"КОРЕНІ" В ТЕРНАХ
СЕРІАЛ ПРО МЕТАЛ...
ВОДЯНИЙ ДЕФІЦИТ
ЄВРЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ...
ФОТО. МІСЦЕВЕ
"корені" в тернах
Мова, у цьому матеріалі, піде не про музичний гурт "Корні", а дещо про інший - мисливський, зі схожою назвою.
 ( Фото - краєвид 1) Останніми днями, в селищі обговорюється одне із рішень 17-ї сесії Тернівської селищно ї ради, котра відбулася 15-16 травня, з питання надання мисливських угідь ТОВ «Природоохоронне товариство «Корені».
На засідання сесії було подано клопотання, вказаного колективного члена районної організації товариства мисливців і рибалок, щодо надання частини мисливських угідь, на території селищної ради, для ведення мисливського господарства, - загальною площею понад 3 000 га . Сесія, 15 травня заслухала цю інформацію селищного голови і через деякі спірні моменти вирішила перенести це питання на інший день, запросивши на неї місцевих мисливців і вислухати їхню думку з цього питання.
 Варто зазначити, що приватна структура ТОВ «Корені», має намір взяти у своє користування не тільки тернівські угіддя, а і землі північно- східної частини Недригайлівського району, а саме – (крім нашої), Вільшанської, Великобудківської, Іваницької, Деркачівської сільських рад. ( Див карту ліворуч - жовтим кольором виділено запитувані землі) Одним із керівників цього товариства з обмеженою відповідальністю, є син голови Недригайлівської райдержадміністрації, Олексія Коренєва. Напередодні , відбулися сесії місцевих депутатів у вказаних радах з наступним результатом – Вільшанська та Іваницька с.ради погодилися з передачею мисливських угідь, а Великі Будки та Деркачівка висловилися проти. Крім цього, дане питання розглядалося на засіданнях постійних комісій районної ради – бюджетна та сільськогосподарська, не підтримали дане рішення, а на мандатній – з шести присутніх , троє було «за», двоє «проти» і один утримався. Те, що такі сер"йозні питання вирішуються без попереднього ознайомлення, навіть у "старших братів" з Верховної Ради, уже нікого не дивує. Наступного дня , до селищної ради, крім запрошуваних мисливців, прибула і "важка артилерія" з боку заявника - Голова райдержадміністрації О. Коренєв ( на фото) та директор ТОВ "Корені", з Харкова. Перший, на засіданні сесії, тримав слово відсотків у 90 тривалості сесії, другий -обмежився декількома фразами.
 ( фото-краєвид 2) Олексій Іванович розповів, що він є мисливцем з великим стажем і створювана структура має поліпшити мисливський фонд , на вказаній території. Виявляється, ще не розпочавши офіційної діяльності, на угіддя уже навіть завезено декілька диких свиней, котрі дали потомство, збільшується поголів"я козуль, зайців, з"явились лосі - бо стало менше браконьєрства. Стара структура УТМР виявляється не справлялась , належним чином, зі своїми обов"язками, і тут на допомогу, прийшли природоохоронці з " Коренів." Подібні мисливські господарства створені у декількох районах Сумщини та інших областях. Голова там уже полював, і у них, за його словами, усе добре. Пообіцяв О. Коренєв , що місцеві мешканці, без всяких обмежень можуть пересуватись цими угіддями - чи то за грибами-ягодами, за дровами, на пікнік чи прогулянку. Лиш маючи за плечима рушницю, потрібно буде мати відповідні дозвільні документи на полювання. На зауваження, що подібні структури нехтують правами місцевих жителів, про що неодноразово були сюжети на ТБ, він відкинув можливі подібні порушення зі сторони мисливського господарства "Корені".
 (фото-краєвид 3 ) Напевне маючи гіркий досвід із ставком "Синій", котрий свого часу був переданий в оренду, із обіцянкою доступу тернівців до рибалки на вудку та ледь не пляж там зробити, депутати повідали голові адміністрації про нинішню ситуацію на цій водоймі - чи не буде те ж з лісом ? Бо про купання на "Синьому" нині не може бути і мови, не кажучи про якусь риболовлю , собацюри - охоронці неодноразово нападали навіть на дітей, є побиті там місцеві мешканці, череду корів, котра випасається поблизу не можна підпускати навіть до прилеглої території. Звернення до правоохоронців, реальних результатів не дають. Напевне голова в це не надто повірив, бо сказав, що він, особисто там може і покупатись, і порибалити...Депутати, на це, в душі мабуть пораділи за посадовця... А в разі чого, порадив звертатись до тієї ж міліції... І слушно запитав - а можливо, в них те все у договорі оренди записано?. Та хто ж його читав тоді, що там записано - проголосували, та і все.
Як і цього дня. На прохання надати для ознайомлення , головний документ будь - якої організації - Статут, у цьому випадку ТОВ"Корені" , присутні представники відповіли, що на даний час, із собою, вони його не мають ( обіцяли передати до с. ради) то ж голосувати знов довелося як і за ставок - повіривши на слово. Щоправда деякі технічні документи та план затребуваних угідь, для перегляду, під час сесії переглянути було можна.
 (фото-краєвид 4 )З появою, у залі засідань, високого гостя з району, звісно відчувався " незримий" психологічний вплив на депутатів і їхній , дещо протестний настрій попереднього дня - майже розвіявся. Питання ставили лиш декілька депутатів та мисливців і дипломатичні відповіді на них О. Коренєва, про не чуже йому тепер, однокореневе із прізвищем , мисливське господарство "КоренІ" - обранців мабуть переконали...
То ж, депутати Тернівської селищної ради погодились, із аргументами ( чи то «пряниками») старого мисливця і проголосували позитивно ( 10 –«за», 2 – « проти», 2 « утримались» ) про передачу частини мисливських угідь, які розташовані на території Тернівської селищної ради, Колективному члену районної організації УТМР, Товариству з обмеженою відповідальністю « Природоохоронне товариство « Корені», - для ведення мисливського господарства, загальною площею 3 013, 6 га, в тому числі –
 ( фотокраєвид - 5 ) - Сільськогосподарських угідь – 1 935,6 га
- Лісових земель – 1057, 0 га , з них за рахунок земель Роменського лісгоспу – 1057,0 га.
- Під водою – 12,0 га,
- Болота - 8,6 га
Вказані угіддя межують; - з півночі – з автодорогою Суми-Конотоп., зі сходу - з землями Білопільського району., з півдня – з землями Деркачівської та Іваницької сільських рад., з заходу- обмежуються автодорогою Недригайлів - Терни .
( На фото - краєвиди з угідь, котрі мають стати мисливським ггосподарством ТОВ "Корені" 1 - с. Бабакове, 2 - с. Городище, 3 - с. Долина, 4 - ставок в Тернах, 5 - болото в Тернах. )
Ще один пункт дискусій, котрий обговорювався , стосується терміну, на який передаються угіддя. «Корені» хотіли отримати їх на 40 років, та з депутатами погодили їх використання , на 20 років.
Присутні мисливці, згідно з їхньою реакцію, були не проти запропонованих варіантів від «Коренів» і Ко , а дехто , по закінченню сесії, навіть не розумів - чому питання місцевого мисливства мають вирішувати депутати , а не вони…
Загалом, як зазначалося вище, «пряник» тернівцям показали ( та не дали) - що буде з іншим предметом відомого прислів*я – покаже час….
 P.S. Реакція ж земляків- виборців, по цьому питанню, дещо протилежна рішенню депутатського корпусу, і майже всі , з ким доводилось спілкуватись останнім часом, були не в захваті від позиції обранців, у розгляді даної теми.
Вони ж настійливо просили опублікувати список депутатів, з результатами їх голосування,- Отож,.
«ЗА» надання дозволу про передачу угідь ТОВ «Корені» проголосували – Боровик Антоніна, Бобошко Лідія, Біловол Сергій, Кифоренко Віктор, Кудрічев Сергій, Манько Сергій, Маслянка Сергій, Міхеєнко Олег, Пономаренко Тамара, Шовкопляс Володимир.
«ПРОТИ» - Лісний Микола, Устименко Вікторія.
«УТРИМАЛИСЬ» - Браташ Раїса, Семко Микола.
серіал про метал...
Ця тема не надто свіжа, про неї ми писали декілька разів, та вона не зникає з наших реалій. Майже бездонні «надра», території колишнього цукрозаводу, знов в полі зору металовидобувників. Рита-перерита земля, знов, по черговому колу перелопачується, точніше –«перековшовується» екскаватором - і не якимось тракторцем, а соліднішою технікою, «HYNDAI» ( на фото). Виїхавши на розкопки, металісти, не зважаючи ні на які перепони, у трьох місцях, перерили впоперек, асфальтівку загального користування. Як повідомили місцеві мешканці, декілька днів, рух по цій дорозі був блокований.
Після скарги, до селищної ради, рови були засипані,( на фото пунктиром позначенімежі засипаних траншей) але після дощів земля осяде, і колись рівне полотнище шляху, матиме відповідний вигляд.  У земляків виникають питання – хто буде поновлювати асфальтове покриття дороги, котра мала до того задовільний стан, а нині має – три смуги «перешкод» ? Чи був дозвіл на пошкодження транспортної артерії, а коли ні – хто і яке покарання за це, понесе ? І чи робляться на даний час якісь заходи, для з*ясування обставин ?..
водяний дефіцит
Протягом майже двох місяців потерпають від нестачі води мешканці заводської частини селища. За їх словами, причиною цього є забір води СТОВ «Дружба- Нова», для використання на полях. Щодня, її викачується обсягом 30- 50 м. куб ( 2-3 п*ятнадцятикубові цистерни), при потужності воС донапірної башти 60 м.куб. Через це , у водогоні низький тиск, на других поверхах багатоквартирних будинків її майже немає, не працюють пральні машини та водогрійні колонки.
За усною скаргою громадян, короткий час цистерни , за водою, не приїжджали, та днями відбір знов розпочався. У зв*язку з цим, частина мешканців, котрі користуються цим водогоном , написали колективного листа на ім*я селищного голов, для прийняття заходів, з цього питання.. (див. лист внизу - для перегляду у повному форматі, натисніть на зображення)
Аналогічна ситуація вже виникала минулого року, тільки тоді воду брала агрофірма «Нафком-Агро».
. 
єврейське питання...
Свого часу, ми вже подавали деякі матеріали, про міністра внутрішніх справ Російської імперії , в період 1-ї світової війни Миколи Борисовича Щербатова, батько котрого володів тернівськими землями та мав тут маєток.
у той час гостро стояло питання єврейства і на посаді міністра, М.Щербатов неодноразово висловлював перед царем свої судження із цього приводу. Пропонуєм до вашої уваги його виступ та коротенький коментар із статті Г. Ніскерова "серпень п"ятнадцятого".
ЄВРЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ
Більша частина територій, охоплених військовими діями, входила в так звану «межу осідлості», тобто в ту смугу на заході Російської імперії, в якій дозволялося проживати (причому, тільки в містечках) євреям. Євреї, інакше кажучи - «особи іудейського віросповідання» - були практично поголовно зараховані до міщанського стану. Отже, вони так само платили державі відповідні (до слова, ще й збільшені в порівнянні з платою міщан-християн) подати і, як усі, підлягали призову на військову службу. У період першої світової війни, було покликано під рушницю близько 400 000 євреїв. У смузі осідлості без права виїзду залишилися їхні сім'ї, рідні та близькі: дружини, сестри, діти, старі, і саме в цих місцях часто і йшли бойові дії...
ВЫСТУПЛЕНИЕ ЩЕРБАТОВА
Заседание 4 августа того же 1915 года. Щербатов:
«Со времени нашего отступления Совету Министров неоднократно приходилось сталкиваться с вопросом об евреях. В Ставке сложилось убеждение, что еврейское население на театре войны является сосредоточием шпионажа и пособничества неприятелю. Отсюда возникла мысль очищать прифронтовую полосу от евреев.
Применение этой меры началось в Галиции. Тыловые власти стали высылать тысячи и десятки тысяч австрийских евреев во внутренние русские губернии. Производилось это, конечно, не добровольно, а насильственно. Евреи изгонялись поголовно, без различия пола и возраста. В общую массу включались и больные, и увечные, и даже беременные женщины.
Слухи об этой мере и сопровождавших ее насилиях тогда же распространились как в России, так и за границей. Влиятельное еврейство подняло тревогу. Союзные правительства начали протестовать против подобной политики и указывать на опасные ее последствия. Министерство финансов почувствовало различные затруднения в проведении финансовых операций.
( М.Б. Щербатов . Худ. С. Єфошкін) Совет Министров неоднократно как в письменной форме, так и в порядке устных сношений через Председателя и отдельных министров обращал внимание Верховного Главнокомандующего и генерала Янушкевича на необходимость отказаться от преследования еврейской массы и огульного обвинения ее в измене, поясняя, что этого требуют как внутренние, так и международные соображения. Однако Ставка оказалась глухою на всякие доказательства и убеждения. Напротив, когда наше отступление повлекло за собою очистку уже русских губерний, то сначала в Курляндии, а затем и в других местностях принудительное еврейское переселение выполнялось в массовых размерах особо для сего назначаемыми воинскими отрядами.
 Что творилось во время экзекуций – неописуемо. Даже непримиримые антисемиты приходили к членам правительства с протестами и жалобами на возмутительное отношение к евреям на фронте. В конце концов в тех входивших в черту оседлости губерниях, куда выдворялись гонимые военными властями невольные беженцы, становилось невыносимо жить не только пришлому разоренному люду, но и самому коренному населению. Обострились всевозможные кризисы – продовольственные, квартирные и проч. Появились заразные болезни. На местах настроение принимало все более тревожный характер; евреи обозлены на всех и на вся, а жители – на непрошеных гостей, к тому же объявленных предателями и изменниками, и на порядки, при которых существовать у себя дома становится невозможным.
Еврейская интеллигенция и объединенные с нею русские общественные круги возмущены до крайней степени; печать, думские фракции, различные организации, отдельные видные представители русского еврейства требуют от правительства решительных шагов для прекращения массовых преследований. В союзных странах и особенно в Америке раздаются горячие призывы помочь страждущим в России евреям, собираются митинги протеста против политики племенного утеснения и т.д. Последствия этого движения – возрастающие препятствия в получении кредитов, и на внутреннем, и на иностранных рынках. Наиболее тяжело отражались такие последствия на наших финансовых интересах, связанных с Соединенными Штатами, которые к тому времени все более становились влиятельными в качестве банкира воюющей Европы... Наши усилия вразумить Ставку... остаются тщетными. Все доступные нам способы борьбы с предвзятыми тенденциями исчерпаны. Мы все вместе и каждый в отдельности неоднократно и говорили, и писали, и просили, и жаловались. Но всесильный Янушкевич считает для него необязательными общегосударственные соображения. В его планы входит поддерживать в армии предубеждение против всех вообще евреев и выставлять их, как виновников неудач на фронте. Такая политика приносит свои плоды, и в армии растут погромные настроения. Не хочется этого говорить, но мы здесь в своей среде, и я не скрою подозрения, что для Янушкевича евреи едва ли не являются одним из тех алиби, о которых прошлый раз упоминал А.В. Кривошеин...
 Впрочем, если бы даже Ставка отдала распоряжение прекратить расправы над евреями, зло уже успело настолько проникнуть вглубь, что все равно не обойтись без сильнодействующих лекарств. Сейчас положение таково. Сотни тысяч евреев всех полов, возрастов и состояний продвинуты и продолжают продвигаться на восток от территории театра войны. Распределение всей этой массы в границах черты оседлости не только трудно, но прямо невозможно. Местные губернаторы доносят, что все заполнено выше пределов вместимости, и что если дальнейшее вселение не будет немедленно прекращено, они не отвечают за безопасность новых поселенцев в виду возбужденного состояния умов погромной агитации, особенно со стороны возвращающихся с фронта солдат. Не только бытовые, но и экономические, и санитарные соображения требуют разрежения населения.
Все это приводит нас к необходимости хотя бы временно разрешить водворение эвакуированных принудительно евреев вне черты оседлости.
Должен сказать, что уже и теперь эта запретная линия во многих случаях нарушается. Воспитанники средних и высших учебных заведений, перевезенных из занятых неприятелем районов, евреи солдаты – георгиевские кавалеры и раненые и т.п. элементы рассасываются повсюду. Неизбежны и полицейские поблажки за плату…
Отдельные изъятия не могут помочь беде и сколько-нибудь заметно смягчить кризис... Руководители русского еврейства настойчиво домогаются общих мероприятий и легальных оснований для облегчения положения их соотечественников. В пылу беседы мне прямо говорилось, что среди еврейской массы неудержимо растет революционное настроение, что люди доведены до последней степени отчаяния, что с каждым днем становится все труднее бороться со стремлениями к активной самозащите, что возможны крупные беспорядки и т.д. Мне указывалось, что за границею тоже начинают терять терпение и что может получиться такая обстановка, в которой Россия не найдет ни копейки кредита... Пожелания принимают почти ультимативный тон: если вы хотите иметь деньги на ведение войны, то… Пожелания же эти сводятся к изданию правительством такого акта, который, внося облегчение в положение еврейских беженцев, служил бы реабилитацией для заклейменной слухами о предательстве еврейской массы...
Решаясь на такой шаг, мы должны использовать его и в политическом отношении: надо позвать еврейских вожаков и предъявить им требование – мы идем вам навстречу, а вы извольте употребить ваше влияние для успокоения массы, и тогда можно будет говорить с вами и о дальнейшем... Возникает только одно сомнение... допускать водворение евреев лишь в городах вне черты оседлости или же и в сельских местностях. Я высказался бы за первую комбинацию...»
Ця довга цитата з виступу князя Щербатова майже вичерпує суть справи. Висловлювання інших учасників нарад, цієї і наступних, з даного питання є, по суті, репліками, які передають їх погляди і настрої. Виступ Щербатова, слід визнати, майже благородний. У першій його частині він говорить про кривди, що творяться по відношенню до євреїв як до людей, насильно вигнаних зі своїх будинків без особливої військової необхідності і потім потрапляють в нестерпні умови в місцях подальшого перебування. Проглядається в цьому виступі разом з тим і зацікавленість у поліпшенні становища корінного мирного населення місць вигнання, і турбота про збереження соціального миру в цих регіонах, що безпосередньо входить в його службові обов'язки. Можливо, залишаються за дужками проблеми побутування смуги осілості в довоєнний час і моральні аспекти масового утиску громадян за національно-релігійною ознакою. А може статися, і зовсім по іншій причині. Такі гуманітарні загальнолюдські поняття, як соціальна справедливість, чесна гра, маючи широке поширення в інтелігентних верствах суспільства, аж ніяк не проникли в середовище державного чиновництва. Тому-то раніше, як і тепер втім, не доводилося вважати освіченість, заняття інтелектуальною(припустимо) працею безумовними ознаками інтелігентності.
фото. місцеве
******************************************************************************************************
|
