Дика Слива (Wild Plum)

 У переддень 9 травня, в Тернах, невідомий борець з українською нацією втретє ( з початку появлення) зафарбував напис "Слава нації ! Смерть ворогам!" та стилізований тризуб  котрий був намальований на тлі червоно-чорного прапора. ( на фото1). Це зображення розміщувалось на одній зі сторін колишнього постамента пам"ятнику Леніну.

  Минулого року, весною, цей самий акт було вчинено, за кілька днів від його з"явлення. Після негайного поновлення чаргове "замалювання" також відбулось напередодні 9 травня, і знов було поновлене, і протрималось на постаменті рівно рік.

   Найближчим часом , цей символ нинішніх добровольчих батальйонів, котрі воюють на сході України з російськими окупантами та сепаратистами, знов повернеться на своє місце. Невідомій же , поки що, особі котра зневажила своїми діями  патріотів України варто-би замислитись, або збиратись за недалекий кордон, де майже в кожному мешканці знайде собі  однодумця та прихильника...

    Понад тиждень, ті тернівці, котрі були підключені до мережі кабельного інтернету не мають змоги ним користуватися . В  одну з ночей (5-6 травня), коли була гроза, блискавка влучила у передавач, котрий знаходитя на трубі колишнього цукрозаводу та вивела його з ладу. Вартість його, за деякими даними, 15 тис. грн., і коли його відремонтують чи придбають новий - невідомо, то ж тим землякам, які ним користувались доводиться переходити на старий, резервний  "Інтертелекомівський".

    Щодо компанії "Глобал-інтернет", котра в серпні минулого 2015 р. обіцяла до кінця того року забезпечити тернівців швидкісним інтернетом, то швидкість цього забезпечення геть перейшла всі терміни. На декількох вулицях протягнено скловолоконний кабель, а кількість користувачів сягла ледь за тридцять - то-ж з такими темпами, повного підключення землякам доведеться чекати не один рік...

     Надаєм до уваги "глядачів" сайту " Дика Слива", фото  ( на весь екран, коли натиснути на зображення) з тернівського цукрозаводу,  котре було зроблене понад 100 років тому -  на початку 1900-х років і яке  напевне ніхто із земляків, до цього, і не бачив. Тут зображені працівники одного з цехів підприємства ( можливо ТЕЦ...? ) , а  на верхньому майданчику, праворуч знаходиться напевне керівництво цукрозаводу чи  представники  князя Щербатова ( бо зодягнені представницьки), котрий володів цим підприємством.

     P.S.   Світлина, (із сімейного архіву), надана нащадком колищнього лікаря Романова, котрий приїхав до Тернів на запрошення князя Б. Щербатова . Крім обслуговування княжої родини та працівників заводу, він вів  прийом і хворих тернівців. Ним  у 1876 р. була відкрита приватна амбулаторія зі стаціонарною амбулаторією на три ліжка . ( за деякими свідченнями, платною)...

      Блукаючи в інтернеті та шукаючи щось про Терни, трапилась згадка про селице  в одному з біографічних романів.Невеликий фрагмент із нього, де про це згадується, пропонуєм до вашої уваги.. 

В цьому епізоді йдеться мова, що молодого спеціаліста напрввляють на роботу на Сумщину. Подія проходить на початку 1954 року.
 

---

 Автор,  Генріх ЛАНДА народився в Києві в 1931 р.

 

---

            « Після Нового року я несподівано зіткнувся з труднощами при купівлі     квитка до Сум, так що їхав з Харкова пізно ввечері 5-го січня, рівно     через п'ять місяців після того, як приїхав сюди на роботу. Піднявшись на     сходинки головного входу вокзалу, поставив валізу біля підніжжя величезної     колони і в останній раз озирнувся на площу:

       - Що ж, Харків, значить - не склалося наше з тобою спільне життя. А     все, здавалося б, могло бути так добре ... Ну, прощай.

        Знову поїзд, знову витираю костюмом вагонну полицю, вдихаю сперте     димне повітря і слухаю дорожню балаканину впакованих внизу    безплацкартників. О сьомій ранку виходжу в Сумах з головним болем. О восьмій     відкривається вокзальний ресторан, причому гардеробник виконує функції     швейцара, впускаючи  відвідувачів котрі роздяглися і замикаючи за ними двері на ключ.

     Починається "азія".

     На вулиці перед вокзалом більше півгодини чекаю  на автобус, розглядаючи     величезних чорних птахів з потужними гострими дзьобами. Що б це могло бути -     ворони, галки, граки? Потім, кинувши чекати, йду пішки в центр міста та  знаходжу     сумське облсільгоспуправління, і мене починають передавати з рук в руки, всюди     дивуючись і дивуючись, яке я маю відношення до механізації тваринництва.

   Пропонують Буринь, потім виявляється, що Буринь вже зайнята. Пропонують     Есмань або Терни, я вибираю Терни. Просять погуляти до чотирьох, поки все

     оформлять. Я гуляю до чотирьох, і після чотирьох виявляється, що Терни вже теж     зайняті. Я погоджуюся на Есмань. Але тут якраз дзвонять з Тернів, і з'ясовується,    що Терни незайняті. Мені знову обіцяють Терни і знову просять погуляти. Погулявши     знову, я вже отримую на руки наказ, але тут мене просять терміново зайти до Царенка,    головного інженера управління з питань механізації тваринництва.

      Я заходжу. Він шумно мене вітає, змірює жалісливим поглядом,     рекомендує на майбутню роботу забути про інтеграли і не ніяковіти. І    між іншим повідомляє, що в Тернах все-таки місце зайняте, а по телефону     говорила особа некомпетентна. І пропонує їхати в Чернацьке МТС, в один з     північних районів. Я погоджуюся, і мій напрямок відповідно    переправляють. Я довідувався, як туди їхати. Кажуть, що потрібно їхати до     станції Зёрново, а там до Чернацького кілометрів дванадцять, не більше. Ця     новина пригнічує мене.

         За підказкою, розшукую у вокзальній каси головного  інженера "моєї" МТС,    представляюся і розпитую. Але він поспішає на поїзд і  тільки кисло каже: "Ну що ж, приїжджайте, побачите, як у нас, хорошого мало, кругом ліси, пісок, постоли, бідність страшна, з полів не знімають засіяного,  працювати важко, одне слово - північ, полісся. Я сам дивлюся, як би звідти змитися ".

  Це повідомлення зовсім мене підкосило. Я відчув себе нещадно обдуреним і проданим, зовсім нікчемним і безпорадним.

 Знову стало нестерпно важко, важко до сліз, голову стиснула безнадійна смертельна    туга. І зрозумів, що не переборов хворобу і не опанував себе. Але що ж тепер    робити? Піти відмовлятися від направлення? Що ж просити і чим мотивувати?

     І я не відчував у собі сил на яку б то не було дію.

     Забившись у куток вокзального приміщення, біля поштової загородки, я     болісно обмірковував своє становище. На вечірній поїзд квитків уже немає,     потрібно чекати ранковий семигодинний, ночувати ніде, народу на цей поїзд маса.

     Немає місць ні в міських готелях, ні в кімнаті для транзитних пасажирів. В     залі очікування лягати на лавках забороняється. Прийдется просидіти всю ніч,     а з чотирьох або п'яти займати чергу біля каси.

     Це була болісна ніч, коли склалися разом пригнічений настрій, максимальне напруження нервів, відчайдушна втома і спрага заснути.

     Під кінець дійсність початку перемішувалася з маренням, і все здавалося    перебільшено жахливим і страшним: обірвані каліки на підлозі у кутках     сходів, скандали і крики біля квиткової каси, наполегливо лізе вперед блідий     чоловік, лається хрипким шепотом,  потім розмотав кашне і     оббризкав всіх слиною, що вилітає у нього з дірки на горлі; його втиснули в    чергу біля мене, від нього несло духами, і мені мало не стало погано. Я вже     ледве стояв на ногах. Нарешті я взяв квиток, дочекався поїзда і скоріше улігся на     довгоочікувану полицю.»
 

                                               КОСМОС НЕ ЗАСМУТИВ....                                                
  15 травня відбулися матчі 1/2  фіналу кубку Недригайлівського району з футболу. Попередньо тернівські футболісти обіграли вільшанців. Як повідомив блог  Івана Житника, у півфіналі в Недригайлові місцева команда з однойменною назвою приймала «космонавтів».

Не встигли тернівці, як мовиться, й оком моргнути, а вже отримали два м’ячі у власні ворота. На той час йшла 7 хвилина гри.
Недригайлівські уболівальники вже задоволено потирали руки, чекаючи на розгром своїх улюбленців гостей із Тернів.
    Нагадаємо, що чотири сезони поспіль ті завойовують Кубок району.
 Та тернівці не знітились і у першому таймі відігралися. Другий тайм розчарував недригайлівських вболівальників і навпаки порадував тернівських - три голи "Космос" вклав у ворота суперників. Остаточний рахунок 2:5 на користь земляків!. Молодці! Матч-відповідь у Тернах відбудеться 22 травня.
 Детальніший звіт про матч у Недтигайлові - 

   Цього разу, до традиційної фотопідбірки місцевих світлин, пропонуємо два вірші земляка Миколи Бабака, котрий нині мешкає на Білопільщині. Він також є автором тексту декількох пісень, в тому числі про Терни та захоплюється краєзнавством. Частину своєї поетичної творчості він виклав у своїй "самвидавчій" збірці віршів " Моїм землякам".
 
 






                            

               Біля річки. ▲, ▼

 

































  




             
 

           Перед грозою. ▲       В грозу. ▼





























                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                
                      ◄      Сонце  у воді.  
 

---

**************************************************************************************