МІСЦЕВЕ
 КОРОВИ ВДЯЧНІ...
$ СПРОБА №2
 ТЕПЕР БУДЕ "СІЧ..."
 ПОБАЧИТИ МАМОНТА
 ЗАКАТАЛИ ПІД АСФАЛЬТ
корови вдячні
Котрого разу, знов, пишемо про болючу, для селян тему - молоко. Нині мова - про віртуальні, як виявилося, обіцяні дотації...
Ким, за що і скільки - стисло, у цьому матеріалі.
Рівно рік тому, у районній газеті "Голос Посулля", промайнула інформація, у рубриці "До уваги господарів", під заголовком - "Про дотацію на молоко".
В ній, зокрема, повідомлялося наступне; "З 1 січня 2011 року запроваджується новий механізм доплати за продаж молока, на переробні підприємства особистими селянськими господарствами. Нарахування доплати буде здійснюватись у вигляді бюджетної дотації, на спеціалізований рахунок на поголів"я корів населення, без урахування продуктивності."
Тобто , " на підтримку галузі сільського господарства, із держбюджету, у 2011 році на виконання Програми економічних реформ Президента України В. Ф. Януковича на 2010 - 201 роки, під назвою "Заможне суспільство, конкурентно - спроможна укономіка, ефективна держава", зокрема в частині подолання кризи в агропромисловому комплексі та підвищення продуктивності праці в державі, здійснюється цілий комплекс заходів, аби вже в поточному році, селянин відчув увагу та турботу влади."
Це була цитата, із офіційного документа про турботу...
У постановах КМУ від 02.03.11р. № 181 та №246 - "...кошти...спрямовуються шляхом здійснення виплати;
- за реалізоване переробним підприємствам молоко (дотація на молоко);
- фізичним особам - 0,30 грн. за 1 кг у перерахунку на базисну жирність;
- часткове відшкодування витрат фізичним особам (населенню) на закупівлю установки індивідуального доїння.( У межах фактичних витрат, але не більше 5000 грн. за одиницю).
Минає рік, а селяни не отримали жодної дотаційної копійки.Це відтверджує і відповідь з районного управління агропромислового розвитку, на запит одного з наших земляків.( Див .фото/ для перегляду у повному розмврі натисніть на документ).
Телефонний дзвінок , до відповідного департаменту, у міністерстві, теж обнадійливих результатів не дав. Помічник заступника директора цієї установи, на відповідне питання відповів, що дотації , скоріш за все - НЕ БУДЕ.
Селянам навішали локшини на вуха, мовляв не вперше - переживуть. А останніх реакція така - коли ще декілька років тому, в одній із тернівських черед було понад 40 корів, то нині - ледь 20 .
( В Україні ж загалом, дійне стадо, лиш за рік (з 1.08.10 по 1.08.11 р.) скоротилося ня 101 тисячу! голів.).
Чиновники , напевне вважають, що слів, написаних на папері та метушні навколо цього, цілком достатньо для підтримки виробника молока і цим врятують українську корову. Але... не рятують, бо жодна, із ухвалених цього року програм майже не працює, бо виявляється, молочна галузь не потрапила до переліку найважливіших приорітетів. Тому й не вистачає на неї грошей. Мабуть вони більш потрібніші бідним депутатам на іноземне молоко.
спроба №2
Молочна тема нас не покидає (он навіть у Норветії, актуальність дефіциту масла на весь світ "прославилася"), то дуплетом подамо коротенький додаток до зображеного тут документа.
Як відомо, частина тернівських молокоздавачів,котрі здавали свою продукцію до кооперативу "Молоко - Ромни", там довго не затримались. Нині, та автівка з молоком, змінила маршрут і прямує до Путивля. Там створений свій кооператив, з назвою "ССК "Ярославна" - туди і мають нині вступати нові його, як написано "асоційовані члени". Про умови перебування у цьому кооперативі, читайте у поданому договорі .(для перегляду у повному форматі, натисніть на зображення.)
До речі, асоційований член кооперативу, це фізична чи юридична особа,яка зробила пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі ( тобто, право брати участь у роботі об"єднання, без можливості голосувати при прийнятті рішень).
Кооператив створений при місцевому молокоцеху, котрий є філією, знайомого вже, роменського молококомбінату. Очолює цю структуру,екс - депутат сумської обласної ради, минулого скликання.
Знов, як і у випадку із попереднім кооперативом, дехто з молочарів, хотів-би ознайомитись із Статутом кооперативу, а не лише з договором спільної діяльності. А також уточнити - 50 (!) гривень дивідентів на рік (!)- чи це те "забезпечення отримання максимального прибутку від реалізації", про яке йдеться у пункті 2.2 ?. Це вартість (на нинішній час)приблизно 15 буханців хліба.Це, виходить, корівчині, по пів шматочка, перед доїнням - від кооперативу, для підвищення надоїв...
тепер буде "січ..."
В новий рік - з новим інвестором. Так можна назвати цей матеріал. Замість колишньої агрофірми " Нафком-Агро", відтепер будемо мати нового легіонера. Місце прописки цього виробника ( точніше вирощувача) сільгосппродукції, у Запорізькій області, село Новосергіївка. Називається товариство з обмеженою відповідальністю " Січ - Агро 2005 ". Спеціалізується на вирощуванні зернових та соняшнику. Генеральним директором агрофірми є німець - Гінс Рудольф Ельмарович.
Нещодавно, в Тернах, відбулися збори колишніх пайовиків " Нафком-Агро", котрі свої паї , відтепеер, можуть передати новим орендокористувачам . Останні обіцяють плату - 5 відсотків, від вартості паю та дати селянам по 300 кг зерна. Договір пропонується заключити на 10 років. Робочих місць , для місцевих не обіцяють, обробіток землі вестиметься приїжджими механізаторами. Земляки , у котрих залишилися незадіяні земельні частки , над новою пропозицією думають.
Щодо попередника "Січівців" , то борг перед селянами , "Нафком- Агро" немов-би обіцяє погасити цукром. За деякими даними, його вже дають у селах, де була задіяна компанія. Ціна, встановлена із розрахунку 400 грн. за 5о кг. ( при ринковій - 300-320 грн.). За словами очевидців, споживати даваний продукт, у чистому вигляді наважиться не кожен - колір відлякує. Та практичні селяни, мабуть, знайдуть застосування цьому цукру...(хоча кажуть, і брага - незвичного окрасу...))
побачити мамонта
Активний відпочинок, безперечно корисний, а на додачу може бути і пізнавальним. Дещо раніше,ми писали про курських велотуристів, котрі роблять "вилазки" на день-ддва, мандруючи навколишніми ( та і не тільки) шляхами - замість вбивати час , у міських нетрях. На їхніх дорогах, як великі міста, так і маленькі села. Терни, теж не відлучені від шляхів, то ж транзитом, велолюбителі подорожувати, проїжджають і через наше селище.
І, що добре, - своїми враженнями, від побаченого, вони діляться , на сторінках різноманітних інтернет-сайтів, читати які, доволі цікаво, особливо, коли це стосується знайомих місць.
Цього разу, обравши маршрут, , в один із останніх днів літа, і вирушили троє сумських веломандрівників, із Сум у ... Суми. Саме так, але не з одного кінця міста , в інший, а - виїхавши , зранку, у бік Недригайлова, і подолавши близько 200 км, повертали, вже затемно,, додому, зі сторони Тернів . (Суми - Михайлівська цілина - Недригайлів - Кулішівка - Хоружівка - Терни - Жовтневе - Суми).
Про свої враження, вони і розповіли на сторінках сайту "Мандрівник з України". Ту частину оповіді, про подорож через наше селище, ми і подаєм, до вашої уваги.
Після того, як ми покинули межі Хоружівки, дорогу ще кілометрів з десять вкривав той же гладенький асфальт. Не скидаючи темпу проминули Чемоданівку. Спуск там швидкісний, а на підйом довелося покрутити зірочки. А через кілька кілометрів ми досягли траси, якраз перед в’їздом до селища Терни. Напрямки руху вказував знак: «Конотоп 64, Суми 64». Така собі рівновага.
У Тернах хлопці таки відшукали більш-менш пристойний продуктовий магазин з такими необхідними для втомлених велосипедистів запасами енергії. Я тим часом проїхався трохи вперед, щоб більш детально роздивитися місцевий меморіал пам’яті другої світової. Далебі, з усіх бачених сьогодні, цей є найвеличнішим. Немалу роль у цьому відіграло вигідне розміщення – на верхівці пагорба. Композиція виконана у вигляді каскаду майданчиків, з’єднаних широкими сходами. На найвищому місці розміщено матір-батьківщину, перед якою розгорнулася широка панорама долини річки Терн. На площадці нижче примостилося двоє солдатів, один з них поранений. Їхні погляди направлені на постать матері. Усі елементи разом утворюють доволі цікаву композиції
Поки я знайомився з композиційними особливостями, хлопці здійснили свої покупки і вихором промчалися гладеньким асфальтовим спуском ліворуч від меморіалу. Звісно, я гукнув їм, але вони не почули. Коли я з велосипедом спустився до асфальтівки, друзі вже зникли десь за поворотом на тій стороні долини. Найгіршим було те, що вони думали, ніби наздоганяють мене. Мені ж тепер довелося крутити педалі за двох: за моїх переслідувачів і за гіпотетичного мене, якого вони намагаються наздогнати. Зрештою, тернівський асфальт дозволяє розвивати пристойну швидкість, і ще до виїзду за межі села ми знову були разом.
Але що сталося з асфальтом за Тернами – то краще не згадувати. Точніше, не за самими Тернами, а взагалі на проміжку від Тернів до Жовтневого (не того, де ми були зранку). Часом покриття не викликало обурення, але в більшості випадків воно нагадувало нескінченну політичну карту. На цій трасі можна вивчати різновиди асфальту, причому, незалежно від того, де починати. Рожеві латки межували з сірими, сірі – з зеленими, ті – з чорними, чорні ще з якимось відтінками асфальтового спектру, і так далі. Як правило, плями неправильної форми вкривали всю ширину траси, але деколи вони сповзали ближче до країв і тоді ми намагалися їхати по центру. Та тільки-но варто було налаштуватися на більш-менш нормальну їзду, як з’являлися автомобілі і знову зганяли нас на побите життям узбіччя.У такому режимі ми проминули села Бобрик, Тучне і досягли повороту на Улянівку.
закатали під асфальт
Даний матеріал не є рекламним, хоча фотознімки, взяті із сайту фірми "Index" - виробника гідроізоляційних матеріалів. Незважаючи на те, що нижчепредставлені світлини і не мають відношення до нашого краю, та ми доповнимо цю фотогалерею і місцевою спорудою. Тим більше, що вона,згадується на цьому сайті (письмово), як така, на будівництві якої, активно використовувались матеріали цього виробника. Мова йде про міст, збудований декілька років тому (у районі вул. Садова) та зазначений , разом з іншими, у цьому переліку. То ж втановлюючи "справедливість" місцевого значення, ми додаємо фото і нашого мосту, як ілюстрацію, до вищевказаного сайту.
То ж, поряд із закордонними "красотами", помістимо і місцевого об"єкта, як причетного до використання матеріалів вказаної фірми, згаданого нею, у своїй інформації.
Рулонним гідроізолом "Index", було встелено та "приварено" всю площину мосту, після чого, на нього, було покладено асфальтове покриття.
( На фото - тернівський міст - праворуч ▲.)
Мости в Криму та Тернах. ▼
Стадіон В Йоханесбурзі та споруда у Нью - Йорку ▼ США (Капітолій)
 
Башти в Малайзії та Об"єднаних Арабських Еміратах. Будівлі в Дубаї (ОАЕ) ▼
ОАЕ ▼
********************************************************************************************
|
