з протестом...
земляку...
не все-про все...
були скрізь...
берег лівий, берег правий
фарби неба
вкрали..
з протестом...
земляку...
На світлині поруч - Олександр Шевченко 26.07.2003 р.н. з смт. Терни Сумської області.
У юнака діагноз - злоякісна пухлина головного мозку.
Навесні 2018 року в хлопчини діагностували «нецукровий діабет», лікувався він у Сумах… Пройшовши обстеження був направлений до столиці. Потім був Інститут раку, де в нього і виявили злоякісну пухлину. На жаль, обстеження показали, що в організмі ще й прогресують метастази, а саме в хребтовому відділі.
Стан хлопця важкий, адже лікування тяжке, а сил боротися у Сашка немає…
Нині юнак знаходиться в Сумській дитячій онкогематології.
«Наразі Саша закінчив 5 блок хіміотерапії, на що ледве назбирали кошти. Родина просто опускає руки, адже коштів взагалі немає.. Все що могли продати то вже продали, але препарати та обстеження не до снаги батькам. Дуже хочеться попросити допомоги в людей. Можливо хтось має змогу допомогти препаратами, можливо хто зможе допомогти коштами або навіть продуктами…"
Після 6-го блоку хлопцю необхідно їхати до столиці на консультацію лікарів, які вирішать що робити далі… А нині родина кінці з кінцями ледве зводить… Іноді немає за що необхідні для Саші продукти харчування придбати… Родина багатодітна і вдома у Тернах ще є менша сестричка, саме тому тато знаходиться у відділенні , а мама розривається між донькою і хворим сином. Ситуація важка. Потрібно робити операцію, але лікарі не можуть дати навіть шанс, що вона пройде успішно." - написала волонтер Катерина Івченко.
Картка ОЩАДБАНК 5167490153793618 — мама ШЕВЧЕНКО СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА
Картка ПриватБанк 4149499341432225 — тато ШЕВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ.
Номер телефону - 0958116442 волонтер Катя Івченко.
не все - про все...
горіло...
*********************
не мінімальна...
У часи "новітньої гласності", з деяких пір простий люд, та і взагалі той, хто бажає, зайшовши у відповідні інтернет-ресурси, може переглянути статки "державних людей" - від сільського депутата до Президента країни. Задля запобігання корупції, ці особи подають щорічні електронні декларації з відповідними даними про зарплати, майно, цінності, нерухомість, банківські рахунки та інші складові. Чи весь цей люд подає достовірні дані - то інше питання, але питання легальної зарплати напевне не обійде ніхто...
Газета "Недригайлів сьогодні" зібравши відповідні дані, з відкритих джерел, опублікувала інформацію про заробітні плати посадових осіб на Недригайлівщині у 2019 році та порівняння з попереднім 2018 роком.
Пересканувавши шпальту із вказаного видання, пропонуєм і читачам "ДС" переглянути її.
********************
не буде дня...
На останній сесії Тернівської селищної ради, одним із питань, був розгляд про відзначення дня селища, котре було перенесене у зв'язку через карантин пандемії коронавірусу. Також пропоновано повернутися до старої календарної дати ( перша субота серпня), але через продовження карантинних заходів, цього числа (1 серпня) також не вдасться провести цей захід. То ж цьогорічне святкування до дня Тернів напевне не відбудеться.
Що ж до сталої дати відзначення події у майбутньому, то "серпневий варіант" на цій сесії не набрав більшості голосів - то лишається день на зелені свята, тоб-то - на Трійцю (травень-червень, в залежності від церковного календаря ).
************************
пильнуймо...
розшукується власник...
Ось таку "картину маслом" могли спостерігати "базарувальники" 5 липня, котрі зазвичай недільного дня прямували на традиційний тернівський базар, по вулиці Шкільній, неподалік від центру. Що то було - не зрозуміло... Чи хто загубив сміття посеред вулиці, котре можливо випало з причепа, чи спеціально його там вивантажили - не зрозуміло... Мешканці садиб, де сталася подібна прикрість - у задумі... Що робити зі "скарбом" - невідомо... - можливо власник знайдеться..?
P.S. від 12.липня... - "Космос" (Терни) - ФК Недригайлів - 7:1 ...
де ми тільки не були...
берег лівий, берег правий...
У поселеннях людей біля річок, у них завжди виникала потреба переміщення на інший берег водної артерії. Добратись туди можна різноманітними плавучими засобами, та для стаціонарного переходу транспортними засобами звісно потрібні мости, а для невеликих річечок та пішого ходу якісь елементарні кладки чи, як кажуть у нас, перехідки, котрі облаштовують і на рівчаках.
З плином часу, через руйнацію чи з інших причин, у одних місцях, мости та інші простіші конструкції зникають, а в інших за необхідності - з'являються.
У сьогоднішній темі - ілюстрований огляд колишніх ( можливо не всіх, адже певно у давніші часи були різні їх варіанти, у інших місцях) та нинішніх переходів з одного берега на інший по річці Терн, у межах майже однойменного селища Терни. Додамо, що із загальної її довжини у 77 кілометрів, у нашому населеному пункті, Терн простягається приблизно на 11 км ( від с. Гострий Шпиль до мосту в урочищі Караван).
( На зображенні ---►: мапа р. Терн із вказаними об'єктами. Позначені на ній номери відповідають номеру опису нижче. Для більш детального перегляду мапи ( у більших масштабах , переходьте за посиланням --► ТУТ )
Невеликий пізнавально-географічний огляд про р. Терн можна переглянути на сайті "Дика Слива" у матеріалі під назвою ( за посиланням ---► ) "Тече річка-невеличка"
У нижченаведенему матеріалі буде вказуватись відстань до певного об'єкту, по руслу річки, від мосту у центрі селища ( проти течії знаком "◄---", а за течією знаком "---►" ).
Для перегляду світлин у більшому форматі - тисніть на зображення.
( 1., ◄--- 3 310 м. )
Коли пересуватися річкою, то її берег визначається за течією ( праворуч буде правий берег, а протилежний відповідно - лівий) . Р. Терн від початку, прямує майже із заходу на схід, а в Тернах повертає на південь. Перший міст ( дерев'яний), котрий був позначений ще на карті Шуберта у 1880-х роках, ( на мапі вказано стрілкою. ---▲---. На супутниковому знімку ---▲--- - сучасна місцевість (виділена овалом) через р. Терн, знаходився по дорозі котра з'єднувала Терни з сусіднім селом Черепівкою. В'їзд на нього був з нинішньої вулиці Прикордона у пров. Луговий і далі на міст. Тримався він приблизно до 70-х років ХХ ст.- нині його немає.
До речі, на мапі Шуберта можна бачити, що русло річки, на той час роздвоювалося і утворювало такий собі острів, на котрому розміщений луг.
( 2., ◄--- 1 860 м. )
Наступним, у черзі, також є дерев'яний "Коцурин" міст. Був, бо нині від нього лишились лиш палі та залишки дощок - повноцінно міст виконував свої функції ще на початку 2000-х років, після чого він доживав.
На згадку від "Коцуриного" лишилася світлина ( ---▲---). З'єднував міст район колишньої "Сільгосптехніки" та бригади "Україна" колгоспу ім. Чапаєва із роздоріжжям вул. Кооперативної, котра врямує до центру та Прикордонної - у бік с. Гострий Шпиль.
( 3., ◄--- 1 410 м.)
Колишній залізничний міст, по котрому, у роки коли працював цукровий завод, по вузькій колії, до Білопілля, курсувала так звана "Кукушка" (паротяг), забезпечуючи підприємство необхідним вантажем та навіть здійснювала пасажирські перевезення. Декілька років тому міст став пішохідним переходом. Рейки з нього вилучили на металобрухт уже давно, а сам міст розрізали вподовж навпіл, адже він металевий - тож також "пішов" на брухт.
( На світлинах ---▲---: - з рангу мосту (ліворуч), - у ранг пішохідного переходу ).
(4., ◄--- 310 м. )
Дещо поперед колишньої греблі на р. Терн, від котрої лишились лиш палі, ( ◄--- на фото праворуч) ( на згадку наступним поколінням ), і яка обслуговувала той-же "покійний" цукровий завод, було вкладено декілька бетонних блоків, котрі слугують і кладкою на інший берег річки. ( ---▲--- ліворуч ). Щоправда, коли рівень води дещо вищий, то без чобіт, або не роззувшись перебратись через Терн буде проблематично. У цій зоні водойми також знаходиться місце для купання тернівців.
( 5., Центральний міст, --- 0 м.--- )
Бетонний міст через річку Терн на автошляху Суми - Конотоп ( ◄--- на світлині 1), знаходиться в центрі селища Терни та пов'язує між собою правобережну та лівобережну частину селища цього краю. Має дві полоси. На цей час, перила пофарбовані у націоналтьні синьо-жовті кольори.
Із особливостей, має "металеве серце" ( ---▲---фото 2 ), до котрого молодята, по одруженню, за повір'ям, чіпляють замки на знак вірності...
У 2014 році, після російської агресії проти України на сході, біля мосту розміщувався блок-пост української армії ( допис - ТУТ ), - ( звідси, до кордону з Росією - 30 км.)
( № 6., 720 м. ---► )
Надалі, уже за течією, від центрального мосту, дістатися іншого берега Терну можна через відносно нову, імпровізовану, як кажуть у Тернах -"перехідку". Складається вона із двох бетонних електростовпів перекинутих з одного берега річки на інший - без будь-якої іншої підпірки посеред річки. Конструкція доволі хитка і без поручнів ( на світлині 1 --- ▲--- ). Прямує вона на луг, на лівий берег, точніше до доволі ошатної бесідки, котра знаходиться за декілька метрів від переходу - (---▲--- фото 2 ). Відпочивають там, переглянувши місцину, порядні люди, адже традиційного сміття, як зазвичай у подібних випадках, на місці відпочинку немає - для цього там є спеціальні пакети.
( №7., 900 м., ---► )
Неподалік від попередньої "перехідки" знаходиться інша конструкція ( старожил) з цієї категорії. Дістатись до неї можна з вулиці Шкільної ( у районі школи), через луг і вийти через перехід, на іншому, лівобережному лузі, де стежка розходиться у двох напрямках, на вулицю Шевченка, за лугом та попід річкою праворуч. Оновлена кладка була приблизно у 70-х роках минулого століття і мала доволі пристойний вигляд - металевий каркас та поручні. Проте з часом, майже без суттєвого ремонту, нині вона має аварійний стан і пересуватись нею треба з обережністю ( на світлинах ---▲--- - ракурс на перехідку, ---▲--- з обох берегів річки.) Як на літній час, через некошену рослинність та все рідше користуванням цими напрямками мешканцями, через зменшення населення, стежки на місцевості не надто визначені.
( № 8., 1 160 м. --► )
Прямуючи попід річкою, від вищевказаної кладки лівим берегом, можна натрапити на залишки колишнього дерев'яного мосту ( ◄--- палі на фото 1 ). Будували його навколишні місцеві мешканці у минулих 70-х роках - для переїзду на правий берег, на якому знаходився луг для сінокосу та для випасу корів. З часом міст зруйнувався та на початку 2000 р. був поновлений.( ◄--- на світлині 2 - візуальна реконструкція ( по пам'яті ) вказаного мосту ). Років з п'ять тому льодохід та інші природні фактори знов зруйнували міст, після чого від нього лишилися лиш деякі палі - на фото 1.
( №9., 1 630 м. ---► )
Наступна зупинка для огляду вказує на те, що оглядати немає чого. Дістатись до місця, де була колись чергова перехідка вкрай проблематично. Лівий берег на тому місці заріс густим чагарником та бур'янами. Свого часу стежка прямувала від школи, правим берегом, попід річкою та через цей перехід і виходила у кінець нинішньої вулиці Польової. Вкладена на обидва береги не широка металева конструкція з поручнями, дозволяла пішоходу скоротити шлях до центру цієї частини селища - ( на фото 1 - візуальне відтворення вказаної перехідки ---▲--- ). Щоправда, через вузький "хід" велосипедистам, для переправи на інший берег, треба було свого двоколесого друга брати під руку...
Нині, метрів за 50 від "пам'ятного" місця є "перелаз" для екстремалів - верба, котра завалилася через русло і простяглася майже до іншого берега.)) - ( фото 2 ).
( № 10., 2 100 м. ---► )
Так само, як і попередня кладка, була колись і вже чимало років, як лишившись без нагляду, зарісши, не лишила після себе і сліду. Ледь не приватний перехід був зроблений господарем із примітивних паль та пари колодок з берега на берег, скріплених скобами, з легеньким дерев'яним поруччям. Розміщувалась ця кладка у вузькому, непримітному місці річки, також з лугами на обидва боки. Ледь примітна стежина прямувала Із частини вулиці Польової ( через луги) та виходила на нинішню вул. Героїв Україниі, котра далі вела на вул. Шкільну. Цей "камерний напрямок до кума", скорочував відстань для користувачів переходу.
( № 11., 2 900 м. ---► )
Наймасштабніший міст у селищі знаходиться у кінці вулиці Шкільної та поруч вул. Садової - то і зветься у народі "Садов'янський". Відбудований після війни (дерев'яний) та декілька разів ремонтований, приблизно з 80-х років він все більше набував аварійного стану і перед побудовою нового мосту, старий став майже непридатним для переїзду транспорту та і для пішоходів становив небезпеку. ( на фото 1 ). Після числених звернень мешканців селища у різноманітні інстанції, у 2005 році, побудований фактично менш ніж за 4 місяці, до ладу став новий бетонний міст. З'єднує він лівобережну південну частину селища із рештою населеного пункту з виходом до центру. Його протяжність , близько 60 м, ширина - 11 м.
( № 12., 3 660 м. ---► )
За словами старожилів, міст, котрий розбомбили у часи другої світової війни знаходився " У Лебідя" в берегах, тоб-то в кінці вулиці Садової ( світлина 1) і він був переїздом у кінець паралельної лівобережної вулиці Кут. Можливо, ще до війни дорога прямувала через нині заболочений луг, у район Торохтяни (---▲--- на мапі-праворуч .) Нині про міст ніщо не нагадує. Донедавна, на цьому місці місцева молодь облаштовувала купальню - нині річка у рясці.
( № 13., 4 040 м. ---► )
Наступного об'єкту народного "мостобуду" теж не існує приблизно із 70-х років та і дістатись до місця колишнього розташування чергової перехідки - проблематично. Знаходилась вона через р. Терн за "Бугаєвим " лугом, а стежка вела із вул. Садової до тієї ж Торохтяни. На мапі вище, цей приблизний шлях вказано пунктиром, а перехідка, котра була дерев'яною з колод, помаранчевим кольором.
Що б дістатись того місця треба перейти канаву через плетену ліску ( на першому фото ---▲---) та подолавши помірну рослинність, котра з часом переходить в осоку, а луг в болотину. ---▲---На фото 2: - там, за деревами - річка, до котрої дійти не вдалось. Зате трапився цікавий елемент електрифікації - похилена електроопора ( фото 3 ) на правому березі річки.
( № 14., м. ---►)
Останнім у цій череді тернівських річкових сполу-чень між берегами Терну є міст в урочищі Караван. У 1800- 1900-х роках, на правому березі, там було невелике поселення, ( на мапі Шуберта 1880-х років виділено овалом ---▲--- ), а на лівому винокурня ( підкреслено.) Розміщення мосту вказано стрілкою) - Дорога у той край прямувала через Торохтяну до села Бабакове через Караван, де праворуч і був дерев'яний міст, через який можна було дістатися до урочища Гаї , села Долина, до південної частини Тернів та у інших напрямках. Міст після зникнення поселення руйнувався та інколи ремонтувався. У 1990-х роках він був непридатний для функціонування та на початку 2000-х р. тернівці його поновили і на цей час має приблизно такий вигляд як на світлині 1 ---▲---, ліворуч вище..
фарби неба...
Іван СУРГУЧ
Небесний художник
Золотим багрянцем небо прихилилось.
Розпустили коси хмарки дощові.
Сонечко за обрій спати покотилось.
Завтра будуть певно бурі вітрові....
Намалюй художник щастя тернівчанам.
Покажи як треба їм на світі жить
Добре, що почав ти, цей малюнок з неба..
А тепер на землю опустись на мить...
Намалюй дороги по селу гладенькі.
Річку з берегами розведи у шир
Золотаві ниви хай шумлять тихенько…
І звільни людину від проблемних гирь.
Більше позитиву - намалюй їм Храми
І всели всім віру у майбутній день.
Посмішку щасливу молодої мами…
Й череду велику, й добрий пастовень...
Хай рожеві мрії тепляться Тернами
Молодь юно-крила веде родовід…
Хай прибуде слава з добрими ділами.
Дай нарешті правді благородний хід…
28.07.2018р.
◄---, ---▼--- Світлини зроблені в Тернах. Із архіва інтернет сайту "Дика Слива". ---▼---
вкрали... де гімнастерка..?
Популярна за часів СРСР пісня “Вот кто-то с горочки спустился” насправді є переспівом старовинного українського романсу XIX століття “В саду осіннім айстри білі”.
Він був популярний в Україні аж до 60-х років XX ст. Ще у 1961 році цей романс був опублікований у збірнику “Українські народні романси”.
На жаль, відомості про автора слів і музики – відсутні (тому романс і вважається українською народною піснею). Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з’явився “автор”.
Композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві і представив широкій громадськості “свій” хіт “Вот кто-то с горочки спустился”.
Нині, у мережі з’явилася осучаснена композиція романсу ( музика якого лягла в основу вказаної пісні, котру багато хто вважає “надбанням російської культури”) від столичного фолк-рок-гурту MniShek .
Пропонуєм до вашої уваги прослухати цей романс, натиснувши на зображення нижче. ---▼--- ▼ ---▼---
|