МІСЦЕВЕ
 УЗЯВ ХАБАР - ПЛАТИ ПОДАТОК...
 " ЯБЛУКА ДОСПІЛИ, ЯБЛУКА ЧЕРВОНІ...". І ПОМІДОРИ.
 ЩЕРБАТОВ, КАРТОПЛЯ, ВБИВСТВО, РАСПУТІН, ТЕРНИ.
 ФОТО
узяв хабар - сплати податок
В третьому номрі газети "Недригайлів сьогодні" , від цього року, під рубрикою "податкова інформує" та заголовком" Декларування доходів фізичних осіб на 2012 рік " - у казенній інформації , уважний читач може знайти цікаве чтиво.
Там, зокрема зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
- кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які підтверджені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;
Ця кур"йозна норма про те, що оподаткуванню підлягають також кошти, отримані в якості хабара чи вкрадені, тобто, крім того, що ви будете відбувати покарання за хаборництво, ви ще й заплатите податок з суми отриманого хабара... Згідно закону, отримане незаконним шляхом конфісковується, а коли з нього береться податок, то виходить, що хабар узаконено. Ось такі круті закони ми маємо, а коли хабар узаконений і не конфіскується, значить це не хабар, а прибуток і саджати нікого не потрібно.. Як писав один з коментаторів, з цього приводу - "напевне багато " міцної " трави було викурено під час написання цієї норми закону". З іншої сторони, припустімо, що людина приходить у податкову, а в декларації чорним по білому написано, що вона взяла хабар і чесно з нього сплачує податок. ЇЇ звичайно загрібають, як хабарника. А коли не піде в податкову, то до хабарництва додасться санкція за не сплату податку. Коли ж хабарника спіймають на гарячому, то в нього буде відмазка - мовляв хотів сплатити податок із цієї суми, та ви мене раніше спіймали і я не встиг. За хабар передбачена кримінальна відповідальність з конфіскацією майна, а не сплата податку — Ще одне питання: а як ці гроші, хоча б теоретично, планували оподатковувати? Адже податок зі злочинно заробленого повинен платити той, хто його одержав. Водночас гроші, які виявили як хабар чи речові докази крадіжки, і так стовідсотково підлягають конфіскації. А якщо кошти конфісковують, то людина не отримує цього доходу й, відповідно, ніяких підстав вимагати у неї сплати податку немає. З другого боку, очевидно: добровільно людина сплачувати з податок з хабара не піде. Бо в такому разі ризикує втратити усі гроші, ще й сісти за грати. То і маємо якийсь юридичний маразм. І далі маємо ще цікаву фішку - грабіжники мають з украденого платити податки, інакше крім терміну за грабіж, матимуть термін за несплату податків...  - ...А коли ще не дай Боже скарб знайдете, не сплативши відповідну суму.., - пам"ятаєте кота Матроскіна, коли вони скарб знайшли у Простоквашино, а податок з нього не сплатили.. То ж маємо податок і на кота Матроскіна/ Звичайно, найкраще не вплутуватись у всі ці справи, то й спати буде спокійніше, і і такі "феноменальні" статті із законів вас не турбуватимуть.
"яблука доспіли, яблука червоні...". і помідори.  Як продовження попереднього матеріалу, можна назвати випадок від іншого збирача коштів - митниці. Хоч листи нині і рідко пишуться, та державні органи, для "спілкування" з населенням, коли потрібно, ними користуються . Нещодавно один із тернівців і отримав такого листа від зазначеного органу На адресу та ім"я інваліда - пенсіонера надійшло повідомлення від Сумської митниці , про буцім-то несплачене мито, за перетин через українсько- російського кордону вивезених, начеб-то його двох тон яблук Несподіваний лист стривожив чоловіка, адже як він каже, минулоріч яблук, котрі вродили, можна було перерахувати на пальцях , не кажучи вже про тони. Займаючись щоденним випасанням корівчини, він нікуди і не виїжджав, не кажучи вже , хоч і недалекий, але за кордон Наразі ,того листа , для виявлення обставин, він передав племіннику, котрий мешкає в Сумах Ще раніше, подібне повідомлення з митниці, отримувала місцева пенсіонерка, за немов-би перевезені декілька тонн помідорів
щербатов, картопля, вбивство, распутін, терни
До чого цей венігрет у заголовку, дещо нижче, а передоснова цього матеріалу - у невеликому вірші, писаному ще на початку минулого століття, де згадуються Терни. Але зачіпившись за одне, слідом зачіпається і інше, і немов -би, як ото, невелика снігова грудка перетворюється у лавину , так і тут - одна інформація (хоч коротенька) має роз"яснити іншу, та так і накопичується у своєрідну словесну лавину. Можливо не всі наведені у заголовку слова є ключовими ( тегами), зате , дещо інтригуючими...
Ми всі знаємо, що родина князів Щербатових , мала у Тернах землі, цукровий завод, , маєток. Борис Щербатов був власником цього господарства, а його син Микола, деякий час був міністром внутрішніх справ Російської імперії.
З нагоди відставки Щербатова, з цієї посади та призначення на неї іншого претендента, і написав свого політичного памфлета дехто Володимир Пуришкевич .
Коротенькі дані про кожного із діючих осіб , читайте нижче-
Землевласник Полтавської губернії Микола Борисович Щербатов (1868 - 1943 ) посідав посади у Держдумі. Був одним із засновників "Партії Правового Порядку". Полтавський губернський предводитель дворянства.
Займав видне місце серед коннезаводчиків у Росії, у 1913 році був призначений управляючим Державним коннозаводством.
Микола Щербатов Міністром внутрішніх справ Російської імперії пробув не довго - з червня, по жовтень 1915 року. На той час , у Держдумі був створений Прогресивний Блок, основою котрого було невдоволення владою. Дехто з міністрів поділяв його програму, серед котрих був і М. Щербатов . Та цар, у відповідь на вимоги Блоку, розпустив Думу, а прихильники - міністри були усунені.
Після відставки , у серпні 1916 р. із Петербурга, князь Микола Щербатов прибув до Тернів . Він одразу ж почав наводити порядки у маєтку свого батька, звільнив керівництво, заводського лікаря, ліквідував госпіталь. Подорожуючи на фордівському автомобілі, убив селянина, і боячись гніву народу, непомітно втік з Тернів.
Через деякий час, він знову член Державної ради від полтавського земства.
Після революції - в еміграції, в Німеччині, де і помер.
Його спадкоємцем на посаді міністра став Олексій Хвостов, великий землевласник, депутат Держдуми котрий протримався у кріслі міністра ледь 5 місяців. Після вбивства П.Столипіна 1911 р. , Микола ІІ мав намір назначити його ще тоді на цю посаду, та після негативної характеристики на нього від імені майбутнього Голови Ради міністрів, був призначений інший претендент.
О. Хвостов був замішаний у скандалі , з організацією по таємному вбивству Г. Распутіна, та план зірвався і відомості про це дійшли до імператора. В результаті , у березні 1916 р. Хвостов був звільнений з посади міністра внутрішніх справ без будь - яких нагород та надання нової посади.
Під час Лютневої революції арештований, звинувачувався у витраті казенних коштів. Після Жовтневої революції, 1918 р. ( у віці 46 років ) був публічно розстріляний, як заложник у перші дні Червоного терору.
Далі, той самий віршований памфлет, про зміну керівництва МВД Російської імперії, у 1915 році, написаний Володимиром Пуришкевичем (на фото внизу)монархістом, чорносотенником, членаом Союзу Російського народу, членом 4- ї Державної думи. ( Мовою оригіналу).
К назначению Н. Хвостова министром внутренних дел
След Горемыкина* пантофель
Пониже чувствуя спины,
Щербатов свеклу и картофель
Копать отправился в Терны.
Прокляв душой отменно-шаткий
Со смутой свой конкубинат,*
Он утешался мыслью сладкой,
Что он – почти-что Цинциннат. *
Сидеть меж стульев двух – дилемма,
Не стоит ломанного су:
Малейший сдвиг – и вся система
Летит, а жопа на всесу!
Но все ж, назначенный указом
На самый видный из постов,
Уселся на два стула разом
Огромной задницей Хвостов.
Ну, этот, верно, не слукавит,
И государство не продаст:
Он кресла, может быть, раздавит –
Но им раздвинуться не даст.
Примітки -
. І. Гореми́кін * — типовий представник реакційної бюрократії, монархіст за переконаннями, займав значні урядові посади, . був головою ради міністрів ( 1914—1916 pp.).
Конкубінат *- в римському праві постійне (не випадкове) дозволене законом співжиття чоловіка і жінки. Конкубина не розділяла соціального становища чоловіка. Крім того, чоловік в республіканську епоху міг перебувати і в законному шлюбі, і в конкубінаті (з різними жінками).
Цинцинат * Луцій Квінкцій - давньоримський патрицій, консул (460 рю до н.е.), диктатор, під час війни римлян, подавляв повстання плебеїв. Згідно римських легенд - вважався зразком скромності, доблесті та вірності громадянському боргу.
Хто ж такий Володимир Пуришкевич? Це ще один цікавий герой сюжету, автор цього поетичного твору. До речі , його поетичні здібності вважалися, як дилетантські.
Вихідець із молдавських землевласників, був статським радником при міністерстві внутрішніх справ, один із засновників та лідерів монархістів, чорносотенець.Депутат Державної думи. Широку відомість Пуришкевичу принесли різного роду образливі та хуліганські випади під час парламентських засідань Скандаліст та провокатор. ( Нині його порівнюють з В. Жиріновським). Закликав боротися з революціонерами та євреями .
 ( на фото - Григорій Распутін ) Учасник вбивства Григорія Распутіна. Саме він застрелив пораненого Распутіна, коли той намагався втекти. Потім Пуришкевич детально описав події тієї ночі ( щоденник " Як я убив Распутіна" ). Після цієї події зник на Румунський фронт.
Виступав проти Тимчасового уряду, намагався організувати повалення Радянської влади,з розправою більшовиків через публічні розстріли та шибениці. Був арештований та за особистого втручання Ф . Дзержинського, у 1918 р. відпущений по амністії, після чого співпрацював з О. Денікіним, видавав чорносотенний журнал . Помер у Новоросійську 1920 р. від тифу.
/
Примітка -
Чорносотенці — збірна назва для низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в Російський імперії.Головна з них — Союз Русскогоактивний діяч — бесарабський поміщик і службовець Міністерства Внутрішніх Справ, згодом член II — IV Державної Думи В. Пуришкевич). Організаторами Союзу були реакційні шовіністичніелементи з поміщиків, бюрократії, крайньої правої інтелігенції та духовенства; масове членство складалося з міського і сільського населення. Члени користувалися підтримкою уряду і співпрацювали з таємною поліцією «охранки"
творче фото
|
