Нижчерозміщена добірка матеріалів від сайту "Дика Слива" мала-би побачити світ у переддень дня Свободи та Гідності, але з невідомих причин частина дописів декілька днів чомусь не завантажувалася, тому і подаємо цю добірку із запізненням... То ж наші вибачення... Але як кажуть, краще пізно, ніж ніколи... До речі, нагадуємо, перегляд світлин у більшому форматі можливий коли ви натиснете на відповідне зображення.
був майдан...
21 листопада, в Україні відзначили шосту річницю Дня Гідності та Свободи - у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та масових протестів Революції Гідності - у листопаді 2013 року-лютому 2014 р. Вони були викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією йому. На Євромайдані тоді збиралися сотні тисяч небайдужих українців. На жаль не обійшлося без жертв... Подальші шість років нової влади не виправдали надії та сподівання українців на суттєві зміни щодо покращення життя, але ті події показали готовність громадян до дій, котрі не дадуть будь-якій владі йти всупереч прагненню українського народу до загальнолюдських стандартів та цінностей. Свого часу, у дні Революції Гідності сайт "Дика Слива" регулярно висвітлював події у Києві у своїх матеріалах. У разі, коли ще хто із читачів їх не переглядав, всі десять фоторепортажів з Євромайдану 2013-14 р.р. за посиланнями ---► ТУТ
23 листопада, 16.00...
У ці дні Україна відзначає сумну роковину Голодомору 1932-1933 років та пам'ять міль'йонів померлих від цього у ті роки. Чимало і тернівців пішли у інший світ того часу. Щороку, за традицією, у четверту суботу листопада українці запалюють свічки на підвіконні домівок вшановуючи пам'ять заморених голодом.
Пройшовши вечірньої пори 23 листопада ( свічки, у пам'ять померлих, запалювали о 16-й годині, ) однією з тернівських вулиць , довелося спостерігати подібне вшанування лиш у двох садибах... Чи то земляки не знали, чи не хотіли зайвого клопоту... Нижче подаємо один із документів 1933 року, зі згадкою про Терни (скорочено). (Джерело: книга "Голодомор 1932-1933 років на Сумщині" - на фото ---▼--- )
"З протоколу засідання бюро Улянівського райкому КП(б)У про виключення з партії, оголошення доган, зняття з роботи голів сільрад, уповноважених райкомів, секретарів партійних осередків Улянівського району Харківської області" 26 січня 1933 року. " Слухали: Про стан хлібозаготівель в одноосібному секторі. Ухвалили: Бюро РПК константує неприпустиме зниження темпів хлібозаготівель в одноосібному секторі і особливо по вирішальних селах. Так, (...) протягом четвертої п'ятиденки січня по Тернівській сільраді заготовлено 15 ц. хліба, п'ятої п'ятиденки - 17 ц.(...). Такі ганебні показники далеко не забезпечують виконання одноденних завдань, а звідси і вирішення хлібозаготівель в строк встановлений облпарткомом та РПК.
Такі показники є прямим наслідком опортуністичної демобілізації керівництва(...) відсталих сел в боротьбі за хліб і невміння та небажання з боку керівництва підняти лють колгоспників та передових частин одноосібників проти куркульства, проти саботажників хлібозаготівель за найскоріше вивершення плану.
Виходячи з цього РПК ухвалює:
(...)
3. За неприпустиме зниження зниження темпів заготівлі хліба по одноосібному сектору по Тернівській сільраді уповноваженому РПК т. Вєтрову, голові сільради т. Степанченку та секретарю партосередку т. Сахненку вказати.
(...)
6. Відмічаючи позитивний досвід виїзних засідань президії РПК та голів сільрад, посилити виїзні засідання, щільно пов'язати тверде й швидке переведення репресивних заходів до злісних нездавців хліба з відповідною політико-масовою роботою.
Секретар РПК Мишечкін "
із місцевого. новини...
дорожнє...
У Тернах напевне стався "прорив" у дорожньому будівництві - нещодавно на двох ділянках шляху Конотоп-Суми, оперативно було покладено асфальт, точніше, дорожнє покриття пористої консистенції ( на фото праворуч, знизу --- ▼--- ). Відразу за центром селища ( у бік Конотопу ) автодо-рівцями було облашто-вано не ямковий ремонт, а на відстані приблизно 100 метрів один від іншого, два 80 - метрових "автобани". ( На фото 2-3, їх довжина вказана червоними лініями . ) Чи буде продовження благоустрою шляху - не відомо, ( під дорожнім знаком " ремонтні роботи" на табличці вказана відстань у 5 км, - чи можливо вона відноситься до іншого знаку?. ( на фото 1 ) ) як і те, чи буде ще один шар, уже асфальту на виконаній ділянці роботи... ( На фото ---▲---). Адже у осінній час дощі та морози можуть швидко вивести з ладу нинішній варіант щойно відремонтованих ділянок...
один постав... - інший упав...
Продовжуючи дорожню тему, проходячи центром, звернулась увага на два дорожніх знаки - один з яких з'явився перед магазином "Господар", у бік Сум, а інший, на виїзді із вулиці Шкільної - прийняв лежаче положення. У першому випадку ( на фото --▼---) дорожній знак 3.42 "Кінець усіх заборон і обмежень"визначає одночасно кінець дії усіх заборон і обмежень, що запроваджені заборонними дорожніми знаками 3.20, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33, 3.34, 3.35, 3.36, 3.37..
У іншому випадку знак "Головна дорога", котрий донедавна стояв на вищевказаному місці, напевне зморився та приліг відпочити ( на фото ---▲---). Чи можливо хтось допоміг змінити вертикальне положення на горизонтальне... Таке у нас не рідкість...
У рамках відповідного візиту, до Тернів завітали було представники вільшанського будинку культури з концертною програмою ( на фото праворуч ---► ), а напередодні тернівці також відвідали вільшанців ( фото нижче ---▼---). Виступи, як перших, так і других сподобались глядачам і відповідно були нагороджені аплодисментами. На жаль, у Тернах, через певні поважні обставини, у заявлений час ( на 12-у годину) у день концерту, час дії довелося перенести на 14-у годину, то-ж була втрачена частина глядачів, котрі цього не знали...
Останнім часом наш сайт неодноразово писав про дитячий танцювальний колектив Тернівської дитячої школи мистецтв І ось нова перемога танцювального колективу – чудовий виступ на Всеукраїнському марафоні хореографічного мистецтва «Іnkadance» та його успіхи. І от нові досягнення - як повідомила, у Фейсбук, керівник коликтиву Інна Козьменко, на черговому конкурсі "Всеукраїнський марафон хореографічного мистецтва", який днями завершився в Полтаві - чергові призові місця. Зокрема вона пише:
"Вітаю мій "Inkadance" із зайнятими трьома третіми і другим місцем, а також мою нову солісточку Богдану Кучеряву із зайнятим другим місцем у номінації соло, сучасний танець. Ви мої розумниці , мої улюблені артисти, з кожним конкурсом ми стаємо сильнішими, оскільки змагаємося з більш високим рівнем підготовки учасниками... нам є до чого рости, і ми обов'язково з часом досягнемо чудових результатів. Хочеться висловити величезну подяку Батькам, за моральну та фінансову підтримку в усіх ситуаціях.., за розуміння та довіру. Діткам за те, що розумієте з півслова, за Вашу працю та натхнення, за Ваше бажання працювати більше і краще. Дякую Вам за те що Ви зі мною і ми разом, за те що я можу з гордістю сказати за кожного, що Ви мої.., мій улюблений Inkadance ".
Переглянути виступи колективу можна на сторінціInna Kozmenko, у мережі Фейсбук ---►ТУТ
Оновився та "вбрався" у блакитний колір один із магазинів у центрі селища, за центральним сквером ( на світлині --- ► ) . Офіційної назви він поки, що не має, але в народі його звуть "У Антончика" - із трьох відремонтованих відділень нині працює одне. Продають там всяку-всячину: канцелярію, дитячі іграшки, побутову хімію, засоби захисту рослин, насіння квітів та овочів, посуд, білизну, взуття та інше. Побудоване приміщення було ще за радянських часів і там розміщувався господарське та меблеве відділення магазину Тернівського робітничого кооперативу (Робкооп). ( На фото ---► його первісний вигляд ). Потім тривалий час магазин не працював, а декілька років його орендували підприємці, допоки один із них не викупив у робкоопа. Опісля ремонту він має зовнішній вигляд як на фото вище. Що буде розміщуватись у двох інших відділеннях приміщення, поки що невідомо...
Як повідомили в оргкомітеті по організації зустрічі, 21 грудня 2019 року, в кафе «АКЦЕНТ», відбудеться вечір відпочинку, «Пісні та мелодії нашої молодості», за участі ВІА «Червоні вітрила» ( на світлині---► 1979 р. ). Запрошуються тернівчани, чия молодість припала на 70-ті та 80-ті роки 20 сторіччя. Початок о 15 годині. Свої пропозиції, побажання та запитання, можна надсилати в групу «Тернівчани», у мережі Фейсбук.
І деяка статистична інформація від нашого, тернівського сайту "Дика Слива". Його читачі знають, що це електронне видання має свою специфічну орієнтацію - фактично весь матеріал подаємо про наше селище: історію, сьогодення, краєзнавство, культуру, спорт, світлини, про земляків та іншу інформацію місцевого значення. Відповідно відвідуваність сайту, без його реклами, наприклад після місячного терміну висвітлення добірки матеріалів не надто велика - в середньому 150 переглядів. Але нас читають і в інших країнах, головно у Російській Федерації. Звісно, і там є земляки, котрі бажають дізнатися якусь новину з рідного селища. Як помічено, останнім часом, їх активність стає все більшою - коли з початку "виходу в ефір" ( понад 9 коків тому) "Дику Сливу" відвідувало 80% громадян в Україні та 15% росіян, а декілька років тому відповідно 70% та 25%, то на цей час "червона межа" перейдена. Із усієї кількості відвідувачів, їх частка з України складає менше половини, а саме 47,7 відсотків. В той час як росіяни активізувалися і досягли позначки 39,6%. ( Частка США - 5% ) ( ---▲--- статистика на зображенні вище ). Зважаючи на те, що фактично 100% матеріалів на сайті подається українською мовою, то висновок із цього не зовсім і зрозумілий: чи більше земляків із Росії долучилися до сайту, чи менше його переглядають в Україні?.. І тенденція зберігається...
з історичного...
Як відомо, на місці, де нині розташовані Терни, понад 380 років тому, ( у 1638 р.) по річці Терн було встановлено постійний російсько-польський кордон, котрий роз'єднував українські землі від Слобожанщини. За п'ять років, у 1643 р. з російського боку річки на захід ( нинішій центр, заводський край та ін. території, путивльський поміщик І. Сулєшкін самовільно утворив тут хутір з декількох сімей, котрі тут і мешкали до масового заселення слободи у 1652 р. Нові поселенці зайняли чималу площу земель поміщика, котрий намагався покріпачити їх. На це тернівці поскаржились у Москву. Цар наказав воєводі виділити Сулєшкіну землю в іншому місці, за покріпачення без царського указу, а тернівців не чіпати. Населення слободи було неоднорідним і полілялося на старшину, служивих, козаків та селян. Тернівці несли службу по охороні російського.кордону та займались сільським господарством. З часом селяни почали зазнавати утисків зі сторони козацької старшини через земельні питання та нового покріпачення, через що виникали сутички. У 1668 р. це призвело до того, що тернівців позбавили козацьких привілеїв і слободу перевели у підпорядкування до урядової канцелярії. Користуючись цим, через 25 років після початку масового заселення путивльські поміщики намагалися знову відібрати у тернівців землю, але уряд знов їх не підтримав, бо був зацікавлений у заселенні краю козаками. У 1682 р тернівців знов було одписано на козацьку службу у Сумський полк. За переписом 1702 р. у слободі крім селян налічувалось 980 козаків, серед яких понад 400 старих та збіднілих.За селом наглядав отаман Михайло Шабельник... Це коротенька історія того часу, а окремі її фрагменти знайшлися на одному із форумів, котрі поширили користувачі під ніком "РоманС" та "Гетьманець" , які досліджують історію в тому числі. Стічаються у матеріалі і деякі розбіжності ... Ми переклали вказаний допис українською мовою та дещо систематизували.
"... У 1698-99 рр. черкаси Тернової слободи не підпорядковувалися Сумському полку, а входили до окремої служивої сотні в Путивльську корпорацію служивих. У документах тих часів є "чолобиття ( колективне письмове прохання. Ред.) черкас Тернової слободи на сотника Андр. Голубенка та отамана Мих. Щабельника, які захопили гроші, зібрані з Тернової слободи, для сплати, надісланому в Путивль піддячому, за наказом Великої Скарбниці, мита і кабацьких доходів. Тих, хто виїхав з цими грошима, за їхніми словами, в Путивль, насправді поїхали "без мирської ради" в Москву, бити чолом про приписку Тернової слободи від Путивля до Сєвська або до Білгорода. На чолобитній посилці була позначена пам'ять ( дата . Ред.) до наказу Великої Скарбниці із запитом, «на які роки, і з яких статей, і в який стіл» з тих черкас велено було взяти гроші і про допит сотника і отамана. Останні на допиті заперечували захоплення грошей, чолобитну назвали неправою », так як вони їздили бити чолом « по нужді своїй » з відома всієї Тернової слободи."
З цього можна зробити висновки: " 1. Землю заселив поміщик Сулешкін без відома царя на своїй помісній землі, яка не входила до складу землі даної Черкасам. 2. Було майже закріпачив їх, але вони відтяли зброєю та пером його плани. 3. Землю переписали на цареве ім'я, а пізніше до Путивля через те, що по суті був не правий поміщик Сулешкін і переселяти будь-куди черкас, з їх осілості, було не справедливо. 4. Голубенко взяв данину і поїхав клопотать про перехід до Білгорода - ближче до сумчан, а його син немов-би несе службу у Сумському полку ( є записи) Загалом після "захоплення" доходів ці двоє б'ють чолом в 1699 р . Справа по чолобиттю сотника Тернової слободи путивльского повіту Андр. Голубенка та отамана Мих. Шабельника про нагородження їх за службу платнею, про дозвіл торгувати безмитно вином, пивом і медом та про віддачу їм млинів, побудованних ними на р. Терн. За сотні - є питання - не кожен сотник був сотником у військовому плані. Серед подібних переселенців були і полковник "від міщан". Чи слобода Терни була військовою сотнею?
Деякі міркування по першому пункту: "Справа в тому, що "сумчакам" дали землі на 30 верт навколо міста Суми. Якщо циркулем обвести на карті цю окружність, можна побачити, що вона не стикається з землями Гетьманату. Так би мовити, волость Терни або Тернівський "бджільник" залишився за путивльцями і став буфером між гетьманцями і "сумчакамі". Ось у цьому буфері і осадив Тернівську слободу осадчий Кривобок (Набок, Збок). Причому, покликав він черкас з задніпрянських міст і є справа, де вказано, звідки хто прийшов. Щоправда, там швидше за все може бути та ж хитра схема як у Кондратьєва з Таращею. Але, такий документ є. По слободі Терни взагалі є багато матеріалу багато матеріалу, так як вона була однією з точок зіткнення 4-х сил.
По другому пункту: , Режим прийому черкас на московські землі протягом 17-го століття змінювався не одного разу, В кінці 90-х років 17-го століття діяв режим указу: гетьманських і задніпрянських черкас на сезонні роботи приймати, в саме місто Путивль не пускати і по закінченню сезону спроваджувати. Для бажаючих поселити їх у себе необхідно було просити спеціальний дозвіл. Причому, держава на той момент активно воююча, потребувала набагато більше саме військової сили у цьому регіоні, тому опиралася закріпаченню вільних черкас. Ось вищевказані добродії з зухвалістю і скористалися подібним розкладом. .Напевне, багато вина й тютюну привезли піддячим на подарунки.
По третьому пункту: Так, землі переписали державний фонд , а черкасам здали в оренду з платежами мит і "податку крові" ( податок, під виглядом обов'язкової військової повинності, але хто мав кошти - відкуплявся. Ред. ) . Загалом, швидше за все це базувалось на помісному праві ( пізніше землі переходили у приватну власність. Ред.). А Путивль не був суб'єктом земельного права. Місто тільки відало судом, розправою, податками, військовими зборами. Щодо неправоти поміщика - так, без дозволу він не мав права брати в облогу слободу черкасами а тим більше їх кріпачити. Щодо переселення, то московська держава з цього має великий досвід і переселяла вільних черкас від Воронежа до Сибіру, щоправда туди - за проступки. Ну, а те що переселяти вільних було несправедливо - думаю, що це не так. Московська держава на переселення всіх підряд, собаку з'їла. І переселяли черкас вільних від Воронежа до Сибіру. Правда, туди за проступки.
По четвертому пункту: Справа в тому, що осадчий Набок заснував Терни разом з фрондою ( політичною опозицією .Ред.) Сумського полку. Про це писав у своєму чолобитті Кондратьєв, вказуючи, що Набок сумський козак, і що не велів би йому ту слободу осаджувати. Тому, йому аж ніяк не хотілося бути ближче до "сумчаків". Справа в тому, що Севск - столиця Севського або Сіверського розряду, а Білгород - Білгородського. Ось тернівці і хотіли безпосередньо якомусь столично-разрядному воєводі підкорятися, а не другорядному Путивльському, який явно не давав їм спокійного життя.. А коли хотіли б до "сумчаків", то так би і просилися до них. Тим більше, що улюблене заняття слобідських полковників - побільше на себе земель тягнути, і краще за все це було робити, отримуючи на них деяку юрисдикцію. Тому, і клопотали "сумчаки" про підпорядкування навколишніх черкас аргументуючи це малолюдністю в полку. Так, є архівні матеріали , що в 10-х роках 18-го століття слобідськіполковники таки домоглися свого і отримали на себе юрисдикцію навіть на частину російських слобідських міст. Ось таким чином, напевне і пояснилося, як Андрій Голубенко "сумчаком" став."
нехай буде світло...
Свого часу сайт "Дика Слива" подавав матеріал про освітлення міст і сіл на території Сумщини у нічний час, додавши скупутниковий знімок. Селище Терни там ледь проглядалося, у порівнянні з меншими, алебільш освітлювальними селами. Яким є те освітлення земляки і самі знають без "космосу"... Але, як виявляється, надто інтенсивне освітлення певної території в результаті дії штучних джерел світла є різновидом світлового забруднення, що викликають аномалії в житті рослин і тварин. Звісно це не окремі ліхтарі, а тепличні комбінати, залізничні вузли, стадіони і т. д.Є котрі у нашоиу краї не спостерігаються.... Проте і розсіяне світло світильників сильно впливає на навколишнє середовище створюючи як дискомфорт для мешканців, так і забруднення нічного небосхилу. через випромінювання світлового потоку у верхню півсферу. На зображеннях вище, праворуч і нижче вказана освітленість ( чи то світлова забрудненість) населених пунктів на прикладі сусідніх країн - Польщі та України. Чим більше червоно-жовто-зеленого кольору, тим відповідна територія освітлюється вночі. На рівні країн порівнювати, звичайно, важко... На мапі праворуч - Сумщина та аналогічні показники. Як можна бачити, Терни ( вказані стрілкою) - ( нижче у червоно-жовтому, чи хоча-би зеленому сяйві не помічені - навіть коли збільшити масштаб і обмежитися шляхом Суми-Конотоп, то ледь "блищить " блакитним... Як писалося вище, у такому випадку , електрична мережа селища, не забруднює навколишнє середовище світловими потоками та не створює мешканцям дискомфорт розсіяним світлом у вікна будинків у нічний час... Пересуватися-ж землякам вулицями, у ці години, можна і з ліхтариками, але то дещо інша тема... Переглянути мапу на спеціальному сайті, на вказану тему, у будь-якому місці планети можна за посиланням---► ТУТ .
P.S. Плюс по локації там можна виставити стан за певний рік ( у сірому прямокутнику, зверху ).
