ВІЙНА БУЛА..., ВІЙНА Є... - 9 Серпня 2014 - Персональный сайт ulis-nik "Дика Слива"

Зважаючи на військові дії, котрі мають місце на сході України та недостатнє фінансування для вояків української армії українці допомагають бійцям чим можуть. Адже війна ( а це саме і є війна, притому із зовнішнім агресором, ) це завжди лихо. Чимало тернівців не лишаються осторонь та вносять свою частку для допомоги армії та землякам зокрема. Раніше для одного з них були придбані бронежилет, кевларовий шолом та надіслані кошти для придбання форми ( див.у попередньому матеріалі)

Після чергового збору коштів та благодійного концерту місцевих артистів , для іншого земляка були придбані берці, розгрузка, тактичні перчатки.засоби особистої гігієни та ін. До речі, ці двоє земляків побували у короткочасній відпустці в Тернах та особисто висловлювали велику подяку тернівцям.

Частина зібраних коштів та певні кошти місцевих підприємців також були передані для придбання теплого одягу та придбання тепловізора, на котрий збираються всім районом.

Раніше "Дика Слива" вже друкувала, декілька разів, фрагменти земляка С.І, Пересадька, із його спогадів під назвою " Мій життєвий шлях". ( бажаючі переглянути можуть ввести його прізвище у пошуковик на сайті,- праворуч, нижче меню сайту.) Нині подаєм його воєнні мемуари, саме цього місяця, липня, 70- річної давнини, від далекого 1944 року.

Згідно фронтового наказу № 290 від 06.10 .1943 р. , партійний організатор 480 стрілецького полку 152 стрілецької дивізії, старший лейтенант Степан Іванович Пересадько був нагороджений своєю першою нагородою - медаллю "За відвагу". Ось за що, згідно опису : " Старший лейтенант Пересадько С.И. в 480 сп с января 1941 года до июня 1943 года на должности заместителя командира батареи 76 мм пушек по политчасти. За это время среди личного состава провел большую воспитательную работу. Батареей уничтожено 13 дзотов противника. 25% личного состава батареи получили Правительственные награды.

С июня 1943 года на должности парторга полка. За это время сумел большую партийно-политическую работу в духе выполнения боевых приказов по поднятиюнаступательного порыва бойцов и командиров., усилив эту работу во время проведениянаступательных боевых операций.

При штурме населенных пунктов Эсхар, ст. Покровка, Панская Терновка и Левковка - находился все время в передовых боевых порядках подразделений увлекая за собой бойцов и командиров своим личным примером мужества".

Також був нагороджений орденами " Червоної Зірки "(1944)," Вітчизняної війни" ІІ ступеня (1944) та І ступеня (1945)р.

О 5-й годині ранку вийшли з лісу на висотку. побіля села Сутно. Населення нас зустрічає добре, але дехто, відчувається , чимось невдоволений.. Вийшли до річки Південний Буг.

О 7.00розпочали переправу вбрід - вода до поясу і швидка течія. Пішли всі відразу: і кухні, і люди, і підводи, і гармати. Люди роздягаються. Загадково тихо, Супротивнек не проводить жодного обстрілу і не згадує нас.Зкупнувся в річці. Яка радість - перейшли кордон і о 9,30 я став на польську землю.

Проходимо 2 км та заходимо в польське селоБарсуки Янув-Підляського повіту. Населення все на вулиці, чисто зодягнене, пригощає молоком, сиром, вишнями, горілкою. Відчувається , що люди дуже раді,- говорять польською мовою, але зрозуміло.Противника не чутно- проходимо ще 8 км та заходимо до села Хорошки Мале.

Днюємо в населеному пункті північно-східного містечка Седлець. Селище культурне, живуть чисто. Населення відноситься до нас добре. Квартирую у ветеринарного лікаря, котрий раніше працював у Лукинці. Спав на чистій постілі, під шовковою ковдрою.

Зайшли у село Мокободи. Костел розбитий, всі крамниці розбиті і всередині теж все розгромлене. У квартирах чудові меблі, але теж всі потрощені.Мешканців мало.

Пішли в наступ та вибили німців із села Смоляки. Населення зустрічає добре. Тут німці чинили спротив та тримали оборону 3 доби. Ми захопили двавсюдиходи, один із котрих на ходу, а дві 75 мм гармати німці підірвали.

Ввійшли у місто Венгрів, німці зруйнували всі мости, електростанцію на молокозавод Тут, у другому міському училищі вони спалювали трупи вбитиз мирних мешканців і особливо багато євреїв. Викопували з могил та спалювали тих, кого розстріляли 2-3 роки тому. Розмовляли з чоловіком та його дружиною - вчителями, то вони казали:" Ми не знаємо, що з нами зроблять росіянию" Тут багато польських партизанів, вони допомогли вибити німців з Венгрова.

Перепраавились через річку Ливець у селі Лів. Щоби не намочитись, довелося знімати штани. Вдень німці село спалили.

Сіли на танки та самоходки, пройшли 15 км в атаку на противника в селі Ячев на Равиські. Наш десант ввірвався у Ячев. Німці вели ураганний вогонь. Був запеклий бій.

В селі Машадли йшли запеклі бої за добре укріплений пункт Завишин. Наші війська провели декілька артпідготовок. Коли ми ввійшли туди, то не помітили жодного місця, куди- би не втрапили снаряди чи міна - все побито, маєток поміщика теж розбитий.

Підійшли до річки Західний Буг, проти міста Вишкув, зайняли населений пункт Каменчик з нашої південної частини ріки. Розвідка боєм не увінчалася успіхом. У цьому напрямку німці зосередили багато сили та бойової техніки,- багаточисельні кулемети"МГ" не дають підняти голову.

Вночі, влісі, слухаємо зведення Радінформбюро, записуємо повідомлення про успіхи наших військ і поспішаєм розповісти про це бійцям, а це надихає кожного на боротьбу з ворогом. Одночасно надаємо до віх наказ про наступ.

Щ 9.00 наліт на противника нашої авіації, літаків кількістью з 50.Все на тій стороні горить. Після цього розпочалась артпідготовка, наші артилеристи та мінометники сасипають противника градом снарядів та мін, вся земля трясеться. На човнах, плотах та інших підручних засобах переправки форсуєм ріку Західний Буг. Зайняли місто Вишкув.

Викликали у політвідділ дивізії та призначили старшим інструктором по партійно-масовій роботі політвідділу 152 Дніпропетровської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії.( начальник політвідділу полковник Михайлов, заступник , майор Ковальов ). Десь у лісі, на польській землі цього дня я і приступив до виконання своїх обов"язків замість майора Григоренка Михайла Костянтиновича, котрий був переведений інструктором 128 стрілецького корпуса до полковника Лесь І.С. Я не хотів іти з полку та просив заступника командира майора Гарвасийчука, щоби той поклопотав залишитися. Жаль розставатися з людьми, адже я в 480 стрілецькому полку знаходився з початку його формування, -з грудня 1941 р. В полку я все знаю, мене всі знають і добре відносяться. Гервасійчук не хотів відпускати, та говорить, раз на підвищення - значить, так тому і бути. Багато хто заздрить, що я пішов у дивізію та кажуть: "У нас забирають добрих працівників..."

Знялися із Вишкува та пішли назад у район Тевлі Кобринського району Брестської області за отриманням поповнення, так як за час останніх боїв дивізія понесла великі втрати.

5 грудня 2014 року, у переддень дня Захисника Вітчизни, на недригайлівській "стометрівці", біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбувся черговий, п’ятий збір пожертв, для воїнів-земляків східного фронту.
Цього дня добродійні пожертви зробили 85 осіб - на суму 2955 гривень. До цього, в чотирьох попередніх акціях надійшло пожертв на загальну суму 3155 грн., - участь у заході брали в середньому по 50 осіб. Збільшенню збору пожертв, цього дня, посприяв матеріал у районній газеті, котрий був опублікований напередодні, про цю благодійну акцію. Нині, за внеском, добровільні пожертви розподілилися наступним чином: - три особи надали по 200 грн., а саме: 1) - лікар-стоматолог, але не з Недригайлова, 2) – чоловік, в минулому творчої праці, потім підприємець, нині пенсіонер. 3) - жіночка передпенсійного віку з Тернів., Одна особа (працюючий пенсіонер) пожертвувала 120 грн. П’ять осіб - по 100 грн. - 23 по 50 грн., 21 по 20 грн., 9 по 10 грн., 11 по 5 грн., 8 по 2 грн., 4 по 1грн.
Одна бабця, років за 70, підійшла зі словами: « - І я пожертвую…». Стала шукати купюри в гаманці.., а там одна гривня з дріб’язком. Волонтери запропонували залишити ці кошти для себе, адже помітно , що вони їй теж потрібні, але старенька відмовилась зі словами: «- Не треба, гривню віддам». Вкинула. І ця гривня, від неї, не менш цінна , ніж інші внески.
Нині, у день збору коштів, деякі комуністи стали ходити на "стометрівці" з протилежного боку вулиці. Двоє головних - районних, недригайлівсько-роменських , пройшли швидкою ходою в один бік і зворотній. На заклик зробити внесок, лиш пришвидшили крок. Напевне, чекають коли « кадирівці» вступлять до Недригайлова, то будуть вимахувати перед ними комуністичними партійними квитками, старого і нового зразків з вигуками: « -Ми на вас чекали !», та підносити хліб з сіллю.
  Але «кадирівцям» комуністична маячня , як кажуть, до ляди... Вони найманці, мусульмани. Їм вороже і християнство, хай навіть Московське.
   Церква Московського Патріархату це розсадник сепаратизму, у котрій проповідують так званий «Русскій мір». Який він, ми бачимо на сході України. Ці церкви підлягають Московському Патріарху - олігарху Кирилу, а отже Путіну, котрий і затіяв бійню на наших землях !
   Споглядаючи за акцією, можна помітити, що надто  пасивна у пожертвах молодь. Можливо не мають коштів (адже багато безробітних), а дехто мабуть гадає, що коли загинуть наші воїни на Донбасі, то вони повтікають за кордон. Хто на захід, хто на схід…
Без сумніву, Путін і зрадників бере в своє військо. Як показує досвід, основні внески роблять люди старші середнього віку. Запитують, чи гроші дійдуть до вояків?. Їм показуються акти надходження та передачі грошей волонтерам, котрі придбають для захисників необхідні речі, у зону бойових дій.
  Пропонується зустрітися та поспілкуватися з ними - працюють волонтери у будинку школяра. В деяких інших селах теж проводиться збір коштів , для земляків, котрі перебувають в зоні АТО, але далеко не скрізь.
   Роблячи деякі висновоки, виходить, що сільради , у цьому напрямку працюють не надто активно, а відповідно і районне керівництво, хоча деякі дії були проведені. Адже треба розуміти, на всіх рівнях влади, що в державі іде реальна війна, і нам тут треба не чекати приходу ворога до нас, а робити і неможливе, щоб зберегти життя воїнам , і щоб перемога відбулася в Донбасі, а не десь під Києвом.
Та й значна частина наших громадян не відчуває відповідальності поточного моменту. Напевне не розуміють, що потім доведеться годувати армію завойовника.
Того дня, до волонтерів підходили члени хору «Берегиння» та розповідали, що в Кулишівці вони зробили благодійний виступ, надходження від якого були передані для солдатів війни. Було зроблено двоє телефонувань у Донбас, воїнам - коровинчанам - одне з них, Валерію Шелудченку, добровольцю. В момент дзвінка він розповів, що його автівка була розстріляна, мабуть снайпером сепаратистів, лобове скло розлетілося, машина злетіла в узбіччя,- в снігу з бійцями вибирався з неї. Говорив, що вояки неначе всі живі, а який стан машини не знає. Зв'язок припинився. Цей автомобіль, до речі, Валерій придбав у кредит. Повернути гроші, начебто, обіцяв Петро Ющенко, але на даний час це не зроблено. Отже зараз він перебуває у війську зі своєю автівкою і виплачує кредит зі своєї військової платні. Просить, по можливості, передати дизельний генератор, бо слабенький бензиновий, на неякісному АТОвському бензині не працює. Вдома, у Валерія залишилася сім’я, без будь-яких надходжень та пільг. Приїзджав було, на день, щоб владнати цю проблему, але відповідні чиновники відмовили - начебто довідка зі служби «не така, як треба…».
Сема Анатолій також доброволець. На телефонний дзвінок повідомив, що невдовзі приїде по ротації, тоді і розповість , які справи на війні . Про проблеми жалітися не став. Але з голосу відчувається, що там, як кажуть, не «мед». Просить , якщо можна, білі маскувальні халати. А поки, що особисто виготовив накидку з простирадла.
  Співвітчизники, знаймо, ворог не полишає намірів на завоювання території України. Кордон від нас поруч.. Жоден завойовник не займався благодіянням, він грабував, ґвалтував, вбивав. Пам’ятайте, що небезпека не спадає…
Піклуймося про наших захисників! Кожен бажаючий може приходити до намету, біля пам»ячника Т.Шевченку, щоп’ятниці, з 8.00 та до 12.30 год.та долучитись до благодійних пожертв нашим воякам. Підключаймося.
  Слава Україні! Слава Героям!
Георгій Василів, Смт Недригайлів

Дика Слива (Wild Plum)