Чесно кажучи, коли на місцевому рівні ( та напевне і не тільки ) вийти у центр Тернів та запитати перехожих, коли відзначається в Україні День Конституції, то вірну ( віртуальну ) відповідь матимемо по Гоголю, котрий свого часу писав (приблизно): - "Мало яка птаха долетить до середини Дніпра..." - так і мало хто знає серед нас і дату дня прийняття Української Конституції...
На жаль...
Це ж не день Нового року, жіночий день чи день Перемоги... Чи навіть Івана Купала... Це як день Паризької комуни... Старше покоління пам'ятає, що такий день немов би є ( колись у школі грузили).., а от коли - ??? .
Але Вільна Україна має нове покоління, котрому з народження уже сер'йозних понад 25 років і якому влада ( від Кравчука до Порошенка) так і не привила ( як і всім іншим ) поваги до головного Закону ( Конституції ). Та і свята також, ( єдиного , котре там ( само про себе) і прописане, бо сама та влада ним і нехтує.
Можливо це у деякій мірі і алегорія , але хоч цьому святу вже і 22 роки та воно знівелювалося і люд бачить, що Конституція є лиш на папері фактично всі роки і все.., то і вважає це свято лиш як вихідним днем.
А владі це і треба...
Чи вони патріоти..?
Не переймайтеся... Патріотами були ( і то не всі) , хто приймав цей документ...
До звичайного українця застосовувати норми Конституції, ким це визначено - обов'язок, і нікуди ви від цього не дінетесь і будете покарані, у разі чого.., але у нас є категорія "вищого стану", де є недоторкані. І нині їх навіть більше, ніж при попередній владі...
"Отакоє вот!", як колись казала дружина нинішнього ростовськоо "політемігранта". Та це, вибачаюсь, був такий собі відступ...
А офіційно ми маємо День Конституції України — державне свято України. Святкується щорічно 28 червня на честь прийняття Конституції України того ж дня 1996 року.
Як пишеться офіційно, прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
У ту добу, з 27-го по 28-е червня після бурхливих дискусій за підсумками безперервної майже 24-годинної роботи, завдяки депутатам демократичного спрямування. вдалося узгодити всі положення документа і прийняти Конституцію України...
Україна, на той час. стала останньою з країн колишнього Радянського Союзу, яка прийняла нову Конституцію.
Отака перемога....
P.S. ... У 1996 році ( прийняття Конституції) це була Українська Перемога і немов-би Українська Держава на той час склалася, але.., в Тернах тоді це свято символічно відзначили лише прихильники Незалежності ( на той час рухівці ), розклеюючи відповідні листівки, а влада до тих пір. як була прокомуністичною з відповідними наслідками... ( точніше без наслідків - але при владі) , так і лишалась....
P.S.S. Хоча, виходячи із вищесказаного, крім влади, Конституцію таки порушують і звичайні громадяни. Прикладом цьому може слугувати завалений, а до того не одного разу облитий фарбою, свого часу, ( час уточним), у Тернах пам'ятник більшовистському вождю В. Лєніну, за багато років до закону про декомунізацію... ( на фото праворуч, вище ▲▲▲ )...
На цьому прикладі бачимо, що закони не завжди постигають за реаліями...)))
Випускні урочистості у цьогорічних 11-класників Тернівської школи пройшли за дещо напружених обставинах, хоча зовні все було добре. Неприємності у навчальному закладі, про котрі розповіли у ЗМІ та в інтернеті, можливо дещо і створили певний моральний дискомфорт для учасників заходу, та випускний вечір пройшов майже за звичним сценарієм. Хоча не зовсім звичним був поліцейський наряд біля школи та у супроводі випускників. Причиною цього було повідомлення, про ніби-то запланований зрив шкільного випускного якимись міфічними "тітушками" з кийками... То ж дирекція і вирішила підстрахуватися, повідомивши про це відповідні органи.
( На фото 1-2: - біля рідної школи - світлина на пам'ять випускників з класним керівником - 2018 р., 23 червня., та початковий шлях від школи у нове, доросле життя... ▼ )
До теми, нижче пропонуєм поетичне слово земляка, Івана Сургуча, колишнього випускника Тернівської середньої школи.
НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПЕРШИХ ВЧИТЕЛІВ Першій вчительці Н.С. БУДКО
Багато різних є людей на світі, Професій теж багато є в житті. Та тільки вчителі, бо найцінніше - діти, Це люди, наче янголи святі.
Вони ведуть в країну знань казкову, Самих себе частинку віддають, Як вірні друзі, що не зрадять слову, Бо лиш по справедливості живуть.
Невтомні, клопітливі і дбайливі, І життєрадісні, хоч на душі й печаль, Рішучі, неповторні і сміливі, І ніжні, і прозорі мов кришталь.
Творці добра, будівники науки, Романтики своїх рожевих мрій. З випускниками кожен рік у них розлуки, Але радіють зустрічі новій.
Не забувайте перших вчителів. Немов батьків ви пам'ятайте їх. І не шкодуйте щирих, вдячних слів, Не осудіть, бо то великий гріх. 19.05.2000 р. ( На фото - За традицією, випускники перед урочистостями, прямують до місцевої церкви ---► ( УПЦ Московського патріархату). У нинішній час, чи варто було-б це робити, зважаючи на відношення цієї конфесії, котра представляє країну-агресора, до України..? )
( На фото ▼- правоохоронці супроводжують школярів)
Як завжди , зустріч тернівців з випускниками проходила у місцевому будинку культури - заповнений зал зустрів аплодисментами колишніх уже учнів, котрі з'явилися на сцені. Їх привітали представники влади, зокрема голова районної ради Іван Нанка та тернівський селищний голова Володимир Подлєсний, батьки, інші учасники заходу - (на фото праворуч, вище.)
Після цього відбулася культурна частина за участі школярів, випускників, їхніх батьків та вручення атестатів. ▼, ---►.
Вичерпавши заплановану програму, випускний вечір добіг кінця - глядачі розходились по домівках, але цей варіант був не для випускників... Як завжди , вони проводили останню спільну шкільну вечірку та з першими променями, традиційно зустрічали сонце , на визначеному узвишші у селищі... І як завжди, у таких випадках, на асфальтівці з'являються нагадування, що черговий випуск відбувся і нова юнь, у кількості 17 земляків і землячок, рушила у нові світи...
І МОЛОДІ ДЕНЬ... День молоді — свято України, котре календарно перейшло від радянського часу і відзначається щорічно в останню неділю червня, відповідно до Указу тодішнього Президента України Л. Кучми, від 22 червня 1994 року. Аналогом цього свята у світі є міжнародний день молоді, який відзначається 12 серпня. То ж 24 червня, біля Тернівського будинку культури також були проведені заходи до цього молодіжного свята. Хоча напевне головного дійства, котре очікувало молоде покоління ( і не тільки) воно було позбавлене. Як ми писали раніше, фінальний матч на Кубок Недригайлівщини з футболу між місцевим "Космосом" та командою з райцентру, що згідно рішення РФУ мав-би бути у Тернах , силовим адмінрішенням повернули до ( поки що ) районного селища ( - про це див. матеріал нижче ) А на обідню та після... пору і пройшли заходи з культурною програмою, для молоді біля культурного закладу. З молодого покоління присутніми були загалом школярі ( не у великій кількості), для котрих була проведена концертна програма, конкурси, ігри - напевне інше молодіжне середовище відзначало це свято дещо по-іншому, або ігнорувало...
Час від часу, знайдена інформація про людей, що досягли щось у своєму житті і котрі були якось причетні до Тернів, з'являється на "шпальтах" "Дикої Сливи". Так є і цього разу. Нині мова про духовну особу - професора-богослова, протоієрея, який розпочинав свою кар'єру саме у Тернах законовчителем місцевої церковно-приходської школи - якраз 115 років тому. Нижче подаємо його біографічні дані. Більш розширену текстову версію можна переглянути на сайті одного із храмівТУТ .
Протоієрей Веніамін Васильович Платонов - (1883 - 1948)
1883, 30.03 - Народився в Бєлгороді Курської губернії в родині священика. 1897. - Закінчив Белгородске духовне училище. 1897-1903 - Закінчив Харківську духовну семінарію. 1903, 22.07. - Зведений у сан священика архієпископом Харківським Арсенієм. Визначено законовчителем церковно-приходської школи Покровської церкви слободи Терни, Лебединського повіту Харківської єпархії. ( на світлині ---► - Покровська церква. с. Терни. Поч. 1900-х р.) 1904, 24.06 - Визначено законовчителем ЦПШ Миколаївської церкви села Яструбове Білгородського повіту. 1906-1910 - Закінчив Московську духовну академію. зі ступенем кандидата. 1910 -1912 - Служив законовчителем жіночої та 1-ї чоловічої гімназій міста Харкова. 1912 -1918 - Служив законовчителем і настоятелем церкви Московського Єлизаветинського інституту. Викладав в Петропавлівському училищі Комерційному училищі Н.Ф. Горбачова.
1912 - Нагороджений набедренником. ( Набедренник - ієрархічна нагорода, дається священику має семінарське духовну освіту, за ревне служіння Церкві в якості першої нагороди. (Прим. "ДС") 1914 - Нагороджений камилавкою. 1915 - Священикові Веніаміну Платонову оголосили архіпастирське благословення за старанне виконання пастирських і законовчительских обов'язків. 1916. Нагороджений камилавкою. ( Головний убор для повсякденного носіння - нагородна - фіолетового кольору. (Прим. "ДС"). 1916. - Захистив в МДА дисертацію на тему «Оповідання Євангелія Іоанна про прощення Господом Ісусом Христом дружини-грішниці (7,53-8,11)». 1917 - Отримав ступінь магістра богослов'я. 1918-1927 - Був настоятелем храму Мартіна Сповідника . 1918-1922 - Працював діловодом Центротреста Москвотопа. 1919 - Нагороджений наперсним хрестом. 1921 - Нагороджений саном протоієрея. 1922 - Нагороджений палицею. ( Палиця - приналежність повного богослужбового оснащення нагородженого нею священика. Являє собою ромбоподібний плат із зображенням хреста посередині. (Прим. "ДС"). 1923 - Нагороджений наперсним хрестом з прикрасами. 1927 -1929. - Був настоятелем Вознесенської церкви у Серпуховських воріт. 1928 - Нагороджений митрою. ( богослужбовий головний убір єпископа та ієреїв, нагороджених архієреєм за особливі заслуги перед церквою. ( Прим. "ДС").
1929-1938 - Служив в різних церквах Москви. 1938 - 1945 - Працював бухгалтером в радянських установах: в Москві в ЛОНО Наркомату освіти, в роки війни - в госпіталі НКО міста Азбест Свердловської області. 1945 - Призначено настоятелем храму Всіх Святих у Всіхсвятської (на Соколі). 1945 - Запрошений, як магістр богослов'я, в Православний Богословський Інститут. Був професором на кафедрі Священного Писання Нового Завіту. 1946. - З перетворенням духовної школи в Академію і Семінарію продовжував читати лекції на старших курсах. Професор Московської духовної академії. 1947 - Від імені приходу звернувся до Святішого патріарха Московського і Всієї Русі Алексія I з заявою про створення фонду стипендій для найбільш успішних і нужденних студентів Академії та вихованців Семінарії. 1947-1948. - Тяжко хворів. Помер 11 грудня 1948 року.
З наукових праць отця Веніаміна відомі: «Психологія молитви», «Лукрецій Кар і Соломон», «Правила св. апостол, соборів і святих отців, як літургійне джерело »,« Російська література про Вселенські Собори»,« Про святості »,« Психологія молитви Єфрема Сирина »; стаття «Москва і Православний Схід» до 800-річчя Москви; робота про книгу професора Віппера «Виникнення християнської літератури».
Фінальний матч кубку Недригайлівського району відбувся, завдяки чиновницькому тиску, у райцентрі, але його результат "рдєтєлєй" красивого стадіону, як одного з аргументів проведенням там гри, якно не втішив. До речі, сидіння на красивій спортивній арені, вболівальників зустріли чомусь крейдяним налітом з відповідним наслідком. Тому останнім довелося ще й обтрушуватись-обчищатися. ( На фото --- ▼) Попри очікування, тернівских вболівальників, ніякого транспорту, як у попередні роки, для поїздки на футбол надано не було. Рейсовий транспорт, по вихідних днях до " мікро ( чи макро) -столиці" теж вже не курсує багато років ( також черговий доказ зневажання тернівцями), то ж найбільш віддані вболівальники скидалися на бензин знайомим власникам легковиків та добиралися хто чим міг. Попри ці перешкоди, земляків на матчі було напевне не менше ніж вболівальників господарів-недригайлівців, а стадіон був неочікувано малозаповненим - ( на фото праворуч ---► ). А на гру "чужих" команд, любителів футболу, із інших сіл, як запевняли "рєшали", напевне і взагалі нікого не було. Але результат, ними, у навколоспортивній грі було досягнено на свою користь.., зате у спортивній - на користь тернівців. "Космос" розгромив ФК "Недринайлів", накотивши у ворота господарів поля чотири голи, натомість пропустивши один. Як кажуть, фактор свого поля, того дня, не допоміг команді у червоних футболках, котра свого часу мала назву "Комуніст".., як і суддівство ( яке у попередньому матчі, на чемпіонаті, явно посприяло з результатом на користь недригайлівців).
Тоб-то реванш відбувся - 4:1 і Кубок Недригайлівщини 2018 року з футболу вчергове, ВСЬОМЕ (!!!) поспіль їде до Тернів. Вболівальники, у розмовах, натякали, що вже-би напевне варто передати його на довічне зберігання "Космосу" ( за відповідне досягнення), - і він того вартий...
Ще що хотілося зауважити: - по закінченню матчу у районної федерації та чиновників, напевне не вистачило натхнення і сили урочисто вручити футболістам "Космосу" медалі. За них це зробила представник тернівчан, витягуючи нагороди з целофанового пакета та передаючи їх переможцям - ( на передостанньому фото - праворуч). Такою була гостинність та повага, як кажуть, напевне 80-го рівня... (вболівальникам штани у крейді, а футболістам медалі з пакету...)
Щодо самого матчу, то звісно перевага у грі була на боці "космонавтів"...
Коротенький фоторепортаж - поруч.
Володарі Кубку Недригайлівського району 2018-го року х футболу ФК "Космос" ( Терни ) ▲▲▲. смт Недригайлів, стадіон "Колос", 24 червня 2018 р.
( ◄--- на фото ліворуч та вище - частина вболівальників "Космосу" ) еліза була тут...
