**
 ЗЛОДІІ БЕЗ ЗАКОНУ...
 ЩЕ Б ЦУКРУ...
 ГЕРОЙ...?
 ВЧИТЕЛЬСЬКИЙ ТРАНЗИТ
 ПЕРШИЙ СНІГ. ФОТО.
злодії без закону...
 
Черговий раз погосподарювали , в селищі, місцеві злодюжки. Декілька діб тому, вночі, вони вирізали металеву, решітчату секцію (розміром 2х3 м) із огорожі колишнього танцмайданчика, побіля будинку культури.
Здати на металобрухт, напевне не мало сенсу, - не настільки там ваги багато, а от у домашньому господарстві ця штука згодилася б. А втім ,  куди поділася решітка ( із металевим - же стовпом ) відомо лише крадіям. Утримуючий елемент, був зрізаний болгаркою ( цікаво, а де вони поблизу розетку, з електроживленням, знайшли ?..)і прихоплений разом із куском огорожі.
А попередньо, в тому ж районі, через дорогу, було "реквізовано" 10 металевих підпорок-стовпів, котрі утримували повітряний газогін.Він прямував до колишнього кафе "Теренок", котре декілька років, як не працює.
За норми 4-5 метрів між опорами, нині газопровід тримається, на останніх на відстані 8-10 метрів, і труба між ними, місцями провисає.
"Орли", котрі поцупили майно, чи то не знали, чи знехтували тим , що газогін є об"єктом підвищеної небезпеки , і своїми діями вони могли спровокувати небажані наслідки .
ще б цукру
Агрофірма "Дружба-Нова" розпочала, своїм пайовикам, в рахунок оплати за оренду земельних ділянок, давати олію. По 10 кілограмів за один пай - із розрахунку 10 гривень за кіло. Значна частина селян бере, та є такі, що відмовляються,- головний аргумент в тому, що звикли до рафінованої, а від "сирої" мають печію.
Висловлюють орендодавці і думку, що добре було би, на залишок отримати ще і цукру, та чидослухається до них керівництво - невідомо.
До теми, нагадаєм, що цього року компанія зібрала урожай соняшнику, на площі 360 гектарів,- 936 тонн, при урожайності 26 центнерів з гектара.
герой...?
17 листопада минуло 85 років, з дня народження Григорія Трояна, а також 40 років (1971), як він отримав звання Героя соціалістичної праці.
Нинішній молоді, напевне це мало, що говорить, тож коротенько, і про вищевказану особу, і про звання. Григорій Іванович Троян закінчив місцеву семирічку, у 1943 - му році призваний до армії та воював. Був поранений 1960-го року очолив тернівський колгосп імені Чапаєва, і головував у ньому, до трагічної смерті, у 1977-му році.
Господарство було одним із передових у районі, з відповідними показниками - майже 5 700 гектарів землі та чимала кількість худоби, наприклад, 1970 року, дали понад 2 мільйони прибутку. На той час , це була солідна сума.
8-й п"ятирічний план, колгосп виконав за 4 роки. Того року , до 50-ти річчя радянської влади чимало колгоспників було нагороджено орденами та медалями. ( На фото - на 24-му з"їзді КПРС - делегати від Сумщини).  Григорій Троян обирається делегатом 3-го всесоюзного з"їзду колгоспників, та 24-го з"їзду КПРС. За досягнення, у 1971 році, йому присвоюється найвища нагорода СРСР - звання Героя соціалістичної праці, із врученням ордена Леніна.
В інші роки, був відзначений орденами "Знак Пошани" та "Трудового Червоного Прапора".
До речі, звання Героя Соціалістичної праці, затверджено у 1938 році - золота медаль "Серп і молот", вручалася з 1940 року. З розпадом Радянського Союзу ( 1991 р.) це звання було ліквідоване. Всього, за весь період дії, його удостоєно 20 605 осіб, в т. ч. - 205 - двічі, 16 - тричі.
Позбавлені звання - 95 осіб.
Ось саме остання цифра, і цікава у нашому випадку...
 ( на фото - алея Героїв. Г. Троян - крайній праворуч).
1977 - го року, Григорій Троян покінчив життя самогубством ( втромивши мисливського ножа собі в груди). Надзвичайна подія була не лише місцевого штибу. Адже це не рядовий колгоспник, а як писалося вище, - Герой соцпраці, делегат з"їзду, комуніст... Навіть , котрийсь із "ворожих" голосів ( на кшалт Бі-Бі-Сі, чи ін.) про цей випадок говорив у ефірі.
Про причини, такої радикальної дії голови, ходили селищем декілька версій, пов"язаних із безвихіддю, із певних обставин. Що ж насправді спонукало успішного керівника вчинити над собою насилля, напевне є загадкою.
 У зв"язку з тією подією, ходили чутки, що покійного голову колгоспу позбавили, за той вчинок, і звання Героя. Так то , чи ні - нам невідомо, та у сквері, у Недригайлові, на алеї Героїв, прізвище Григорія Трояна, з портретом на граніті і із Зіркою на лацкані піджака - значиться ( див. фото).
 ...Та разом з тим, маємо деяку невизначеність - шукаючи відповідне прізвище у різноманітних інтернет-ресурсах, де видрукувані списки всіх Героїв соціалістичної праці - на літеру "Т" - такий не знаходиться...
То ж чи не входить, насправді, Григорій Троян , у перелік отих - дев"яносто п"яти ?...
P.S. В разі, якогось додаткового знаходження , ми подамо додаткову інформацію.
(На цих фото, котрі надали працівники селищної бібліотеки, Г. Троян на відкритті меморіального комплексу,загиблим воїнам. ( 1972 р.)
вчительський транзит
Через школу, за багато років, проходить чимало вчителів. Хтось затримується, у певній із них, хтось їх міняє, хтось переходить на інші роботи. І це природньо. Свого часу, так - би мовити "транзитом", після закінчення ВУЗу, на початку 1970 - х р.( недовго) в Тернах, працював і Федір Турченко.
Хто такий - читайте нижче...
Турченко Федір Григорович
Доктор історичних наук, професор. Завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету (з 1990 р.). Заслужений діяч науки і техніки України (1997).
Народився у 1947 р. у Краснопільському районі Сумської області.
Закінчив Харківський державний університет зі спеціальності "Історія" (1970). По закінченню Викладав історію у школі с. Терни Недригайлівського району Сумської області, . Навчався в аспірантурі Харківського державного університету ( з 1973 р.)кторів історичних наук.
Учений — головний редактор фахового збірника "Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету".
Керівник науково-редакційних груп з підготовки видань: "Українське козацтво: Мала енциклопедія" (К.; Запоріжжя, 2002; 2-е видання. К.; Запоріжжя, 2006); Національна книга пам'яті "Голодомор 1932-1933: Запорізька область" (Запоріжжя: Дике Поле, 2008).
Основні монографії Ф.Г. Турченка:
Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація світова війна, революція (кінець XIX ст.-1921 р.): Історичні нариси. — К.: Генеза, 2003. — 304 с.
Турченко Ф.Г. Микола Міхновський: життя і слово. — К.: Генеза, 2006. — 318 с.
Турченко Ф.Г. Запоріжжя на шляху до себе... (Минуле і сучасність в документах та свідченнях учасників подій). — Запоріжжя: Просвіта, 2009. — 367 с.
Діяч — голова Запорізького обласного відділення Товариства зв'язків з українцями за межами України "Україна-Світ", член Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка, член Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних наук "Нова доба", голова та член журі обласних та всеукраїнських олімпіад з історії та Малої академії наук.
Ф.Г. Турченко — відмінник освіти України. Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2000), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Верховної Ради України (2006), орденами "За заслуги" ІІІ ступеня (2006), II ступеня (2010). Депутат Запорізької обласної ради (з 2010 р).
До речі, в одній із публікацій, під керівництвом Ф.Турченка, знаходимо цікаву табличку. Це до того, що проосійські сили наполегливо розповідають, що південь України - це майже "Ісконно русскіє тєріторії"., і люд там , теж такий самий.
У наведеній табличці, дані 1914 - го року, ще за царя. Яке населення там переважало, за етнічним признаком, - вона добре ілюструє.
фото - перший сніг . осінь 2011 р.
***********************************************************
|
