Неділя, 28.04.2024, 15:49
Вітаю Вас Гість | RSS

Дика Слива (Wild Plum)

Головна » 2013 » Січень » 9 » НЕ ВСЕ, ПРО ВСЕ - 2(67)
14:24
НЕ ВСЕ, ПРО ВСЕ - 2(67)
 

 
  З НОВИМ РОКОМ - 2 ...
 

ЛАУРЕАТ
                                                   

" ПРИЗЫВАЛ НАРОД К ВОССТАНИЮ..."
 

  "ИКОНА БОГОМАТЕРИ СТРАШНЫЯ" 
 

ПІДСУМКИ СПОРТИВНОГО РОКУ
 

    ФОТО. ЗИМОВИЙ КРАЄВИД
 

 
*************************************************************************************
новий рік - 2 ...
 
    Місяць січень багатий на свята, чергове з них - Старий Новий рік -   з ним вас і вітаємо!
 
 
 
               Чи вiн Старий Новий ,
               чи просто чуть новiший-
               хай голову над цим
               ламає дехто iнший. 
               Вас ж я просто
               хочу привiтати,
               здоров'я, радостi,
               кохання побажати!
               Можливо, призабув
               щось ненароком,
               коротше -
              ЗІ СТАРИМ НОВИМ РОКОМ!!!






 
 
   

    
 У ці дні чимало ватаг щедрувальників, як звечора, так і зранку наступного дня мережили Тернами. Від дитячих гуртів , до наряджених тіток та дядьків пристойного віку.  То є й добре, що не забуваються традиції нашого народу, та і якесь пожвавлення, своїми щедрівками, внесли вони у буденне, не надто веселе селянське життя.
   Зазвичай, господарі радо зустрічали гостей , даруючи гостинці та дякуючи за гамірний візит...
 

лауреат
 
    Про  земляка - літератора  Івана  Житника  ми  раніше  писали,  але  ось  випала  нагода  знов  згадати  про  нього.   За підсумками  2012  року, його  творчість  була  оцінена  на одному  з  конкурсів,  котрий  проводила  видавнича  група  "Життя"  зі  Львова. Іван  став  одним  з  трьох  переможців  авторів - новелістів  конкурсу  життєвих  історій.   З  чим  ми  його  і  вітаємо!  Про  це  повідомила  недригайлівська  районна  газета  "Голос  Посулля"  від  12. 01. 2013 р.   Там-же  подано  і  два  оповідання  Івана  Житника - "Перше кохання  ніколи  не  забувається"  та  "Завдяки  ролі  діда  Мороза".
   До речі, на світлині ,  котру ми подаєм, Іван Житник  ( колишній футболіст-аматор) ліворуч,  з нинішнім  тренером  збірної  України  з  футболу  і  відомим футболістом  у  минулому,  Андрієм  Балем.  Фото  зроблене    під  час  приїзду  Андрія  Баля  до  Тернів  2011 р.
    Так  склалося,  але  "письменник-футболіст",  у цій  рубриці,  фігурує  на фото  ще  один  раз.  Підводячи  підсумки  спортивного  року, (див. нижче)  вдалого для  тернівських футболістів,  ми  подали  і  фото місцевої  команди  "Космос" 1980  року, котра  на  той  час   була  чемпіоном   добровільного  спортивного товариства  "Колос"  Сумської  області.
    Воротарем  тієї  команди  і  був  Іван Житник.
"призывал народ к восстанию..."

 

     Щойно вийшла з друку книга "Інакодумство на Сумщині",   перший том - збірник матеріалів та документів 1955-1990 років. Авторський колектив,  на  чолі з  Генадієм  Іванущенко, в ній  подає документи, що висвітлюють історію протестних настроїв та проявів інокодумства комуністичному авторитарному режимові на території Сумщини, починаючи з часів хрущовської «відлиги» до періоду пізньої «перестройки».
    В одному із документів стрічаємо згадку про земляка...
   
   Із узагальнення роботи прокуратури Сумської області у справах про державні злочини за перше півріччя 1961 року пропорушення кримінальної справи проти Івана Кащенка
 

      10 липня 1961 року
                                                                      СЕКРЕТНО
              І. Следственная работа.
 
     В производстве следователей УКГБ Сумской области в первом полугодии 1961 года находились два уголовных дела о государственных преступлениях, возбужденные во втором полугодии 1960 года, по которым расследование окончено в январе 1961 года.
(...)
     6 ноября было возбуждено уголовное дело против КАЩЕНКО Ивана Емельяновича, 1922 г. рождения, уроженца и жителя пос. Терны, Ульяновского района Сумской области, беспартийного, грамотного, женатого, нигде неработал, в связи с инвалидностью по ст. 7 ч. 1  Закона  "Об уголовной ответственности за государственные преступления".
 
   Основанием к возбуждению уголовного дела поступило заявление граждан села Терны СКОРЕНОК Т. А. и ФРОЛОВА В. П. о том, что  гражданин КАЩЕНКО И.Е. систематически допускает среди жителей села Терны злобные антисоветские высказывания, в которых клеветал на советскую действительность, призывал народ к восстанию, с цельб свержения советской власти
 и к рассправе с членами Коммунистической партии Советского Союза.
 
     На следствии поведение КАЩЕНКО вызывало сомнение в его психической полноценности, в связи с чем 10 ноября 1960 года по делу была назначена стационарная судебно-психиатрическая экспертиза, производство которой было поручено судебному отделению Украинского психоневрологического института.
 
     Согласно заключению судебно - психологической экспертизы от 18 декабря 1960 года КАЩЕНКО признан невменяемым и что он нуждается в принудительном лечении в психоневрологическомй больнице специального типа.
 
    Предварительное расследование по делу КАЩЕНКО было окончено 6 января 1961 года, а 7 января дело с постановлением направлено в Сумской областной суд для определения КАЩЕНКО  принудительного лечения. (...)
 

 " икона Богоматери страшныя "
 
 
     Нижчеподаний матеріал, про цінну ікону ( про неї "ДС" раніше згадувала), котра свого часу перебувала в Покровській церкві слободи Терни  ( на фото),  було подано на сайті Харківського історичного музею.  На  жаль , у матеріалі не подано зображення ікони, котре  напевне є у  альбомі з 300 зображеннями, з виставки,  і який  був видрукуваний опісля ХІІ Археологічного з"їзду 1902 року. (фото 2).  
    Пропонуєм до вашої уваги з незначними скороченнями.
     Автор -  науковець Світлана Бахтіна.
 

 

Матеріали до вивчення історії пам’яток церковної старовини з виставки 12 Археологічного з’їзду міста Харкова
 
   Конференція, присвячена 135-річчю з дня народження Є.К. Рєдіна (1998)
 
      Влітку 1902 р. у Харкові відбувся 12 Всеросійський Археологічний з’їзд, який значною мірою вплинув на розвиток науки у нашому регіоні. В результаті великої напруженої попередньої роботи /численні експедиції, археологічні розкопки/ науковці Харкова,  священнослужителі місцевої єпархії православної церкви  зібрали великий речовий матеріал, поданий на виставці з’їзду, одним з розділів якої був "Пам’ятки церковної старовини”.

    Серед експонатів церковного розділу виставки увагу проф. Є.К. Рєдіна, її ініціатора і головного організатора, привернула ікона Володимирської Божої Матері 18 ст. у срібній ризі. Цю ікону передав   з"їзду настоятель Покровської церкви слободи Терни Лебединського повіту протоірей П.Я. Краснопольський. Ікона написана "на дереве, живописью юго-западной работы с западным влиянием. Богородица держит на правой руке Младенца. У Богородицы небольшая красивая голова с румянцем на щеках. У плеч Богородицы по слетающему Ангелу с нимбами западного типа. Икона написана в углублении на зеленом фоне. 18 в. Иконе принадлежит риза серебряная, сделанная в 1767 г. 31х26”. [1].

    Вперше про цю стародавню ікону згадав архієпіскоп Харківський і Ахтирський Філарет Гумілевський у своїй п’ятитомній монументальній праці "Историко-статистическое описание Харьковской епархии” /1859 г./. Владика  сповістив, що ікона Володимирської Божої Матері надійшла до Покровської церкви сл. Терни [2], як значилося у опису, в 1783 р. від дворового панів Мамонових Михайла Ярцева. Вже в той час зображення було досить старим. Крім того, ікона була в срібній, частково визолоченій ризі, на якій унизу був напис: "Сия риза сделана в 1767 г.”. Під ризою на іконі ще один напис: "Изображение чудотворной иконы Богоматери страшныя”.

     Цей останній напис також привернув увагу вченого Є.К. Рєдіна. Історик церковного мистецтва ,  який проходив практику у монастирях Афона, був добре обізнаним з іконографією Страсної Божої Матері. Один із списків цієї ікони знаходився у Московському Страсному монастирі. На цій іконі зображені з обох боків від Божої Матері по ангелу, кожен з яких тримає знаряддя страстей.
(фото 3) Походження назви ікони Страсної Божої Матері мистецтвознавець М.П. Кондаков пояснював жахливим видінням ангела, який ніс знаряддя страстей Христових. [3].

      На іконі, яка надійшла на виставку з’їзду, ангели не тримають цих знарядь. Проф. Рєдін відзначив, що цю деталь, очевидно, іконописець не зрозумів і опустив, тому назву "Страсна” замінили на "страшна”. Також, часто трапляється змішання імен іконографічних типів. У нашому випадку подібність до композиційного образу "Милування” дозволило назвати цю ікону Володимирською. Зважаючи на це, Є.К. Рєдін уточнює назву ікони "Страсна Божа Мати”, під якою вона і увійшла до каталогу виставки .

      Вона працювала з 16 до 24 серпня 1902 р. У 1903 р. Є.К.Рєдін, в той час директор університетського музею червоних мистецтв і старожитностей, настояв на передачі більшості церковних речей з виставки до музею університету і улаштував тут церковний відділ.
 ( Фото 3 - Подібна ікона до тієї, що була у Покровській церкві)
     У цьому музеї до 1920 р. знаходилась ікона Страсної Божої Матері .
     У 1920 р. університетський церковний музей і єпархіальний церковно-археологічний музей були об’єднані у музей церковно-історичний /з 1922 р. – Музей Українського мистецтва /МУМ/. По інвентарним книгам МУМ значилася риза ікони Божої Матері.
     У 1934 р. разом з іншими речами цю ризу передають до Української картинної галереї /УКГ/. В інвентарних книжках УКГ , ікона до цієї ризи не значиться. Також невідомо, чи зберігалася ця ікона у МУМ і під якою назвою. В інвентарній книзі УКГ значиться: "Риза з ікони Божої Матері з дитиною”. Назви "Володимирська Божа Мати” і "Страсна Божа Мати” зникли. В опису ризи з’явилася нова деталь: "На бордюрі орнамент рококо”.

       На початку Великої Вітчизняної війни постало питання про евакуацію цінних експонатів, у тому числі з дорогоцінних металів. У червні 1941 р. провели випробірування виробів з металу.  Результатом цієї роботи став запис: "Срібло низкопробне”. Риза ікони зостається в окупованому Харкові.
 
   У 1943 р. під час відступу фашистських загарбників ця риза ікони Божої Матері була вивезена до Німеччини. Повернули її 20 липня 1945 р. з м. Цеденін /Земля Бранденбург/.
 
      У документі, який зберігається у Харківському історичному музеї /ХІМ/, риза ікони з срібла 1767 р. 24х30 без назви значиться другою у списку серед експонатів з ящика № 1, 26-ю за рахунком у 19-му ящику значиться дерев’яна ікона Володимирської Божої Матері 18 ст. Полтавщина /?/ 24х31. До інвентарних книжок ХІМ ця ікона записана не була. На цей час її доля нам невідома.

     В інвентарній книзі ХІМ  12 червня 1948 р. зробили запис  "Оклад иконы в стиле барокко. 1767 г. Серебро. 31х26. Сохранность удовлетворительная.”
    У 70-ті роки ризу ікони Божої Матері занесли до нової інвентарної книжки групи "Метал”.
 
   Література та джерела
 
    1. Каталог выставки 12 Археологического съезда в Харькове. – Харьков. – 1902 г. – С. 16.
   
    2. У 1727 р. сл. Терни Лебединського повіту була подарована імператрицею Катериною І своєму зятю Гендрикову, чоловіку її дочки Анни. І надалі цей маєток належав її дітям та онукам. У 70-ті роки 18 ст. її правнук Микола Сергійович Дмитрієв-Мамонов на місці старої дерев’яної збудував кам’яну церкву в ім’я Покрова Божої Матері. /Филарет Гумилевський. Историко-статистичское описание Харьковской епархии. – Харьков. – 1859 г. – С. 586.
 
    3. Ікона з’явилась у 1641 р. Походить, певно, з Кіпру. У 15 ст. принесли до Риму. /Н.П. Кондаков. Памятники христианского искусства на Афоне./.
 
       Повна версія - http://direct.museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/1998/article.html?n=492
 

 
 
 підсумки спортивного року
 
 
     2012 рік був, як ніколи раніше успішним для футболістів тернівського "Космоса" ( фото 1), котрі виступають у районних змаганнях. Були виборені всі головні трофеї - чемпіонат району, Кубок та суперкубок, успішно виступили  також і у змаганнях з міні-футболу.
 Після великої перерви  у понад два десятки років, коли "Космос" (фото 2) став чемпіоном Сумської області ДСТ "Колос", це звичайно успіх, як футболістів так і тренера, жоча і в попередні роки, команда регулярно займала призові місця  у різних турнірах та першостях.
.
(фото 1 - 2)
 
  Окремо хочеться згадати і про "наших"  людей у великому спорті. Перш за все, боксера, коріння якого з Тернів, Олімпійського чемпіона - 2012, кращого спортсмена України минулого року - Олександра Усика ( до речі, 17 січня  у нього день народження - з чим і вітаємо !)  (фото 3) та уродженця селища Григорія Шамрая (фото - 4) - головного тренера жіночої збірної України з біатлону. Його підопічні на нещодавніх міжнародніх змаганнях вибороли золоті медалі та займали призові місця.
 
 Наші найщиріші вітання, як аматорам, так і професіоналам спорту, з побажанням найвищих досягнень !.
 
(фото 3 - 4)
         
 
 
 
фото.  зимовий краєвид
 
 
 
 

 
 
 

 
 
 

 
**************************************************************************************************************************
 

 
 
Переглядів: 773 | Додав: ІлькоТорбинка | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Фільтр пошуку
Меню сайту
Категорії розділу
Пошук за словами по сайту
Вхід на сайт
Архів записів (2010-2016 р.р)
Календар..........
«  Січень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Статистика сайту

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Відвідини сайту (з країн) з.1.08.2016 р.
Flag Counter
Copyright MyCorp © 2024