 у щербатова було...
 "вікторія" для "теремка"
 "наше" прізвище
 "...через ці терни"
У ЩЕРБАТОВА БУЛО...
Нижчевисвітлений матеріал про деякі дані, що згадуються про маєток князів Щербатових у Тернах, взяті із дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Наталії Проць. Праця має назву "Дворянство Харківської губернії другої половини ХІХ - початку ХХ ст." ( Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2015 р.).
Світлини від "Дикої Сливи" ( Для перегляду фото у більшому форматі, тисніть на зображення, )
 Серед великих землевласників Харківської губернії (кінець XIX – початок XX ст.) Щербатов Борис Сергійович, Лебединський повіт, с. Терни, мав 9386 десятин ( 10 231 гектар ) землі та займав 8 місце по землеволодінню у губернії.
( На фото 1 - план Тернівської економії князів Щербатових, 1891 р.)
(...) Розвиток зернового господарства практикувався в маєтку князів Щербатових, Лебединського повіту і займав площу 7667 дес. ( 8 357 га ). З однієї десятини збирали: жита – 80,6 пудів,( 13,2 центнерів, у нинішньому вимірі)) озимої пшениці – 102,4 пудів,( 16,8 цнт) ярої пшениці – 60,5 пудів, ( 9,9 цнт ) ячменю – 61 пуд, (10 цнт.) вівса – 34, (5,5 цтт).
У маєтку Терни князя Б. С. Щербатова на 6000 дес.( 6 540 га) ріллі застосовувалося дев’ятипяльна сівозміна: угноєний пар, озима пшениця, цукровий буряк, ярова пшениця, трави, вигін, озиме жито, цукровий буряк, овес .
Дворяни, що жили, в основному, від доходів сільського господарства, розвивали у своїх маєтках як землеробство, так і тваринництво. Серед дворянських господарств були розвинені підприємства з вирощування худоби, яка йшла на продаж. Реалізація товару відбувалася як правило в м. Харкові. Так, у 1860-х рр. на ярмарок привозили коней із 78 кінних заводів губернії. Коней вирощували заводи графа Гендрікова і графа Коновніцина, князів Трубецького і Б. С. Щербатова та ін. 
Кращі кінні заводи у Лебединському повіті належали князю Миколі Щербатову в с. Терни та В. О. Капністу в с. Михайловка і в с. Клюшнова.
( Фото 1 - с. Терни, коні кн. Щербатова. поч. ХХ ст.)
За даними Харківського земельного банку 1890 р., включені до обліку дворянські маєтки були забезпечені інвентарем на 39,7% . Господарі маєтків, які використовували інвентар і сільськогосподарські машини у 1890-х рр., випереджали не лише господарства селян Харківщини, але і дворянські господарства багатьох регіонів Російської імперії. Проведене наприкінці XIX ст. – на початку ХХ ст. обстеження господарств на предмет забезпечення різними знаряддями праці показало, що дворянські маєтки були краще, ніж селянські забезпечені землеробської технікою для посіву та збирання врожаю .
 Наприклад, у власності князів Щербатових був Тернівський маєток, який займав 9,4 тис. дес. земельних угідь, у тому числі 6,6 тис. дес. ріллі разом з перелогом. Інвентар цього господарства налічував 260 плугів, 120 борін, 71 сіялку, 18 жаток, 6 парових молотарок й оцінювався у 80 тис. руб.
( Фото 3 - с. Терни, навіси для зберігання інвентаря у маєтку кн. Щербатова. Поч. ХХ ст.)
В 1890 р. був паровий млин з локомобілем у 12 кінських сил, який за 10 робочих годин переробляв 1200 пудів зерна ( близько 20 тон).
Показовим з отримання прибутку лісовим господарством був Терновський маєток князя Б. С. Щербатова. У 1890 р. з 9386 дес. землі маєтку, 1687 дес. (1840 га), або 18%, займав ліс. Ціни лісоматеріалів з маєтку за кубічну сажень дров ( близько 10 куб. м.) становили 20-22 руб., за кубічну сажень горіхового хмизу – 10 руб., за сажень гілок – 2-3 руб., за вирубку десятини дров’яного лісу – 500 руб., за десятину дубового лісу – 800-1000 руб.
На світовому ринку вартість лісу постійно зростала. Тож є підстави вважати, що з року в рік власники збільшували свої прибутки. Так, за період 1901–1905 рр. 100 кубометрів лісу в середньому коштували 271,8 тис. руб., у 1906–1910 рр. – 315 тис. руб., у 1911–1913 рр. – вже 352 тис. руб. Це давало господарям гарний прибуток.
 ( Фото 4 - с. Терни. Вхід на територію конезаводу ( ?.. ) кн. Щербатова. Поч. ХХ ст.)
Наприкінці XIX – на початку XX ст. саме промислова діяльність приносила харківським дворянам більше прибутків. Найбільш поширеними на території губернії звичайно ж було рільництво. Господарі, які мали у достатній кількості пасовища займалися вирощуванням тварин. Велике поширення мали 134 водяні і парові млини. Власники, у яких були капітали, вкладали їх у розвиток і розширення різних галузей промисловості – пивоварні, цукрові, цегляні та кінні заводи
Значне місце в господарстві деяких дворян займала переробка сільськогосподарської продукції. У багатьох маєтках вдосконалювалося виробництво з обробки сільськогосподарської продукції, яку дворяни вирощували на своїх землях. Цукровий буряк йшов для переробки на цукор, пшениця на хліб, картопля, жито на винокуріння. У дворянських маєтках Харківської губернії, особливо у північно-східних Сумському, Лебединському, Охтирському, Богодухівському повітах вирощувався цукровий буряк. Тому, значного розвитку в Харківській губернії досягло цукробуряковаріння." (...)
Дисертацію можна переглянути за адресою:
http://http://history.karazin.ua/themes/history/resources/f89b39cd1a94332c81f10434963807ab.pdf
"ВІКТОРІЯ" ДЛЯ "ТЕРЕМКА"
 Тернівські селяни, із нинішніх с.г виробників та орендарів їхніх земерьних паїв більше знають агрофірму "Дружба-Нова", котра взяла в оренду, у земляків, більшість земельних ділянок. Та крім неї, є й інші , хоч і менші сільгоспвиробники, з місцевих фермерів та певну частину земельних ділянок на цій території займає "Білопільська аграрна компанія" та ТОВ "Вікторія" .
Позиція керівництва підприємства – підтримувати території, на яких працюєш.
 Нещодавно представники цих фірм презентували вихованцям дитячого садочку «Теремок» в Тернах 4 нові предмети інтер’єру для цього закладу - сучасні столи зі стільцями в ігрову кімнату А ще подарували сучасну мультимедійну дошку, яка допоможе малечі краще пізнавати навколишній світ та крокувати в ногу з часом. Малювати, робити аплікації та писати перші літери – все це діти робитимуть на нових столах. .
«Прогрес іде вперед, а нам такі подарунки вкрай необхідні, тому що діткам потрібно, щоб вони все наочно бачили. Тут і фільми можна показувати» – говорить вихователь дитячого садка «Теремок» Світлана Шаповалова. Така дошка в цьому закладі – перша. Але це не перший цінний подарунок від аграріїв. Минулоріч, наприклад, садок отримав від підприємців килим, на якому дітки мають нагоду комфортно гратися.
 «Необіхдно допомагати громаді, підвищувати соціальний рівень. Допомагати такій малечі завжди приємно, бачити їх щасливі обличчя» – говорить представник ТОВ «Білопільська аграрна компанія» в Недригайлівському районі, земляк, Олег Прилипко, котрий не так давно займав посаду заступника голови Недригайлівської РДА та є депутатом районної ради." Адже саме таким має бути соціально відповідальний бізнес. Тим паче, найвигідніші інвестиції – це інвестиції в підростаюче покоління, в майбутнє нашої держави." - продовжив він.
До речі, АФ "Вікторія" розпочала видавати свою газету "Агровісник", котра буде інформувати про новини аграрної галузі в регіоні, відповідатиме на запитання читачів, даватиме корисні поради селянам тощо..
За матеріалом - http://viktoriya.sumy.ua/novyny/299-use-krashche-dityam-podaruvali-sadochku-multimedijnu-doshku-ta-mebli.html
"НАШЕ" ПРІЗВИЩЕ
 Прізвища бувають різні, у кожного своє і кожне має свою історію. У цьому матеріалі подамо інформацію про співзвучне нашому населеному пункту прізвище "Тернівський" ( рос. - Терновский). Хоча у нашому селищі таке і не зустрічається, та воно існує ( свого часу адмін "Дикої Сливи" працював у Харкові на одному із заводів, то там директор був саме із таким прізвіщем - Д.І Терновский.)
Матеріал був опублікований у журналі "Наука и жизнь" у №8 , за серпень 2015 р. у ркубриці " Із історії прізвищ"
Тернівський (Терновский)
Виникнення прізвища Тернівський пов'язано з двома явищами. У багатьох народів світу найдавніші прізвища походять від географічних назв. Така ж особливість властива і слов'янським родовим прізвищам. В першу чергу сказане відноситься до прізвищ, утвореним за допомогою суфіксів -ський, -цький. Сімейне прізвисько Тернівські найчастіше вказує на той факт, що його представники є нащадками тих, хто колись володів селищами з назвою Терн, Терни, Тернів, Тернівка, Тернівське і т. п. або одним з таких селищ.
В даний час неможливо стверджувати, назва якого з населених пунктів лягло в основу родового прізвища кожної сім'ї з прізвищем Тернівські: багато які з древніх містечок і сіл за останні сторіччя зникли або були перейменовані, а й в даний час подібні назви досить численні в землях Польщі, Білорусії , Україна і на всій європейській території Росії аж до Поволжя.
Так, наприклад, в старовинних документах згадуються: Тютрюмов Терновський, тульський поміщик, середина XVI століття (його нащадки починаючи з XVII століття були землевласниками в Рязанському повіті); Іван Терновський, козак Кропивнянського полку Запорізького війська, 1649 р.; Іван Терновський, козак Миргородського полку, 1723 р.; в кінці XVIII століття прізвище Тернівський зустрічається серед донських козаків станиці Луганська.
Відоме прізвище Терновський і серед нащадків представників російського православного духовенства. Російське духовенство стало отримувати прізвища досить пізно - лише в XVIII столітті: раніше на Русі було прийнято згадувати священнослужителя в документах на ім'я і прізвисько, освіченій від назви храму, в якому він служив (звідси пізніше виникли поширені прізвища Вознесенський, Різдвяний, Преображенський і ін. ). Але з XVIII століття прізвища стали з'являтися і в духовному стані.
Найчастіше прізвища давалися учням духовних семінарій адміністрацією цих навчальних закладів. Одним з поширених типів таких «семінарських» прізвищ були прізвища, що вказують, з якого містечка або села прибув для навчання майбутній священнослужитель. Саме з цією обставиною в деяких випадках пов'язана поява серед семінаристів та прізвища Терновський.
Але це прізвище могла виникнути і з іншої причини. Справа в тому, що багато семінарських прізвища давалися в якості своєрідної нагороди, символічного напуття. У християнській культурі терен, терновий вінець - символ страждань, а виник він з євангельської розповіді про колючий терновий вінок, котрий був надітий воїнами на голову Ісуса перед стратою на хресті. Тому і прізвища Тернів і Тернівський могли даватися майбутнім священнослужителям як нагадування про головні християнські чесноти - терпіння і смирення.
Таким чином, остаточний висновок про час, обставини і місце виникнення родового прізвища кожної сім'ї з прізвищем Тернівські можна зробити лише на підставі генеалогічних досліджень.
"... ЧЕРЕЗ ТЕРНИ"
Нинішня зима (2015-16 р.р.), котра добігає кінця, напевне запам"ятається теплим груднем сніговим січнем та відносно весняним лютим.
На тему нинішнього місяця наш земляк написав вірша, котрий ми і пропонуєм до вашої уваги.
До речі, його блог в інтернеті можете переглядати за нижчевказаною адресою:
http://ivanzhytnyk.com
Іван Житник
 «Лютий плаче ще сніжком ..."
Все менше, менше
вже сніжку
на замерзлім
моріжку.
Вітер з хмарками
гуля…
Просипається
земля.
Хоч сніжинки
ще й кружляють
і на землю
випадають,
морозець вже
не бринить,
бо весна - красна
спішить…
Та ще гарно
дітворі
на засніженім
дворі…
Птахи сонечку
зраділи –
потепліло,
потепліло.
Лютий плаче
ще сніжком
над замерзлим
моріжком…
Правда, кожен
уже зна –
наближається
весна…
17.51, 07.02. 2016 р.
м. Буринь - смт Терни.
**********************************************************************
|
