 інформбюро...
 "колеги" збиралися в тернах. ч.2
 лушпайки їли... голодомору не було...
 донесення коренєва...
 "сусанін" вам у дорогу...)
 фото+поезія
коротко, із новин...
Фото буде додано...
Дещо раніше, у центрі Тернів, на асфальті , біля автобусної зупинки було розміщено трафаретну рекламу маршрутних таксі у напрямку деяких міст на Росію. Та, як кажуть, "недовго музика іграла" і дехто із місцевих , у рамках контр-акції, на тому місці білою фарбою , у заперечення реклами агресору, висловився відомим слоганом про північного президента : - нині, замість тієї реклами можна прочитати широковідомий вислів - "путін - х*йло". А нещодавно, поруч на електроопорі, на невній висоті , знов з"явився аналогічний рекламний постер автофірми, про подорожі на Росію, котрий поки-що тримається... ( на фото - цей транспортний засіб місцевого мешканця, із оригінальним номерним знаком, теж із категорії " пошановувачів" "царя всея Русі". ►)
Як повідомляли останнім часом медіа- ресурси, акція зі знищення нав'язливою і всюдисущої реклами маршрутних таксі в напрямку Москви, Бєлгорода та інших російських міст стартувала у Сумах на залізничному вокзалі. Активісти знищували схожі борди по всьому місту. «Подібна реклама - це один із напрямів гібридної війни Росії. Москва заманює українців на роботу, але яким би важким не було економічне становище, потрібно бути непорушними в питанні національної гідності. Такий рекламі не місце в нашому місті » - говорять активісти.
До 85- річчя Недригайлівської районної газети "Голос Посулля" ( нинішня назва), а до того "Світло Жовтня", у райцентрі було проведо відповідний урочистий захід. Були присутні земляки з Києва, Сум та місцеві, котрі виступили з відповідними поздоровчими промовами. Виданням були всі задоволені ( у цей святковий день про якусь кон"юктуру "органу" говорити ніхто не наважився, а хто міг- би озвучити - не прийшов...)
На питання тернівця, якою буде політика газети в умовах створення нових територіальних громад, котрі, як тернівська, "відхопили" і частину сусіднього Буринського району, головний редактор Ігор Скрипченко повідомив, що газета буде переєрестрована для розповсюдження на території Сумської області і вони будуть "битися" за кожного читача, навіть і з Буринщини, незважаючи на те, до якого нового району відійде наша громада.
А нині , у рамках святкування ювілею, нашому земляку, краєзнавцю та активному дописувачу до "Голос Посулля" Володимиру Богатирю ( на фото ▲) , від часопису, було вручено відповідну грамоту та грошове заохочення.
 "Нове" свято День захисника України , 14 жовтня, на Покрову, відзначалося масово по всій Україні. У райцентрі воно пройшло урочисто - мітингом, ходою учасників АТО, афганців, інших захисників причетних до війська.
У Тернах цей захід обмежився концертом у місцевому будинку культури самодіяльних артистів. Присутні глядачі аплодували виконавцям будинку культури, хоровому колективу, школярам за приготовлену змістовну програму.
 Інформація, котра була подана у районній газеті "Недригайлів сьогодні" про ніби-то дострокові канікули у Тернівській школі, випередила події. Проблеми із газовим опаленням, через технічні неполадки, у закладі, справді мали місце, але школа працює і канікули у дітвори будуть у встановлений термін.
До речі, депутати Недригайлівської районної ради не дали згоди на затвердження результату конкурсу по передачі котельні Тернівської школи в оренду та встановлення твердопаливного котла однією із фірм. У конкурсі на це брав участь лиш один учасник, котрий пропонував продавати тепло школі по 1550 грн. замість затвердженою НКРЕ ціною у 1043 грн. за одну гігакалорію.
 Напевне найбідніше живуть депутати Верховної ради з фракцій Блоку Петра Порошенка, "Народний Фронт", партії Відродження, "Воля народу" та позафракційні. Нещодавно вони проголосували за законопроект, котрим підвищують собі зарплати до 40 тисяч гривень на місяць. Серед таких ( 102 із БПП -"за") і наш депутат , мільйонер Микола Лаврик (БПП).
Зараз депутатська зарплата складає 17 тис. 650 гривень на місяць. Така ж сума виділяється кожному на місяць на депутатську діяльність.
До речі, у рейтингу депутатів-мажоритарників, за показниками законодавчої роботи та оцінкою роботи в окрузі Микола Лаврик посідає 83 -є місце із 103-х
"колеги "збиралися в тернах. ч.2
У добірці матеріалів минулого разу (9.10.16), через брак місця, не було завершено матеріал про проведення виїзного засідання колегії РДА в Тернах, з повісткою денною "Про роботу виконкому Тернівської селищної ради..." Хоча відтоді й пройшов уже певний час і ця тема була висвітлена на сайті Недригайлівської РДА ( у традиціях совєтського минулого, тобто - "всьо хорошо прекрасная маркіза...") та ми закінчимо недописане.
(На фото - представники, котрі приїхали на колегію, відвідали місцевих підприємців)
 ...На вказаній колегії , у владних промовах, відчувалося не надто прихильне ставлення до незгоди тернівської громади до добровільного об"єднання з недригайлівською. Мовляв, з відокремленням Тернів , селище матиме проблеми з планом розвитку, адже на території слабо розвинена виробнича сфера, котру потрібно інвестувати та розвивати, а перспектив у цьому занадто мало... Маючи працездатних, але незадіяних людей, відповідне обладнання ,потрібно налагоджувати та легалізовувати виробничі об"єкти і ініціювати розвиток нових.
Хоча і обіцяла адміністрація допомагати у цьому, тільки невідомо яким чином - адже як такої її (РДА) вже вірогідно не буде, при самостійних об"єднаних громадах - принаймні , Недригайлівської РДА.
Серед проблемних питань були озвучені такі як: - відсутність генерального плану Тернів, без якого неможливо проводити якийсь поступ на майбутнє; - відсутність двох лікарів сімейної медецини, котрі потрібні для якісного надання медичної допомоги громаді; - криміногенний стан, котрий турбує селян; - велика кількість земляків, котрі не працевлаштовані та відсутність виробництва; - незабезпеченість учнів підручниками, хоча вже закінчується перша чверть; - обіцяний футбольний майданчик зі штучним покриттям так і не облаштовано ( хоча за словами голови РДА Федерація футболу мала можливість безкоштовно надати тернівцям штучний газон, але за умови , щоб була підготовлена для нього основа. Чи знала про це місцева влада чи освітянське керівництво - невідомо...); - благоустрій селища, зокрема ремонт доріг ( на це питання обіцяно , при виділенні коштів уже об"єнаній громаді, першочергово облаштувати проїжджу частину в центрі селища та ремонт вул Шкільної.); - проблеми з водою, освітленням вулиць і т. д.
Також була озвучена і черга інших важливих питань, котра стосується місцевого характеру.
Загалом, місцевій владі є над чим працювати ( з допомогою районної чи без...) і як воно складеться - покаже час.
( Фото із сайту Недригайлівської РДА).
лушпайки їли... голодомору не було...
Невдовзі , чергова річниця трагічної дати в історії України – Голодомор 1932-33-х років. «Дика Слива» щорічно подає деякі матеріали місцевого спрямування з цього приводу – чи то знайдені в літературі, чи Інтернеті. Друкували списки померлих від тої біди земляків…
Загалом , свого часу ( на жаль свідків майже не лишилось) ті роки тернівці згадували з острахом (адже у радянські часи це було крамолою) і хтось у собі все те так і зберіг, і з своїми свідченнями так і пішов.… А для когось то все було не таке і страшне…
Але кожен має право на свою думку та судження.
Тут (нижче) подаємо знайдене свідчення однієї з наших землячок на події того часу, котрі були опубліковані у книзі «Чорні жорна» (Голодомор 1932-1933 років на Білопільщин) і, виданій на основі свідчень людей котрі пережили голодні 1932-33 роки. Серед них і…
Шутко Надія Іванівна,
Народилась у 1927 році в селі Терни.
В сім"ї було п"ятеро дітей.
Я в Тернах жила. А Терни село велике було. Дітей багато. 70 соток городу відразу дали, як тільки закінчилась революція. Хто трудився, ті й вижили, в кого корови були… Хоч лушпайками город садили і лободу їли (все це правда), та голодомор і голод – велика різниця. Чи навмисно людину вбити чи то… Загалом це питання складне. У великих селах не надто вимирали, а хутори, ті вимерли…
Тоді пройшла така агітація, що тих, кого куркулями називали, своє зерно закопали та агітували, що худобу треба знищити, щоб не дісталась радянській владі. Ото люди все і нищили. В полі жити – померти з голоду! Як ви думаєте? Там і з поля можна набрати. Корову та птаство тримати. Ми не вмерли. А хто безпритульний був… Та я не вважаю, що голодомор був, нехай мені хоч кулю в лоба стрельнуть… У кого корова була – всі вижили. Півлітра молока було щоденно. Нехай поганий соціалізм ( так ми права якісь мали), ніж хороший капіталізм. Все вверх дном! Коли сам свідок, коли сам брав участь, все одно кажуть «нєт».
УПА це… Що вони під час війни робили? Як вони можуть мене переконати, якщо я свідок?.. У шпиталі працювала. Вони воювали… З ким вони воювали?..
А в той час, у кого корова була – всі вижили. Корову тримай, будь ласка. 70 соток у кожного було городу – опрацьовуй… А як будеш на лавці сидіти та співати – там бур»Яни ростуть. Те, що неурожай був, посуха – це так. Раніше жито сіяли по городах завжди. Я любила у жито залізти, сісти та й сидіти – воно високе, колоски довгі, вітер їх колише… Я так запам»ятала таке жито… А тоді і жита не було.
Багато приходило до мами. Мама добра була. То одному дасть молока, то іншому. Ні, грошей не брала. Все було. Лушпайки їли… Але це не значить, що навмисно. Це природнє явище… Голод був… Хутори так зовсім непрощенно… У полі жити і взяти все знищити… Для чого ти зарізав того кабана, корову?...
Нині очевидців немає, можна говорити, що завгодно… Можливості були рівні. Я не вважала і не вважатиму, що то був голодомор.
( записала студентка філологічного факультету СумДПУ Ганна Кириченко 2007 р.)
P.S. Шановні користувачі, чи звернули ви увагу, на рік зазначений у дні народженні Надії Іванівни?.. Шановна пані розповідає про час голодомору ( котрого за її словами не було) з її «тумби» 5-6 річного віку. Ви багато пам»ятаєте подій такого віку..? І мабуть її переказ це не свідчення її , як свідка, а напевне переказ її батьків чи родичів і звісно у совєтській інтерпретації. ( «гарний соціалізм на противагу загниваючому капіталізму») ( про УПА це взагалі «круто»).
І потішила майже «куля в лоб», - то взагалі згадується наш час із відомим прем»єром – так і хочеться спитати : - Арсеніє - чи не з Надії Іванівни цей плагіат ?…))
донесення коренєва...
 Той, хто цікавиться місцевою історією, знає, що свого часу( з кінця 1630-х років) по річці Терн проходив кордон між Річчю Посполитою та Московщиною. У 1644 році було підписано Варшавську угоду, згідно якої було визначено межі кордону і у наших краях. Було прийнято польський варіант, де Річ Посполита передавала деякі землі Московщині, в т.ч. Недригайлів та Вільшану, котрі на той час уже були заселені. Акт, у котрому описується роємежування земель між державами, було підписано у 1647 році.
Тут, подаєм витяг із нього, в котрому згадується наш край.( переклад "ДС")
На карті вказані території ( жовто-зелені полоси), котрі були передані Московії, після війни 1632-1634 рр. згідно Поляновського миру (1934). У цей перелік входили і землі, на котрій дещо пізніше виникли Терни.
№ 12. Донесення Коренєва Царю та Царівні про остаточне відведення землі Покровському причту згідно їхнього указу про те.
№ 13. Витяг з межових книг межівника, стольника Його Царської Пресвітлої Величності, Леонтьєва, Федора Мякініна та дяка Григорія , в Москві згідно з посольським наказом, - про межу Путивльську та інших міст Українських .
(...)
Божою милістю Великого Государя Царя і Великого Князя, всієї Росії самодержця Олексія Михайловича (...) та межові судді, Його Царської величності стольник і намісник Кащанський та міста Севська і Комарицьких волостей, драгунскаго строю воєвода Федір Леонтьєв, я , Царської величності дяк Григорій, в тім, що за договором Царської величності, великих послів (...) , як вони домовилися, перебуваючи в Польщі та Литві, у найяснішого та великого Государя Владислава четвертого, Божою милістю короля польського (...) та інші Його величності і всієї Речі Посполитої корони польської, і великого князівства литовського, учинені зробити межову справу, рубежу коронного і відданих городищ в сторону царської величності ( ...) і за договором Царського величності великих послів
( ...)
- городище Недригайлівське на річці Сулі, старе городище на путивльській стороні, а новий острог, та земляний вал в Заріччі , за Сулою і посад слободи по обидва боки річки Сули;
- в повіті на тій же річці Сулі, на тому ж боці, на якій острог стоїть, вище Недригайлова за дві версти, село Кармишівку та село Цибулине, вище Недригайлова за п"ять верст на Сулі на путивльської стороні - з землями, лісами, водами, млинами і з усякими угіддями;
(...)
- Городище Вільшанське на річці Вільшані, а на ньому два остроги з землями, лісами, водами, млинами і з усякими угіддями.
Понад домовлених посольських записів, заселені місця, прийняли були Царської Величності в бік, із боку королівської Величності по межевому розділі,
- на річці Сулі на гирло річки Вільшанки, вище Недригайлова за п'ять верст, острог і слободу Вільшану з землями, лісами, водами, млинами і з усякими угіддями.
(...)
А прийнявши городища, і новозаселені місця в бік Царської величності, з боку королівської Величності, говорили (...) про довершення межевої справи, і розташували були ті місці, які саме в договірних записах описані
(...)
- Від межових знаків їдучи під гору з версту, верх сухого Ромна, знизу в долині навпроти Тернових Верхів, два знаки, а Тернові Верхи і річка Терн, в стороні царської величності. А від тих двох знаків, їдучи з пів версти через лог, два межових знаки, у одному з них, осторонь королівської величності, поставлений хрест дерев'яний. Далі, їдучи версти зо дві, ще два знаки, проти яких осторонь Царської величності березовий кіл та курган Виварений на відстані в постріл. Від них, їдучи ще версти зо дві, поміж білих берез на дво курганах, два межових знаки від яких проїхавши версти зо три на Великому кургані, знак загальний. А від нього, їдучи версти дві через вершину Біжівську, на дорозі два Знаки, від яких вершина болота , їдучи з версту, у степу два Знаки.
(...)
http://pandia.org/text/78/478/44525-7.php
"сусанін" вам у дорогу...)
Нині у мережі інтернет є чимало корисних ресурсів різного спрямування, котрими користуюся багато людей і які економлять час і зусилля.Один із таких стане в нагоді автомобілістам, адже чимало земляків пересуваються власною автівкою, і відповідно прораховують маршрути та витрати на пальне. Сайт "Della" їм стане в пригоді. У відповідних полях треба лиш вказати пункт відправлення та пункт призначення ( у випадку на фото Терни-Львів ►) і на карті ( котру можна збільшити) висвітлюється маршрут , відстань та приблизний час у дорозі.
Перейти на цей сайт можна за нижчевказаним посиланням.
http://della.com.ua/distance/?cities=9096,5071
фото+поезія.
У цій добірці віршів нашого земляка Івана Житника подаєм декілька його творів, написаних ним останнього часу...
*************************
Україна моя
Зболена,
зранена…
Нині – сумна.
 Ніким
не підкорена,
народом
не зраджена –
УКРАЇНА МОЯ!
У квіти увібрана,
пшеницю,
жита…
Вродлива й красива,
людьми – золота…
Широкі простори
і щедрі поля.
Це – рідна країна:
УКРАЇНА МОЯ!..
Велична і вільна,
вже сильна
й міцна…
І духом велична
держава моя.
І люди в ній добрі,
спокійні, не злі…
І діти ростуть
на вільній землі.
Тут пісня лунає
в саду солов’я,
І житиме вічно
ВКРАЇНА МОЯ!..
смт Терни – м.Буринь.
24.09.2014 р.
*****************************************
Осінь пахне вже дощами,
І німіє жовта тиша.
Сонний вітер між дубами
Якось тихо-тихо дише.
А увечері пішов, уперше восени, рясний дощ
Він і нині (05.10.16.- о 20.30 год.) стукотить краплями по асфальту...
Осінь барвами фарбує
по деревах і кущах...
Вона сміливо вже крокує.
Голубить небесний шлях...
Птахи якось попринишкли.
Дуб старезний спохмурнів.
На траві з"явились брижки...
Сонний вітер спать побрів...
Осінь пахне вже дощами.
І німіє жовта тиша.
Сонний вітер між дубами
Якось тихо-тихо дише.
Землю ніжно огортає
осінь щира, молода...
Квітка сонечку співає.
Під дощем ще не була.
Дома їй уже не спиться...
Осінь юна, мов дівча,
Вийшла в парк причепуриться:
 все навколо уквітча.
Парк дріма у злаім листі.
Голубіють небеса...
Осінь тиха й золотиста...
І дівоча в ній краса...
05.10/16
*******************************
Вишиванку ненька вишила мені…
Був я ще маленьким –
сонечко в вікні.
Вишиванку ненька
вишила мені.
І сказала ніжно:
«Пам’ятай завжди:
Україну рідну,
синку, бережи».
Україно, Україно –
рідна і свята.
Мати і дитина –
істина проста.
Рід іде від батька
й матері – до сина.
Всіх нас пригортає
Ненька Україна.
Я вже не маленький –
сивина у ряд….
І немає неньки
кілька літ підряд.
 Вишиванку ж мами
свято я ношу,
й рідну Україну
нашу бережу.
Був я ще маленьким –
сонечко в вікні.
Вишиванку ненька
вишила мені.
І сказала ніжно:
«Пам’ятай завжди:
Україну рідну,
синку, бережи».
2016 рік, вересень.
*********************************************************************************************************************
|
