 30 років, як...
 терн-інфо...
 флора +...
 лебеді..- дерево...
 кордоном був ...
 померла у ...
 в саду...
30 років, як...
 до свята...
Захід, которий відбувся у селищі до 30-річчя Незалежності України, на свято Спаса, 19 серпня якось не надто афішувався заздалегідь. Про концерт, котрий відбувся цього дня, чимало земляків взнавали у день проведення - адже у групі "Тернівчани" на Фейсбук чомусь інформації не було...
Концерт, який провели працівники місцевого будинку культури та дитячої школи мистецтв, глядачі спийняли добре та аплодисментами вітали учасників. Зі святом тернівців привітав староста округу Сергій Макарець, котрий висловив вдячність борцям за незалежність України та побажав землякам сподівань на краще...
Присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих Героїв, котрі віддали свої життя заради Батьківщини...
Фоторепортаж учасників концерту, на котрому лунали українські пісні патріотичного спрямування, до Дня Незалежності України ( та Державного Прапора України) у Тернівському Будинку культури переглядайте нижче...---▼---
терн-інфо...
********************************
 футбольне...
Як повідомили в раді ветеранів футболу ФК "Космос"(Терни), для популяризації розвитку футболу в селищі, вирішено організувати щорічний футбольний турнір на приз ФК "Космос". Адже за свою, більш ніж сорокарічну історію, у футбольній команді грало чимало футболістів, котрі творили славну історію "Космосу". Команда була чемпіоном (ДСТ "Колос") Сумської області 1980 року, багаторазовим чемпіоном та володарем Кубка по футболу Недригайлівського району.
Турнір буде проходити в другу суботу вересня. Перші змагання планується провести серед школярів, 11 вересня цього року.
Також цього дня відбудеться зустріч футболістів ФК "КОСМОС", на котру запрошуються всі футболісти, які в різні роки грали за команду ". Більш детальна інформація буде опублікавана незабаром. Також організатори чекають пропозицій по проведенню вказаних кубка та зустрічі.
************
"...зорро" сказав...
Про автошлях ( точніше напрямок) від Тернів до Білопілля та його ремонт ( не ремонт) ми писали декілька разів. Оголошувались (та відмінялись) тендери, виділялись ( та не надавались) кошти, рапортувалось про виконані ( не виконані ) роботи.
І ось чергове повідомлення - З 8 по 13 серпня в «Прозорро» було опубліковано результати закупівель - на загальну суму 17,88 млрд грн ( по Україні). З цієї суми на десять найбільших закупівель припало 5,44 млрд грн. - з них значна частина автодорожникам.
Із цього переліку, на шостому місці служба автомобільних доріг у Сумській області ( виконавець робіт ПП «Будгарант-7») із сумою 377, 8 млн. грн. Вони мають виконати поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-19-04 Білопілля-Терни-Липова Долина - межа Сумської області - на ділянках км 0+798 – км 27+349 та км 27+409 – км 28+006.
Тоб-то, згідно дорожнім визначенням - від Білопілля (км 0) до 28- го км - новий автошлях має дійти до Тернів.
В договорі на надання послуг з терміном виконання до 30.11.21., щодо архітектурних та інженерних послуг вказані інші локації на цьому шляху - км 49+577.- ( але то напевне дещо інше)...
Термін надання послуг – з дати укладання договору, до 31 грудня 2022 року в межах будівельного сезону та за сприятливих погодних умов.
Чекаємо...
*****************
 скінчилася ера...
Декілька років у місцевому бізнесі "варився" магазин "Ера будівництва", котрий був найбільшим і за площею і за номенклатурою товарів, у Тернах, на відповідному ринку. Знаходився він у приміщенні колишнього "Універмагу" та займав чималу площу на першому поверсі торгівельного закладу. Чи то занадто висока орендна плата, чи цінова конкуренція з дрібнішими торгівельниками, але віднедавна магазин "Ера будівництва" полишив торгівельні площі в Тернах та лишив земляків чималої номенклатури товарів... (лишилась лиш вивіска - див на фото )
Відтепер будемо їздити за ними ... (будь куди )...
Попередньо із цього приміщення "евакуювався" було і продовольчий магазин....
*******************
муралізувалися...
Перший в Тернах такий собі "міні-мурал" невдовзі має з'явитися на одному з місцевих будинків у центрі селища.
Довідка- Муралом зветься художній розпис зовнішніх стін будинків, який має самостійне значення і сприймаються незалежно від оточення. Такий твір створюється на стаціонарній поверхні (стіні). 
Тернівське панно, із зображенням палацу князів Щербатових (котрий був зруйнований у 1918 р.) ( ◄ --- на світлині) розміщене на поверхні історичного приміщення в котрому нині знаходяться магазини "Людмила" та "Діамант" ( колишній "Робкооп") - на "глухій" стіні, під нещодавно облаштованому критому кафетерій-майданчику зі столиками, ( ---▼--- ) між магазином "Фаворит", а тому не надто "кидається" у вічі...
Виконано колаж із фотографії у чорно-білому зображенні.
На час написання цієї інформації, мурал було дещо не закінчеено, але в найближчий час робота набере свого завершення.
Крім естетичного вигляду, мурал має і пізнавальне значення, адже багато тернівців, виявляється, і гадки не мають про зовнішній вигляд та місцерозташування колишнього палацу князів Щербатових...
************************
куплю... бузина...
Літо та восени - традиційна пора дозрівання різноманітних фруктів, овочів, ягід та інших дарів природи. Наша мова піде про бузину , котра має широкий спектр цілющих властивостей. Це унікальна рослина - як ліки її використовують практично всі частини: квітки, ягоди, листя, кору, коріння й гілки.
У цьому випадку - про ягоди, але не про властивості, а про збір, про котрий нині оголосили в мережі інтернет. Хоча ще не увесь урожай дозрів ( на фото від 19 серпня---► ). Для збору зорганізовані певні пункти прийому, як і у попередні роки, де збирачі грон можуть їх здати. Ціна за кілограм бузини буде змінюватись ( наприклад минулого року - від 6 гривень на початку "сезону" до 15 - в кінці.)
На час написання матеріалу (19 серпня) - її вартість складала 9 грн.кг.
На тлі збирання цього врожаю, хочеться звернутися до збирачів бузини - не будьмо варварами, адже попередньо було зафіксовано чимало випадків випилювання гілок рослин, котрі лишалися побіля кущів після обривання ягід... Адже наступного року вони вже не принесуть врожай...
Не треба жити одним днем та сьогоденною вигодою...
А українську пісню про бузину ( щоб розслабитись) пропонуєм переглянути за посиланням ---► "Бузина"
фауна + ...
 не амбра...
У минулій добірці матеріалів ми подали було інформацію про таку природню "гадість", небезпечну для людей, як "борщовик". Але не тільки ця рослина несе небезпеку - є і інші, котрі негативно можуть впливати на здоров'я людини
Друга половина літа і початок осені – пора цвітіння амброзії полинолистої, пилок якої – найсильніший алерген для людей різного віку.
( На світлині - амброзія ---► в Тернах, побіля Садов'янського мосту, декілька днів тому,).
До речі, виявлені там рослини докорінно були знищені автором допису).
( Для довідки - похідне слово "амбра" - речовина, що утворюється в травному тракті кашалотів. Вона високо цінується в парфумерії, використовується як фіксатор запаху. В даний час майже вся зібрана натуральна амбра скуповується парфумерними фірмами для виготовлення дорогих парфумів.)
( На фото праворуч --► - так "квітує" амброзія...)
Пилок, потрапляючи у ніс, бронхи, викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла. Крім цього, можуть спостерігатися сильні головні болі, поганий сон або й безсоння, втрата нюху і смаку, знижена концентрація. Всі ці симптоми можуть свідчити про алергію на амброзію. Але, частіше за все, люди сприймають вищеописані симптоми за звичайну застуду і намагаються лікувати її самостійно. Якщо ви живете у власному будинку, то потурбуйтеся про те, щоб амброзія в період цвітіння була відсутня у вас у дворі і дворі сусідів. Після перебування надворі ретельно мийте руки і промивайте ніс, приймайте душ.
Не забувайте, як тільки перші ознаки алергії дадуть про себе знати, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.
У інформації нижче, ви дізнайєтесь, що це за бур'ян та як боротись з ним.
Амброзія полониста – небезпечний для людини і довкілля бур'ян, який має карантинне значення в Україні. Засмічує подвір'я та вулиці, сільськогосподарські угіддя, парки, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, тощо.
Рослини Амброзії виробляють величезну кількість пилку, який є дуже небезпечним і шкідливим для людини і при вдиханні з повітрям викликає алергійне захворювання – амброзійний поліноз. Хвороба протікає у вигляді різко вираженого алергійного риніту, кон'юктивіту, бронхіальної астми, мігрені, кропивниці та супроводжується значним знесиленням організму. В зовнішньому вигляду рослина нагадує полин гіркий. Цей бур'ян заввишки 20-180 сантимертів, одна рослина дає 30-40 тис. насінин, В грунті насіння зберігає життєздатність до 40 років.
Масове цвітіння бур'яну спостерігається в кінці липня-серпня та продовжується у вересні.
Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур'яни. Переноситься насіння карантинного бур'яну людиною, транспортними засобами, тваринами.
З метою комплексних заходів боротьби з амброзією пріоритетне значення надається: механічним, агротехнічним, та хімічнихімічним методам боротьби, що застосовуватимуться одночасно.
Систематичне скошування рослин амброзії полинолистої,
Виривання рослин амброзії з корінням та їх знищення шляхом спалювання,
Знищення рослин амброзії на засмічених присадибних ділянках агротехнічним методом,
Застосування для обприскування гербіцидів підсів багаторічних низькорослих або газонних трав;
*****************
 рудий ти.., рудий я...
Уже чимало років місцеві каштани ( та і майже по всій країні) вже давно зовсім руді. ( На світлині, каштани неподалік школи --► ) Коли інші види дерев ще довго зеленітимуть, листя на каштанах ще у липні поскручувалося, посохло й почало опадати. Екологи кажуть: винні у передчасному листопаді каштанів не погодні спекотні умови ( як цьогоріч ), а шкідник. Бо пожирає “зелені легені” мінуюча міль котра на зворотному боку листя кладе яйця-“міни”, звідси й назва.
Як вид її визначили у Македонії ще у 1985-му році і метелик щороку долаючи по 150-200 кілометрів поступово через інші країни добрався й до України.
Європа кинула на боротьбу зі шкідником мільйони євро, однак все одно довелося вирізати хворі каштани й на їх місці насаджувати інші дерева.
Існує вакцина, яка захищає каштани від цього шкідника ( коштує25 доларів для одного дерева), діє протягом 2 років, максимум – 3-4, а потім знову потрібно вакцинувати.
Шкідник зимує в опалому листі й з настанням тепла знову активно розмножується (з кожного кілограма листопаду може з’явитися до 4,5 тисячі особин молі, які, за сприятливих умов, протягом літа зроблять по 3-4 кладки яєць!). Тож уражене листя потрібно збирати у спеціальні компостні ями, де температура гниття сягає 50 градусів. При цьому в процесі гниття личинка мінуючої молі теж гине.
****************
 позеленіла...
Уже далеко не вперше, літнього часу, річка Терн, котра несе свої води селищем і далі, у Дніпрове русло, має певну "хворобу", котра не відомо чи й покине її "тіло"... ( ---► ). І це є проблемою не тільки таких малих річок, як наша, а й гігантів водного простору, як вищезгаданий Дніпро. Сюжети про його "цвітіння" ( точніше водорослей у ньому), останнім часом, можна спостерігати на телебаченні та у мережі інтернет.
З десяток чи більше років тому, купаючись у Терні, можна було інколи натрапити на так звану "крапивку", котра іноді місцями траплялася, а нині заполонила значну частину русла ( головно нижче дамби). Точніше окупувала, разом із ряскою - вибираючи з води кисень, недостатня кількість якого у ній та гниючи, призводить до певної екологічної катастрофи - гине риба.
З роками річка міліє, що сприяє укоріненню водорослей, котрі у певний термін "оживають", розмножуються, а за сприятливих погодних умов ( як цьогорічна спека) цей процес прискорюється.
Коли ж підводна частина фауни потерпає від такої неприємності, то деяка - надводного спрямування з цього має харч. Наприклад, після гніздування, останніми днями, по руслу Терну можна спостерігати сімейства диких качок, ( ◄-- на світлинах, - у цьому випадку біля Кута ), котрі приводняються на зелене плесо річки та щось там у ньому вишукують - чи то зелень, чи дрібну рибу...
Про те, що відомий свого часу, на пострадянському просторі ( радянський, російський) політичний діяч, генерал-лейтенант, афганець, губернатор Красноярського краю, кандидат у Президенти Російської Федерації 1996 р., котрий отримав майже 15 % ( 3-тє місце), секретар ради Безпеки РФ Олександр Лебедь має коріння з Тернів, напевне знають багато земляків.
Про це чимало говорилося і писалося у різних джерелах і інформації, котра мала лиш скупі дані про його батька-тернівця було геть мало...
Зацікавившись цим питанням, сайт "Дика Слива" зайшовши ( записавшись) у деякі інформаційні інтернет-джерела "виловив" певну інформацію про тернівських предків Олександра Лебедя.
По батьківському роду вони тернівські і їхні прізвища до цих пір є у Тернах...
Пересадьки, Мальовані, Великодні - ці прізвища, згідно генеалогічного дерева О. Лебедя є предками його батька - Івана Лебедя (по діду-прадіду - Лебеденка ).
Нижче ( ---▼---) подаєм виписки із відповідних документів та адаптоване та доповнене генеалогічне дерево від сайту "Дика Слива" ( на основі Тут.)
Перші Лебеді з'являються в Тернах близько 1772 року.
Сповідні розписи 1772 р.. Терни.
Григорій Онисимович Лебеденко 28 років і дружина Агафія Григорівна 23 роки.
Анна Парфенівна Лебедиха 50 років,
Брат Іван, 23 роки і дружина Наталія Петрівна 21 рік.,
Брат Павло 16 років., брат Тимофій 10 років.
Терни. Миколаївська церква.
Весілля 30 січня 1872
Олексій Олексійович Лебідь 19 років і Васса Сергіївна Великодна 22 роки.
2 листопада 1877 весілля
Яків Григорович Мальований 19 років і Катерина Іванівна Пересадько 19 років
Терни. Миколаївська церква
3 липня 1877 року народився Андрій
Батьки - Олексій Олексійович Лебідь і Васса Сергіївна
Хрещені - Антон Іванович Моїсеєнко і Надія Сергіївна Моїсеєнкова
Терни. Миколаївська церква
13 березня 1880 народилася Олександра
Батьки - Яків Григорович Мальований і дружина Катерина Іванівна Хрещені - Олексій Іванович Пересадько і Марія Іванівна Крупська
Терни. Миколаївська церква
7 лютого 1899 весілля
Андрій Олексійович Лебідь 21 рік і Олександра Яківна Мальована 19 років.
Терни. Миколаївська церква
3 січня 1912 народився Іван
Батьки - Андрій Олексійович Лебідь і Олександра Яківна
Хрещені - Лука Трохимович Кисляк і Наталія Петрівна Остапенко
( Для перегляду у більшому форматі - тисніть на відповідне зображення, а потім на чорний квадрат понад ним)...
P.S. Зображення "дерева" №1 - ▼- , на жаль, чомусь не відкривається у форматі доступного для зручного перегляду, тому ми розділили його навпіл, для крацого сприйняття...
Бажаючі можуть з'єднати ці дві частини ( праворуч) (--►) на своїх пристроях...
Вибачаємось за незручності...
кордоном був терн...
 Той, хто цікавиться історією, знає, що свого часу по річках Терн та Бобрик проходив кордон між Московією та Річчю Посполитою. Тоб-то, якщо перенести той далекий кордон у сучасність, то на лівому березі Терну мешкали-б піддані Московської держави - для прикладу, нинішні вулиці, ті, що ближче до річки - ( у старих назвах) Окіп, Великоднівка, Лучанка, Кут, Загаття, Торохтяна та ін.), а на Правому - Польської - ( Загір'я, Підкузнівка, Горби, Садова, Левківня та ін.) і решта, що за ними - західніше.
Але це такий собі віртуальний розклад... ---►
Як розвивалось формування тодішніх кордонів на Слобожанщині, можна прочитати в сатті історика Володимира Маслійчука "Складнощі “колонізації”, або як відбувалося залюднення Слобожанщини", опублікованої на початку серпня ц.р. на сайті "Локальна історія".
Нижче, ми подаєм фрагменти із статті, а саме ті із них, котрі мають відношення до нашого краю.
" У часи складних політичних процесів та воєн, що точилися на козацьких теренах, на схід від середньої течії річки Сейм і практично до середньої течії річки Дон, утворився великий історичний регіон. Ця територія становить практично основи східноукраїнських областей — Сумської, Харківської, Луганської, Донецької і частини Курської, Білгородської та Воронезької областей Російської Федерації. Особливості цього регіону закладені ще в Козацьку добу, але початки формування нової історико-географічної області визначили великий рух населення та залюднення цього простору.
Вважають, що основним каталізатором масового переселення українців на терени, які частково контролювала Московська держава, стали події козацької революції 1648—1657 років. Але передумови та причини цього процесу давніші.
Певних успіхів на прикордонні досягли і Річ Посполита, і низка магнатських родів укупі з козацькими осідками. Розпочався бурхливий процес заселення нових населених пунктів, часто на місці інших. Такі процеси пожвавилися у 1630-х, особливо на теренах князів Вишневецьких понад Сулою та за інтенсивного колонізатора прикордоння — державця Криштофа Сіножатського, який мав неабияке поселення на Недригайлові та ін. Так, з нового містечка Ромни люд вирушав на сезонні промисли інколи за сотні кілометрів, маючи справу з московською сторожею.
Поразка козацьких повстань та особливості прикордонного господарювання пожвавили рух населення Лівобережної України далі на схід.
Однак основна небезпека полягала у близькості річпосполитської Полтави та ймовірності суперечок серед переселенців, несумісності козацької вольниці та московського воєводського правління.
Спроба замирення Московської держави з Річчю Посполитою після Смоленської війни (1632— 1634) робила нагальною проблему чіткого визначення східного кордону Речі Посполитої та, відповідно, західного Московської держави. Московська прикордонна служба прагнула закріпитися на ширшому просторі. У 1641-му між річками Бобрик і Терн було зведено Піщаний острог (с. Піщане Білопільського району Сумської області) та ін.
Ці остроги були на досить конфліктних місцинах і незрідка порожніли на певний час, допоки їх не захопила українська колонізація.
Ініціативи Яреми Вишневецького щодо простору понад Пслом, а особливо понад річкою Терн, загрожували Москві втратою великих територій на південь від Білгородської лінії. Від 1643-го Вишневецький збирався будувати “городки” по Терну та Виру (сучасні околиці м. Білопілля Сумської обл.) і доклався до заселення Недригайлівського городища та сусідніх із ним населених пунктів. Прикордонного компромісу було досягнуто у Варшаві 1644-го, коли відбувся так званий обмін Ворскли на Сулу. Тобто низка населених пунктів, захоплених річпосполитськими державцями, відходила до Московської держави (Охтирка, Мала Олешня, Недригайлів, Вільшана, Бобрик, Кам’яне)
Почалося велике розмежування, що закінчилося напередодні початку повстання Богдана Хмельницького.
Визначений нарешті кордон між Річчю Посполитою та Московською державою надалі з певними змінами став “малоросійським кордоном”, межею між Гетьманщиною та Слобожанщиною. Водночас прикордонні суперечки та постійний рух через межі зумовили й певну фіктивність цього “кордону”.
Визначений нарешті кордон між Річчю Посполитою та Московською державою надалі з певними змінами став “малоросійським кордоном”, межею між Гетьманщиною та Слобожанщиною. Водночас прикордонні суперечки та постійний рух через межі зумовили й певну фіктивність цього “кордону”.
Побут на нових теренах передбачав тривале порозуміння і своєрідність конфліктів як з російськими служилими, так і з татарськими кочівниками.
Нові поселенці неохоче зводили укріплення, потрібні оборонній державній машині, розходилися з нових фортець по хуторах та промислах. Укріплені містечка обростали слобідками та млинами, пасіками та гуральнями. Тобто “золотий спокій” для Речі Посполитої виявиться досить-таки неспокійним на східному прикордонні, ба більше — тим неспокоєм, що практично заклав підґрунтя для формування нового українського регіону.
померла у тернах...
Черговий матеріал з історичним підтекстом відносно Тернів, нещодавно трапився на одному з московських аукціонів ( з китайськими ієрогліфами)).
З Тернами це пов'язано тому, що на аукціон було виставлено портрет Анастасії Сергіївни Щербатової. Князі цього роду мали маєток в Тернах, а деяку інформацію про Анастасію сайт "Дика Слива" викладав раніше ---►ТУТ.
Початкова вартість вказаного портрета 190 тис руб. ( на цей час - 68 тис. грн. або 2 555 доларів ). Донині робота не продана...
Вказується, що померла княгиня Анастасія Щербатова (Храповницька, Вревська) в Тернах 1889 року.
Опис:
" Портрет княгині Храповицької Bulow - (за підписом) Росія, середина-друга частина XIX ст. Полотно (закріплене на фанері), олія.  Кракелюр ( тріщинки які з часом утворюються на витворах мистецтва), пошкодження. Зліва внизу підпис: "Bulow / Moskau". У старовинній рамі (відколи). На портреті, імовірно, зображена Анастасія Сергіївна Щербатова (в заміжжі Храповицька, потім Веревська) (1812-1889). Фрейліна двору (1832), донька дійсного таємного радника князя Сергія Григоровича Щербатова, дружина Матвія Евграфовича Храповицького (1784-1847) - командира Ізмаїльського лейб-гвардії полку під час Вітчизняної війни 1812 року, генерала від інфантерії, генерала-ад'ютанта, військового губернатора Петербурга в 1846-47 рр. Вінчалися в Петербурзі в Придворному соборі в Зимовому палаці. За словами Д. Фікільмон, «Храповицький був старий, кепського вдачі людина, але молода дружина його виглядала задоволеною, а цього вже було достатньо». За заслуги чоловіка була подарована в кавалерственні дами ордена Святої Катерини (06.04.1835). У другому шлюбі була за Павлом Олександровичем Вревський (1810-1855). Померла в слободі Терни Лебединського повіту Харківської губернії. Похована поруч з другим чоловіком у Свято-Успенському монастирі в Бахчисараї.
"в саду гуляла..."
Оригінальне виконання української народної пісні "В саду гуляла, квіти збирала" переглядайте у виконанні гурту " Los colorados" за посиланням ---►ТУТ ... --- ► "В САДУ ГУЛЯЛА"
|
