.
ХРИСТОС ВОСКРЕС !
ВХІД ВІЛЬНИЙ...
МОЛОДШИЙ БРАТ ( оновлено фото )
РИБАЛКА БУЛА "ВДАЛОЮ" ...
ЗРУЙНОВАНІ ХРАМИ ТЕРНІВ. Ч.3.
ФОТО. МІСЦЕВЕ.
христос воскрес!
1  $
"Христос воскрес!"-десь пролунало,
І на душі святково стало.
Ось кошики із рушниками
Несуть до церкви із пасками.
Святково свічки засвітились,
І всі частунки освятились.
"Христос воскрес"-лунають дзвони.
Хай зникнуть всякі перепони!
Хай у душі панує свято,
Хай успіхів буде багато!
Хай завжди і у всім щастить.
І хай вас Бог благословить!
вхід вільний...
Багатостраждальний, місцевий об*єкт історичного значення, під назвою «Теренок», ( на фото ) зазнав чергового нападу. Раніше , ( про що ми писали ) були зрізані решітки з вікон… Колишні винні, княжі ( Щербатова) підвали , віднині стали вільними для огляду, для всіх бажаючих.
Двоє головних , вхідних дверей , нещодавно були викрадені невідомими зловмисниками - то ж, віднині всі, хто хоче, відтепер може вільно екскурсу вати цим місцевим визначним місцем. Тим більше, що попередній власник реконструюючи будову. обідрав його нутрощі до первинного стану - до цегли - то ж цей огляд має  споглядати ся під кутом враження, немов би часів 19 – го століття. Із нинішнього – 21 – го…
Якими будуть подальші дії місцевих « тіпа крутих », котрим « по барабану» - що красти , лиш-би для себе, - навіть важко уявити …
( ◄ --- ▲, ---► На фото - всередині приміщення )
молодший брат
Свого часу Терни вважалися промисловим селищем, бо тут було промислове підприємство – цукровий завод, а до нього прокладена залізнична гілка від Білопілля ( ◄ див. фото 1) Нехай і вузькоколійна ( ширина колії 750 мм), та вона забезпечувала комбінат всім необхідним для його діяльності – паливом, будматеріалами, обладнанням та іншим. У зворотньому напрямку вивозилась готова продукція та супутні матеріали. Протяжність цієї колії, котра була побудована у 1930 – х роках складала 32 км. У повоєнний час, по ній перевозились і пасажири.  Продавалися квитки у касі, був кондуктор і у причепленому червоному пасажирському вагоні, земляки діставалися райцентру, котрим, на той час , і було Білопілля. У селах, котрі траплялися на шляху курсування, були зупинки.
Окрема колія простягалася від цукрозаводу( у Сумському напрямку)не доходячи до села Руда ( Білопільського району ), де повертала праворуч, далі - декілька кілометрів полем, до відзначки між Рудою та Декачівкою. Загальною довжиною понад 10 км,ця дільниця слугувала для перевезення цукрових буряків на підприємство. Ліквідована була у 60-х роках. Цю позначену частину залізниці, вдалося знайти на військовій карті армії США, датованої 50-ми роками минулого століття. Дещо скомбіновану її і подаєм ( дана колія позначена у колі червоним кольором. ( ◄ Див. фото 2).
 "Молодший брат" - таку назву має інтернет-сайт, на котрому систематизовано дані про всі вузькоколійки колишнього Союзу. На жаль про нашу, з інформації, фактично лиш карта залізниці Білопілля - Терни (див. фото), та те , що її вже немає. Останній сезон цукрозавод відпрацюював у 1996 році, і з його ліквідацією , канула в Лету і вузькоколійка - з "кукушкою" ( так звали паровози) та рейками.  ( ◄ Фото 3 - 4; ці паротяги та тепловози курсували до Білопілля з цукрозаводу. Світлини кінця 50-х та середини 60-х років, із архіву колишнього машиніста П. Антонова, котрий на них зліва та посередині , відповідно).
" Металобрухт - все, решта - ніщо..." - так можна перефразувати відому фразу. 64 кілометри рейок, металоділками було продано на брухт. Орієнтовно це 1 300 тон металу - провівши відповідні арифметичні дії, можна приблизно вирахувати вартість оборудки. Ця сума складе, за нинішніх цін, майже 3,4 мільйона гривень.
Декілька десятків років "кукушка" справно виконувала покладені на неї обов"язки, і кожен її рейс супроводжувався сигналами-гудками, котрі було чутно по всьому селищу. Тернівці сприймали їх, як місцевий невід"ємний колорит, хоча з кожним роком вони лунали все рідше і рідше.
Залізничний (металевий) міст через річку Терн фактично розрізаний вподовж навпіл, і перелаштований на пішохідний. Повторюватись про долю відрізаної частини , не будемо( ◄ фото-6).
Для історії, від колишньої залізниці залишиться хіба - що насип ( фото-8, див. нижче ▼) по которому простягалась колія "молодшого брата" та так званий "тунель" ( див. фото 5 ▲ - червоним пунктиром вказано колишній шлях потягу). На нинішній час ще тримаються його опорні стіни.
 У заростях, на території цукроварні можна знайти рештки стін залізничного депо ( ◄ фото-7 ), а у одному з дворів - прилаштований одним із господарів, під складський вагончик, залишки колишньої " кукушки" ( у цьому випадку - дрезини, - невеликої транспортної машини, що пересувається по рейках), ( фото-9 ▼). Як кажуть, все тече, все змінюється - був такий епізод у місцевій історії пов"язаний із залізничним шляхом сполучення, та закінчився. Недригайлівський район став одним з двох (ще Липоводолинський) , по території котрого не курсують потяги, і не лунають протяжні гудки паротяга.
Такий, цей коротенький екскурс у недалеке минуле, котре не повертається...
рибалка була " вдалою..."
Така собі пригода сталася із місцевим « рибалкою». котрий захотів було поласувати натур продуктом нашої, якої не є річки . Терн вона називається - річка . І риба в ній деяка таки водиться.
Хоча на даний час ( весною), взагалі то риболовля заборонена , та чолов*яга , за характером безкомпромісний, і йому, як кажуть, на це … (три крапки). І не просто спіймати захотілось , якусь рибину звичайною вудкою, а електро…
То і приїхав був автівкою, котру залишив неподалік визначеного місця , для незаконного вилову весняної рибалки – електровудкою.
...Провідавши про це , місцеві «зелені» вирішили діяти радикально - всі чотири колеса легковика браконьєра було порізано, а на «десерт», - у салоні, м*яко кажучи , - нагадили…
Щуки мабуть залишились задоволені.
зруйновані храми тернів. ч. 3.
1727 року землі довкола Тернів перейшли у власність графа Гендрікова – зятя російської цариці Катерини І, а 1749 р. імператриця Єлизавета затвердила цей маєток за його донькою Марфою Симонівною Сафоновою при народженні сина Петра.. Невдовзі, перебуваючи в Україні, Єлизавета Петрівна вирішила відвідати в Тернах свою двоюрідну сестру Сафонову. До її приїзду було зведено дерев*яний палац та дерев*яну домашню одно престольну церкву, в ім*я Воскресіння Господнього, при ньому. В ній молилася цариця перебуваючи в Тернах. Нові будови були зведені на підвищенні, яке з часом отримало назви «Княжа гора», «Буква А», «Заводська». Власного приходу церква не мала. За деякими даними храм був споруджений в 1763 році.
В 1777 р. Терни на дві рівні частини розділили між собою російські вельможі Щербатови та Дмитрієви –Мамонови. Дерев»яний палац, розташований у тій частині, що тепер належала Мамоновим, зруйнували, проте Воскресенська церква була збережена новими власниками. 
У 1848 р. церква була поновлена князем Щербатовим. Храм неодноразово ремонтувався зі збереженням існуючого іконостасу в його давньому виді. Ф. Гумілевський писав у середині ХІХ ст. про цей храм , що за рахунок князя Миколи Олександровича Щербатова «… устраивается деревянная колокольня к придельной Воскресенской церкви с обновленим всей церкви, сообразно новому фасаду, и поновленим іконостаса живописью и золотарною работою. Жервования его, как можно полагать, простираються до 10 000 р. серебром .» -( напевне малися на увазі пожертви ,разом і на Миколаївську церкву також).  В тому архітектурному вигляді , котрий склався до 1850 р. церква існувала до жовтневого перевороту.
На початку 1918 р., все, що було цінного, вивезли чекісти, і воно пропало назавжди. В кінці жовтня 1918 року Воскресенська церква була спалена місцевими більшовиками.
Нині на цому місці , невеликий сквер, у котрому донедавна, розміщувався пам»ятник вождю більшовиків-комуністів Ульянову –Леніну, котрі знищили церкву, а декілька років тому, за іронією, було знищено і пам»ятник натхненнику руйнівників.
фото. місцеве.
******************************************************************************************************************************************8*
|
