ЧЕРЕЗ ТЕРНИ - ДО КИЄВА
 У нинішній час, важо уявити собі сучасного бізнесмена, який не користується для доставки свого краму , до місця призначення, чи то автівкою, чи то потягом, чи літаком. Тисячу років тому, - не було ні першого, ні другого, а ні третього.. І тодішні купці, вели свою справу користуючись більш прозаїчним транспортом, - по сухопутних артеріях - де кіньми, де верблюдами, де іншими тваринами. Маються на увазі "міжнародні" перевезення. Були і тоді магістральні шляхи, котрими і користувалися "караван -торгівельники". Один із таких шляхів, у той далекий час, проходив і нашим краєм. Матеріал про це і подаєм до вашої уваги. Тернівці знають південну околицю селища, котру у народі називають "Караван", і хто-зна, можливо ця назва, яким - то чином і пов"язана із ,як кажуть, з отим,- ген -ген минулим, коли тут проходили та зупинялись на відпочинок, та торгів ті давні " бізнесмени"...
( на малюнку - торгова площа у середньовічному руському місті ХІІ ст.)
Нещодавно, було зроблено спробу встановити можливі переміщення тодішніх торгівельників , сухопутними і водними шляхами , часів Київської Русі. Про торгівлю в епоху середньовіччя відомо, що в давньоруські міські центри прибували купці майже зі всього євразійського світу. " Про київську державу, про її багатство знали скрізь; від від далеких морських країн Півночі і до казкового сходу. Руські купці , теж мандрували у далекі краї.
На торговищах Києва можна було зустріти купців із різних країн Європи та Азії. Недарма батько Володимира Мономаха, князь Всеволод Ярославович, знав п"ять мов, не виїжджаючи на їх вивчення, до чужих країн.
 Яким чином відбувалося переміщення торговельних караванів на просторах Східної Європи і за її межі?. Було два варіанти маршрутів - водою та суходолом. Маршрут, котрий ми розглянемо (бо пролягав через наш край) був сухопутним. Зважаючи на це, за необхідності прорубували ліси, прокладали настили через болота, наводили мости або шукали броди через річки. Умови життя, у державі тих часів, вимагали прокладання доріг в окремі райони країни суходолом. Їх, вірогідно, повинні були утримувати члени найближчих громад. Але ці дороги не були "прямими магістралями".Наприклад, товари з Курська до Києва у ХІ ст. доходили аж за три тижні.Цей шлях був частиною трансєвропейської торгівельної магістралі. Маршрут був обраний з урахуванням тогочасних сухопутних доріг та географічних умов місцевості.Дивлячись на карту,можна помітити, що і військові походи давньоруських князів до Булгара, проходили тим же шляхом.
Взимку використовували сани, влітку - вози, в"ючні коні. Коні ж були основною тягловою силою. Процес торгівлі значною мірою впливав на сам процес розселення, та виникнення поселень на Русі.
Середньовічна мережа шляхів - це не лише наїжджені дороги, але й мости, станції відпочинку, фортеці і міста.
Б.А. Рибаков виділив 10 пунктів, котрі могли бути базами для купецьких караванів . Довжиною магістраль того часу, була (від Булгара до Києва) 2500 км.
Це зафіксовано ще у творах арабських мандрівників середньовіччя.
Щоденний перехід каравану складав,в середньому, -35 км.,а зупинки траплялися через два дні, і відпочинок з торгівлею тривав одну добу.
 Сучасні археологи, проводячи експедицією по цьому шляху, визначали маршрут та міста і городища , якими проходили давні торгівельники.
На схемі показано реконструкцію частини маршруту торгового шляху із Києва до Булгар ;-1 -Київ, 2 Баришівка, 3 - Прилуки, 4 - Липове, 5 - Терни або Городище, 6 - Зелений Гай, 7 - Білгородка, 8 - Гочево.
Вдалося встановити,що каравани проходили з днюваннями в селищах Курської області та Зелений Гай - під Сумами..Це були торгово - ремісничі поселення, із невеликими укріпленнями. Далі маршрут переходив до басейну Сули, де на її правих допливах Терн і Ромен днювання, найвірогідніше, влаштовули в районі сіл Городище і Терни ( де були відкриті два городища давньоруського часу)та Липове (Чернігівська обл.).У першому з цих пунктів середньовічні укріплення площею понад 2 га ототожнюють із залишками літописного В"єханя..До речі, частина дослідників вважає, що торгівельна магістраль Київ - Курськ також проходила через це місто.
 ( На фото - Городище з космосу, - коло посередині - залишки тогочасного насипу - фортеці).Життя на згаданих "караван-сараях " існувало близько півтора століття. Потім територія поселень зменшилась.
Літопис 1006 р. повідомляє про торгівельний договір київського князя Володимира Святославовича з волжськими булгарами, що стало причиною виникнення на початку ХІ ст. на шляху торгівельної магістралі стаціонарних поселень. Відмирання життя у них близько ХІІ ст. пояснюється політикою пануючих прошарків, котрі відокремились в той час від Києва, Володимир -Суздальського князівства.У зв"язку із торговим суперництвом ішли постійні війни із волжською Булгарією. В результаті цього, напевне і була зруйнована стара система трансєвропейського шляху. Перебої в налагодженій торгівлі і призвели до занепаду " караван - сараїв" котрі були орієнтовані на "зовнішню" торгівлю.
Їх чекала участь, що і аналогічні поселення як на Русі, так і у Європі.
Повертаючись до подальшого шляхуіз Булгар, то дорога до Києва проходила через нинішні Прилуки, і до столиці.
Купці з обох столиць могли щороку протягом теплого сезону за чотири місяці "обернутися" зі своїми товарами та виміняними , з одного названого пункту до іншого і назад, ддодому.
Інші шляхи нас оминали, то ж залишаться темою для інших краєзнавців.
За матеріалами журналу "Археологія" №2 2010р.
та інтернет -сайту "beHistory", підготував М.Л.
******************************************************************************************************************************
|
