БЕРЕГ ЛІВИЙ, БЕРЕГ ПРАВИЙ
***
 Останніми днями, у селищі посилилась напруга, щодо розмов про долю колишнього залізничного мосту, (▼ - на фото) котрий, у свій час недовго виконував свою пряму функцію. Побудований він із металу, на початку 1990 - х років, експлуатувався за прямим призначенням лиш декілька років. 1996 -го року зупинив виробництво цукровий завод, колію було розібрано на брухт, "кукушка" (тобто паротяг) -продана. Куди, кому, і хто - питання окреме.
 Із згадки про залізницю, на даний час, залишилися, насип, по котрому пролягала вузькоколійка, та згаданий міст. Тернівці ним користуються, як "велосипедно-пішохідним" переходом, котрий з"єднує частину селища (СХТ-Окіп) із правим берегом північної частини Тернів.
 Час від часу над мостом "працюють" місцеві " металісти" - відомо у якому напрямку, і споруда стала набирати дещо аварійно- небезпечного , для пересування, вигляду. Було декілька випадків, коли люди ледь не провалювалися під міст, але на щастя трагічних наслідків не було. Вже цієї зими були випиляні кутники, котрі слугували горизонтальними розпірками між опорами. ( на фото▲) 
Мешканці, котрі користуються цим шляхом, написали декілька заяв до селищної ради, - з проханням, щодо ремонту моста.
Останні сільські розмови мали два варіанти, - одні говорили, що міст вирізають на брухт, інші -що його ремонтують. Дійсність виявилася , - посередині.
 Відповідно відреагувавши на заяви, виконком селищної ради вирішив відремонтувати даний об"єкт. Знайшовся і виконавець даних робіт - сумська організація, котра позбавила надра на території цукрозаводу від "зайвого вмісту металу".
Звичайно, будь - яка робота має оплачуватись, але позаяк коштів, на ремонт, у бюджеті селища немає, то вихід із положення знайшовся. Дана фірма, взялася відремонтувати "велосипедно-пішохідну" частину мосту із огородженням, шириною 1,5 метра, ( на фото вище, праворуч ▲) ( із нинішніх 3 метрів ( ◄ на фото ▼) та закріпленням у цій частині конструкцій переходу і деяким його продовженням. Це фактично достатньо для переходу через річку. То є добре.
Але, як зазначалося вище, фінансового забезпечення на ремонт не виділено, і фірма (мабуть підрахувавши) погодилася облаштувати ремонт мостового переходу для тернівців, за рахунок "зайвого" металу, з майже половини (поздовжньої) мосту, тобто, тієї частини, котра не підпадає під ремонт.
Загальна довжина мосту - понад 50 метрів. Ширина - 3 метри. Опирається конструкція на два десятки металевихих опор ( кожних щочотири яких , з"єднані металевими балками) та двома подовжніми масивними металевими направляючими, через усю довжину мосту. (▲на фото ►) Скільки десятків тон важить все це господарство, можна лише здогадуватись, і відповідно його вартість , яка відійде у рахунок послуг - теж.
 Звичайно, "кукушка", вже ні за яких обставин, ні нині , ні надалі понад Терном уже не їздитиме, - до нового ( звуженого ) вигляду мостового переходу земляки звикнуть, подякують за ремонт і лише згадуватимуть про той димок, котрий свого часу, клубився над річкою...
(◄ На фото-по цьому насипу ( вже давно без рейок), багато років курсував паротяг - "кукушка").
P.S. Слухаючи коментарі людей з цього приводу, то дехто висловлює думку, про співставлення вартості робіт, із вартістю того металу, котрий організація отримає, і чи не могла би вона дещицю відрахувати на селищну раду,котрій зайва копійка не завадила -би.
◄ На фото із космосу, колишній залізничний міст через р. Терн (виділено бузковим кольором),.
До речі, до теми вузькоколійки, - у Переяславлі -Заліському ( Ярославська область, Росія) є музей вузькоколійних залізниць, де представлені рвзноманітні транспортні засоби, котрі курсували такими шлязами. Подібні "кукушки" трудилися і на залізничній ділянці Білопілля - Терни.
Переглянути ті експонати можна ТУТ
*********************************************************************************************************************************
|
0
