Дика Слива (Wild Plum)

   Приносячи великі вибачення, за запізнілі вітання (на добу , через технічні всілякі проблеми)   з Днем Захисника  України  (хто причетний), річниці створення Української Повстанської Армії, Днем українського козацтва та святом Покрови Святої Богородиці: -  тримайте від нашого сайту "Дика Слива" найщиріші вітання та побажання зі всілякими гараздами..! 
   Вибраний (з інтернету) поруч малюнок  ◄ , не пафосний, але відображає у трьох постатях, напевне, саме той дух, котрий має бути у справжнього українця, -  від часу козачини, до нинішнього...
    Згідно останніх соціологічних даних, захищати Україну від агресора ( всі знаєм, хто ним є) нині згодні 54 % українських чоловіків. Багато це чи мало..?  Це вже на розсуд кожного... Тоб-то більшість...
      ...Котрій доведеться боротись проти зовнішнього ворога та частково, внутрішнього, у кращому випадку,  пасивного ватника...

     До речі,  щодо свята, точніше "совкового" підходу до нього, -  на зразок "23 фєвраля".., коли вітали всіх представників чоловічої статі, включно з дітьми. У мізках, у багатьох, так воно і лишилося... Такий собі мілітаризм...

      І нині, переглядаючи вітання , в інтернеті,  можна спостерігати всі ті самі совєтстькі сприйняття, все те саме..." На кшалт: "Вітаємо наших чоловіків..." і т.п.
      Чи захищають ті чоловіки нині, у цей складний час Вітчизну і чи підуть вони захищати країну, у разі  більшої небезпеки, і чи були у війську раніше -  жіноцтво про це чомусь   не запитує своє "чоловіцтво",  котре вітає  зі святом ( або чекає 23 лютого - совєтського празника, бо служив-же ( ті, хто зі старшого покоління) у ньому)...  Цього і достатньо...
      Головне - "Вітаємо"... і отих 46 % ( котрі не збираються захищати Україну) - у тому числі...
            А коли- б ще було опитування, щодо відсотку тих "захисників", що будуть відзначати "свято 23 фєвраля". то подив був-би ще той...
     За застарілими "поняттями" - ( у деяких мізках) - це свято для всіх чоловіків, як 8 березня - для жінок . До речі, хто цікавиться  цим жіночим днем, вгадайте хто започаткував це " жіноче свято", а коли ні,  то ГУГЛь вам у допомогу , або БСЕ (большая Советская енциклопедия) і дізнайтеся... І чи захочуть жінки, після сучасної версії роз"яснення та "просвєтлєнія", його  святкувати..?. 
     Частина, звичайно захоче...
 
    У нинішній час, чимало жінок-україночок несуть службу у лавах Збройних сил України, в тому числі і на передових позиціях, з зовнішнім агресором. Саме їм найбільш велика шана та вітання, незважаючи на те, що вони не чоловіки - вони Захисники України з Великої літери!
     І зовсім не шана і не повага всіляким мажорам та "крутеликам", котрі за "бабло" відкупляються від  відповідних повісток  та служби у війську та громадянського обов"язку. 
    Герої -вояки (чоловіки та жінки) , котрі боронять нині Україну  (і хто боронив) , перш за все - це їхнє Свято,  і хто причетний до цього - теж..
    У цей час велика подяка волонтерам, та і всім громадянам, котрі надавали посильну допомогу воякам на передовій- вони внесли великий внесок у справу у боротьбі за Україну -  і це також їхнє свято.
( на фото - "центр" збору коштів для земляків котрі перебували в АТО у Тернах влітку 2014 р. ( звіт про збір ( поіменний) та витрати  на придбання амуніції, - у наявності ).
      Про загиблих, скалічених, патріотів у цій, останній війні, окремі слова.., які топляться у сльозах.
 Ганьба чиновникам, котрі проходячи повз скриньки волонтерів, котрі збирали кошти, у важкі часи перших воєнних років, обходили їх іншим боком вулиці, на відміну від стареньких, пенсіонерів, студентівта інших земляків, які вкидали до неї можливо останнього "червінця". - ( це все про наш недалекий край -  Недригайлівщину). За ці кошти,  були придбані шоломи, бронежилети та інші речі і обладнання, завдяки яким, додому повернувся живим не  один земляк.
      Це їхнє "свято" - ЗАХИСНИКІВ...
( На фото◄ вояки, котрі перебували на блок-посту в Тернах  весною 2014.
  Тернівці надавали їм всіляку допомогу ( організаційну, продовольчу, фінансову, гігієнічну, ). ( Грошовий звіт на відповідну суму від зібраних коштів тернівців та отримання їх вояками, є у архіві автора). 
   Під час перебування вояків у Тернах, на адресу  мешканців надійшла подяка від матерів бійців, котрі захищали нас від можливої агресії північного сусіда.
    За деякими даними, опісля бійці брали участь у війні з агресором на передовій лінії, у зоні АТО. Частина з них загинула...)((.

   Цьогоріч, напередодні дня Захисника України, на районному рівні, у Недригайлівському будинку культури було проведено відповідний захід ( із вступною частиною, концертом та врученням грамот) . Останні були вручені двом АТОшникам, а  решту, отримали ( за свідченням глядачів , та і сайту РДА) інші великі "захисники України" , яких  відзначили на урочистостях.
     Зійшовши до влади ( на відповідній хвилі (Революції Гідності), до якої дехто з управлінців навіть не був причетним, (навіть навпаки), точніше на її піні") , - стали "управляючими", навіть  попри "суспільствознавчі закони "фізики..."
     Під новим барином... Обраним... Однотуровим...

  
  Напевне у багатьох траплятись випадки, коли ледь-ледь спізнившись на потяг чи автобус, бачили  їх від"їжджаючими, але нічого вже не можна було вдіяти , щоб вплигнути, як кажуть в останній вагон.
 Щось подібне сталося відразу з усією запланованою, у рамках децентралізації тернівською  та суміжними громадами, котрі мали намір до об"єднання.
  Принаймні цьогорічний потяг вже поїхав. Немов-би і квитки були, але не встигли.
   Сайт "Дика Слива" регулярно інформує читачів про формування громади, але немов-би якась непереборна сила стоїть на її заваді. І документи , для цього, здавалось-би були подані ще минулого року і головна перепона, котра була гальмом ( перейменування одного із сіл, бо на території ставало дві Черепівки), тоді-ж була вирішена на місцевому та обласному рівнях ( с. Черепівка Тернівської с. ради перейменовано на с. Мала Черепівка.
    Відповідний комітет ВР рекомендував утворення Тернівської громади, але це процедурне питання ( про перейменування) потрібно було проголосувати на сесії ВР. Ось тут весь хід і загальмувався надовго - до початку літніх канікул це не було зроблено .Буланадія (принаймні у прихильників громади, бо є і противники), що з початком нової сесії на початку вересня це питання буде ухвалене і вибори у громаді відбудуться у кінці жовтня, як і серед інших, частина яких створювалась значно пізніше Тернівської ОТГ - навіть улітку.
    Але серед переліку кандидатів на нове утворення, нас знову не було...
    Остання спроба вплигнути в той самий "останній вагон" (цьогоріч) знов виявилась марною -12 жовтня ЦВК опублікував перелік 49 громад України, котрі мають провести вибори у кінці грудня і одна із них на Сумщині. Була впевненість, що це саме і є Тернівська.., але вчитавшись детальніше, нею виявилась Чупахівська  ОТГ Охтирського району.
      Чому, здавалось-би таке геть не складне питання, не можуть чи то "пролобіювати" чи запропонувати, чи внести в порядок денний на розгляд сесії ВР депутати ВР - "наш" Микола Лаврик та уродженець тієї-ж Черепівки Анатолій Річкаль, нам невідомо і не зрозуміло. А можливо і вносили - інформації про це немає...
      "Наш" -же депутат не так давно відвідав рідне село Коровинці ТУТ відповідно покращивши його життя ( у цій  ОТГ вибори відбудуться 29 жовтня).
     А тернівців, у цій царині, чекатиме відтепер 2018 рік... Відповідно без очікуваних дещо оптимістичних (?) бюджету та самостійності, котрі мають, чи невдовзі матимуть територіальні сусіди.
    Отаке...(на даний час)...

---

                                                                                                               
                   
 

   Продовжуючи тему місцевого урядування, подаємо матеріал про минуле нашого краю 9о років тому, коли Терни мали статус районного центру.

        А нижче коротенька інформація для тих ( є такі), що стверджує, що Тернівського району не було. ( Див. раритетну світлину 1926 р. нижче праворуч, (під мапою), з написом (мовою оригіналу): "Учебный сбор допризывников рожд. 1906 г. Терновского района 30.х11.1926 г.)
   На зображенні десь  з дев"яносто 20-річних  призовників (напевно гідних для несення військової служби, мешканців з території району)...
    Район був, але давно, - ще за радянських часів, на початку-кінці, 20-х років 20-го століття.
   12 квітня 1923 року друга сесія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ України», згідно з якою в УСРР замість 100 повітів, що ділилися на 1989 волостей, було створено 53 округи, які ділилися на 706 районів.
     Сумська округа була утворена у квітні 1923 року у складі Харківської губернії. Налічувала 16 районів.

  У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано, і округи перейшла у пряме підпорядкування Української СРР.

   Згідно з даними на 1 січня 1926 року Сумська округа складалася з 18 районів:
Білопільський; Боромлянський; Вирівський; Ворожбянський; Краснопільський 
Лебединський; Ольшанський Річанський; Славгородський; Степанівський; Сумський; Сироватський; Тернівський; Тростянецький; Хотинський; Чупахівський; Штепівський; Юнаківський.
    Межував наш район (див. мапу адм.-тер. устрою 1927 р., , де він позначений блакитним кольором ▲)   із Вільшанським, Ворожбянським та Жовтневим районами, цієї-ж Сумської округи та Недригайлівським і Смілівським - Роменської округи. Дотичним також був Буринський район Конотіпської округи .
 
   На той час Тернівський район налічував, (за переписом 1926 р.)  32  тисячі 386 мешканців - із них: 98 % українців, 1,8% росіян, 0,1 % євреїв.
 Рідною мовою вважали : українську - 96,2 % мешканців, російську - 3,6%, іншу -0,2 % населення Тернівського району.

 (Недригайлівський район, на той час, входив до Роменської округи.
    До речі, така тогочасна цікавинка: -  у м. Ромни  тоді мешкало 55% українців,  33,3 % євреїв,  7,3% росіян та інші) .
 Як адміністративна одиниця (округа) була ліквідована у 1930 році, райони перейшли у пряме підпорядкування УРСР.
     

 
 Нещодавно інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» було опубліковано рейтинг загальноосвітніх шкіл України за підсумками ЗНО 2017 року. Переглянувши його та знайшовши у ньому нашу Тернівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, м"яко кажучи оптимізму не додалося...
 У результаті маємо 245 місце в області із 294-х та 8127 -е по Україні.
   Нижче подаєм, деякі, відповідні статистичні дані.

   У якості вихідних даних для укладання рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів були використані результати зовнішнього незалежного оцінювання, отримані випускниками шкіл у 2017 році.

   Школи  ранжовані за рейтинговим балом, який розрахований на підставі середнього значення балів зовнішнього незалежного оцінювання отриманих учасниками тестування з усіх предметів ЗНО та з урахуванням загальної кількості складених тестів випускниками кожної школи.

    Серед областей, Сумська область  має непоганий результат - середній бал становить  119  і високе 4 місце серед 24 областей .
    В Україні, перше місце зайняв Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при Львівському національному університеті імені Івана Франка  - 167,2 бала.
     На Сумщині перше місце має Орлівський НВК: ЗОШ I-III ст. - ДНЗ Ямпільської райради Сумської обл.- 148,7 бала  і 95 місце в Україні.

    Всього  рейтингу  294 школи Сумщини.

   Школи Недригайлівщини у ньому посіли наступні місця:
                                           місце
       школа             по обл.,   по Укр.,   рейтинг.  бал 

Недригайлівська  -  51        (1875 )         - 120,6
 Томашівська         -  77       (2673)           - 114,9
Вільшанська          - 115       (3516)           -  110,1
Гринівська             - 165       (5188)           -  100,2
Коровинська         - 173       (5422)           -   98,7
Тернівська        - 245      (7945)         -   81,3
Хоружівська         - 251       (8127)            -    79,6 
     Також варто згадати про майбутнього партнера по спільній громаді  - учні тамтешньої школи доволі непогано ( в порівнянні з тернівцями) впорались із своїми завданнями :
Черепівська (нині Буринського району) 
                               -129           (3821)          - 108,1 

       Напевне, більш ніж тернівці , рейтингу рідної школи, мабуть здивується екс-президент Віктор Ющенко - хоружівці  ще нижче у таблиці...

      Цей чималий  допис  про кримінал, у котрому згадуються і події, котрі відбувалися в Тернах  опубліковано на сумському сайті "Ваш шанс" під назвою "Капкан для підприємів". Переклавши українською мовою та додавши зображення пропонуєм його до вашої уваги.

  Нещодавно Конотопський міськрайонний суд розглядав кримінальну справу стосовно організованої злочинної групи. І організував її не хто інший, а колишній правоохоронець Роман (ім'я змінено), який кілька років працював дільничним інспектором Зарічного відділу поліції і викладачем Сумського училища професійної підготовки працівників міліції УМВС України. Також він закінчив кафедру військової підготовки офіцерів запасу в Сумському артилерійському інституті, довго займався бойовими мистецтвами, отримавши звання майстра спорту України з панкратіону і кандитата в м / с з кікбоксингу.
       З такими талантами, пішовши з міліції, він не міг знайти собі гідної роботи, а працювати за копійки не хотів. Тому вирішив використовувати свої знання, виступаючи на іншій стороні, і, розуміючи, що самотужки не впорається, запропонував своєму доброму знайомому Євгену безпрограшну, як йому здавалося, схему.
    Оскільки був квітень, починалися польові роботи, подільники вирішили сконцентруватися на сільгосппідприємцях, більшість з яких має звичку розраховуватися за покупки готівкою. Щоб не морочитися тривалими пошуками по всій області, зловмисники почали шукати таких підприємців за допомогою інтернет-сервісів, переглядаючи оголошення про покупку посадкових матеріалів, залишків врожаю і т.п. Вони вирішили заманити жертву, яка клюне на їх вудку, в яке-небудь безлюдне місце і там позбавити її від приготованих для покупки грошей. При цьому передбачалося використовувати травматичну зброю.
   Міліцейське минуле позначилося в ретельній підготовці Романа і його подільника до нападів. Вони купили окремі сім-карти і навіть мобільні телефони, які вирішили використовувати тільки при підготовці операцій. Придбали номерні знаки від автомобіля з київською реєстрацією, щоб встановити їх на авто Романа перед тим, як їхати на розбій. Потім підшукали відповідне оголошення - його розмістив директор підприємства «Торговий дім« Інтерторг », що займається купівлею-продажем зернових культур.
     Видаючи себе за продавців сої, вони подзвонили потенційному покупцеві. Той, як з'ясувалося, саме соєю не цікавився, але запропонував їм звернутися до його знайомому, Віктора, і дав номер його телефону. У той же день подільники подзвонили Віктору, видаючи себе за фермерів з Недригайлівського району, запропонували йому купити у них сою. Зустріч призначили в смт Терни Недригайлівського району, поруч з яким вони нібито жили. Вивчивши прилеглі дороги, вони вирішили напасти між Тернами й с. Долина.
     Наступного дня Віктор приїхав в Терни і, керуючись підказками «фермерів» по ​​телефону, відправився по вказаній дорозі. (На мапі ► зеленим кольором вказано шлях Віктора із Сум до Тернів, червоним - ділянка дороги Терни-Долина, де вілбувся напад) Побачивши їх автомобіль, він зупинився. Але розбійники поспішили. Не дочекавшись, поки жертва вийде з машини, Євген підійшов до автомобіля Віктора і спробував відкрити задні двері, а коли це не вдалося, кілька разів ударив кулаком в скло передніх пасажирських дверцят, намагаючись його розбити. Роман же в цей час взяв травматичний пістолет. Віктор зрозумів, що на нього напали. Він натиснув на педаль газу і рвонув по дорозі. Роман біг за ним, стріляючи з травмата. Навички, отримані в правоохоронних органах, в нагоді і тут - йому вдалося на ходу підстрелити жертву. Він потрапив Віктору в руку, ще пара зарядів продірявила бампер і заднє скло, але зупинити жертву розбійникам не вдалося, адже, на відміну від них, Віктор розумів, що бореться за своє життя.
      Кілька днів Роман вичікував, чи не з'являться на горизонті правоохоронці, і проводив роботу над помилками. На його думку, головною причиною невдачі була мала кількість учасників нападу. Звичайно, ділити здобич на двох - зручно і приємно, але чотири людини могли б взяти машину в «коробочку» і не дати жертві піти. Тому він поповнив організовану групу ще двома учасниками, тими, хто, як і він, володіє бойовими мистецтвами і зброєю, звик до дисципліни і підпорядкування. Один з них - Максим - був його давнім знайомим.
   З сільським господарством вирішив більше не зв'язуватися - занадто багато специфічних питань задавали підприємці при купівлі товару. Та й те, що сталося з невдалою жертвою повинно було налякати сільгосппідприємців. Тому вирішили зображувати продавців кольорового металу. Прикупили ще три травматичних пістолета. Роман збирався керувати групою і розподіляти дохід, Максим мав домовлятися з покупцями, бити і пов'язувати жертву, шукати цінності. Іншим було сказано залякувати жертву травматичною зброєю і допомагати шукати цінні речі і гроші. Докупили телефони й номери і, щоб не займатися пошуками оголошень і дзвінками, самі розмістили в Інтернеті інформацію про продаж брухту кольорових металів. 
  На оголошення буквально відразу клюнув харківський підприємець. Коли він подзвонив, Максим з ходу запропонував йому три тонни міді, дві тонни алюмінію і трішки латуні. Кілька днів вони улаштовували по телефону деталі угоди. Як з'ясувалося в останній момент, грошей у підприємця не вистачало, і він запропонував своїм харківським друзям викупити  металобрухт по його угоді за їхні гроші. Вони погодилися, зідзвонилися з Максимом і домовилися про зустріч на в'їзді в Буринь наступного ранку. А свого друга з Сум попросили слідувати за ними на вантажному автомобілі - адже метал потрібно було забрати.
       Максим відправив покупців в безлюдне місце на околиці міста. Коли вони під'їхали туди, їх машини заблокував автомобіль бандитів. Всі четверо вийшли зі свого авто, на ходу дістаючи пістолети. Хоча втрьох харків'яни і сумчанин могли чинити їм опір, один з харків'ян - який був ініціатором угоди - відразу втік у бік житлових будинків, а другий заблокувався в своїй машині. Євген наставив на нього пістолет і зажадав відкрити автомобіль. Максим разом з іншим подільником, щоб не дати втекти і сумчанину - водієві вантажівки, почали наносити йому удар за ударом, потім, зваливши на землю, зв'язали скотчем, обшукали і забрали з кишені куртки 4200 грн.
   Максим залишився його вартувати, а Роман і Євген взялися за автомобіль харків'янина. Роман намагався вибити скло передніх дверцят, його подільники через прочинене скло забрали у потерпілого травматичний пістолет. Потім один з розбійників почав стріляти, залякуючи харків'янина. Той завів двигун, намагаючись втекти. Нападник вистрілив йому в обличчя. Гумова куля прошила гайморову пазуху і зламала ніс харків'янину. Полилася кров, йому стало не до розбійників.
      Євген відкрив задні дверцята і забрав сумку з 500 тис. грн. і барсетку з 5 тис. грн., паспортом, водійськими правами, дозволом на зброю і т.п. Роман, вибивши нарешті скло передніх дверцят, забрав з автомобіля телефони - і бандити втекли. Другий харків'янин, втікаючи, чув постріли, але і не подумав повертатися - навпаки, забіг в чийсь двір і сховався там. Через якийсь час він побачив машину свого напарника і підійшов до нього. У того була сильна кровотеча, вони поїхали в лікарню і вже звідти викликали міліцію.
  А наступного дня правоохоронці затримали Романа і виявили у нього під час обшуку патрони, підроблені посвідчення міліції і СБУ, гроші та інші докази. Вдалося їм затримати і Максима. А ось Євген і четвертий спільник, який стріляв в обличчя харків'янину під час нападу (його особистість правоохоронці так і не встановили), благополучно зникли. Матеріали по ним виділили в окреме провадження.
   Суд засудив Романа - організатора бандитської групи, яка здійснила два напади, - до п'яти років і восьми місяців позбавлення волі, Максима - до п'яти з половиною років. Також їм доведеться заплатити мало не по 40 тис. грн. за експертизи, які проводилися в ході слідства. І все-таки залишається незрозумілим, що сподвигло суд до такої гуманності - навіть з урахуванням визнання провини підсудними.
     Трапляється, люди, по п'янці невдало вдаривши товариша по чарці під час сварки, отримують набагато більше покарання, ніж заздалегідь запланований бандитами злочин ...
             Богдана Александрова