і подяка від міністра ... глава перша. ...терни... "космос" дискваліфікували .... продам, - купи... гпу виявила... лелеки відлітають...
для перегляду фото у повному форматі, тисніть на зображення коротко...
1 вересня традиційне свято першого дзвоника. Разом з школярами на подвір"ї тернівської школи відбулися урочистості пов"язані з цією подією. Перед присутніми виступило керівництво школи, селищної ради, представники районного керівництва, спонсори навчального закладу . Учні, у свою чергу дали невеликий концерт. Цього навчального року школа прийняла на навчання шістнадцять першачків, котрі отритмали відповідні подарунки.
Перше заняття було проведено на тему "Урок мужності" ( ◄ на фото ліворуч) і присвячене Україні та патріотам-воїнам, котрі захищають нашу Батьківщину .
У минулій підбірці матеріалів "Дика Слива "писала про тернівця, котрий несе службу у війську, у лавах Почесної варти при Президенті України. На минулому параді 24 серпня, присвяченому 25-річчю незалежності України, дехто з земляків запримітив, нашого вояка в телерепортажі, у лавах шеренги Почесної варти ( в однострої військово-повітряних сил), котра урочисто несла державний прапор (◄ на фото, юнак вказаний стрілкою). Після проведення цих заходів його було відзначено подяками міністра оборони С. Полторака та та командира батальйону Почесної варти О. Почтара.( на фото вище ▲.)
1 вересня в 7.00 на лінію екстренного виклику «101» надійшло повідомлення про загорання житлового будинку в Тернах Недригайлівського району. За допомогою звернувся власник житла. На місце події були направлені рятувальники. За попередньою інформацією, в будинку була стара проводка, через яку і сталося коротке замикання електромережі. Господар, побачивши задимлення, відразу зателефонував до Служби порятунку «101». Рятувальники ліквідували загоряння о 7.40. В результаті пожежі ніхто не постраждав. Сума врятованого майна склала близько 20 тис. грн., повідомляє управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Сумській області.
глава перша... терни
ГЛАВА ПЕРША
Короткий етнографічний нарис поселення Терни.
Я народився в тихій глушині нашої розлогої вітчизни, в незнаному куточку --ської губернії, в поселенні Тернах. Поселення Терни приховае від поглядів допитливих мандрівників, котрі щоліта поспішають на прощу в --ський славний монастир, який оперізують з трьох сторін лісисті пагорби, що сходячись півколом до багатоводної і швидкої річки, яка буяє рибою і виховує на берегах своїх зграї водяних птахів, утворюють велику западину, щось на зразок велетенського гнізда, звеселяючого навесні оксамитовою м'якістю своєї мурави і свіжістю густолистих садів. Найлижче місто відстоїть від Тернів на шістдесят верст, але навкруги чимало сіл і хуторів, і в свята близько Тернівського храму Пресвятої Богородиці завжди товпилася велика кількість народу, що значно пожвавляло селище і додавало багато лепти священнодіючому там отцю Веремію. Взимку, в заметіль і негоду, шлях в Терни або з Тернів був пов'язаний з небезпеками: хижі вовки, доведені до шаленства муками голоду, навіть серед білого дня нападали на хоробрих, які відважились пуститися по лісі. Тернівські жителі намагалися звичайно вирушати в дорогу суспільством або загоном в три-чотири вози і, крім того, озброювалися довгими рогатинами з залізними наконечниками на кшталт піки - вироба і, якщо не помиляюся, винахода місцевого коваля, Івана Бруя. Одна з числених Тернівських легенд розповідає про якогось Василя Голубця, котрий вирізнявся надзвичайною красою обличчя, зазнобливістю серця та легковажністю; він проводив дні свої, зачаровуючи легковірні натовпи дівчат, вдів і заміжніх та віроломствуючи з ними найжорсткішим чином. Обіцяючи одній вдові, на яку мав хитрий задум, приїхати в гості, він, зневажаючи хуртовину, зібрався в дорогу, а на застереження сусідів відповідав веселими жартами і з молодецькою піснею про насолоди любові кинувся в ліс, де і був на першій же версті роздертий зграєю голодних вовків. Переказ свідчить, що його пальці до того були обнизані перснями, заставами ніжності довірливих створінь, що навіть кровожерливі звірі не могли зжерти їх, і всі десять знайдені були потім на місці жахливої події, на невеликій прогалинці, котра і понині носить назву "Голубцевої".
Бувало, підлітком, лежачи в зимову негожу ніч без сну на постілі своїй прислухаючись до диких завивань, що доносилися з лісу, я жваво уявляв собі легковажного і віроломного красеня Василя Голубця, котрий з відважним співом прагне через лісову гущавину, обсипану інеєм, блискучі з усіх боків подібно розпеченому вугіллю очі хижих звірів, подальшу потім страшну драму і здригався. Незважаючи на страх при одній лиш уяві тієї давньої події, я, по дитячому безглуздий, разом з тим полум'яно бажав повторення того ж в дещо зміненому вигляді і проводжав всякого, хто відправлявся в дорогу зимової пори, з таємним сподіванням, що він не уникне страшної зустрічі.
Але я завжди бував розчарований у своїх очікуваннях. Багато, правда, розповідали, що бачили зграю вовків, але звірі ці, після жалюгідних спроб нападу, звичайно зверталися у втечу. За мою пам'ять найжахливішою драмою, що розігралася у цьому плані, було викрадення попової корови, домашньої, але зухвалої тварини, яка норовила кожному зустрічному, крім матушки, дати рогом в бока. Якщо опушений інеєм ліс і окута кригою річка справляли сумне враження на тих, хто, як і я, змушений був, через брак теплого і зручного одягу, сидіти біля вікна і заздрити нахабно цвірінькаючим горобцям, котрі бадьоро перелітають з даху на дах і з паркану на паркан, то весна, літо і осінь сторицею винагороджували його за перетерпленого взимку невдоволення. Крім звичайних сільських утіх - розорення пташиних гнізд, відшукування солодких корінців і зілля (я до цієї пори зберігаю пристрасть до "козельців", котрі вирізнялися особливою свіжістю і терпкою солодкістю), купання, ловлі раків і риб, гри з лошатами і т. п. - у Тернах було неймовірно благодушне повітря і достаток плодів земних. Особливо славилися наливні зелені яблука, за місцевою назвою "зеленки", яких я ніде більше не бачив, і великі, чорні, як жидівське око, вишні, що перевершують солодкістю самий мед. Ячмінь, овес, гречка давали прекрасний урожай; жито відрізнялася дивовижною пишнотою колоса, густиною та висотою. Я пам'ятаю, Тернівського паламара, якого в церкві найросліші парафіяни діставали тільки по вухо, то входячи в жито, майже весь зникав у хвилях колосся; миготів тільки його високий картуз з довгим, задертим вгору козирком та кінець дубової палиці, яку він мав звичку закидати на плече, на зразок того, як тримав зброю воїн Пилата, зображений на священній картині, придбаної їм на міському ярмарку і котра прикрашала його скромне житло в одне віконце, з півником на трубі, який обертався. Мешканці поселення Тернів всі без винятку хлібороби і являють властиву хліборобам простоту і лагідність звичаїв. Я вважаю, втім, що згадана лагідність звичаїв походить не від особливого дару Божого, а переважно від надмірного фізичного стомлення. Найлютіші і норовливі бики, будучи випряженими з ярма, що не являють ознак буйства, ні люті, а лягають і з таємності поглядають на господаря, що приносить їм корм. Я зустрічав у книгах чарівні міркування з приводу благодійного впливу землеробського життя і не менш чарівні описи якихось благодушних поселян, мудрих, доброчесних і задоволених своєю скромною долею, але, гадаю, це пише людина, що вводить в оману читача, або ж невинний, що хоче звабити самого себе зовнішньою красою речей. Може бути, такі блаженні хлібороби жили в незапам'ятні століття або будуть жити у всеосяжному майбутньому, але в наші часи я, що обійшов уздовж і поперек наші краї, можна сказати ніде не зустрів подібних. Усюди я знаходив, любий читачу, під найрожевішими квітами чорні терня і пронизуючі шипи, а в наймирніших і відокремлених селах страждання, озлоблення і всілякі породжувані цим бунтівні почуття. Тиша полів, дзюрчання тихоструйної річки, шелест лісів безсумнівно виробляють заспокійливу дію; це я не одноразово відчував на собі в хвилини деяких душевних бур і серцевих хвилювань. Але буря бурі різнь. Як би чарівно не палала вечірня або ранкова зоря, який-би зефір не пестив своїм легким подихом, хоч би як квітуали та духмяніли поля, луки і ліси - чи може вся ця розчулююча краса природи пом'якшити становище беззахисних пернатих, над якими щогодини ширяє хижий яструб? А в неосвіченому селі завжди витає той чи інший яструб (і благо ще якщо один!), який може схопити в кігті будь бідне створіння, безкарно розвіяти його пір'я і спокійно сісти на своє сідало відпочивати після проведеної ним праці винищення. Пригадуючи деякі факти і обміркуючи їх, я можу заявити, що тернівці, під личиною простоти і лагідності, відрізнялися особливим запалом вдачі, винахідливою мстивістю, постійністю як злих, так і добрих почуттів, безстрашністю, холоднокровністю і великим лукавством. Зовнішність тернівців найприємніша: вони високі, статечні, чудово красиві, обдаровані звучним голосом і, здебільшого, незрівнянні співаки і співачки; наспіви у них взагалі сумні; жіноче виконання в ніжності і пристрасті, чоловіче - похмуре, полум'яної енергії і гіркоти. Слова пісень вражають поетичними красотами, а сенс їх завжди тверезий і здоровий, незважаючи на вплив різних забобонів і марновірств. Те ж можна сказати і про їх перекази і казки. Останні можуть розвеселити найпохмурішого смертного своєю жвавістю, міткою уїдливістю, грайливістю, дотепністю, їдкою насмішкуватістю і тонким знанням нашого гріховного і слабкого єства. У них переважно карається зажерливість, жіноче кокетство і легковажність в житті, безхарактерність і лінощі чоловіків, потурання своїм пристрастям, всяке циганство, боягузство і нестійкість. Герої і героїні завжди подають собою приклад мужності, непохитної рішучості, бадьорості в бідах і напастях, терпіння, постійності в почуттях і думках і нічим не сокрушого прагнення до задуманої мети.
Напевне прочитавши вищенаведений фрагмент із повісті " Записки причетника" можна сприйняти, що мова йде саме про наше селище, адже і назва населеного пункту ідентична , і по опису місцевості чимало збігів та є і інші ідентичні чинники . Тому і розмістили тут частинку цього твору (спочатку текст, а потім це доповнення) відомої української письменниці Марко Вовчок ( справжнє ім"я Марія Вілінська). Про які Терни тут іде мова, не вказано ( ...ської губернії) - проте напевне не про наші, та всеодно читається з цікавістю. Написано повість було російською мовою ( тут подаємо у перекладі українською). Повний текст можна почитати за посиланням нижче.
дуже вибачаємось перед футболістами та вболівальниками тернівського " Космосу" за дещо провокативний заголовок, у цьому дописі. у стилі "жовтої " преси . та так було склались певні асоціації... Хоч сьогодні і не перше квітня та заради цікавості подаємо цей матеріал, котрий хоч і не стосується наших, футболістів . та у тексті. за назвою свого клубу вони мають спільність - "Космос"...
Виявляється, є команда з такою-ж назвою. як у Тернах. і на Росії, у Ставрополі, котра відповідно "прославилася" і яку дискваліфікували після скандального матчу на турнірі у Норвегії. А вдома їх за бійку ще і нагородили... Такі російські скрепи...
Детальніше про ту зустріч дивіться за посиланням нижче... .
ФК Недригайлів - ФК Ч.Слобода.... - 1:3 ФК Зеленківка - "Олімпік-ВПУ".. - 1:2 ФК Вільшана - ФК Іваниця - ..... -0:1 ФК Коровинці - "Космос" - ...........-1:3 ФК Хоружівка - вихідний
Що ж до справ у місцевому "Космосі", то тернівські футболісти у черговому турі перемогли у гостях ФК Коровинці, з рахунком 3:1. У минулому 13-му турі земляки були вихідні. (турнірна таблиця після нього, ліворуч) . Праворуч вище, стан команд на даний час - "Космос" лідирує і відстає від суперників з Червоної Слободи лиш на очко, проте має гру в запасі.
Наступний 15 тур відбудеться 11 вересня 2016 року. "Космос" зіграє вдома з аутсайдером, ФК Вільшана. Інші матчі туру: ФК «Червона Слобода» - ФК «Зеленківка» «Олімпік-ВПУ» – ФК «Хоружівка» ФК «Іваниця» – ФК «Недригайлів» ФК «Коровинці» – вихідний
Початок ігор о 10 годині.
продається у тернах
Публікуєм деякі з нових оголошень, котрі з"явились у мережі інтернет від тернівців. 35.000 грн. Продам дерев'яний будинок зі зручностями та пічним опаленням, 45 м.кв, частково утеплений пінопластом, 2 грубки, санвузол і дров'яної котел. Світло: гараж, літня кухня, сарай, погріб.
Ділянка 40 соток: 25 соток доглянутий город, молодий сад (яблуні, смородина, полуниця, малина)
