ВСЕ РОЗПОЧАЛОСЯ В ТЕРНАХ... ( свого часу )
Кожен із нас має свій родовід - хтось більше його знає, хтось менше, але у кожного є історія своєї родини. Генеалогічне дерево , у котрому долею, вписані всі імена предків і нащадків, хто і ким був - чи то простолюдином, чи царственною особою. І коли б ми більше знали про своїх предків та родичів, то не один із нас здивувався б рідством - із великими та знаменитими...чи навпаки...
Днями, до рук ( точніше до монітора) втрапив родовід причетних до нашого селища осіб, котрий у деяких моментах виявився цікавим - тож, у певній мірі дослідивши його, можна дещо, коротко викласти, із відповідної інформації.
У когось,із наших предків, можливо, по сусідству ( а це понад 80, чи і 100 років тому) ці люди мешкали, тож хтось зустріне знайоме прізвище(старожили - земляки можливо і пам"ятають тих, про кого мова).
 Олександр Філлімонов (на фото 1 ) aнародився приблизно у 1850-х роках.Одружився в Тернах,( на фото 2 його дружина, - ім"я на жаль не зазначено) тут же у родини народилося 4 дітей - Тетяна ( у заміжжі Подоляко), Іван (фото - 3 ,помер у віці 20 років), Лідія ( померла 1984р.у Новосибірську), та Олександра ( нар. 1886 р.)у заміжжі Нікулькова).
Працював у Тернах Олександр Філлімонов урядником,- у ХІХ ст. так звався нижчий чин поліції повіту, підкорявся становому приставу( окружному поліцейському), здійснював нагляд за діями сотських і десятських (нижчі поліцейські посади на селі, котрі обирались громадою)- дещо пізніше,урядник - це поліцейський молодший командир, який мав у підпорядкуванні стражників.
Тезка урядника - його донька Олександра, вийшла заміж за на 10 років молодшого, за неї Василя Нікулькова, уродженця Воронежської губернії. Мали вони двох дітей - Анатолія (1922 - 2001 р.р.) та Анжеліку (1923 - 1996 р.р.).
 В. Нікульков був , як повідомляється у даних, видним радянським та партійним діячем. Член ВКП(б) із 1917 року. У роки громадянської війни - голова повітового комітету партії у Воронежській області та активний учасник боротьби з загонами ЧОН
З 1929 р. відповідальний секретар Омського окружного комітету ВКП(б), делегат ХVІІ з"їзду ВКП(б).
Розстріляний в 1938 році як учасник Троцкістсько-Зинов"ївської терористичної організації. Позначається у переліку осіб, призначених суду військової колегії.
.
Внук тернівського урядника Олександра Філлімонова - Анатолій Нікульков, народився у Воронежі 1922 року, коли його матері, Олександрі, було 36 років, як пишеться у біографії - в сім'ї партійних працівників ( не виключено,в такому випадку, що і мати мала пвртійну посаду).. У 1929 році у зв'язку з новим призначенням батька, родина переїхала в Новосибірськ.
 У 1940 році Анатолій Васильович був покликаний в армію. Служив на Далекому Сході. В 1945 році брав участь у боях проти японської державно-квантунської армії в Маньчжурії. Нагороджений медалями "За бойові заслуги" , "За перемогу над Японією".
В 1946 році після закінчення служби повернувся в Новосибірськ.
У 1952 році заочно закінчив історичний факультет Новосибірського педінституту. Тоді ж випустив першу книгу нарисів "Піонерське літо". Пізніше були випущені книги "Горде прізвище", "Гідні щастя", "Крепиліну доводиться відступати".
1964 року у Новосибірську видав роман "В бучі", котрий створений по матеріалах, котрі залишилися після репресованого батька і перевидавався у Словаччині. У 1967 -1970 роках, у журналі "Сибірські вогні" публікував дві книги роману " На планеті, мало облаштованій" про Маяковського.
12 років, до 1987 р. редагував цей журнал,
в період його редакторства в журналі друкувалися. Шукшин, В. Астафьев, Самохін, композитор М. Богословський і маловідомі письменники, які потім вийшли у велику літературу.
 У 1987 році видано роман "Школярі", що розповідає про долю хлопців в епоху сталінських репресій. Ряд книг присвячений сибірським поетам . Однією з великих робіт письменника - біографічна дослідження "Н. Р. Гарін-Михайлівський: Сучасник з минулого століття".
Називав себе письменником - політиком. Остання його праця "Новий погляд на РСДРП" про події в росії кінця 19 - го початку 20 - го століття.
Також були видані ряд інших творів письменника.
Від двох жінок, Анатотолі Нікульков двох доньок та сина Володимира (журналіст, працював переважно у Сибіру,- газетах , журналі, на радіо, помер 2008 -го р.) , у котрих є шестеро онуків, та мешкають вони у Новосибірську, де до смерті жив і письменник, там - же він і похований.
У цьому ж місті, на будинку, де жив А. Нікульков, встановлена меморіальна дошка.
. Отож, випадково маємо, такий історично- літературний огляд про наших,- далеких у часі, родину тернівських земляків та їхнього внука -письменника та правнуків, у далекому російському Новосибірську.
А ми і не знали ...
Їхні родичі, можливо і досі мешкають поряд з нами - коли вдасться розузнати - поінформуєм.
*******************************************************
|
