Меншикова: « 28 октября в первом часу ночи в Тернах я получил от ближнего стольника киевского воеводы князя Дмитрия Голицына писмо, в котором он мне пишет, что гетман отошел и, переправившись через Десну за Коропом, пошел в соединение к шведскому королю (…) 29 октября с Тернов со своими полками, которые сейчас при мне , я пошел и переправился через реку Сейм 30 октября, 31 числа прошел Путивль, деревню Возенки, Новгород- Северский. В этих полках полках солдат: - в Афанасьевом полку полковника Рагозина 670 человек; :в Ивановом полку полковника Хотунского 500 человек;, в Гавриловом полку Репьева 460 чело-век» ( пер. на сучасну мову -"ДС").
" Тобто три російські полки,які стояли в Тернах, відразу мобілізувалися і висунулися за два дні (подолали 70 кілометрів. - Авт.) для виконання бойових завдань у район можливого просування шведів під Глухів."
.
(...)" Гетьман Мазепа і Карл ХІІ зустрілися лише 29 жовтня 1708 року. Перші мобілізаційні накази гетьман віддав лише наступного дня.
Тим часом російська воєнщина вже 4 дні бомбардувала Гетьманщину своїми розпорядженнями, маніфестами з поправкою на «измену» *. П. Полуботок, не отримавши ніяких нових вказівок від гетьмана, змушений був коритися волі царя. Тим паче він не міг поводитися вільно у тій ситуа-ції — його рідня перебувала у Чернігові".
Як бачимо, до листопада 1708 року в Тернах під загальним керівництвом начальника загону московських військ Семена Неплюєва перебувало три полки загальною кількістю 1630 осіб.
Звісно, таку кількість людей потрібно розселити, зігріти ( адже була осіння пора), нагодувати солдатів та коней та надати інші функціїї для їх утримування. Звісно це було не малим тягарем для місцевих мешканців, то можливо Петро І перебуваючи в Тернах на знак вдячності і надав кошти на будівництво церкви ?. ..
Але це лиш одна із версій...
Про події, котрі відбувалися на наших теренах у той час та їхні версії у викладенні автора книг на цю тематику, зі згадкою про Терни, "Військо Карла ХІІ на півночі України" та " Повстання мазепинців: міфи та реалії" - в одному з наступних випусків...
відео... в тернах...
Про мистецький гурт " Ті Самі Перці". у мережі інтернет, інформаціЇ - мінімум. Але хлопці якось афішуються своїми піснями, здобуваючи популярність. Одним із відеокліпів, посилання на котре подане нижче, --▼--- і який був записаний у Тернах ми вам і пропонуємо переглянути.
На запит "Дикої Сливи", яким чином вони втрапили до Тернів на зйомки відеокліпу, вони відповіли, що їм сподобалась тернівська локація...
...На запрошення ще завітати до Тернів, хлопці погодились... А відповідну локацію для наступної пісні напевне знайти можна...
▼
нещодавно... у тернах...
Як завжди, у "підвалі" ( у добірці матеріалів ) "Дикої Сливи" пропонуєм черговий фото-репортаж із місцевої тематики, цього разу, на місцеву весняну (тернівську ) природничу тему...
( Як завжди, для перегляду світлин у більшому форматі - тисніть на зображення.., а то й потім на чорного квадрата понад ним...)
... На жаль.., із технічних (фінансових ) причин, якість зображення не гарантуємо )(...
*********************************************************************
|
