МІСЦЕВЕ
СУМНА СТАТИСТИКА ВІЙНИ
СИЛА Є - РОЗУМУ НЕ ТРЕБА...
БЛАГОУСТРІЙ
РІЗДВО - НЕ ВСІМ СВЯТО
ФОТО. ВЕСНЯНЕ...
сумна статистика
Як ми повідомляли у попередньому матеріалі, (від 24.о4. 12.) подаєм деякі статистичні дані, щодо воїнів-земляків, котрі загинули у роки війни 1941-1945 рр. Їхні прізвища, також викарбувані на плитах стіни меморіального комплексу,(на фото) в честь тих , хто не повернувся з війни.
Загалом, тоді було призвано у військо понад 2 000 тернівців, - як зазначено в «Книзі папм*яті України», 1 088 із них не повернулися до своїх домівок. Згідно офіційних даних, серед них –
- пропали без вісти………………………………………………………………- 589 осіб
- загинули у боях……………………………………………………………………- 410
- померли від ран……………………………………………………………………- 81
- померли в полоні…………………………………………………………………- 8
-
Коментуючи ці дані, можна зазначити неймовірну велику кількість ( понад 50% ) пропалих безвісти. Безсумнівно, значна частина з них, загинули у боях, але у сум*ятті подій не були ідентифіковані, а частина потрапила у полон ( бо кількість таких (офіційно) занадто мала).
Серед цієї кількості загиблих, за званням –
-
- офіцерського складу………………………………………………………………………………… - 37 осіб,
- сержантів, старшин…………………………………………………………………………………….- 82
- рядових……………………………………………………………………………………………………………………- 968
По роках війни маємо такі цифри (округлено) –
- 1941 рік………………………………………………………………………………………………………………… - 185 осіб,
- 1942 рік………………………………………………………………………………………………………………… - 75
- 1943 рік……………………………………………………………………………………………………………………- 405
- 1944 рік……………………………………………………………………………………………………………………- 330
- 1945 рік……………………………………………………………………………………………………………………- 90
Географія місць загибелі тернівців така ( із тих полеглих, на яких є ці дані) –
- На території України……………………………………………………………………………………- 160 осіб,
- ---*---*---* Росії…………………………………………………………………………………………- 80
- ---*---*---* Європейських країн (без нижчевказаних).- 55
- ---*---*---* Прибалтики……………………………………………………………………………- 35
- ---*---*---* Білорусі…………………………………………………………………………………- 20
- ---*---*---* Німеччини………………………………………………………………………………- 10
По цій позиції, вказано місця загибелі лиш у третини вояків – у решти, вони відсутні.
За національним признаком . тернівці майже у 100 відсотках записані як українці.
 Список поховань воїнів Радянської армії, які загинули в період військових дій 1941-1943 р.р, на території Тернівської селищної ради.
- с. Володимирівка , сільське кладовище. Братська могила 7 невідомих воїнів, похованих у 1943 р. Обеліск Слави . 1984 р.
- с. Долина, урочище Гаї. Братська могила 10 невідомих воїнів, похованих у 1943 р. Обеліск. 1984 р. ( фото внизу )
- с. Гострий Шпиль, сільське кладовище. Братська могила 45 воїнів, похованих у 1943 р.. Прізвища відомі. Обеліск. 1984р.
- с. Мазне., садиба Рудь Г.І. Братська могила 5 воїнів похованих у 1943 р. Прізвища відомі . Обеліск. 1984 р.- с. Мазне, садиба Мазного В.І. Братська могила 5 воїнів похованих у 1943 р. Прізвища відомі. Обеліск. 1984р.
- с-ще Терни, сквер у центрі. Братська могила 481 воїна. Похованих у 1943 р. Відомі прізвища 103 воїнів. Скульптура воїна. 1962 р. ( фото ліворуч )
- с-ще Терни, біля залізничного мосту. Братська могила 3 воїнів, похованих у 1943 р. прізвища відомі. Обеліск .1984 р.
 - с-ще Терни, вул.. Окіп., садиба Яєшника А І. . Братська могила 3 воїнів, похованих у 1943 р. Прізвища невідомі. Обеліск. 1984 р.
- с-ще Терни, сільське кладовище (Загребельське). Братська могила 5 воїнів похованих у 1943 р. Прізвища відомі. Обеліск. 1984 р.
- с. Шмати, сільське кладовище. Братська могила 24 воїнів, похованих у 1943 р. Обеліск . 1984 р.
- с. Шмати, сільське кладовище. Братська могила 8 воїнів, похованих у 1943 р. Прізвища відомі. Обеліск .1984 р.
P.S. На постаменті пам"ятника, котрий на фото зверху , є напис - " Встановлено в день 45 річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції". Сторонньому відвідувачу, прочитавши цей напис, може здатись, що пам"ятник присвячений саме революції, адже про поховання на цьому місці близько 5оо загиблих воїнів - жодного слова, - лиш загальні слова " вечная память героям погибшим в боях за свободу и независимость нашей Родины в 1941-1945 г.г."., на одній з двох надгробних плит, та фігура військового , прояснюють, що пам"ятник зведений і в честь загиблих у роки війни. Інша ж плита вказує, що він також і в честь загиблих в часи революції (котрих там поховано , більше 10 осіб).
Чи не варто було-би змінити, "рекламну" революційну вивіску на пам"ятнику, на більш реальну , із вказанням, що тут розміщене поховання відповідної кількості людей, котрі загинули у боях за Терни і місцевих, в селищі , у роки війни.
... Молодше ж покоління земляків, цього не знає... На жаль.
сила є - розуму не треба...
$  
В одному з останніх дописів, ( від 12.04 -"вхід вільний") ми подали було інформацію про нашу місцеву старожитність – «Теренок». – колишній княжий (Щербатова) винний підвал, в котрому потім було кафе, - та про нинішній його стан. Одним із останніх речень у матеріалі було таке -" якими будуть подальші дії місцевих... навіть важко уявити". Відповіді довго чекати, як виявилося , не довелося – представлені світлини , наглядно ілюструють відношення земляків до історичної спадщини. Хоча будова була дещо і модернізована, останніми роками , та все одно… Будову не полишають у спокої - нещодавно , (на фото), було знесено одну із цегельних опор , котра нині розбита, звалилася на нижній майданчик …
Наступна світлина – традиційна і звична ситуація на території цукрозаводу та інших «металомістких» територіях, але цього разу зафіксована на території цього ж «Теренка». «Металісти» не дрімають – копаються траншеї, вирізаються каналізаційні труби , метал реалізовується – конвеєр налагоджений…
Життя покращується…, але - не в «Теренка».
, благоустрій
Цієї весни, базарна площа, у нашому селищі, коли придивитися – візуально, місцями дещо « трансформувалася». Хоча ці зміни і не є радикальними, та відзначимо їх , а саме –
-  Огороджено парканом «тандем» - «кафе «Оазис» + аптека» (фото 1), за котрим споруджено теплицю та господарські приміщення, для власних потреб.
-
- За ініціативи селищного голови , та за сприяння місцевого підприємця, котрий займається деревообробними роботами та працівників, які зареєстровані у центрі зайнятості, нині споруджуються давно забуті тернівцями « прилавки» ( фото 2). Хоча вони і складають по площі , від колишні х, відсотків 25, та для селян, котрі реалізують тут свої молокопродукти, мед та іншу сільгосппродукцію, - це таки будуть деякі зручності - столи для викладки продукції, - , у негоду , дощ на голову не падатиме ,та і від сонця, у спеку дах захистить.
-  ( Про Тернівський базар ( ринком у нас його ніхто не зве )– у наступному випуску «Не все, про все…»)
-
- Нарешті ліквідовано ще один тандем – сміттєзвалище та туалет, котрі мали антисанітарний вигляд і відповідні пахощі. (на фото – «до» та « після»). Звичайно, тепер постане питання про наступне місце розташування об»єкту загального громадського користування, особливо у базарні дні, котре мабуть доведеться вирішувати окремо…
- …А питання це є, загалом, нагальним і актуальним…
Різдво (і не тільки) - комуністам не свято.
Є такий вислів – коли ти не цікавишся політикою, то вона зацікавиться тобою, а в нинішній передвиборчий час, тим більше. Віднині, на нашому сайті, ми будемо подавати частку інформації і із політичним «присмаком».
 Випадково, цей коротенький, матеріал стосується колишньої керівної і спрямовуючої партії - комуністичної. Трапився нещодавно, якось до рук календарик, на 2012 рік, видрукуваний цією, політичною силою, і дивлячись на нього, в очі кидається не зовсім звичне розміщення святкових (виділених червоним кольором) дат. Найперше, згадуючи нинішню «набожність» головного комуніста Петра Симоненка,з його церковним орденом рівноапостольного князя Володимира,задумуєшся,- чому на календарі, відсутнє виділення 7 січня – Різдва? Яка ж тоді «єдність загальних позицій Компартії України та православної церкви (Московського патріархату) ? Також не відзначений вихідний день після Пасхи.... Адже висока нагорода вручена керманичу « за заслуги перед Православною Церквою…», а тут - таке ігнорування головного релігійного свята. І слова головного комуніста , що «православ*я …є близьким і зрозумілим нам, комуністам», якось розходяться із цим незначним фактом. Напевне, для комуністів червоний колір асоціюється лиш із червоним прапором та їхніми комуністичними святами. Адже такі державні свята, як День Конституції та День Незалежності також відсутні на календарі, зате червоним позначені, крім 8 березня, 1, 2, та 9 травня – неісннюючі вихідні дні 23 лютого, 29 жовтня та 7 листопада.
 Не так давно, в Недригайлові, проходила чергова акція місцевих червоних, з таким же наметом, прапором – то ж маючи нагоду, запитав у них, про дивну , теж червону дату – 29 жовтня, виділену на вказаному інформаційному носії. Активісти, котрі збирали підписи, роздавали пресу, розповідали про колишнє щасливе життя, не змогли дати відповідь про той знаменний день, який удостоївся честі мати таку ж фарбу як і партійці. Він і для них є загадкою…
Звичайно, можна припустити, що це партійна справа, які дати відзначати тій, чи іншій політичній силі, але така продукція випускається багатотисячними (якщо не мільйонними) накладами, безкоштовно розповсюджується і дезорієнтує люд. Коли, у даному випадку, така мета і була поставлена, то дивуватись немає чому – «глибоковіруючі» комуністи, з Богом дружать своєрідно – їм ближча протилежна сторона…
На останок, деякі парадокси із життя вождів комуністичної ідеології, про які ви можливо і не знали…
- - На фабриці Енгельса в Манчестері робітники в найтяжчих умовах працювали по 13 годин в день. Зароблених грошей ледь було достатньо для харчування. Їх штрафували з будь якого приводу та постійно знижували і без того жебрацькі розцінки
-- На отримані від нещадної експлуатації робітників кошти, Енгельс утримував Карла Маркса, котрий ніколи не працював, і закликав відняти у капіталістів їхні фабрики.
-- Вожді світового пролетаріату ні на яких заводах не працювали. Під час Парижської комуни Маркс не поривався на барикади, а писав комунарам листи із своєї лондонської квартири.
 -- Єдину справу, котру провів Володимир Ульянов (Ленін) провів у суді, була справа про потоптання селянськими кіньми земель його хутора. Селяни заплатили йому штраф. Мати Леніна здавала землю хутора в оренду, а гроші пересилала Володимиру за кордон, де він писав, що потрібно відняти землі у поміщиків. --Великий російський промисловик Савва Морозов утримував на свої кошти партію більшовиків. Прийшовши до влади, вони відібрали у його спадкоємців все майно, а їх самих розстріляли.
фото. весняне...
|
