____________________________________________________
шануймо...
пам'яті... заводу...
не все- про все
року 1658-го...
над рівнем моря-океану...
весна іде - котам дорогу...
лист до коханої... (відео)
шануймо...
Про день 14 березня знають не всі... Хоча, як звичайний весняний день він нікуди не зникав.
Ця дата, віднедавна, відзначається, як день Українського Добровольця. Того, котрий свідомо, не за повісткою, пішов захищати Україну від ворога, окупанта, ризикуючи своїм життям. І чимало із цих Героїі віддали його, що-би жили ми. І маємо бути вдячні їм за свою звитягу...
Серед добровольців, котрі нині захищають нас від агресора були і є тернівці - їх небагато, але шана їм та найкращі побажання за їхню позицію... Нехай у них все буде добре і повертаються додому живими та здоровими...
УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ !!!
Слава Україні !
Героям Слава !
P.S. Знизу цієї добірки матеріалів пропонуємо до вашої уваги пісню АТО - "Лист до коханої".
пам'яті... заводу...
У цьому році виповнилося-би 180 років з дня "народження" Тернівського цукрозаводу. До цієї дати подаємо стислий виклад про його головні хронологічні віхи, до року остаточної "смерті" у 2006 році. Немов-би надгробком , нині височіє лиш заводська труба, котра нагадує про колишнє існування підприємства.
У 1839 році князь С. А. Щербатов побудував цукровий завод в слободі Терни Лебединського повіту Харківської губернії Російської імперії, у якій знаходився його маєток.
У 1856 - 1859 рр. завод був реконструйований, після чого виробництво цукру-піску було збільшено до 10 тис. пудів ( майже 164 тони. Ред.) за сезон .
Під час першої російської революції 1905 року робітники цукрового заводу розпочали страйк з вимогами 8-годинного робочого дня і підвищення зарплати.
(На світлині ---► працівники тернівського цукрозаводу. Початок 1900-х років.)
У 1913 році завод був знову реконструйований і став великим підприємством з 435 працівниками, проте умови роботи були важкими - тривалість робочого дня становила 12 годин, вихідних днів не було або один, а оплата становила близько 20 рублів на місяць.
( Для довідки - на той час корова коштувала від 60 рублів, 1 кг свинини - 5о коп, цукру - 30 коп, гречки - 25 коп., молока - 13 коп.) - Ред."ДС" )
Після початку першої світової війни влітку 1914 року становище підприємства ускладнилося у зв'язку з мобілізацією в діючу армію частини працівників і скороченням посівів цукрових буряків.
У серпні 1917 року в Тернах була створена організація РСДРП (б), яка почала агітацію серед робітників цукрового заводу, в результаті якої на підприємстві було встановлено 8-годинний робочий день, а в кінці 1917 року в селі проголосили Радянську владу.
В середині квітня 1918 року село окупували австро-німецькі війська (які залишалися тут до листопада 1918 року), в подальшому до початку грудня 1919 року воно залишалося в зоні бойових дій громадянської війни.
На початку 1920-х років почалося відновлення цукрового заводу, для забезпечення якого цукровими буряками було створено три відділи радгоспу. У 1925 році завод був знову введений в експлуатацію і переробив 283,5 тис. центнерів цукрових буряків .
( На світлині ---► працівники Тернівського цукрозаводу, - сер. 1920 -х років ).
В ході індустріалізації в 1933 році завод був реконструйований. Робітники заводу брали участь в стаханівському русі.
В ході Великої Вітчизняної війни в початку жовтня 1941 року Терни виявилися в прифронтовій зоні, а з 9 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 року було окуповано німецькими військами, під час окупації вони майже повністю зруйнували підприємство .
Відповідно за четвертим п'ятирічним планом відновлення і розвитку народного господарства СРСР, цукровий завод та місцевий радгосп який забезпечував його буряком були відновлені, при цьому завод був реконструйований. У 1949 році підприємство відновило виробництво цукру.
Надалі, цукровий завод був ще раз реконструйований, автоматизований і перетворений в Тернівський цукровий комбінат (до складу комбінату крім цукрового заводу увійшов Тернівський бурякорадгосп).
У 1967 році за трудові досягнення і успіхи в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Радянської влади цукровий комбінат був нагороджений пам'ятним Червоним прапором Сумського обласного комітету КПУ, Сумського облвиконкому і Сумської обласної ради профспілок .
В цілому, за радянських часів цукровий комбінат входив в число провідних підприємств селища.
Після 1991 року комбінат перейшов у відання Державного комітету харчової промисловості України .
У липні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію цукрового комбінату і забезпечує його сировиною Тернівського бурякорадгоспу. Після цього державне підприємство було перетворено у відкрите акціонерне товариство.
Останній сезон, коли підприємство виробляло цукор був 1996-го року.
До кінця 2006 року Тернівський цукровий завод був розібраний на металобрухт.
( На сітлині вище, стан Тернівського цукрозаводу у середині 1960-х та початку 2000-х років. -------------------------------------▲)
не все- про все
знову лізуть у кишеню...
Свого часу ( від літа 2011 р. і декілька років потому) тернівці мали зручне банківське відділення "Приватбанку" , у приміщенні колишнього універмагу. ( На фото ---► ). Але, як кажуть, щось пішло не так і його разом з банкоматом ліквідували.
... А клієнти лишилися...
То відтоді, ці "прив'язані" (та і нові ) клієнти до вказаного банку вимушені мандрувати до райцентру Недригайлів, для вирішення своїх, якихось фінансових питань.
А між тим...
Днями "Приватбанк" попередив клієнтів, ( а ми у свою чергу тернівців ) про новий вид шахрайства – "призові опитування" в соцмережах, де під приводом виплати грошових призів за відповіді на кілька простих запитань шахраї отримують доступ до особистих фінансових даних учасників і списують гроші з карток.
Вказано, що ПриватБанк ніколи не організовував і не проводить в соцмережах або на інших інтернет-ресурсах вікторин або опитувань з виплатою грошових призів. "Якщо ви отримали пропозицію про участь у "призовому" опитуванні, переходити за посиланнями на сайт шахраїв або зазначати свої особисті дані не можна. Ви не тільки гарантовано втратите гроші через "комісію" за виграш, але й дасте шахраям можливість використовувати дані карток для крадіжки коштів", - додали у банку.
У банківській установі підкреслюють, що служба безпеки ПриватБанку вживає необхідних заходів для блокування шахрайських ресурсів, рахунків і карток шахраїв.
*******************************************************
ех, .. знову дороги...
Після сніжної зими, коли тане сніг проявляються всі не зовсім приємні та естетичні речі - захаращення, смітники і таке інше. Сходить сніг і з доріг, перетворюючи їх із транспортної артерії у напрямок. Ямки на них, після інколи так званого ямкового ремонту знов стають ямками ( це на центральних шляхах, де їх час від часу таки латають), на відміну від місцевих.
Віднедавна у селищі, по вул Центральній (шляху Суми- Конотоп ) стоїть дорожній знак про немов-би проведення таких робіт, хоча вони ще не проводяться. ( На фото ---знизу, ліворуч ---------▲ ).
Вже багато років "живописний" вигляд має і центр селища весною та після дощів - "водойми" тут можуть претендувати на назву маленьких міленьких ставочків, а в реаліях - великих калюж.( На фото - знизу, праворуч ------------------------------------- ▲ )
*****************************************************
гризуть...
Тернівці, котрі інколи мають змогу ходити окремими місцями берегу річки Терн можуть бачити роботу місцевих бобрів. Завалені та підгризені цими тваринами дерева, ( на фото ---►) свідчать про те, що наша фауна представлена і цими великими гризунами, котрі можуть мати вагу до 30 кг.. При наполегливості їх можна навіть побачити.
Є і "любителі" цих тварин, котрі встановлюють спеціальні пастки та полюють на них, адже хутро бобра вважається цінним.
Як відомо на Сумщині є декілька сіл, назва котрих походить від цього гризуна - Бобрик. Найближчий до Тернів такий населений пункт знаходиться у Білопільському районі, за 12 км, на шляху Конотоп - Суми. А безпосередньо в Тернах, у річку Терн впадає і невелика річка з такою-ж бобрячою назвою.
року 1658-го...
Час від часу, сайт "Дика Слива" на своїх шпальтах висвітлює знайдені історичні матеріали де згадуються Терни - зазвичай це фрагменти з різноманітних документів, але це наша історія, про яку багато хто ще не чув. Навіть такі невеликі "новели" дають змогу "повернутися" у далекі часи рідного краю та за допомогою уяви спробувати відстежити хід тих подій.
Нижченаведений епізод - із подібної серії... Це матеріал із "Вікітеки" (вільної бібліотеки) з назвою : "Акти, котрі мають відношення до історії Південної та Західної Росії " . Том 4, . стор. 172. ( 15 томне видання , СПб, 1861-1892 р.р.)
Хоч і згадуються тут Терни в одному реченні та для тих земляків, котрі цікавляться історією та краєзнавством, це напевне буде цікавим... Рік події - 1658, вересень- жовтень.
( Для більш сприйнятного розуміння, переклад сучасною українською мовою - від "ДС". В оригінальному тексті - ТУТ ).
"Милості твоєї всякого добра, приятель Іван Виговський, гетьман, з військом його царської величності.
Лист зветься так : "Список з Білоруського листа, що надісланий до великого государя, царя Великої, Малої і Білої Росії великому князю Олексію Михайловичу, самодержцю, із Путивля - стольником і воєводою князем Григорієм Долгоруковим, дяком Тимофієм Безсоновим та піддячим Тимофієм Мосалітіновим 7 жовтня 1658 року."
№86. 18-29 вересня 1658 р. Відписки Путивльских воєвод, князя Григорія Долгорукова і дяка Тимофія Безсонова про відносини з гетьманом Іваном Виговским та з вісткою про події в Південній Русі та ін.
Государю царю і великому князю Олексію Михайловичу, самодержцю: - холопи твої Гришка Долгоруков, Тимошка Безсонов чолом б’ють.
17 вересня цього року в Путивль, у з’їжджу хату ( адміністративне приміщення в котрому розміщувались канцелярія, архів, в’язниця.- Ред.) з Тернівської слободи козаки привели чолов’ягу та сказали, що той родом із Запорізького боку, а звідки він і для чого прийшов, того вони не знають. А чолов’яга після нашого, холопами твоїми, розпитування, сказав, що він із миргородських черкас, Михайла Корнійкова челядник (прислужник. –Ред.) , звати Протаском, син Дем’яна.
Минулого, 1657-го року, його господар з миргородським полковником Петром Ольшанським поїхав до Москви. Послав їх до тебе, великий государю, полтавський полковник Мартин Пушкар. І був він, Протаска в Москві зі своїм господарем, а понад три тижні тому найняв у господаря свого, путивльського візника Андрушка Комара, щоб відвезти його ( Протаска) в Путивль. Господар челядника немов-би віпустив з Москви таємно, а в Путивлі звелів зупинитись йому на подвір’ї верстанного ( родового, наслідного.- Ред.) козака Андрюшки Суярова, допоки він сам до Путивля не приїде. Приїхавши ж, він також зупинився у свого знайомого - А. Суярова.
16 вересня путивльський стрілець Степашка Кувдунін привів у з’їжджу хату черкаса і сказав, що той з Білоцерківського повіту, а бачив він його в Москві, в Андріївському монастирі.
За нашим, холопами твоїми государе, розпитом, черкас сказав, що в минулому 1657 році прийщов він, Сенька, з Білої Церкви з братом своїм та чорним старцем ( монахом.- Ред.) Андріяном до Москви на вічне проживання і жив він з ними у Андріївському монастирі. Нині-ж він жити там не захотів і пішов було до Білої Церкви, до рідні своєї, без дозволу.
Ми, государе, холопи твої, тих черкас – Протаску і Сеньку веліли тримати в Путивлі під наглядом, до твого государе указу, котрий вели нам, холопам своїм, вчинити.
« По государевому указу бояри засудили черкас до Москви надіслати під наглядом та провідниками. Візника, котрий віз (Протаску) і до кого привіз на подвір’я і той його взяв та не повідомив, допитати з пристрастям, що б сказали, що не відаючи вчинили, а не хитрістю. Бити їх батогом, що-б надалі іншим не кортіло та віддати на поруки.»
над рівнем моря-океану...
Є деякі речі, на які інколи і не звертаєш уваги... Але вони є ... Деякі важливі, а деякі з них взагалі "ліві"... нікому не треба, хібащо зацікавленим ...
Але у певних "номінаціях" хтось випадково щось знаходить і відкриває для себе певну тему. Різноманіття може бути великим і у різних напрямках. Від захоплення метеликами до якихось глобальних проблем...
У випадку нижче, пропонуємо до вашої уваги (якщо кому цікаво...) таке собі мінімально - географічне "дослідження" від "ДС", прив'язане до нашого краю.
Тему цього спрямування можна назвати як: "Терни на тлі рівня моря". Нині, у світі багато говорять про всесвітнє потепління, танення льодовиків та наслідки від цього - підйом рівня океану та затоплення певних територій. Напевне, нам із цього приводу непокоїтись можливо і не треба та пізнавально-інформаційні якісь знання можливо і не завадять... ( Пізнавальне відео ТУТ )
Ми всі чули про висоту гір, але там де їх і немає, рельєф також її має, яка визначається від поверхні моря, незалежно від його віддаленості.
Коли взяти Терни, то одна частина селища знаходиться у долині, а інша - на узвишші. Відповідно цьому і різною є є висота над рівнем моря. Наприклад, найнижча місцина на його території знаходиться на лузі між вулицями Кут та Урожайна (південна частина селища) і сягає позначки у 129 метрів над рівнем моря ( на мапі вище, ця точка вказана праворуч, ---▲). Так званий "апогей", тоб-то найвища місцева точка знаходться неподалік села Долина, в урочищі Рівне і сягає 189 метрів ( на тому ж зображенні - ліворуч) Це рівно на 60 метрів вище від вищевказаного "перигею"...
(Для перегляду світлин у більшому форматі - тисніть на зображення)
Що-б віртуально-візуально зобразити цей перепад, ми створили колаж - наприклад приблизно таку-ж висоту має дзвінниця Спасо-Преображенського собору, що знаходиться в Сумах, на "сотні" На цьому зображенні він розміщений під уявним зрізом грунту цих двох точок (на лузі - низ та у Рівному- верх) - ( див. колаж праворуч, вище ---▲ ).
У центрі ж селища, висота над рівнем моря сягає приблизно 135 метрів.
Як кажуть, все пізнається у порівнянні і наступний колаж ( ◄--- ліворуч ) вказує на те, на якому узвишші ми (тернівці) мешкали-би, якщо б жили біля того самого моря, де знаходиться "нуль" метрів над його рівнем. Коли-б це була скеля, то вона мала-би заввишки 190 (округлено) метрів від поверхні. Коли порівняти цей параметр із якоюсь будівлею, то у цьому випадку нам-би були відведені останні поверхи 190-метрового, у понад 50-поверхів марочосу ( до речі, той, що на зображенні, знаходиться у Швеції), а найвища тернівська точка була-би десь на даху. Про це і сповіщає смайлик ( ▲ --- ) на ньому..))). Для візуалізації та порівняння , на колажі, розміщено і Паризьку Ейфелову вежу, з її 324 -ма метрами...
Наступне зображення , з цієї теми, показує орієнтовний рельєф місцевості від того моря ( у нашому випадку - Чорного), де знаходиться поверхня з позначкою "нуль метрів", до Тернів. Тоб-то майже через усю Україну - з півдня (південна точка Криму) , на північ) по 33-й паралелі (з деякими мінутами) до найвищої місцевої точки ( середина Сумщини, котра на півночі країни).
( На світлині---►: - у верхній частині вказаний шлях зз-ї паралелі з населеними пуктами, з яких бралися дані ( Чорне море - Терни).
У нижній частині - результат, згідно вказаних значень, рельєф місцевості.) Ліворуч на графіку (з низу до верху - висота над рівнем моря, у метрах. На горизонтальному відрізку , знизу- номер населеного пункту, з якого взяте значення висоти. Для його визначення див. наступну мапу.)
Загалом, для графіка, бралися населені пункти, котрі розміщені на цій-же ( вказаній вище довготі) з інтервалом 15-20 кілометрів і відповідно визначалась їхня висота над рівнем моря.
Звичайно, це спрощений варіант, із деякими різкими перепадами ( бо стиснутий) та у підсумку він виглядає так, як на зображенні.
На іншій мапі вказані ті 46 пунктів по вказаній паралелі із яких брались дані і визначений " стиснений " рельєф місцевості " від моря до нас"...)
( На зображенні праворуч ---► , - для більш повного формату, тисніть повторно на чорний квадрат поверх зображення).
Оце така "історія" на цю тему...
весна іде - котам дорогу...
повертайтеся...
Для перегляду відео тисніть на посилання нижче ▼
Пісня АТО - Лист до коханої..
*******************************************************************************************************************
|