...............................
.............................................
З Різдвом!
Дещо з місцевої історії
Подаєм чергову порцію з трьох історичних матеріалів понад 100 - літньої давнини, що мають відношення до Тернів. Перший документ, це лист з Головної контори тернівського цукрозаводу та маєтку князя Щербатова до Естляндії (Естонії), до міста Ревель ( нині Таллінн), щодо збору пожертв на побудову Соборного Храму у цьому прибалтійському місті. ( коротку довідку про той собор читайте нижче).Опис листа подано за посиланням на один із історичних сайтів:
"Золота медаль Харків, 1890 р. Срібна медаль, Харків 1887 р.
Головна Контора Тернівских Маєтку і Цукрового Заводу Князя Бориса Сергійовича та Княгині Анни Миколаївни Щербатовых в слободі Терни, Харківської губ.
Адреса для Телеграм та поштової кореспонденції: Терни, Харківської губ. (для перегляду документів у більшому форматі - тисніть на зображення)
Штамп: Канцелярія Эстляндскаго Губернатора. 16 груд. 1902.
"В Комітет заснований з Височайшого дозволу для повсюдного в Імперії збору пожертв на спорудження Соборнаго Храму в місті Ревелі.
1902 р. Грудня 11 дня.
Милостиві Государі!
Повертаючи при цьому підписний лист за № 54.85.4., Контора Тернівського цукрового заводу дуже вибачається, що вона при всьому своєму щирому бажанні не могла зробити зі свого боку за сприяння поширенню підписки на предмет по спорудженню храму.
З істинним повагою."
За матеріалами :http://www.hisdoc.ru/territories/624/
Підпис під листом, керуючого фінансовими справами князя Б. Щербатова , Данила Дігтяра.
З якої причини контора не посприяла збору коштів, котрий був зорганізований по всій Російській імперії на храм - невідомо, але Щербатови, в цьому сенсі були не поодинокі ( див. нижче ).
******************************************************
З нагоди порятунку імператорської сім'ї в залізничній катастрофі біля станції Борки в 1888 році, по всіх містах імперії прокотилася хвиля будівництва каплиць і храмів. У Таллінні раніше була закладена каплиця для водосвяття і 1888 року була освячена на честь Олександра Невського.
1887 року православне духовенство міста подало губернатору доповідну записку, пояснюючи необхідність будівництва нового соборного храму "гідного свого високого призначення ... за своїми розмірами більшого і за зовнішнім виглядом більш представницького, ніж нині існуючий". Схвалена губернатором доповідна записка була надіслана за належністю, спочатку міністру внутрішніх справ, а від нього в Святійший Синод, який визнав спорудження нового соборного храму дійсно необхідним і дозволив організувати в межах імперії збір добровільних пожертвувань для цієї мети. 2 квітня 1888 року рішення Синоду було височайше затверджено государем імператором. Всім вірогідним жертводавцям по всій Росії, було розіслано листи.
Збір пожертв на будівництво нового соборного храму відбувався наступним чином. У 1895 році з розісланих по всій Імперії 55 502 підписних листів, з грошима було повернуто 19 502 і без грошей - 5 928. 30 165 підписних листів так і залишилося не повернутими з різних причин (смерть адресатів, не знаходження їх у колишньому місці проживання тощо). Загальний прихід Комітету на 1 серпня 1895 року склав понад 392 тисячі рублів, при розрахованому кошторисі споруджуваного храму з вартістю - 400 000 рублів.
30 серпня 1893 року з перенесенням Пюхтицкої чудотворної ікони Успіння Божої Матері почалася урочиста закладка храму. На доповіді 30 серпня 1893 року в Ревелі, при закладці нового соборного храму в ім'я св. Великого Князя Олександра Невського Государ Імператор власноруч написав: "Щиро радію цьому і дякую".
Урочисте освячення нового Собору відбулося 30 квітня 1900 року.
Зайвий поспіх при будівництві, коли після затримок на початковому етапі прикладались зусилля закінчити зведення храму в строк і не перевитрачати відпущені кошти, нагадав про себе порівняно швидко. Вже через кілька років після закінчення будівництва розкрилися перші дефекти: на фасадах місцями відвалилася цементна штукатурка, на куполах під позолотою проступила іржа. У 1910 році фасади були вперше відремонтовані.
Як видно з інформації, всього було розіслано 55 502 підписних листи для пожертв - у Терни такий надійшов за номером 54 854. Чому відповідь до Ревеля, від кн. Щербатова, була надіслана лиш у грудні 1902 році ( і безрезультатна) - через багато років - невідомо.
Ще один матеріал із тих часів:
На початку XX ст. в Лебединському повіті була створена землеупорядна комісія, яка вирішувала справи без звернення до суду. Це було набагато дешевше для селян і справи вирішувалися в короткі строки. До того ж у прийнятті рішень брали участь самі селяни. 14 лютого 1911 року комісія розглядала питання "Про розмежування кордонів між землями князя Щербатова і товариства селян з Володимирівки Тернівської волості. Права князя на комісії відстоював службовець його маєтку Данило Іванович Дегтярь. Від сільського сходу були на ній спочатку Андрій Євсенійович Шевчук та Пилип Іванович Ребрій. Але, як говориться в документі 100 річної давності (ф. 316, опис 1, справа 811) вони скомпроментували себе. А тому 4 травня 1911 року на сходці в присутності 313 чоловік було винесено "ПРИГОВОРЪ" доручити вести справу на комісії сільському старості Василеві Мазному.
У черговому документі (на фото) повідомляється про витяг із списку, в котрому зазначено , що у 1913 році Тернівська кредитна спілка, Лебединського повіту Харківської губернії, була кореспондентом Московського Народного Банку (Кооперативна установа).
"15.05.2014 Список кореспондентів Московського народного банку (кооперативні установи), 1913 рік.
Редакція журналу "Кооперативне життя". Список кореспондентів Московського Народного Банку (Кооперативні установи*).
У примітці зазначено: *). Просимо зауважити, що безпосередніх зносин між зазначеними у цьому переліку кореспондентами Народного Банку поки не встановлено і тому всі доручення на них Правління Банку просить направляти тільки через Московський Народний Банк."
Довідка:
Московський Народний Банк заснований Міністерством фінансів Російської імперії в 1911 році. Відкрився в Москві 9 (22) травня 1912.
Ідея створення подібного банку виникла на 1 Всеросійському з'їзді представників кооперативних установ у 1908 році і була підтримана згодом щорічними з'їздами кооператорів. Мета створення і діяльності Московського Народного Банку була визначена як «доставляти грошові кошти установам дрібного кредиту і всякого роду кооперативним підприємствам для полегшення їх оборотів».
Керівним органом Банку визначалося Правління, яке знаходилося в Москві, контролюючим - Рада. Основний капітал Банку при його заснуванні становив 1 млн руб., у 1917 році - 4 млн руб.
З 1912 року Московський Народний Банк став основним координатором іпотечного кредитування в Росії і перебував на чолі системи установ дрібного кредиту.
Московський Народний Банк мав 12 відділень, агентств і комиссионерств в різних містах Росії.
Оборот банку в 1916 році зріс до 1,2 млрд руб.
( На фото - чек Московського Народного Банку 1910-х років ).
**********************************************************************************************
|
